Рішення № 114162763, 13.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16704/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділенні інспекторів прикордонної служби «Шегині» майстер сержанта Артема Ендзевича, інспектора прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Львів» штаб-сержант ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 07.07.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділенні інспекторів прикордонної служби «Шегині» майстер сержант ОСОБА_3 , інспектора прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Львів» штаб-сержант ОСОБА_2 , в якій позивач, відповідно до уточненої позовної заяви від 17.07.2023, просить суд:

1. Визнати рішення протиправними інспектора прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби» Шегині» майстер сержанта ОСОБА_4 , та скасувати рішення про відмову у перетині державного кордону України;

2. Визнати рішення протиправним інспектор прикордонної служби - вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю і відділення прикордонної служби відділу прикордонної служби «Львів» штаб-сержанта ОСОБА_2 про відмову в перетині державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати рішення про відмову у перетині державного кордону України.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 18.06.2023 на міжнародному автомобільному пункті пропуску «Шегині», інспектором прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» майстер сержантом ОСОБА_5 було прийнято рішення про відмову в перетині державного кордону на виїзд з України громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022» та тимчасово обмежено у праві виїзду з України з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанови КМУ від 27.01.1995р. №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», так як громадянин ОСОБА_1 не зміг надати на паспортний контроль відповідні документи. Підстав для відмови перетину кордону конкретно не зазначили, не зважаючи на надання ОСОБА_1 всього пакету документів для законного перетину державного кордону. Після чого, позивач 18.06.2023 поїхав на вокзал та намагався перетнути кордон на потязі через інший пункт пропуску пункт контролю «Львів». Однак, там також отримав рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії і групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення прикордонної служби відділу прикордонної служби «Львів» штаб-сержанта ОСОБА_2 про відмову в перетині державного кордону. Підставою для відмови була одна з підстав, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» у тому числі у зв`язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що зазначену особу рішенням на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України №64/2022 «Про затвердження воєнного стану в Україні», Закону України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022», а також постанови Кабінету Міністрів України №57 зі змінами від 02.05.2023 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, або відповідно до статті 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України» відсутні дійсні документи на право перетинання державного кордону.

Здійснюючи відрядження позивач, як водій волонтер Громадської організації «МІСТО СИЛИ» волонтерське завдання на підбір, отримання та ввезення транспортного засобу на територію України, яке було доручено керівником Громадської організації «МІСТО СИЛИ» Євгеном Гіліним, згідно якого ОСОБА_1 був ознайомлений 16.06.2023. Дане завдання здійснювалось на підставі Наказу №68/23 від 16.06.2023 згідно якого, волонтер відряджався до м. Варшава (Польша) задля проведення переговорів з представниками організації SE Trade 8 Logistocs GamsbH щодо залучення гуманітарної допомоги для забезпечення потреб цивільного захисту населення Херсонської області, згідно встановленими критеріями, а також подальшої доставки цієї допомоги на територію України в якості гуманітарної допомоги. Строк відрядження з 17 червня по 08 липня 2023 року з урахуванням часу перебування у дорозі.

Позивач наголошує, що посилання інспектора в рішенні про відмові перетину кордону на ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» жодним чином не стосуються підстав та повноваження виїзду позивача.

Ухвалою судді від 12.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків

Ухвалою судді від 24.07.2023 відкрито провадження у адміністративній справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 06.09.2023 ухвалено заяву від 04.09.2023 (вх. № ЕП/34777/23) по справі № 420/16704/23 - повернути заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 12.09.2023 суд ухвалив залучити до участі у справі № 420/16704/23 в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ). Зобов`язати ОСОБА_1 направити Військовій частині НОМЕР_1 копію адміністративного позову з додатками та надати суду докази такого направлення протягом двох днів з отримання копії ухвали суду. Розпочати спочатку розгляд справи № 420/16704/23.

16.08.2023 до суду надійшов (вх..№27958/23) відзив військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з проханням відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та, із посиланням на приписи законодавства щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, вказує що надані позивачем 18.06.2023 документи не дали змогу уповноваженим посадовим особам, які здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний контроль України прийняти рішення про надання дозволу на перетин державного кордону України позивачу, тому спірні рішення є правомірними.

15.09.2023 до суду (вх.№ЕП/36937/23) та від 18.09.2023 (вх.№37130/23) від представника позивача надійшли «пояснення на відзив», які у розумінні приписів ст.ст.159, 163 КАС України, суд визнає відповіддю на відзив, у якій позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.

Розглянувши наявні по суті справи докази на обґрунтування заявлених вимог, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

Матеріали справи містять підтвердження волонтера №2 від 18.07.2022 (а.с.15), відповідно до якого підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є волонтером Громадської організації «МІСТО СИЛИ» (головний гуманітарний штаб в місті-герої Херсоні) та здійснює волонтерську діяльність за такими напрямками: надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок правових режимів надзвичайного та воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, внутрішньо переміщеним особам. Волонтер, зазначений в цьому листі, має права та законодавчі гарантії, передбачені Законом України «Про волонтерську діяльність». Прохання надавати волонтеру посильну допомогу у питаннях, що стосуються виконання ним покладених на нього завдань з допомоги громадянам.

Лист від 18.07.2022 підписаний головою Громадської організації «МІСТО СИЛИ» та скріплений печаткою.

Матеріали справи містять лист від 17.06.2023 №8-С (а.с.16) Громадської організації «МІСТО СИЛИ» на адресу компетентних органів, органів державної влади України, Львівської митниці, Одеської митниці, Вінницької митниці, Чернівецької митниці «Щодо гуманітарної місії ГО «МІСТО СИЛИ» (місто Херсон) та підтвердження повноважень Саакяна В.Г.», відповідно до якого адресант зазначає: «Просимо вашого сприяння та допомоги у забезпеченні швидко перетину державного кордону України волонтером ГО «МІСТО СИЛИ» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 13 квітня 1999 року, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) та ввезення ним на митну територію України гуманітарних вантажів, в тому числі транспортних засобів, від благодійників за Швейцарії, Німеччини, Молдови, Польщі, Румунії та інших країн Європейського союзу, Шенгенської угоди та Сполученого Королівства.

ОСОБА_1 є спеціалістом з діагностування технічного стану колісних транспортних засобів і фактично закордоном здійснює пошук та підбір автівок, які надалі купуються ГО «МІСТА СИЛИ» та партнерськими організаціями для забезпечення гуманітарних потреб України та підтримки ЗСУ.

Отримувачем гуманітарних вантажів є ГО «МІСТА СИЛИ» (код 44255691), яке своєю чергою, після інвентаризації здійснює їх розподілення та передачу цивільному населенню та захисникам, в залежності від запитів, призначення для потреб.

У разі ввозу на територію України транспортних засобів для БФ, ГО та ЗСУ, нами буде подано додатковий лист.

У разі виникнення додаткових питань чи уточнень, зазначені засоби зв`язку.

Відповідно до наказу ГО «МІСТО СИЛИ» від 16.06.2023 №68/23 «Про направлення у відрядження» (а.с.17), наказано відрядити волонтер ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , FB НОМЕР_5 ) у службове відрядження до м.Варшава (Польща) задля проведення переговорів з представником організації SE Trade & Logistocs GamsbH щодо залучення гуманітарної допомоги для забезпечення потреб цивільного населення Херсонської області, згідно з встановленими критеріями, а також подальшої доставки цієї допомоги на територію України в якості гуманітарної допомоги.

У випадку оперативного виникнення об`єктивної можливості залучити допомоги з інших країн Європейського Союзу (за наявності згоди надавачів надати необхідну для ГО «МІСТО СИЛИ» гуманітарну допомогу), дозволити волонтеру виїзд до інших країн Європейського Союзу з подальшим відшкодуванням волонтеру витрат, пов`язаних із здійсненням цих заходів.

Строк відрядження 22 дні, з 17 червня по 08 липня 2023 року, з урахуванням часу перебування в дорозі.

Матеріали справи містять Волонтерське завдання на підбір, отримання та ввезення транспортного засобу на територію України від 16.06.2023 (а.с.18-19), відповідно до якого ГО «МІСТО СИЛИ» поставлено волонтерське завдання для громадянина України волонтера ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а сме здійснити тимчасовий виїзд за межі території України до Республіки Польща, Варшава наявними силами та засобами, з метою проведення переговорів з представником організації SE Trade & Logistocs GamsbH щодо залучення гуманітарної допомоги для забезпечення потреб цивільного населення Херсонської області, згідно з встановленими критеріями, а також подальшої доставки цієї допомоги на територію України в якості гуманітарної допомоги.

У Волонтерському завданні, також, встановлені умови та критерії виконання.

Інспектор прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» (тип А) майстер сержант ОСОБА_3 прийняв рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 18.06.2023 (а.с.11-12) відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року» громадянина України ОСОБА_7 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанови КМУ від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль відповідні документи.

Інспектор прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Львів» штаб сержант ОСОБА_8 прийняла рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 18.06.2023 (а.с.13-14) відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з наявністю однієї з підстав, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», у тому числі у зв`язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що зазначену особу рішенням на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року», а також ПКМУ №57 зі змінами від 02.05.2023 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, або відповідно до статті 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України» відсутні дійсні документи на право перетинання державного кордону.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 64 Конституції України визначено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указом Президента України від 14 березня 2022 року за № 133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який діє і наразі.

Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Отже, право особи на вільний перетин державного кордону України, згідно з положеннями Конституції України та законодавчих норм, може бути обмежено в умовах воєнного стану.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Основними функціями Державної прикордонної служби України, згідно ст. 2 вказаного законодавчого акту, є, в тому числі, здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» визначено, що пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.

Паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про прикордонний контроль»).

Як зазначає позивач, не спростовують відповідачі у заявах по суті справи, ля перетину державного кордону ОСОБА_1 , крім паспорта громадянина України для виїзду за кордон, надав документи, що підтверджують його службове відрядження як волонтера.

За результатами дослідження їх повноти та достатності для пропуску громадянина України в умовах воєнного стану для виїзду за кордон уповноважені особи органу Державної прикордонної служби дійшли висновку, що їх сукупність не підтверджує право позивача на перетин державного кордону.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про прикордонний контроль», у ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.

Порядок перетинання громадянами України державного кордону визначають Правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 (далі - Правила).

Так, згідно п. 2 Правил у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.

Нормами п. 2-8 Правил визначено, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів: військових, правоохоронних органів; військових адміністрацій; медичних закладів; відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.

Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк не більше шести місяців.

Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації надсилають до Адміністрації Держприкордонслужби рішення про виїзд за межі України зазначених в абзаці першому цього пункту осіб для врахування під час їх виїзду за межі України.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни мети виїзду за кордон, що встановлені цим пунктом, Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, у перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

В свою чергу, Міністерство розвитку громад, території та інфраструктури України прийняло наказ від 25.05.2023 №444 «Про затвердження переліку водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану» (а.с.20), яким, відповідно до пункту 2-8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 (із змінами), з метою здійснення заходів з безперебійного транспортування вантажів для потреб Збройних Сил України, медичних та гуманітарних вантажів, наказано:

« 1.Затвердити перелік водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану, строком на три календарних місяці.

2.Департаменту дорожніх і авіаційних перевезень, розвитку туризму та безпеки на транспорті забезпечити доведення наказу до відома Адміністрації Державної прикордонної служби України».

До наказу від 25.05.2023 №444 доданий перелік водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану (а.с.23-24) серед яких ОСОБА_1 (ГО МІСТО СИЛИ»).

Листом від 29.05.2023 №4458/27/14-23 (а.с.21-22) доведено зміст наказу від 25.05.2023 №444 до відома Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Проте, при прийнятті рішення про відмову у перетинанні державного кордону України ОСОБА_1 посадові особи відповідача не врахували наказ Міністерства розвитку громад, території та інфраструктури України від 25.05.2023 №444 «Про затвердження переліку водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану» (а.с.20), яким, відповідно до пункту 2-8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 (із змінами), з метою здійснення заходів з безперебійного транспортування вантажів для потреб Збройних Сил України, медичних та гуманітарних вантажів, наказано затвердити перелік водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану, строком на три календарних місяці та лист, адресований Адміністрації Державної прикордонної служби України, відповідно до якого ОСОБА_1 внесений в перелік водіїв підприємств, які здійснюють вантажні автомобільні перевезення, для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану строком на 3 календарні місяці.

Отже, законодавчі норми передбачають право перетину кордону у разі введення в Україні воєнного стану водіїв за наявності відповідного рішення, в тому числі, Мінінфраструктури.

Суд зазначає, що такі накази є рішеннями уповноваженого органу в розумінні п. 2-8 Правил, а тому повинні були бути враховані посадовими особами відповідача при розгляді питання можливості перетину ОСОБА_1 державного кордону. Незважаючи на зазначене, посадові особи відповідача вказані рішення не враховували та безпідставно відмовили позивачу у перетині державного кордону на підставі п. 2-8 Правил.

Зі змісту пункту 12 Правил визначено що для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень. Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред`являє. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

З наведених законодавчих норм судом слідує, що особи (водії), що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану за умови наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека, а також за наявності відповідного рішення.

Водночас, відповідно до п. 2-8 Правил перетинання державного кордону особи (водії), що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану за умови наявності не лише інформації про особу у відповідній інформаційній системі, а й за умови наявності відповідних рішень про виїзд за межі України.

Отже, позивач є особою призовного віку та мав намір перетнути державний кордон на виїзд з України на визначеному транспортному засобі як водій, що здійснює перевезення вантажів гуманітарної допомоги, тобто на підставі п. 2-8 Порядку.

Разом з тим, працівник прикордонної служби зобов`язаний перевірити наявність відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, яким надано дозвіл на перетин державного кордону водію (особі, яка досягла 16-річного віку) в умовах введення воєнного стану з метою ввезення вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, а також ряд інших документів, що підтверджують мету поїздки.

У спірних рішеннях вказано, що ОСОБА_1 не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.

Суд вважає, що визначальним у спірних правовідносинах є встановлення того, чи мав право позивач для перетину державного кордону та чи належним чином це право на час проходження паспортного контролю було ним підтверджено.

Як зазначено судом раніше, згідно з пунктом 2-8 Правил перетинання державного кордону у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

У свою чергу, наказом від Мінінфраструктури від 25.05.2023 № 444 затверджено перелік водіїв підприємств, які здійснюють перевезення автомобільними транспортними засобами (із зазначенням назви підприємства та інформації про кожного водія) для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану строком на три календарних місяці, що додається.

У затвердженому переліку у п. 40 зазначено ОСОБА_1 по ГО «МІСТО СИЛИ».

Суд враховує, що інспектор прикордонної служби був не позбавлений можливості провести додаткове вивчення інших документів, опитування позивача з урахуванням аналізу та оцінки ризиків.

Суд враховує, що ані спірні рішення, ані відзив на позовну заяву не містить інформації та посилання на те, що ОСОБА_1 при перетині державного кордону надав пояснення, що суперечать меті його відрядження чи будь-які інші пояснення, які б викликали обґрунтований сумнів у невідповідності заявленій меті у перетині державного кордону України.

Проаналізувавши наведе вище в контексті встановлених обставин в справі, а також враховуючи те, що позивач при перетині державного кордону рухався в пішому порядку, що в свою чергу суперечить меті перетину державного кордону, яка повинна бути здійснена з метою перевезення гуманітарної допомоги, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно прийнято спірне рішення.

Суд звертає увагу, що Держприкордонслужба та її посадові особи здійснюють свою діяльність як суб`єкти владних повноважень, а отже їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.

Суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі Рисовський проти України (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).

При цьому, при виконанні своїх функціональних обов`язків посадовим особам Держприкордонслужби належить уникати прийняття формалізованих рішень, що і було допущено у спірних правовідносинах.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому, надавши оцінку на предмет законності оскаржуваного рішення, критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що оскаржене рішення не може вважатись обґрунтованим та таким, яке прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття даного рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 14.07.2023 (а.с.38).

Відтак, керуючись приписами ст.139 КАС України, враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділенні інспекторів прикордонної служби «Шегині» майстер сержанта ОСОБА_4 , інспектора прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Львів» штаб-сержант ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби» ІНФОРМАЦІЯ_4 » майстер сержанта ОСОБА_4 від 18.06.2023 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю і відділення прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » штаб-сержанта ОСОБА_2 від 18.06.2023 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідачі:

інспектор прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділенні інспекторів прикордонної служби «Шегині» майстер сержант ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 );

- інспектор прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Львів» штаб-сержант ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );

- Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА