Рішення № 11416717, 13.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2010 р.Справа № 22/85-10-3092

За позовом Дочірнього підприємства "СОВМОРТРАНС ОДЕССА";

до відповідача Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь";

про стягнення 10161,28грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Єзеров А.А. - представник за довіреністю №б/н від 12.07.2010р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач Дочірнє підприємство "СОВМОРТРАНС ОДЕССА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" про стягнення 10161,28грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

04.03.2008р. між позивачем ДП "СОВМОРТРАНС ОДЕССА" та відповідачем ПП "Ексімтранссервіс-Південь" було укладено договір №S/070 про надання послуг, відповідно до умов якого позивачем було надано відповідачу послуги щодо проведення відбору проб та догляду вантажів у контейнерах на складському майданчику позивача.

Пунктами 2.4 и 2.5. договору позивачем, на підставі заявок відповідача № 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34 встановленої форми, було включено у добовий план, забезпечено відбір проб на складському майданчику 27.04.2010р. та виставлено рахунок №699 від 27.04.2010р. за проведені роботи на підставі Додатку № 3 “Тарифи” до договору на загальну суму 9720 грн.

Актами №№ 503, 504 від 27.04.2010р. було відібрано проби на території складського майданчика ДП “СОВМОРТРАНС ОДЕСА” з контейнерів (вантаж –заморожений свинячий окорок без кістки) №№ GESU 9121991, CRLU 1177985, MEDU 9048902, MSCU 7385678, MSCU 7484480, MSCU 7423417, TRIU 8212312, MEDU 9092269, MSCU 7398206, TRLU 1887197, MEDU 9044173, MSCU 7485152, MSCU 7402121, які були підписані представником відповідача, інспектором митниці та ветеринарної лабораторії.

На підставі додатку № 3 “Тарифи” до договору та п. 3.2. договору відповідачу позивачем був виставлений рахунок № 0000000699 від 27.04.2010 року на суму 9720 грн. за комплекс послуг.

Відповідно до п. 3.9. договору оплата рахунків здійснюється протягом 5 банківських днів від дати виставлення рахунку в готівковій або безготівковій формі в установленому порядку. Отже, зобов'язання щодо сплати вказаної суми виникло у відповідача 05.05.2010 року.

В порушення укладеного договору відповідач не виконав своє зобов'язання по сплаті наданих позивачем послуг, оскільки до цього часу оплата послуг не здійснена

Договором передбачена відповідальність відповідача перед позивачем за порушення термінів оплати, у відповідності до п. 5.8, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, відшкодовує завдану шкоду. Сума пені складає 344,32 грн. (згідно наданого розрахунку).

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором чи законом.

Отже, сума індексу інфляції складає 96,96 грн. (згідно наданого розрахунку).

При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" (65028 м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, ідент. код юр. особи 33567045 п/р №2600356737 в Райфайзен банк Аваль, МФО 380805) на користь Дочірнього підприємства "СОВМОРТРАНС ОДЕСА" (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 2, кв. 1, ідент. код юр. особи 00516726, р/р №260020163198 у відділенні „Укрексімбанк”, м. Одеса, МФО 328618) –заборгованість у розмірі 9720/дев’ять тисяч сімсот двадцять грн./, пені в розмірі 344,32 /триста сорок чотири грн. 32 коп.), індекс інфляції у розмірі 96,96/дв’яносто шість грн. 96 коп./ суму витрат на сплату державного мита в розмірі 102 (сто дві) гривні та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) гривень.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя