Рішення № 11416833, 09.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2010 р.Справа № 20/74-10-2523 За позовом: Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області

до відповідача: Малого приватного підприємства "ВІРАЖ"

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної екологічної інспекції в Одеській області

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 4 297, 64грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

Від прокурора: Синюк О.М., посв.№115 від 26.07.2010р.

Від позивача: Самусєва О.М., діюча за дов. №21 від 20.04.2010року.

Від відповідача: не з'явились.

Від третьої особи: Деркачук О.А., діюча за дов. №1259/02 від 02.06.2010року.

СУТЬ СПОРУ: Ізмаїльський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до Малого приватного підприємства "ВІРАЖ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Державної екологічної інспекції в Одеській області, в якій просить стягнути з Малого приватного підприємства "ВІРАЖ" на користь держави в особі Ізмаїльської міської ради шкоду у сумі 4297,64 грн., заподіяну внаслідок самовільного використання земельної ділянки, а також зобов'язати відповідача повернути власнику – Ізмаїльській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована за адресою: м. Ізмаїл, вул. Радянської міліції, 10.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що в результаті перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією в Одеській області, було встановлено, що Мале приватне підприємство "ВІРАЖ", всупереч земельному законодавству самовільно, за відсутності правовстановлюючих документів, зайняло та використовує земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована у м. Ізмаїл, вул. Радянської міліції, 10, оскільки рішення про надання вказаної земельної ділянки МПП «Віраж»в користування (оренду) або у власність відповідним органом не приймалось, правочини щодо такої земельної ділянки не вчинялись.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної Малим приватним підприємством "ВІРАЖ", був обчислений Державною екологічною інспекцією в Одеській області на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 963 від 25.07.2007р., та становить 4297,64 грн.

У судовому засіданні 9.08.2010 року прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач письмових пояснень на позов не надав, але пояснив, що позовні вимоги підтримує.

Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких повністю погоджується із нормативним обґрунтуванням, наданим прокурором, та пояснює порядок зарахування до бюджету стягуваної шкоди.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи, проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Як вбачається із матеріалів справи, Ізмаїльською міжрайонною прокуратурою було проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства МПП „Вираж”, в результаті якої було, зокрема, встановлено відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,06 га, що використовується під літній майданчик кафе „Континент”.

27.02.2010р. відносно керівника МПП «Віраж»державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП - самовільне зайняття земельної ділянки, за результатами розгляду якого постановою державного інспектора від 27.02.2010р. керівника МПП «Віраж»визнано винним в скоєні відповідного правопорушення.

Доказів оскарження вказаної постанови відповідач, в порушення ст.33 ГПК України, не надав. Більш того, як свідчать матеріали справи (а.с.10-11), із вказаними в акті перевірки порушеннями керівник МПП „Віраж” згоден.

Згідно із законодавчим визначенням, наданим у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки –це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким правочином, у відповідності до листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 року № 14-17-4/12991 "Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки", слід вважати: укладення договору оренди (суборенди) земельної ділянки, про встановлення земельного сервітуту, договору на право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи договору на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка, вимоги про повернення якої є предметом заявленого позову, розташована на території м. Ізмаїла Одеської області по вул. Радянської міліції, 10.

В силу статей 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Виходячи з аналізу наведених вище норм та положення пункту 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування", міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З урахуванням чого, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належать Ізмаїльській міській раді.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Приймаючи до уваги, що доказів наявності рішення Ізмаїльської міської ради про передачу вказаної земельної ділянки у власність або надання її у користування (оренду) або наявності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки відповідач не надав, а факт використання її відповідачем підтверджений належним чином, суд вважає вимоги прокурора про зобов’язання МПП „Вираж” повернути власнику –Ізмаїльській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована за адресою: м. Ізмаїл, вул. Радянської міліції, 10, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 року № 963, ця методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналізуючи вимоги прокурора про стягнення на користь держави в особі Ізмаїльської міської ради шкоди у сумі 4297,64 грн., заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити наступне. В цілому погоджуючись із розміром нарахованої шкоди, суд вказує, що відповідно до п.49 ст.6 Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік” обґрунтованими слід визнати вимоги щодо стягнення на користь позивача Ізмаїльської міської ради 70% від заявленої суми, що, за розрахунком суду, складає 3008,34 грн., у задоволенні вимог про стягнення решти суми шкоди слід відмовити.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача слід покласти витрати по сплаті державного мита в сумі 156,4 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 200,6 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "ВІРАЖ" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Радянської міліції, 10, ідентифікаційний код 19039751):

на користь держави в особі Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 62) 3 008 /три тисячі вісім/ грн. 34 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства "ВІРАЖ" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Радянської міліції, 10, ідентифікаційний код 19039751):

- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - держмито в сумі 156 /сто п’ятдесят шість/ грн. 40 коп.

- на користь Державного бюджету України на п/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050003 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 200 /двісті/ грн. 60 коп.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено16.08.2010р.