Рішення № 114162776, 12.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14550/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП, до відповідача, Київської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати:

1) рішення про коригування митної вартості № UA100330/2023/000001/2 від 25.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000036 від 25.01.2023;

2) рішення про коригування митної вартості № UA100330/2023/000002/2 від 26.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000038 від 26.01.2023;

3) рішення про коригування митної вартості № UA100330/2023/000003/2 від 26.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000037 від 26.01.2023.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач звертає увагу, що ним подано всі належні документи для підтвердження маршруту руху товару, перевізника, витрат на перевезення. При цьому, неподання декларантом транспортних (перевізних) документів може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому разі, коли орган доходів і зборів доведе, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів. Позивач також наголошує, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Крім того, позивач зазначає, що сама по собі наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, та не надають безумовного права митниці застосовувати рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. При цьому, у рішенні про коригування митної вартості товарів міститься лише посилання на іншу митну декларацію без визначення товару, якісних характеристик, умов поставки та інших обставин, які суттєво впливають на рівень митної вартості товару.

Враховуючи, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить вciєї інформації, стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар. Отже, таку позицію відповідача щодо коригування митної вартості неможливо вважати правомірною, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

(б) Позиція відповідача

31.07.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача звертає увагу, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України разом із митними деклараціями документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митний орган провів порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, встановивши заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розуміння статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння відповідач встановив, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості.

Таким чином, відповідач наголошує, що позивач не скористався наданим йому правом шляхом надання необхідних додаткових документів та можливістю усунути розбіжності, включити усі складові митної вартості, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товарів, а отже, не було усунуто сумнівів відповідача у достовірності даних, які задекларовані та те, що у митного органу відсутність перевірити повноту декларування та умов оплати наданих транспортно-експедиційних послуг.

Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що усі дії та рішення посадових осіб митниці є аргументованими та такими, що відповідають та засновані на вимогах законодавства України з питань митної справи, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

ІІІ. Процедура та рух справи

10.07.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

24.10.2019 компанія «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» (Китай), як продавець, та позивач як покупець, уклали зовнішньоекономічний договір (контракт) № 19YG-099, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, по складають невід`ємну частину цього Договору.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» поставило позивачу партії товару, які позивач задекларував у МД № 23UА100330131501U6 від 25.01.2023, МД № 23UА100330131539U2 від 25.01.2023, МД № 23UА100330131538U3 від 25.01.2023.

У поданій митній декларації № 23UА100330131501U6 від 25.01.2023 задекларовано іграшки на колесах, в асортименті: -Велосипед триколісний, арт. 71-008 - 121 шт. -Велосипед триколісний, арт. 72-109 123 шт. -Велосипед триколісний, арт. 73-202 89 шт. -Велосипед триколісний, арт. 75-415 - 1 шт. - Велосипед триколісний, арт. 76-504 106 шт. -Велосипед триколісний, арт. 77-607 99 шт. - Велосипед триколісний, арт. 78-755 99 шт. -Велосипед триколісний, арт. 79-822 110 шт. -Велосипед триколісний, арт. 10-777 13 шт. -Велосипед триколісний, арт. 12-411 - 121 шт. -Велосипед триколісний, арт. 13-505 80 шт. - Велосипед триколісний, арт. 16-899 11 шт. Торгівельна марка - BEST TRIKE. Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED. Країна виробництва - Китай, CN.

Позивач до митного оформлення разом із вказаною митною декларацією подав наступні документи: ???пакувальний лист (Packing list) № J254Z22-480-PL від 29.11.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J2547.22-480 від 29.11.2022; ?автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/н від 16.01.2023; довідка про транспортні витрати від 17.01.2023; п?рейскурант № J254Z22-480-PR від 29.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 24.12.2019; ??доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 01.01.2021; ??доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 16.08.2021; ??зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу № 19YG-099 від 24.10.2019; митна декларація країни відправлення № 310120220515335550 від 29.11.2022; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA100330131501U6 від 25.01.2023.

Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000036 від 25.01.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000001/2 від 25.01.2023.

У поданій МД № 23UА100330131539U2 від 25.01.2023 задекларовано іграшки на колесах та частини до них, в асортименті: -Велосипед триколісний, арт. 10-777 - 171шт; -Велосипед триколісний, арт. 12-411 - 35шт; -Велосипед триколісний, арт. 13-505 - 71 шт; -Велосипед триколісний, арт. 14-622 - 82шт; -Велосипед триколісний, арт. 15-708 - 170шт; -Велосипед триколісний, арт. 16-899 120шт; -Велосипед триколісний, арт. 17-063 - 153шт; -Велосипед триколісний, арт: 18-344 90шт; - Велосипед триколісний, арт. 19-795 - 41 шт. Торгівельна марка - BEST TRIKE. Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED. Країна виробництва - Китай, CN.

До митного оформлення разом із митною декларацією позивач подав наступні документи: ???пакувальний лист (Packing list) № J254Z22-482-PL від 29.11.2022; р?ахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J254Z22-482 від 29.11.2022; ??автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/н від 18.01.2023; ???довідка про транспортні витрати від 19.01.2023; ?прейскурант № J254Z22-482-PR від 29.11.2022; ?доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 24.12.2019; ???доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 01.01.2021; ???доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 16.08.2021; ??зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу № 19YG-099 від 24.10.2019; митна декларація країни відправлення № 310120220515335572 від 29.11.2022; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA100330131539U2 від 25.01.2023.

Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000038 від 25.01.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000002/2 від 25.01.2023.

У поданій МД № 23UА100330131538U3 від 25.01.2023 задекларовано іграшки на колесах, в асортименті: -Велосипед триколісний, арт. 600-19 - 63шт. -Велосипед триколісний, арт. 508-21 - 50шт. -Велосипед триколісний, арт. 405-20 - 71 шт. -Велосипед триколісний, арт. 611-33 - 42шт. -Велосипед триколісний, арт. 708-09 - 77 шт. -Велосипед триколісний, арт. 302-66 - 73шт. - Велосипед триколісний, арт. 844-02 - 82шт. -Велосипед триколісний, арт. 355-139 - 81 шт. -Велосипед триколісний, арт. 290-88 - 62шт. -Велосипед триколісний, арт. 14-622-89шт. -Велосипед триколісний, арт:. 18-344 - 113шт. - Велосипед триколісний, арт. 19-795 - 70шт. Торгівельна марка - BEST TRIKE. Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED. Країна виробництва - Китай, CN.

До митного оформлення разом із митною декларацією позивач подав наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № J254Z22-481-PL від 29.11.2022; р?ахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J254Z22-481 від 29.11.2022; ??автотранспортна накладна (Road consignment note) B/н від 18.01.2023; ???довідка про транспортні витрати від 18.01.2023; ???прейскурант № J254Z22-481-PR від 29.11.2022; ??доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 24.12.2019; ???доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 01.01.2021; ???доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 16.08.2021; ???зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу № 19YG-099 від 24.10.2019; митна декларація країни відправлення № 310120220515335593 від 29.11.2022; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA100330131538U3 від 25.01.2023.

Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000037 від 26.01.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000003/2 від 26.01.2023.

У графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000001/2 від 25.01.2023, № UA100330/2023/000002/2 та № UA100330/2023/000003/2 від 26.01.2023 в якості підстав для їх прийняття зазначено:

- ???до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати, яка видана ТОВ «Роуд Лоджистик». Відповідно до наказу МФУ № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів, серед інших, належать: договір, заявка на здійснення транспортно-експедиційних послуг; акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). До митного оформлення вищезазначені документи декларантом не надані;

- також згідно додаткової угоди № 1 від 24.12.2019 до контракту від 24.10.2019 № 19YG-099 сторони домовились доповнити розділ 3 Договору «Базисні Умови Поставки Товару» п.3.7 наступного змісту: Незалежно від обраного продавцем та покупцем виду базису поставки конкретної парті товару, сторони погодили, то фрахт судна може оплачувались продавцем. Вартість фрахту може оплачуватись покупцем на користь продавця разом з оплатою вартості поставленої партії товару на умовах оплати за поставку цієї конкретної партії товару. При цьому продавець може виставити покупцю як окремі рахунки за поставлену партію товару та фрахт, так і один загальний рахунок, який буде включати вартість фрахту. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного оформлення документах (контракті, рахунку-фактурі (інвойсі) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості;

- наданий прайс-лист по суті являє собою комерційну пропозицію для конкретного покупця (для української компанії, на конкретних умовах), тобто виданий безпосередньо до поставки оцінюваного товару та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Угоди. Так, відповідно до ст. VII Угоди, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Надана комерційна пропозиція не відображає ціну товару, запропоновану необмеженому колу покупців за умови повної конкуренції (ринкову вартість), отже, прийнята до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

V. Джерела права та висновки суду

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 року по справі №815/5791/17.

Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

Так, декларант надав контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані пакувальні листи, інвойси, коносаменти, автотранспортні накладні, прейскуранти, сертифікати походження товару, експортні декларації країни відправлення, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідають даним митних декларацій та не суперечить умовам контракту.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Так, щодо посилань в оскаржуваному рішенні про не підтвердження витрат на транспортування, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що до митного оформлення декларант надав довідку від 17.01.2023, якою повідомлено, що транспортно-логістичні витрати на вантаж, що прямує на вантажному автомобілі держ.номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , з Польщі до України (прикордонний перехід «Рава-Руська-Хребенне»), становить 48000,00 грн. Транспорті витрати по Україні становить 35 500 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Довідкою від 18.01.2023 повідомлено, що транспортно-логістичні витрати на вантаж, що прямує на вантажному автомобілі держ.номер НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , з Польщі до України (прикордонний перехід «Рава-Руська-Хребенне»), становить 48000,00 грн. Транспорті витрати по Україні становить 35 500 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Довідкою від 19.01.2023 повідомлено, що транспортно-логістичні витрати на вантаж, що прямує на вантажному автомобілі держ.номер НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , з Польщі (Gdansk) до України (прикордонний перехід «Рава-Руська-Хребенне»), становить 48000,00 грн. Транспорті витрати по Україні становить 40 500 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Відтак, твердження відповідача щодо неможливості перевірки відомостей, що підтверджують вартість транспортних витрат є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.3.1 Контракту № 19YG-099 від 24.10.2019 поставка товару продавцем покупцеві повинна здійснюватися під час морського перевезення на умовах, визначених для кожної поставки в Специфікації, відповідно до «Інкотермс-2010».

Відповідно до інвойсів по спірним митним деклараціям умовами поставки є CPT-GDANSK.

При цьому, відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Щодо зауважень до наданого митному оформленню прайс-листа, суд зазначає наступне.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики, прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України прайс-лист є додатковим документом, а не основним, а у контексті спірних правовідносин, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів.

При цьому, суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р. «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.

Позиція митного органу щодо не підтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена, а отже позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 16102,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 88 від 22.06.2023.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 16102,00 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA100330/2023/000001/2 від 25.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000036 від 25.01.2023;

3.Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA100330/2023/000002/2 від 26.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000038 від 26.01.2023;

4.Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA100330/2023/000003/2 від 26.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000037 від 26.01.2023.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» судовий збір в розмірі 16 102 (шістнадцять тисяч сто дві),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», адреса: 67801, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Вертелецького, 10, код ЄДРПОУ 43096047.

Відповідач: Київська митниця, як відокремлений підрозділ Держмитслужби, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 43997555.

Суддя Оксана БОЙКО