Рішення № 114164776, 12.10.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/12359/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від31.07.2023 №974050123378 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку із недоцільністю та просить зобов`язати відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно поданої заяви від28.07.2023, з застосуванням при обрахуванні розміру пенсії Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Управлінням державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області від28.07.2023 №3.

Позов мотивовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Суд ухвалою від21.08.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов. В подальшому, суд ухвалою від20.09.2023 залучив у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відзив на позов не надходив.

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подало відзив на позов, в якому просило відмовити в задоволенні позову та зазначило, що позивач перебував на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та до 01.03.2019 отримувала пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про Державну службу». В подальшому, керуючись п.4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в автоматичному режимі було переведено позивача на пенсію за віком на умовах, передбачених Законом №1058. У зв`язку з тим, що розмір пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є меншим, ніж розмір пенсії за віком відповідно до Закону №1058, переведення позивача на пенсію по держслужбі є недоцільним.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Сторонами не заперечується, що позивач раніше отримувала пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про Державну службу» та з 01.03.2019 була переведена на пенсію за віком у відповідності до положень Закону України від09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

28.07.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою щодо перерахунку пенсії та переведення на пенсію державного службовця.

Заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням пенсійного фонду України в м.Києві. За результатами розгляду поданої заяви прийнято рішення від31.07.2023 №974050123378 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку із недоцільністю.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача, суд зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначеноЗаконом України від10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (даліЗакон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинністьЗакон України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цимЗакономзаймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначенихстаттею 25 Закону України «Про державну службу»та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону № 3723-ХІІу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIIIвстановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цимЗакономмають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначенихстаттею 25 Закону України «Про державну службу»та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу»у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно достатті 37 Закону №3723-XII(у редакції на час набрання чинностіЗаконом №889-VIII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частиною першоюстатті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на часу досягнення зазначеного віку.

Обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону №3723-XIIпісля 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1статті 37 вказаного ЗаконутаПрикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 закону №3723-XIIу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини першоїстатті 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першоїстатті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першоїстатті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зазначений вік визначаєтьсястаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинностіЗаконом України «Про державну службу» від10.12.2015 №889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно достатті 90 Закону України від10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких в осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».

Так, відповідно до пункту 10Прикінцевих та перехідних положень Закону України від10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» державні службовці, які на день набрання чинності вказанимЗакономзаймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 ПопередньогоЗаконута актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12Прикінцевих та перехідних положень Закону України від10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» для осіб, які на день набрання чинності вказанимЗакономмають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених устатті 25 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто,Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» , але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,стаття 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першоюстатті 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» і Прикінцевих та перехідних положень Закону України від10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу», а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинностіЗаконом України від10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно достатті 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12Прикінцевих та перехідних положень Закону України від10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» та мають передбачені частиною першоюстатті 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» вік (для жінок 60 років) і страховий стаж (для жінок 30 років).

Тобто,Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України від16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Право позивача на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідачем не заперечується та підтверджується, як в оскаржуваному рішенні так у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом з заявою було подано довідку Управління державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області від28.07.2023 №3.

Згідно зі ст.37-1 вказаної редакціїЗакону №3723-ХІІу разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за нимЗакономвідповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

01.01.2015 набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII(далі - Закон №76-VIII).

Згідно з п. 11 цьогоЗакону №76-VIIIтекст ст.37-1 №3723-ХП викладений у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України».

Порядок перерахунку пенсій державних службовців, станом на дату виходу позивача на пенсію державного службовця, був урегульований пунктом 4постанови Кабінету Міністрів України від31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій».

Пунктом 4 було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від1601.2002 №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержану заробітну плату на момент перерахунку;

іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

На момент призначення позивачці пенсії,постанова Кабінету Міністрів України від31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій»була чинна.

Зміни, які були внесені доЗакону України «Про державну службу»стосуються призначення пенсії, тоді як підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям регулює ст.37-1цього ж Закону, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттямЗаконів №213-VIIIта№1166-VIIне зазнали змін.

Прикінцеві положення Закону №213-VII1 стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії є ст.37-1Закону України «Про державну службу»таПостанова Кабінету Міністрів України від31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії».

Таким чином, оскільки позивач звернулася до відповідача саме з приводу перерахунку вже призначеної пенсії, то будь-які законодавчі зміни, які звужують зміст та обсяг прав окремої категорії громадян не можуть застосовуватися до тих осіб, які до набрання чинності цих змін вже набули в законний спосіб певні, гарантовані державою права та свободи, в тому числі і право на пенсію державного службовця в передбаченому на час призначення пенсії розмірі.

Суд зазначає, що на правовідносини щодо перерахунку пенсії не поширюються зміни в чинному законодавстві, якими скасовано перерахунок пенсійних виплат державних службовців.

З огляду на вказане, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 31.07.2023 №974050123378 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку із недоцільністю не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що чинним законодавством України встановлена можливість подання відповідної заяви про призначення (перерахунок) пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України та визначено екстериторіальний принцип обробки заяв. А тому, оскільки відповідальним за прийняття оскаржуваного рішення є орган Пенсійного фонду, що розглядав таку заяву, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання саме такого органу Пенсійного фонду призначити (перерахувати) пенсію.

З огляду на наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві слід зобов`язати перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно поданої заяви від28.07.2023, з застосуванням при обрахуванні розміру пенсії Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Управлінням державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області від28.07.2023 №3.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись основними засадами адміністративного судочинства, вимогами законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від31.07.2023 №974050123378 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку із недоцільністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно поданої заяви від28.07.2023, з застосуванням при обрахуванні розміру пенсії Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Управлінням державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області від28.07.2023 №3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073,60грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368)

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).

Повний текст рішення суду складено 12.10.2023.

Суддя Л.О. Житняк