Рішення № 11416417, 27.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.10                                                                                 Справа № 4/213

Розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна”, м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства “Укрвуглеперспектива ”, м. Луганськ

про стягнення 213672 грн. 07 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

У присутності представників сторін:

від позивача - Зуйкова В.В., довіреність №101юр від 29.04.2010;

від відповідача - в.о. директора - Ясногородський Г.Л., наказ №154 від 11.04.2008.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 159589,00 грн. за договором № 1/240 від 25.09.2008., пені у сумі 16194,97 грн., інфляційних втрат у сумі 30162,32 грн., 3% річних у сумі 7725,78 грн., всього у сумі 213672 грн. 07 коп.

Представником позивача надано заяву про уточнення позовних від 27.09.2010 № 27/1-0910, здану у судове засідання 27.09.2010, в порядку ст. 22 ГПК України, якою позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 159589 грн. 00 коп. за договором № 1/240 від 25.09.2008., інфляційних нарахувань у сумі 8430,30 грн., 3% річних у сумі 4131,82 грн., пені у сумі 38196,41 грн., всього у сумі 210347 грн. 53 коп.

Представник позивача вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог, здану до суду 27.09.2010, у судовому засіданні підтримав.

Вказана заява про уточнення позовних вимог, здана до суду 27.09.2010, оцінюється судом, як заява про зменшення розміру позовних вимог у розумінні ст.22 ГПК України та приймається судом повністю.

Таким чином, з врахуванням зменшення за заявою позивача про уточнення позовних вимог, здана до суду 27.09.2010, позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 159589 грн. 00 коп. за договором № 1/240 від 25.092008., інфляційних нарахувань у сумі 8430,30 грн., 3% річних у сумі 4131,82 грн. пені у сумі 38196,41 грн.

Представник відповідача листом від 27.09.2010 № 179, відповідно до ст. 22 ГПК України, вимоги позову визнав частково, посилаючись на те, що позивачем були порушені вимоги ст. 258 Цивільного кодексу України, щодо стягнення пені.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд -

в с т а н о в и в:

Заява про уточнення суми позовних вимог від 27.09.2010 № 27/1-0910, здана до суду 27.09.2010, підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 159589 грн. 00 коп. за договором № 1/240 від 25.092008., інфляційних нарахувань у сумі 8430,30 грн., 3% річних у сумі 4131,82 грн. пені у сумі 38196,41 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Новою ціною позову (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог) слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 159589 грн. 00 коп. за договором № 1/240 від 25.092008., інфляційних нарахувань у сумі 8430,30 грн., 3% річних у сумі 4131,82 грн. пені у сумі 38196,41 грн.

Між позивачем (далі - Замовник) та відповідачем (далі - Постачальник) укладено договір № 1/240 від 25.09.2008 (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник приймає на себе зобов’язання по виготовленню металоконструкцій в подальшому продукція, в об’ємах та строках відповідно специфікацій, яка є невід’ємною частиною вказаного договору, а Замовник приймає на себе зобов’язання сплатити і прийняти готову продукцію відповідно до умов цього договору (п.1.1 , п.1.2 договору).

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за продукцію здійснюється наступним чином: перший платіж - аванс в розмірі 50 % від загальної вартості продукції на протязі 5 (п'яти) банківських днів, згідно виставленому рахунку; оплата наступних 50 % здійснюється по факту готовності Продукції на протязі 3-х (трьох) банківських днів з моменту повідомлення Замовника (телеграмою, факсом, листом) про готовність Продукції.

Оплата здійснюється в розмірі, зазначеному у виставлених рахунках шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника.

Позивач посилається на те, що відповідачем був виставлений рахунок № 14 від 23.09.2008 на суму 319 178, 00 гривень. Позивач зобов’язання за Договором виконав у повному обсязі, платіжним дорученням № 3340 від 01.102008 перерахував на рахунок відповідача передплату в розмірі 159 589, 00 гривень з ПДВ, що складає 50 % від загальної вартості продукції.( а.с.14).

Однак, у встановлений Специфікацією строк, який сплинув 13.11.2008 року, продукція позивачу поставлена не була.

Відповідно п. 3.2. Договору, постачання продукції здійснюється на умовах, в строки та за реквізитами Замовника, які вказані в специфікаціях до цього Договору. Відповідно до специфікації (додаток № 1 до Договору) строк поставки продукції - 30 робочих днів з дня отримання авансу (передплати), тобто відповідач повинний був поставити продукцію в строк до 14 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 13.1. Договору, строк дії договору починається з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008 року. Жодних угод щодо продовження строку дії вказаного договору ( пролонгації) між сторонами не укладалось.

Позивач вказує на те, що продукція відповідачем до зазначеного у договорі строку поставлена не була.

Відповідно до п. 9.1. Договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором винна сторона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України із відшкодуванням добросовісній стороні фактичних нанесених збитків.

Відповідно до п. 9.4. Договору сторони обумовили, що в разі невиконання Постачальником строків поставки продукції, Постачальник сплачує замовнику за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості не поставленої в строк продукції.

Позивач зазначив, що відповідач повинен був поставити позивачу продукцію включно до 13.11.2008, у зв'язку з тим, що продукція не була вчасно поставлена, позивачем була нарахована пеня, яка складає - 38196 грн. 41 коп. за період з 14.11.2008 по 14.05.2009 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

У зв'язку із порушенням відповідачем строку виконання зобов'язання за Договором, позивач листом № 1090-А-29 від 10.12.2008 повідомив відповідача про розірвання договору № 1/240 від 25.09.2008 з 05.12.2008, і проведення взаємного розрахунку за виготовлену продукцію та повернення залишку суми передплати на протязі 7-ми банківських днів з дати отримання листа. Відповідачем залишив вказані вимоги без відповіді.

Позивач зазначив, що 14 серпня 2009 року надіслав відповідачу претензією № 570-О-29 від 14.08.2009 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 207892,76 грн. Відповідач, листом № 134 від 08.09.2008, надав відповідь на вказану претензію, якою визнав претензійні вимоги позивача частково в розмірі 177 908, 94 гривень (в частині основного боргу та пені, в частині інфляційних витрат та 3 % річних відмовився)(а.с.15,16).

Позивач вказав на те, що 28.05.2010 вдруге надіслав відповідачу претензію № 350-А-29 від 25.05.2010 з проханням повернути грошові кошти, перераховані платіжним дорученням № 3340 від 01.10.2008 в розмірі 159 589, 00 гривень. Відповідач отримав зазначену претензію 01.06.2010, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.17-19).

Позивач вказує на те, 29.10.2009 він надіслав відповідачу лист № 802-А-29 від 29.10.2009 про втрату інтересу в отриманні комплекту металоконструкцій та повернення попередньої оплати в розмірі 159 589, 00 гривень в семиденний строк з дати отримання зазначеної вимоги. Відповідач отримав лист 09.11.2009, про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Строк для повернення суми попередньої оплати - включно до 16.11.2009.

Сума неповернутої попередньої оплати підтверджується підписаним сторонами актом взаємної звірки розрахунків станом на 09.08.2010 та складає - 159 589, 00 гривень.

Таким чином, сума неповернутої попередньої оплати за договором № 1/240 від 25.09.2008 складає - 159 589, 00 грн.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали інфляційні нарахування у сумі 8430,30 грн. за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року, 3% річних у сумі 4131,82 грн. за період з 17.11.2009 року по 27.09.2010 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Позивачем 19.07.2010 року подано позов до суду, яким просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 159589 грн. 00 коп. за договором № 1/240 від 25.092008., інфляційних нарахувань у сумі 8430,30 грн., 3% річних у сумі 4131,82 грн. пені у сумі 38196,41 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог). Позов обґрунтовано умовами Договору та положеннями ст.ст.267,525,526,530,610,625,692,693 ЦК України та ст. ст.173,193 ГК України.

Відповідач розмір позовних вимог визнав частково.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно із ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають з господарського договору.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За порушення зобов'язання ст. 611 ЦК України встановлені правові наслідки, зокрема - сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписом ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов’язання по виготовленню металоконструкцій , відповідно до специфікації за Договором.

Як свідчать матеріали справи, позивач, відповідно до умов договору № 1/240 від 25.092008, перерахував відповідачу відповідно до платіжного доручення № 3340 від 01.10.2008 суму попередньої оплати за продукцію у розмірі 159589 грн. 00 коп., відповідач продукцію не поставив, суму попередньої оплати позивачу не повернув, тому сума попередньої оплати за продукцію за спірним договором складає 159589 грн. 00 коп.

29.10.2009 позивач надіслав відповідачу лист № 802-А-29 від 29.10.2009 про втрату інтересу в отриманні комплекту металоконструкцій та повернення попередньої оплати в розмірі 159 589, 00 гривень в семиденний строк з дати отримання зазначеної вимоги. Відповідач отримав лист 09.11.2009, про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Строк для повернення суми попередньої оплати - включно до 16.11.2009.

Отже, сума неповернутої попередньої оплати підтверджується підписаним сторонами актом взаємної звірки розрахунків станом на 09.08.2010 і складає - 159 589, 00 грн.

Сума попередньої оплати у розмірі 159 589, 00 грн. за договором № 1/240 від 25.092008 нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Інфляційні нарахування у сумі 8430,30 грн. за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року, 3% річних у сумі 4131,82 грн. за період з 17.11.2009 року по 27.09.2010 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), нараховані позивачем відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню з відповідача.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми попередньої оплати стягуваної з відповідача за даним позовом відповідачем не оспорюється.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 159589,00 грн. за договором № 1/240 від 25.092008, інфляційних нарахувань у сумі 8430,30 грн., 3% річних у сумі 4131,82 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог). такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 38 196, 41 грн. за період з 14.11.2008 по 14.05.2009, відповідно до ст. 549 ЦК України, є необґрунтованою з огляду на наступне.

Позивач 19.07.2010 звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 159589 грн. 00 коп. за договором № 1/240 від 25.092008., інфляційних нарахувань у сумі 8430,30 грн., 3% річних у сумі 4131,82 грн. пені у сумі 38196,41 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог))( згідно відмітки господарського суду 19.07.2010), згідно штемпелю почтового відділення на конверті позовну заяву надіслано до суду 14.07.2010.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок.

Статтею 256 ЦК України, встановлено, поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. З ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)(скорочена спеціальна позовна давність).

Таким чином, керуючись п. 1 ч.2 ст.258 ЦК України, за вимогами, заявленими у позові в частині стягнення з відповідача пені в сумі 38196 грн. 41 коп. за період з 14.11.2008 по 14.05.2009 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), тобто, перебіг строку позовної давності в цій частині позовних вимог закінчився.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) початок перебігу позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про стягнення неустойки.

На підставі викладеного, позивач, в порушення вимог ст. ст.256, 258 ЦК України, звернувся з даним позовом в частині стягнення з відповідача пені в сумі 38196 грн. 41 коп. за період з 14.11.2008 по 14.05.2009 після спливу строку позовної давності, що згідно ч.3, ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові в цій частині.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з даною позовною заявою в частині стягнення з відповідача пені в сумі 38196 грн. 41 коп. за період з 14.11.2008 по 14.05.2009 сплинув строк позовної давності на право даної вимоги.

На підставі викладеного, у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 38196 грн. 41 коп. за період з 14.11.2008 по 14.05.2009 слід відмовити.

Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або зменшення розміру позовних вимог позивачем .

У судовому засіданні 27.09.2010 було оголошено вступну та резолютивну частину.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257,258,525,526,610, 625 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст. 22,33,34,44,49,82,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства “Укрвуглеперспектива ”, пров. Дачний, 1, с. Ювілейне, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 36006248 на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна”, вул. Ударників, 54, м. Дніпропетровськ код ЄДРПОУ 01412851, суму попередньої оплати у розмірі 159 589 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 8430 грн. 30 коп., 3 % річних в сумі 4131 грн. 82 коп., державне мито у сумі 1721 грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 193 грн. 14 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено –29.09.2010 .

Суддя                                                                                 Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева