Рішення № 114162317, 13.10.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2023 рокусправа № 380/18772/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.08.2023 № 121630011394 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за заявою від 30.07.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно із трудовою книжкою НОМЕР_2 від 20.12.1982, виданої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахувати до мого страхового стажу період навчання з 01.09.1977 по 20.07.1981 у середньому професійно-технічному училищі № 94 м. Лисичанська Ворошиловградської області за дипломом НОМЕР_3 від 21.07.1981, виданим на ім`я ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 30.07.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду та призначити мені пенсію за віком з 04.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням від 04.08.2023 № 121630011394 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі того що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки дошлюбне прізвище власниці трудової книжки « ОСОБА_3 » не відповідає дошлюбному прізвищу, зазначеному в свідоцтві про укладення шлюбу « ОСОБА_3 ». Крім цього, пенсійним органом не зараховано період навчання 01.09.1978 по 20.07.1981 згідно диплому НОМЕР_3 , оскільки прізвище особи зазначене як ОСОБА_4 . Інших причин відмови не зазначалось. Позивач вважає рішення про відмову у призначенні їй пенсії та про відмову в зарахуванні періодів роботи до страхового стажу протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки її трудовий стаж у спірні періоди підтверджується трудовою книжкою, що є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Вказала, що копією диплома НОМЕР_3 від 21.07.1981 підтверджується навчання ОСОБА_2 у період з 01.09.1997 по 20.07.1981 у середньому професійно-технічному училищі №94 м. Лисичанська Ворошиловградської області. 30.05.1981 укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Після укладення шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_3 . 21.08.1985 шлюб було розірвано. 14.10.1999 укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після укладення шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_8 . Інших документів щодо зміни прізвища у позивачки не збереглося та отримати довідки на підтвердження зміни прізвище не вбачається за можливе, оскільки м. Сєвєродонецьк та м. Лисичанськ перебувають у тимчасовій окупації, архіви не передавались. Позивач вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. З огляду на наведене позивач вважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду та призначити мені пенсію за віком з 04.03.2023.

Ухвалою суду від 14.08.2023 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 28.08.2023 за вх.№65615 подав до суду відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що за принципом екстериторіальності документи ОСОБА_1 розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №121630011394 від 04.08.2023. До страхового стажу не зараховано період роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 , оскільки зазначене на титульній сторінці дошлюбне прізвище позивачки вказано як ОСОБА_3 , що не відповідає дошлюбному прізвищу згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_4 ( ОСОБА_3 ). Для зарахування періодів роботи згідно записів у трудовій книжці слід долучити уточнюючі довідки про періоди роботи та одержання допомоги по безробіттю, видані на підставі первинних документів. Крім цього, до страхового стажу не зараховано період навчання позивачки з 01.09.1978 по 20.07.1981 згідно диплому НОМЕР_3 , оскільки у вказаному документі прізвище позивачки зазначено, як ОСОБА_4 . Для зарахування вказаного періоду до страхового стажу слід долучити документ, що свідчить про зміну прізвища ОСОБА_9 . Страховий стаж з 01.08.1999 зараховано згідно даних СПОВ. Вказав, що обчислення стажу є виключно компетенцією органів Пенсійного фонду, а тому підміна судом повноважень суб`єкта владних повноважень є втручанням в повноваження органів Пенсійного фонду.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 звернулася 30.07.2023 із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком та пакетом документів.

За принципом екстериторіальності документи ОСОБА_1 розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №121630011394 від 04.08.2023.

Відповідно до вказаного рішення, страховий стаж особи становить 17 років 08 місяців 29 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки зазначене на титульній сторінці дошлюбне прізвище власниці ОСОБА_3 , не відповідає дошлюбному прізвищу згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_4 ОСОБА_3 . Для зарахування необхідно долучити уточнюючі довідки про періоди роботи та одержання допомоги по безробіттю, видані на підставі первинних документів;

- період навчання з 01.09.1978 по 20.07.1981 згідно диплому НОМЕР_3 , оскільки в дипломі прізвище особи зазначене як ОСОБА_4 . Для зарахування необхідно долучити документ, який би засвідчував зміну прізвища ОСОБА_9 .

Вважаючи таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправним, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно п. 1 та п. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 Закону №1058-ІV).

Періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01.01.2004 року згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», а після 01.01.2004 року Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з вимогами ст. 24 Закону №1058-ІV період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок зараховується до страхового стажу для пенсійного забезпечення.

Згідно положень статей 4, 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ платниками єдиного соціального внеску, зокрема, є установи - районні (міські) управління соціального захисту населення, які виплачують державну допомогу для осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини. До страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 року на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ст. 24 Закону).

Страховий стаж, набутий до 01.01.2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

Відповідно пункту 1 Постанови №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 (із змінами) передбачено, зокрема, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, зміст і належне оформлення наданих документів; копії відповідних документів, фіксує и засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №121630011394 від 04.08.2023.

Відповідно до вказаного рішення, страховий стаж особи становить 17 років 08 місяців 29 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки зазначене на титульній сторінці дошлюбне прізвище власниці ОСОБА_3 , не відповідає дошлюбному прізвищу згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_4 ОСОБА_3 . Для зарахування необхідно долучити уточнюючі довідки про періоди роботи та одержання допомоги по безробіттю, видані на підставі первинних документів;

- період навчання з 01.09.1978 по 20.07.1981 згідно диплому НОМЕР_3 , оскільки в дипломі прізвище особи зазначене як ОСОБА_4 . Для зарахування необхідно долучити документ, який би засвідчував зміну прізвища ОСОБА_9 .

Фактично для вирішення питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за віком є встановлення факту, зокрема, належності позивачу диплому про навчання НОМЕР_3 та трудової книжки НОМЕР_2 .

При цьому, встановлення юридичних фактів не належить до юрисдикції адміністративних судів, а відноситься до юрисдикції загальних судів.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Законодавством встановлено порядок подання до органів Пенсійного фонду документів про призначення та/або перерахунок пенсії та вимоги до таких документів, які не допускають зазначення у них даних, які не збігаються із даними паспорту особи, яка звернулася щодо її прізвища, ім`я та по батькові.

Підтвердження факту приналежності документів, що містять суперечності певній особі здійснюється в рамках окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку цивільного судочинства.

Отже, для встановлення факту, що має юридичне значення, позивач має право звернутися безпосередньо до суду загальної юрисдикції.

Долучені до заяви про призначення пенсії позивачем докази отримали результати розгляду викладені в рішенні від 04.08.2023 року, тобто для призначення пенсії, необхідні докази для підтвердження і встановлення факту належності прізвища і документів позивача особі ОСОБА_1 (прізвище ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ), на момент розгляду позовної заяви позивачем не долучено таких доказів, а суд здійснює розгляд справи на підставі зібраних доказів, таких не долучено.

Окрім того, у рішенні Пенсійного Фонду України зазначено, про недоліки поданих документів і що позивач вправі таке оскаржити до Пенсійного фонду вищого рівня.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач в спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Оскільки ухвалою суду від 14.08.2023 позивачку звільнено від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви, підстави для здійснення розподілу відсутні.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна