Рішення № 11416850, 09.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2010 р.Справа № 27/78-10-2677 за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

до відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор"

про стягнення 231163,70 грн.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Земляков О.А. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: Сінько А.А. (представник діючий за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, в редакції заяви №13ю-497 від 16.07.2010р. (вх. ГСОО № 18547 від 19.07.2010р.), просить суд стягнути з відповідача - Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 231163,70 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору №1414 від 01.10.2007р. позивач відпускав теплову енергію відповідачу, проте в порушення своїх обов’язків, відповідач не сплачував в повному обсязі вартість спожитої теплової енергії, внаслідок чого у нього виникла заборгованність за період з 01.12.2009р. по 01.05.2010р.

У судовому засіданні 09.08.2010 року представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.08.2010 року позовні вимоги в частині основного боргу визнав у повному обсязі, що вбачається з наданих суду усних пояснень, та надав відзив на позов, відповідно до якого просить суд надати відстрочку по сплаті боргу до початку наступного опалювального сезону, а також зазначає, що порушення строків оплати сталось у зв’язку з форс-мажорними обставинами, котрі спричинили загибель великої кількості врожаю, що безпосередньо негативно вплинуло на діяльність елеватора, у зв’язку з чим лише станом на теперішній час Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" поновило свою діяльність по перевалці та зберіганню зернових культур, що відповідно надасть змогу погасити існуючий борг перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01 жовтня 2007 року між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (постачальник послуг) та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 1414, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачу теплову енергію, споживач зобов’язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу на об’єкт по вул. Хлібна гавань, 4 на опалювання та гаряче водопостачання згідно витрат теплоносія G = 11,40т/годину. Обсяги постачання теплової енергії визначені в додатку 1 до цього договору.

Пунктом 3.2.2 договору встановлено обов’язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії визначається на опалення та гаряче водопостачання - по показникам приладу обліку.

У п. 5.2 договору зазначено, що звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії споживач надає теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця.

Відповідно до умов п.п. 6.1, 6.3 договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Положеннями п. 6.4 договору встановлено, що споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Умовами п.10.1 визначено, що цей договір набуває чинності з „01” жовтня 2007 року та діє до „30” вересня 2008 року.

Згідно до умов п. 10.4, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до додатку 1 до договору №1414 орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору становить 574 505,97 грн. (у т.ч. ПДВ).

20.07.2009р. сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору від 01.10.2007р., яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відповідними печатками, згідно до положень якої, на підставі Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 1612 від 20.12.2008р. внесені зміни до договору №1414, а саме п. 6.1 викласти у наступній редакції: „Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації відповідно до встановленого з 01.07.2009р. тарифу для інших споживачів у розмірі 660,34 грн. за 1 Гкал.”, а також внесені зміни до п. 1.5 додатку 1 до договору №1414, а саме –„Орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу на поточний рік, відповідно до встановлених тарифів, становить 1104702,93 грн., разом з ПДВ 1325643,52 грн.

Відповідно до умов договору, сторонами у справі, за спірний період, з 01.12.2009р. по 01.05.2010р. складено відомості щодо обліку обсягів спожитої теплової енергії, які підписані уповноваженими особами сторін та скріплені відповідними печатками, з яких вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання за договором належним чином. Проте відповідач за фактично спожиті обсяги теплової енергії за період з 01.12.2009р. по 01.05.2010р., в порушення умов договору, своєчасно та в повному розмірі не розрахувався, що вбачається з розрахунку заборгованості станом на 17.05.2010р., наданого позивачем та з обставин зазначених у відзиві на позовну заяву.

Таким чином станом на 03.07.2010р., з урахуванням здійсненої відповідачем проплати 02.07.2010р. у розмірі 5000,00 грн., за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за фактично спожиту теплову енергію за період з 01.12.2009р. по 01.05.2010р. у розмірі 236163,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов’язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 1414 від 01.10.2007р. у розмірі 236163,70 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач зобов’язаний дотримуватись вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Із вищезазначених, обставин справи виходить, що відповідач порушив виконання своїх зобов’язань за договором на постачання теплової енергії №1414 від 01.10.2007р., а саме прострочив строки сплати за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального Кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідач визнав існування боргу перед позивачем у сумі 231163,70грн., що вбачається з наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву.

Згідно до статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007р. №1163-V Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створено відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України шляхом злиття Комунального підприємства „Одестеплокомуненерго” та Комунального підприємства „Одесатеплоенерго”, засновником якого є Одеська міська рада, до повноважень якої віднесено встановлення цін та тарифів на послуги, роботи, що надаються підприємством в разі, якщо такі ціни (тарифи) підлягають державному регулюванню, що в свою чергу підтверджує підстави зміни тарифів Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" при визначені вартості спожитої теплової енергії за відповідний період Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор".

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" щодо стягнення з відповідача - Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" суми заборгованості у розмірі 231163,70грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити його виконання.

Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду №02-5/333 від 12.09.1996р. із змінами та доповненнями, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини сторін у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочку виконання рішення суду представник відповідача посилається на скрутне фінансове становище, що виникло в результаті форс-мажорних обставин у вигляді загибелі великої кількості врожаю, що безпосередньо негативно вплинуло на діяльність елеватора, у зв’язку з чим було призупинено роботу підприємства і лише станом на теперішній час Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" поновило свою діяльність по перевалці та зберіганню зернових культур. Крім того, діяльність відповідача пов’язана з сільським господарством, доходи від такої діяльності мають сезонний характер та високий фінансовий ризик.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відстрочити виконання рішення суду до „15” жовтня 2010 року.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 2361,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" (65003, м.Одеса, Хлібна гавань,4, р/р 2600131434 в АБ „Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 00955176) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р 26039300001301 в АО „Златобанк” м.Київ, МФО 380612, код ЄДРПОУ 34674102) 231163/двісті тридцять одна тисяча сто шістдесят три/грн. 70 коп. основної заборгованості, 2361/дві тисячі триста шістдесят одна/грн. 64 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

3. Відстрочити виконання рішення в строк до „15” жовтня 2010 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 13.08.2010р.