Рішення № 114162757, 12.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16172/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» до Одеської митниці про визнання противоправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000284/1 від 29.03.2023, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР», до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

(1). Визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000284/1 від 29.03.2023.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач звертає увагу, що відповідач прийняв оскаржуване рішення та здійснив розрахунок митної вартості за другорядним методом, обмежившись загальною фразою про те, що декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначивши, чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових. Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, на думку позивача, неподання документів, витребуваних митним органом, не є підставою для відмови в митному оформленні товару, оскільки для прийняття такого рішення відповідач повинен довести, що подані до митного оформлення документи в своїй сукупності не дають можливість здійснити митне оформлення товару за методом, обраним декларантом. У ході розгляду документів такі обставини відповідач не довів.

Крім того, позивач зазначив, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, оскільки містить суперечливі відомості щодо обраного відповідачем методу визначення митної вартості товарів. При цьому, підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості слугувала інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно? інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор». Проте позивач зазначає, що для обґрунтування обраного методу митний орган формально послався на номер і дату митної декларації з вищою вартістю. При чому копії таких декларацій не надавались з огляду на конфіденційність, тобто позивач по суті не може пересвідчитися, як саме, за яким договором та щодо якого товару визначена митна вартість, чи не було здійснено коригування митної вартості, тощо.

(б) Позиція відповідача

25.07.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якомі він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник звернув увагу, що оскільки в документах, які надані позивачем до митного органу разом з (МД) № 23UA500500010233U0 від 29.03.2023 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000284/1 від 29.03.2023 та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю № UA500500/2023/000586 від 29.03.2023.

При цьому, у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2023/000284/1 від 29.03.2023 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000284/1 від 29.03.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000586 діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

ІІІ. Процедура та рух справи

10.07.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

10.01.2023 між позивачем (покупець) та Компанією TOUMІ FOODS AND PRODUCT CO., LTD (продавець) укладений Контракт № ІМР-10/01/2023, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується постачати та передавати у власність покупця бакалійну продукцію тайського походження, іменовану надалі «товар», а покупець зобов`язується прийняти і оплачувати товар.

29.03.2023 в межах вказаного Контракту, у зв`язку з імпортуванням на митну територію України товару, а саме: «товар № 1 - «Рис лущений (коричневий) довгозерний із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше: 5% BROWN THAI LONG GRAIN RICE, врожай 2023р., без ГМО, для продовольчих цілей (ДСТУ 6292-93), не в первинній упаковці, розфасований у поліпропіленові мішки по 25 кг., не для роздрібної торгівлі, для подальшого розфасування. Всього 48000 кг. Країна виробництва: TH Виробник: TOUMI FOODS AND PRODUCT CO., LTD Торгівельна марка: «КРУП`ЯНИЙ ДВІР», «Рис лущений (коричневий) довгозерний із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше: 5% RED THAI LONG GRAIN RICE, врожай 2023р., без ГМО для продовольчих цілей (ДСТУ 6292-93), не в первинній упаковці, розфасований у поліпропіленові мішки по 25 кг., не для роздрібної торгівлі, для подальшого розфасування. Всього 2000 кг. Країна виробництва: TH Виробник: TOUMI FOODS AND PRODUCT CO., LTD Торгівельна марка: КРУП`ЯНИЙ ДВІР» позивач звернувся до відповідача із митною декларацією № 23UA500500010233U0 від 29.03.2023.

Разом із митною декларацією позивач надав наступні документи:

- Пакувальний лист №б/н від 26.01.23; Пакувальний лист №б/н від 26.01.23; Рахунок-фактура (iнвойс) №TFPE2300125-1KRD001(A) від 26.01.23; Рахунок-фактура (iнвойс) №TFPE2300125-1KRD001(B) від 26.01.23; Коносамент №THD1023343 від 12.02.23; Автотранспортна накладна CMR №б/н від 21.03.23; Автотранспортна накладна №б/н від 21.03.23; Фітосанітарний сертифікат №TH6602016937 від 17.02.23; Фітосанітарний сертифікат №TH6602016940 від 17.02.23; Сертифікат про походження товару №THTCCCO230023119 від 17.02.23; Сертифікат про походження товару №THTCCCO230023132 від 17.02.23; Банківський платіжний документ, що стосується товару №б/Н від 02.03.23; Банківський платіжний документ, що стосується товару №б/Н від 19.01.23; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №78 від 20.03.23; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №859/1 від 20.03.23; Виписка з бухгалтерської документації №б/Н від 16.03.23; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №9/01 09.01.23; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-44/03-2023 від 24.03.23; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.01.23; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 10.01.23; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Specification №1 від 10.01.23; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №IMP-10/01/2023 від 10.01.23; Договір (контракт) про перевезення №2145 від 21.12.21 Заява Non GMO №б/Н від 17.02.23; Інформація про позитивні результати контролю №9726113 від 27.03.23; Лист продавця Credit note №CR/001 від 30.01.23; Health cert. №0266-05494 від 17.02.23; Health cert. №0266-05519 від 17.02.23; Копія митної декларації країни відправлення №A006 1-6602-08452 від 06.02.23.

29.03.2023 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000284/1, у п.33 якого зазначено:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 Specification №1 від 10.01.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.01.2023 № IMP- 10/01/2023 ціна за товар включає упаковку та маркування товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно наданих рахунків-фактур (інвойсів) від 26.01.2023 №TFPE2300125- 1KRD001(A)TFPE2300125-1KRD001(B), передбачена 100 % передоплата. В наданих , до митного оформлення банківських платіжних дорученнях 19.01.2023 № б/н , та 02.03.2023 №б/н. відсутня інформація про інвойси що унеможливлює ідентифікувати зовнішньоекономічну операцію;

3) з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1 - 1,7680 дол.США/кг нетто (МД від 05.08.2022 № UA500500/2022/026091), ніж заявлено декларантом 0,6789 дол. США/кг нетто; по товару № 2 1,7680 дол. США/кг нетто (МД від 05.08.2022 № UA500500/2022/026091, ніж заявлено декларантом 1,1539 дол. США/кг нетто.

Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000586.

V. Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/5791/17.

Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те, що згідно з Згідно п.2.2 Specification №1 від 10.01.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.01.2023 № IMP- 10/01/2023 ціна за товар включає упаковку та маркування товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що згідно з п.п. 2.1., 2.4. Контракту № ІМР-10/01/2023 від 10.01.2023 ціна товару, вказана в Специфікаціях та рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт. Відповідно п.п. 6.2., 6.4. вказаного контракту сторонами узгоджено, що упаковка товару повинна відповідати стандартам і нормам для даного виду товару і забезпечувати його збереження при зберіганні, транспортуванні та перевантаженні. Крім того, у п.п. 1.3., 1.4. Контракту вказано точні відомості щодо пакування, зокрема: упаковка оригінальні ПП мішки, вагою нетто 25 кг(вага продукта без урахування ваги мішка). Відхлення ваги нетто на момент остаточного прийому товару на складі Покупця не доволяється. Щільність мішка: не менше 90 г/ м2. Розмір транспортної етикетки: довжина 5 дюймів, ширина 4 дюйма.

Згідно з п.2.2 Специфікації №1 від 10.01.2023 до Контракту від 10.01.2023 № IMP- 10/01/2023 ціна за товар включає упаковку та маркування товару. Наведена інформація також вказана у інвойсах, зокрема у графі «Пакування зазначено вагу - 25 кг, матеріал упаковки - ПП мішки та розраховано вартість за метричну тонну із включенням вартості пакувальних матеріалів 520,00 доларів США.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларант зазначає ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів суд встановив відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідач не довів понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18).

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те, що згідно з наданими рахунками-фактурами (інвойсами) від 26.01.2023 №TFPE2300125- 1KRD001(A)TFPE2300125-1KRD001(B), передбачена 100 % передоплата. В наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях 19.01.2023 № б/н та 02.03.2023 №б/н відсутня інформація про інвойси що унеможливлює ідентифікувати зовнішньоекономічну операцію, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, згідно п.п. 2.1., 2.4. Контракту № ІМР-10/01/2023 від 10.01.2023 ціна товару, вказана в Специфікаціях та рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт. Загальна вартість Контракту складається з суми усіх Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

За умовами п.п. 4.1., 4.2. Контракту сплата здійснюється Покупцем, банківським переказом у доларах США на рахунок Продавця, вказаний у розділі 11 цього контракту, згідно до Специфікацій, що є невід`ємною частиною Контракту на кожну поставку товару. Сума та термін сплати визначаються у Специфікації до кожної поставки.

Щодо умов здійснення оплати за товар, суд встановив, що між сторонами було узгоджено постачання товару, загальна вартість якого становить 26950,00 доларів США, на умовах, вказаних в рахункахфактурах (інвойсі), зокрема: - передоплата - 4042,50 доларів США за інвойсом №TFPE2300125-1KRD001(A) від 26.01.23 р., - балансова сплата - 8957,50 доларів США, за інвойсом №TFPE2300125-1KRD001(A) від 26.01.23 р., - передоплата - 4042,50 доларів США, за інвойсом №TFPE2300125-1KRD001(В) від 26.01.23 р., - балансова сплата - 9907,50 доларів США, за інвойсом №TFPE2300125-1KRD001(В) від 26.01.23 р.

Отже, за двома інвойсами розмір передопати становить 8085,00 доларів США, балансова сплата у розмірі 18665,00 доларів США, разом 26750,00 доларів США.

При цьому, щодо різниці у сплаті вартості товару, суд приймає до уваги доводи позивача, що з огляду на лист продавця Кредит нота №CR/001 від 30.01.2023 сума оплати за вказаним контрактом та інвойсом №TFPE2300125-1KRD001(В) від 26.01.23 повинна бути зменшена на 200 доларів США за рахунок додаткових коштів на сертифікацію. За наведеного, позивач сплатив на розрахунковий рахунок контрагента у загальному розмірі 26750,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями, в призначенні яких зазначено «PREPAYMENT FOR RICE ACC. CONTRACT IMP10/01/2023 FROM 10.01.2023» (70: Remittance Information):

- №б/н від 19.01.2023 р. на суму 8085,00 доларів США;

- №б/н від 02.03.2023 р. на суму 18665,00 доларів США.

З огляду на викладене, суд встановив, що оплата за поставку товару за вказаним інвойсом була здійснена в повному обсязі, суперечностей у вартості товару, способі та об`ємі сплати не виявлено.

З огляду на викладене, порядок і умови здійснених платежів цілком відповідають умовам оплати вказаним у контракті та інвойсі, а також містять всю необхідну інформацію для ототожнення здійснених платежів з поставкою товару за митною декларацією.

Крім того, суд звертає увагу, що умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

При цьому, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.

При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 7630,78 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2676 від 03.04.2023.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 7630,78 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000284/1 від 29.03.2023.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» судовий збір в розмірі 7630(сім тисяч шістсот тридцять),78 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР», адреса: 65062, Одеська обл., м. Одеса, вул. Посмітного, буд.9-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 37223954.

Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21 А, код ЄДРПОУ ВП 44005631.

Суддя Оксана БОЙКО