Рішення № 114162264, 11.10.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 рокусправа № 380/15439/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.08.2023, просить суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023.

Обґрунтовуючи позов, зазначає, що за наявності усіх документів, звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого транспортного засобу. У поданій митній декларації митна вартість транспортного засобу позивачем була визначена за ціною договору (контракту) щодо транспортного засобу, який імпортується (основний метод). Проте, відповідачем протиправно, з порушенням норм ст.57 Митного кодексу України, та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів договір та, як наслідок, увесь поданий перелік документів, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначення митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 11.07.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.07.2023 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.

На адресу суду від представника відповідача надійшли клопотання, у якому відповідач просить розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 02.08.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

Відповідач, Львівська митниця, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача, було встановлено, що подані ним документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, що згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, частиною шостою статті 54 МК України, у зв`язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин другої-четвертої статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю. За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митницею 10.06.2019 прийняте рішення UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023 про коригування митної вартості, митну вартість визначено на рівні 19000,00Євро. Відповідач вважає, що ним правомірно застосовано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, як джерело інформації при винесені письмового рішення про коригування митної вартості UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023 та використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому наголошує, що у відзиві митним органом зазначено, що декларантом не було долучено до митної декларації платіжного доручення про здійснення оплати за товар. На підставі зазначеного декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На зазначену митним органом вимогу позивачем надано, зокрема серед іншого, рахунок-фактуру (інвойс) № 2023-02107 від 13.06.2023 та банківський документ, що стосується товару № б/н від 24.05.2023, відповідно до яких вартість транспортного засобу становить 16781,00Євро. Тобто, у зазначених документах відсутні розбіжності у числових значеннях, що мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів та які можуть бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів. Натомість митним органом безпідставно заявлено вимогу про надання декларантом додаткових документів на підставі: 1) згідно з доданим декларантом документом «ВИТЯГ З КАБІНЕТУ» зазначено, що оплата за всі аукціонні послуги має бути здійснена до 14.05.2023, однак відповідно до платіжного документа № б/н від 24.05.2023 оплату здійснено 24.05.2023, що може свідчити про додаткові штрафні донарахування, які не заявлені та не включені до митної вартості; 2) згідно з платіжним документом № б/н від 24.05.2023 відсутні реквізити платника, що унеможливлює співставити особу платника з особою, що придбала задекларований транспортний засіб. Зазначені підстави витребування митним органом у декларанта додаткових документів є незаконними, оскільки не ґрунтуються на положеннях ч. 3 ст. 53 МК України. Незаконність вимоги Митниці про надання декларантом додаткових

документів уже доводилась позивачем у позовній заяві.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 , придбав транспортний засіб марки Volkswagen Passat, 2020року випуску, кузов № НОМЕР_2 , дата першої реєстрації 16.11.2020.

Вартість транспортного засобу згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) серії GA № 2023-02107 становить 16781,00Євро.

16.06.2023 позивач ввіз на митну територію України транспортний засіб, що підтверджується актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 23№UA209180029596U8 від 16.06.2023.

16.06.2023 декларант позивача оформив та подав відповідачу в електронній формі митну декларацію 23№UA209180029596U8, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: Легковий автомобіль марки: VOLSKWAGEN, модель: PASSAT, вживаний, 2020року випуску, модельний рік 2020, дата першої реєстрації-16.11.2020, кузов № НОМЕР_3 , двигун дизельний, номер двигуна не визначений, об`єм двигуна -1968 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4*2. Загальна кількість місць для сидіння 5, включаючи водія. Країна виробництва DE, виробник «VWAG». Призначений для переміщення дорогами загального користування, загальною вартістю 16781,00Євро, за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору).

Для митного оформлення декларантом позивача надав такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №2023-02107 від 13.06.2023; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №2023-02107 від 13.06.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 16.11.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару транспорт від 15.06.2023; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 3021, 3023) витяг з кабінету від 15.06.2023; договір про надання послуг митного брокера Б/Н від 14.06.2023; інші некласифіковані документи -Фото від 15.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23LTVC0100EK18AFF1 від 13.06.2023; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України НОМЕР_5 від 18.06.2002.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачм зробив висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості. Враховуючи цю обставину, митний орган розпочав процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про надання протягом 10 календарних днів документів для підтвердження складових митної вартості відповідно до ч.2 ст.264 Митного кодексу України, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи,що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезен товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

19.06.2023 декларантом, до сектору митного оформлення митного поста подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару №23№UA209180030224U5.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс), декларацію про походження товару, звіт № 1606/02 від 16.06.2023 «Про визначення вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України», витяг з кабінету (некласифікований документ, що підтверджує заявлену митну вартість).

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та додаткових документів, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023, згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару легкового автомобіля марки VOLSKWAGEN, модель: PASSAT, бувший у вжитку, 2020року випуску, модельний рік 2020, дата першої реєстрації-16.11.2020, кузов № НОМЕР_3 , двигун дизельний, номер двигуна не визначений, об`єм двигуна -1968 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4*2. Загальна кількість місць для сидіння 5, включаючи водія. Країна виробництва DE, виробник «VWAG». Призначений для переміщення дорогами загального користування, загальною вартістю 16781,00Євро, за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору), що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості) та 2б) (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, |за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продасться чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Відповідно до поданих документів встановлено; - згідно доданого декларантом документа «ВИТЯГ З КАБІНЕТУ» зазначено, що оплата за всі аукціонні послуги має бути здійснена до 14.05.2023, але відповідно до платіжного документа від 24.05.2023 №б\н оплату здійснено 24.05.2023. Даний факт може свідчити про додаткові штрафні донарахування, які не заявлені та не включені до митної вартості; - згідно платіжного документа від 24.05.2023 №б\н відсутні реквізити платника, що унеможливлює співставити особу платника о особою, що придбала задекларований транспортний засіб. Тому, зважаючи на зазначені розбіжності, відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларанту виставлена (вимога щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:- догоговір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом надано звіт від 16.06.2023 №1606/02 «про визначення вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України», відповідно до якого вартість визначена на рівні 13500,00Євро. Але експертом в даному звіті використано пропозиції продажу транспортних засобів інших комплектацій (дешевші модифікації), тоді як задекларований транспортний засіб має комплектацію R-LINE, що є значно дорожче на європейському ринку продажу вживаних транспортних засобів. Також експертом використані пропозиції, перша реєстрація яких, свідчить про 2019 календарний рік виготовлення, що теж впливає на рівень продажу подібного транспортного засобу у країні придбання. Тому митний органом не визнано зазначений документ.Тому, заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, оскільки відсутні відомості (щодо усіх складових числових значень митної вартості.Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати інаступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів |та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували МД № UA205170/2023/9544 від 05.04.2023, де митна вартість визнана на рівні 19000,00Євро. Відповідно до зазначеного, митна вартість визначена митним органом в сумі 19000,00Євро.

Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2023/000914.

У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/700027/2.

У зв`язку з наведеним, не погоджуючись із проведеними Львівською митницею коригуваннями митної вартості автомобіля, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 ст.58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.ч.1 та 2 ст.52 МКУкраїни).

Частинами 1 та 2 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5 і 6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів (ч.1 ста.368 Митного кодексу України).

З аналізу ч.ч.1 та 2 ст.53 МК України видно, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень ч.5 ст.53 МКУкраїни забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 та ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Як встановлено судом, позивачем до митного органу для підтвердження заявленої фактурної вартості транспортного засобу було надано рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №2023-02107 від 13.06.2023, у якому вказано митну вартість оцінюваного транспортного засобу за ціною 16781,00Євро.

Вказаний рахунок-фактура містить реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного плозивачем транспортного засобу. Зазначене підтверджується наданим до суду офіційним перекладом рахунку-фактури.

Таким чином, суд вважає, що позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Щодо документів, необхідність подання яких при процедурі консультації із позивачем вимагав відповідач (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування то страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевезені) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару, суд вважає їх витребування безпідставним, про що зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно з ч.5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст.59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 вказаної статті Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст.58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із ситемного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко визначено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме: наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені ст.53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Водночас, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана позивачем у митній декларації 23№UA209180029596U8 від 16.06.2023, визначено за основним методом, що підтверджується рахунком-фактурою (iнвойс) (Commercial invoice) №2023-02107 від 13.06.2023.

Окрім цього, згідно з позицєю Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11.09.2012 в справі № 21-262а12, та Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу, вживаного, призначеного для перевезення людей (пасажирський), марки VOLSKWAGEN, модель: PASSAT, бувший у вжитку, 2020року випуску, модельний рік 2020, дата першої реєстрації-16.11.2020, кузов № НОМЕР_3 , двигун дизельний, номер двигуна не визначений, об`єм двигуна -1968 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4*2. Загальна кількість місць для сидіння 5, включаючи водія. Країна виробництва DE, виробник «VWAG», який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.

Крім цього, суд зазначає, що відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми Митного кодексу України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Як свідчать зміст графи 33 Рішення про коригування митної вартості товарів за № UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом, втім відсутні будь-які відомості про номери та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Спірне вказане рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.

Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач стверджує, що конкретне числове значення скоригованої вартої автомобіля визначено таким програмно-інформаційним комплексом як Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (надалі по тексту також АСАУР).

Системний і послідовний аналіз всього Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 684 від 31.07.2015 (надалі по тексту також Порядок № 684), свідчить, що положення останнього не містить будь-яких даних про можливість визначення митної вартості транспортних засобів за VIN-кодом, та також вартості взагалі.

Відповідач не надав суду жодного пояснення, на підставі якого нормативно-правового акта саме програмно-інформаційним комплексом АСАУР вправі, крім виявлення відповідних ризиків, самостійно визначати (коригувати) митну вартість транспортних засобів, в тому числі за їх VIN-кодами.

Відповідач не представив запиту чи звернення до спеціалізованого підрозділу ДФС для визначення митної вартості, відтак у суду відсутні докази формування останніх.

Які саме дані спеціалізованих програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДПС або цінову інформацію, отриману в рамках домовленостей, укладених між ДПС та об`єднаннями імпортерів і виробників, використано окрім програмно-інформаційного комплексу АСАУР, відповідач не повідомив суд.

Суд також зауважує, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення не має жодного обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику «спрацювання АСАУР 105-2, 106-2», «вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел».

Щодо таких обставин відповідач не надав обґрунтованого пояснення та доказів, зокрема, з приводу обставин: найменування митного органу (митного посту), в якому мало місце декларування товару (автомобіля марки VOLSKWAGEN, модель: PASSAT, вживаний, 2020року випуску, модельний рік 2020, дата першої реєстрації-16.11.2020, кузов № НОМЕР_3 , двигун дизельний, номер двигуна не визначений, об`єм двигуна -1968 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4*2. Загальна кількість місць для сидіння 5, включаючи водія. Країна виробництва DE, виробник «VWAG». Призначений для переміщення дорогами загального користування) із подібними характеристиками транспортного засобу в порівнянні з тим, який придбав позивач; календарної дати придбання товару і дати такого митного оформлення; конкретних характеристик ідентичного або аналогічного (подібного) транспортного засобу; умов поставки товару; технічного стану транспортного засобу; методу визначення митної вартості товару у ідентичному чи аналогічному випадку.

Вказане свідчить, що відповідач не обґрунтував наявність спрацьованих ризиків при перевірці заявленої митної вартості автомобіля саме з причин «вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел».

При цьому, слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.

Також, представник відповідача не надав суду жодних доказів про те, що при прийнятті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів за № UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023 за резервним методом, було враховано стан транспортного засобу (пошкодження автомобіля), які зазначені, зокрема, в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за № UA209180029596U8.

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури №2023-02107 від 13.06.2023, а відповідачем безпідставно, в порушення ст.58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст. 59-63 Митного кодексу України.

З урахуванням усіх вищенаведених обставин та висновків суду, оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості товару, в порушення пунктів 1, 2, 3 4 ч. 2 ст.55 МК України, не містить:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

- вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів.

Також, відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Про обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом зазначено також у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів «UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судового збору, то відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1073,60грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/700027/2 від 16.06.2023.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.60коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.