Рішення № 114162233, 11.10.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 рокусправа № 380/9431/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-Експорт» (вул. Кирилівська, 102, м. Київ, код ЄДРПОУ 42908471) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-Експорт» до Львівської митниці, у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000104/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000105/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000106/2 від 28.10.2022 р.; UA209000/2022/000107/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000108/2 від 28.10.2022р.; № UA209000/2022/000109/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000110/2 від 28.10.2022 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням ст. 53, ст. 55, ч. 2 ст. 57, ст. 58 та ст. 64 Митного кодексу України, а також з порушенням критеріїв до рішення суб`єкта владних повноважень, що встановлені ч. 2 ст. 2 КАС України. Зазначає, що в картках відмови відповідача наведений вичерпний перелік документів (з номерами, датами, кодами документів), які були подані позивачем відповідачу, і на підставі яких декларантом (позивачем) визначено митну вартість товару. Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, не звернув уваги на перелік документів, які надав декларант; не встановив документів та пов`язаних з ними обставин, що викликають обґрунтований сумнів; не встановив переліку документів, які повинні бути надані декларантом для спростування встановлених обставин (обґрунтованого сумніву). Вважає, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Окремі неточності, які не мають впливу на визначення числового значення митної вартості товару і дають змогу ідентифікувати вартісні показники зовнішньоекономічної операції, не можуть ставити під сумнів добросовісність декларанта під час визначення митної вартості товару. Аналіз та оцінка всіх поданих декларантом документів відповідачу, зокрема комерційних інвойсів, свідчить про підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. На думку позивача, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Таким чином, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Твердження декларанта про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Неподання декларантом документів, які передбачені частиною другою статті 53 МК України може викликати в митного органу обґрунтований сумнів, який обов`язково повинен випливати із обставин, які, передбачені частиною третьою статті 53 цього Кодексу. Позивач вважає, що в кожному конкретному випадку виникненню сумніву передує встановлення таких обставин. Для підтвердження (спростування) обставин митний орган вправі витребувати в декларанта конкретний документ (документи). В свою чергу, декларант повинен чітко усвідомлювати, яку обставину він повинен усунути, це дасть змогу останньому найбільш точно виконати вимогу митного органу. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, на думку позивача, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Крім цього позивач зазначає, що

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.05.2023.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує заявлені позовні вимоги. Зазначає, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. На вимогу митного органу додаткових документів, які б спростовували виявлені розбіжності декларантом не надано. Сумніву митного органу не спростовано. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням могли подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Пунктом 2 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана. Із сукупності положень п. 7 ч. 3 ст. 52 та п. 2 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України представник відповідача вбачає, що праву декларанта вимагати відповідну інформацію кореспондується обов`язок митного органу таку надавати. Проте надання цієї інформації пов`язується із надходженням вимоги про це. Вимоги по даній справі від позивача не надходило, у зв`язку із чим підстав для скерування письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана разом із направленням вимоги про надання додаткових документів не було. Щодо тверджень позивача про те, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості, на думку представника відповідача, не відповідає дійсності та не заслуговує на увагу суду, оскільки обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані позивачем не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Представник відповідача вказує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

У поданій до суду відповіді на відзив, представник позивача зазначив, що подані позивачем документи в повній мірі підтверджують митну вартість товару та її заявлені складові. Оскільки позивач стверджує, що він окрім вказаних ним у митній декларації витрат, які підлягають включенню до складу митної вартості, не поніс будь-яких інших витрат і не має нести їх у зв`язку з умовами укладених зовнішньоекономічних, інших господарсько-правових договорів, а відповідач наполягає на протилежному, то саме відповідач повинен довести наявність таких фактів. Звертає увагу, що суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів. Вказує, що про існування будь-яких інших витрат, які підлягають включенню до митної вартості, а також їх розмір відповідачем не доведено.

23.05.2023 підготовче засідання відкладено на 21.06.2023 у зв`язку із неявкою сторін.

21.06.2023 підготовче засідання відкладено на 04.07.2023 за клопотанням представника позивача для ознайомлення з матеріалами справи.

04.07.2023 підготовче засідання відкладено на 12.07.2023 у зв`язку із неявкою сторін.

12.07.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.07.2023.

26.07.2023 розгляд справи відкладено на 09.08.2023 у зв`язку із неявкою представника позивача.

09.08.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.09.2023.

12.09.2023 оголошено перерву в судовому засіданні перед судовими дебатами до 27.09.2023.

27.09.2023 сторони в судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Із врахуванням вимог ч.ч. 1, 9 ст. 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до умов Контракту № DM-1IM-220930/1 від 30.09.2022 на поставку товарів, укладеного між ТОВ «ДМ-ЕКСПОРТ» та «Semak Makina Ticaret ve Sanayi A.S.» (Турецька Республіка), а також Додатків № 1 від 11.10.2022р., № 2 від 12.10.2022р., № 3 від 13.10.2022р. до нього, позивачем подано до митного оформлення:

- митну декларацію № UA209120.2022.032040 від 25.10.2022р., за якою відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації, про що відповідачем оформлено Картку відмови № UA209120/2022/000109 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000104/2 від 28.10.2022р.;

- митну декларацію № UA209120.2022.032041 від 25.10.2022р., за якою відповідачем було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що відповідачем оформлено Картку відмови № UA209120/2022/000110 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000105/2 від 28.10.2022р.;

- митну декларацію № UA209120.2022.032042 від 25.10.2022р., за якою відповідачем було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що відповідачем оформлено Картку відмови № UA209120/2022/000111 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000106/2 від 28.10.2022р.;

- митну декларацію № UA209120.2022.032225 від 26.10.2022р., за якою відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації, про що відповідачем оформлено Картку відмови № UA209120/2022/000112 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2022/000107/2 від 28.10.2022р.;

- митну декларацію № UA209120.2022.032226 від 26.10.2022р., за якою відповідачем було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що відповідачем оформлено Картку відмови № UA209120/2022/000113 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000108/2 від 28.10.2022р.;

- митну декларацію № UA209120.2022.032227 від 26.10.2022р., за якою відповідачем було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що відповідачем оформлено Картку відмови № UA209120/2022/000115 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000109/2 від 28.10.2022р.;

- митну декларацію № UA209120.2022.032230 від 26.10.2022р., за якою відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації, про що відповідачем оформлено Картку відмови № UA209120/2022/000114 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2022/000110/2 від 28.10.2022р.

Карткою відмови № UA209120/2022/000109 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № UA209120.2022.032040 від 25.10.2022р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000104/2 від 28.10.2022р., яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 270.46 дол. США за одиницю товару, а саме: Електрогенераторні установки потужністю не більш як 7,5кВА (код УКТЗЕД 8502202090) Бензиновий генератор VT350JE - 50 шт., Бензиновий генератор VT350JM - 430 шт., торговельна марка Veta, виробник «TAIZHOU SAGA IMPORT & EXPORT CO.,LTD», країна виробництва CN. Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № DM-1IM-220930/1 від 30.09.2022 на поставку товарів, Додаток № 1 від 11.10.2022р., Комерційний інвойс № КМ02022000023555 від 18.10.2022, Проформа інвойс № SEM-04 від 11.10.2022, Пакувальний лист № КМ02022000023555 від 18.10.2022, Платіжне доручення в іноземній валюті № 417 від 12.10.2022, Рахунок на оплату № 322-003135 від 18.10.2022, Довідка про транспортні витрати від 21.10.2022, Довідка на транспортні витрати від 18.10.2022, Лист № 33 від 24.10.2022, Звіт про незалежну оцінку товару № 080 від 20.10.2022р.

Карткою відмови № UА209120/2022/000110 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № UA209120.2022.032041 від 25.10.2022р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000105/2 від 28.10.2022р., яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 270.46 дол. США за одиницю товару, а саме: Електрогенераторні установки потужністю не більш як 7,5кВА (код УКТЗЕД 8502202090) Бензиновий генератор VT350JE - 500 шт., торговельна марка Veta, виробник «TAIZHOU SAGA IMPORT & EXPORT CO.,LTD», країна виробництва CN. Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № DM-1IM-220930/1 від 30.09.2022 на поставку товарів, Додаток № 1 від 11.10.2022р., Комерційний інвойс № КМ02022000023554 від 18.10.2022, Проформа інвойс № SEM-04 від 11.10.2022, Пакувальний лист № КМ02022000023554 від 18.10.2022, Платіжне доручення в іноземній валюті № 417 від 12.10.2022, Рахунок на оплату № 322-003133 від 18.10.2022, Довідка про транспортні витрати від 21.10.2022, Довідка на транспортні витрати від 18.10.2022, Лист № 33 від 24.10.2022, Звіт про незалежну оцінку товару № 080 від 20.10.2022р.

Карткою відмови № UA209120/2022/000111 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № UA209120.2022.032042 від 25.10.2022р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000106/2 від 28.10.2022р., яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 270.46 дол. США за одиницю товару, а саме: Електрогенераторні установки потужністю не більш як 7,5кВА (код УКТЗЕД 8502202090) Бензиновий генератор VT350JE - 500 шт., торговельна марка Veta, виробник «TAIZHOU SAGA IMPORT & EXPORT CO.,LTD», країна виробництва CN. Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № DM-1IM-220930/1 від 30.09.2022 на поставку товарів, Додаток № 2 від 12.10.2022р., Комерційний інвойс № КМ02022000023802 від 19.10.2022, Проформа інвойс № SEM-05 від 12.10.2022, Пакувальний лист № КМ02022000023802 від 19.10.2022, Платіжне доручення в іноземній валюті № 419 від 14.10.2022, Рахунок на оплату № 322-003167 від 19.10.2022, Довідка на транспортні витрати від 20.10.2022, Лист № 33 від 24.10.2022, Звіт про незалежну оцінку товару № 081 від 21.10.2022р.

Карткою відмови № UA209120/2022/000112 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № UA209120.2022.032225 від 26.10.2022р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2022/000107/2 від 28.10.2022р., яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 270.46 дол. США за одиницю товару, а саме: Електрогенераторні установки потужністю не більш як 7,5кВА (код УКТЗЕД 8502202090) Бензиновий генератор VT350JE - 500 шт., торговельна марка Veta, виробник «TAIZHOU SAGA IMPORT & EXPORT CO.,LTD», країна виробництва CN. Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № DM-1IM-220930/1 від 30.09.2022 на поставку товарів. Додаток № 2 від 12.10.2022р., Комерційний інвойс № КМ02022000023830 від 19.10.2022, Проформа інвойс № SEM-05 від 12.10.2022, Пакувальний лист № КМ02022000023830 від 19.10.2022, Платіжне доручення в іноземній валюті № 419 від 14.10.2022, Довідка про транспортні витрати від 21.10.2022, Довідка на транспортні витрати від 20.10.2022, Лист № 33 від 24.10.2022, Звіт про незалежну оцінку товару № 081 від 21.10.2022р.

Карткою відмови № UА209120/2022/000113 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № UA209120.2022.032226 від 26.10.2022р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000108/2 від 28.10.2022р., яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 270.46 дол. США за одиницю товару, а саме: Електрогенераторні установки потужністю не більш як 7,5кВА (код УКТЗЕД 8502202090) Бензиновий генератор VT350JE - 500 шт., торговельна марка Veta, виробник «TAIZHOU SAGA IMPORT & EXPORT CO.,LTD», країна виробництва CN. Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № DM-1IM-220930/1 від 30.09.2022 на поставку товарів, Додаток № 3 від 13.10.2022р., Комерційний інвойс № КМ02022000023963 від 20.10.2022, Проформа інвойс № SEM-06 від 13.10.2022, Пакувальний лист № КМ02022000023963 від 20.10.2022, Платіжне доручення в іноземній валюті № 428 від 18.10.2022, Рахунок на оплату № 322-003204 від 21.10.2022, Довідка про транспортні витрати від 21.10.2022, Довідка на транспортні витрати від 21.10.2022, Лист № 33 від 24.10.2022, Звіт про незалежну оцінку товару № 081 від 21.10.2022р.

Карткою відмови № UA209120/2022/000114 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № UA209120.2022.032230 від 26.10.2022р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів UА209000/2022/000110/2 від 28.10.2022р., яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 270,46 дол. США за одиницю товару, а саме: Електрогенераторні установки потужністю не більш як 7,5кВА (код УКТЗЕД 8502202090) Бензиновий генератор VT350JE - 500 шт., торговельна марка Veta, виробник «TAIZHOU SAGA IMPORT & EXPORT CO.,LTD», країна виробництва CN. Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № DM-1IM-220930/1 від 30.09.2022 на поставку товарів, Додаток № 3 від 13.10.2022р., Комерційний інвойс № КМ02022000023962 від 20.10.2022, Проформа інвойс № SEM-06 від 13.10.2022, Пакувальний лист № КМ02022000023962 від 20.10.2022, Платіжне доручення в іноземній валюті № 428 від 18.10.2022, Рахунок на оплату № 322-003205 від 21.10.2022, Довідка про транспортні витрати від 21.10.2022, Довідка на транспортні витрати від 21.10.2022, Лист № 33 від 24.10.2022, Звіт про незалежну оцінку товару № 081 від 21.10.2022р.

Карткою відмови № UA209120/2022/000115 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № UA209120.2022.032227 від 26.10.2022р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000109/2 від 28.10.2022р, яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митноі^у оформленню, виходячи з ціни 270.46 дол. США за одиницю товару, а саме: Електрогенераторні установки потужністю не більш як 7,5кВА (код УКТЗЕД 8502202090) Бензиновий генератор VT350JE - 500 шт., торговельна марка Veta, виробник «TAIZHOU SAGA IMPORT & EXPORT CO.,LTD», країна виробництва CN.

Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № DM-1IM-220930/1 від 30.09.2022 на поставку товарів, Додаток № 3 від 13.10.2022р., Комерційний інвойс № КМ02022000023983 від 20.10.2022, Проформа інвойс № SEM-06 від 13.10.2022, Пакувальний лист № КМ02022000023983 від 20.10.2022, Платіжне доручення в іноземній валюті № 428 від 18.10.2022, Рахунок на оплату № 322-003216 від 21.10.2022, Довідка про транспортні витрати від 21.10.2022, Довідка на транспортні витрати від 21.10.2022, Лист № 33 від 24.10.2022, Звіт про незалежну оцінку товару № 081 від 21.10.2022р.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000104/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000105/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000106/2 від 28.10.2022 р.; UA209000/2022/000107/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000108/2 від 28.10.2022р.; № UA209000/2022/000109/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000110/2 від 28.10.2022 р., у гр. 33 яких зазначено «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - Згідно пункту 1.1. договору DM-1ІM-220930/1 від 30.09.2022 Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості, з характеристиками та за цінами визначеними Сторонами в погоджених замовленнях. Дане замовлення до митного оформлення не подавалась. - В прайс-листі від 12.09.2022 вказані умови поставки та ціни відмінні від зазначених в інвойсі КМ02022000023555 від 18.10.2022 (в інвойсах №КМ02022000023554 від 18.10.2022, №КМ02022000023802 від 19.10.2022, №КМ02022000023830 від 19.10.2022, №КМ02022000023963 від 20.10.2022, №КМ02022000023983 від 20.10.2022, №КМ02022000023962 від 20.10.2022 відповідно); Згідно пункту 1.4 договору №ДМЕ/0803/22/1 від 28.03.кожне замовлення за Договором Замовник надаватиме перевізнику у письмовій формі. Кожна прийнята та підписана Сторонами Заявка становитиме невід`ємну частину Договору Дана заявка до митного оформлення не подавалась. Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності (прайс-лист), відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (заявка до договору перевезення, замовлення). Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару;- довідкову Інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та /або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2т з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували МД:Товар №1 - від 11.10.2022р. № UA403020/2022/021455, де митна вартість такого товару становить 270,46 дол. США одиницю. Коригування не здійснювалося».

Відповідно до Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA209120/2022/000109, UA209120/2022/000110, UA209120/2022/000111, UA209120/2022/000112, UA209120/2022/000113, UA209120/2022/000114, UA209120/2022/000115, позивачу повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: «Неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр.12.43.44.45.46.47.В МД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) cт.55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа".)».

Вищевказаними картками відмови, відповідачем роз`яснено позивачу вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: подати митні декларації з врахуванням рішень про коригування митної вартості. Позивачем, з урахуванням змісту оскаржуваних рішень, подано нові митні декларації: UA209120/2022/032650 від 28.10.2022р., UA209120/2022/032651 від 18.10.2022р., UA209120/2022/032652 від 28.10.2022р., UA209120/2022/032665 від 28.10.2022р. UА209120/2022/032680 від 28.10.2022р., UA209120/2022/032691 від 28.10.2022р., UА209120/2022/032684 від 28.10.2022р., які були прийняті відповідачем, і за якими було проведено митне оформлення товарів вже з врахуванням оскаржуваних рішень щодо коригування (збільшення) митної вартості товарів.

Позивач вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, внаслідок чого звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні спору по суті, суд керується таким.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексуза основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У частинах четвертій, п`ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Вирішуючи питання наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимоги про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд вважає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналізуючи наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару №UA209000/2022/000104/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000105/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000106/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000107/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000108/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000109/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000110/2 від 28.10.2022 підстави їх винесення, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 53 МК України визначено, що митний орган повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

В оскаржуваних в межах даної справи рішеннях відповідач не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 в справі №809/278/17.

Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA209120/2022/000109, UA209120/2022/000110, UA209120/2022/000111, UA209120/2022/000112, UA209120/2022/000113, UA209120/2022/000114, UA209120/2022/000115, з позиції суду, не відповідають вимогам, які викладені в п. 7.2 розділу VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, з огляду на таке.

Згідно п. 7.2 розділу VII Порядку 631, у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Причинами відмови в митному оформленні товарів можуть бути лише ті, які передбачені ч. 6 ст. 54 МК України.

Таким чином, в картці відмови № UА209170/2022/001516 мали б бути зазначені чіткі причини відмови в оформленні товару, передбачені ч. 6 ст. 54 МК України, які давали б відповідачу обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначену позивачем митну вартість товарів.

Натомість, відповідач в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 6 ст. 54 МК України, п. 7.2 розділу VII Порядку 631 зазначив у вищевказаних картках відмови причини відмови у митному оформленні (випуску) товарів: «Неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр.12.43.44.45.46.47.В МД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) cт.55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа".)».

З позиції суду, зазначення митним органом загального посилання на прийняте рішення про коригування митної вартості товару і не зазначення чітких причин для відмови в митному оформленні у відповідності до ч. 6 ст. 54 МК України, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження прав платника податків бути повідомленим про причини відмови в митному оформленні.

Відтак, невиконання митним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії свідчить про його протиправність.

Недотримання відповідачем принципу правової визначеності під час складення картки відмови призводить до необізнаності платника податків про причини відмови в митному оформленні, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Крім того, недотримання митним органом вимог законодавства на етапі складення карток відмови №№ UA209120/2022/000109, UA209120/2022/000110, UA209120/2022/000111, UA209120/2022/000112, UA209120/2022/000113, UA209120/2022/000114, UA209120/2022/000115 прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000104/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000105/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000106/2 від 28.10.2022 р.; UA209000/2022/000107/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000108/2 від 28.10.2022р.; № UA209000/2022/000109/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000110/2 від 28.10.2022 р., теж не є законними.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2020 року у справі №480/4423/18 висловив правову позицію, відповідно до якої, «неподання декларантом документів, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. Так, суть зауваження митного органу полягало у тому, що в інвойсі ціну одного з імпортованих товарів вказано за рулон, а в експортній митній декларації - за кілограм. Як наслідок, Верховний Суд визнав, що зазначені розбіжності не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару та не є законною підставою для здійснення коригування їх митної вартості відповідно до статті 55 МК України.

Вказана правова позиція Верховного Суду підтверджує, що митний орган не може зловживати повноваженнями та здійснювати коригування митної вартості лише з формальних підстав.

У постанові від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625 Верховний Суд висловив правову позицію, відповідно до якої, «…наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Ураховуючи наведене, суди дійшли висновку, що надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, а дії митного органу визнали незаконними».

Можливість виконання позивачем обов`язку щодо надання додаткових документів, необхідних відповідачу для прийняття рішення про визнання митної вартості товарів, прямо залежить від чіткого визначення митницею недоліків поданих документів, тобто містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, оскаржувані рішення митниці не відповідають критерію обґрунтованості.

Щодо доводів митного органу на відсутність транспортних (перервізних) документів; заявки до договору перевезення, замовлення; суд вважає, що за встановлених обставин, позивачем надано достатні для митного оформлення імпортованого товару документи, аргументи відповідача не дають обґрунтованих підстав ставити під сумнів правильність обчислення митної вартості оцінюваного товару, оскільки неузгодженості, розбіжності або недоліки у документах, про які зазначає відповідач, є необґрунтованими та не могли вплинули на правомірність визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Крім того, суд наголошує, що митний орган має витребувати вказані документи лише після встановлення відповідних підстав, що визначені частиною 3 статті 53 МК України та деталізовані судом вище.

Суд висновує, що відповідачем не наведено в оскаржуваних рішеннях та картках відмови жодного аргументу, який би спростував зміст документів, наданих декларантом для митного оформлення товару, у зв`язку з чим відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару. Тобто надані основні документи містили всі числові значення, необхідні для визначення вартості товару за основним методом.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно з положеннями статті 318 МК України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім цього, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійсненні коригування митної вартості товарів, суд висновує про невідповідність рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000104/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000105/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000106/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000107/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000108/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000109/2 від 28.10.2022, №UA209000/2022/000110/2 від 28.10.2022 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позов необхідно задовольнити повністю.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000104/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000105/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000106/2 від 28.10.2022 р.; UA209000/2022/000107/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000108/2 від 28.10.2022р.; № UA209000/2022/000109/2 від 28.10.2022 р.; № UA209000/2022/000110/2 від 28.10.2022 р.

3. Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-Експорт» (вул. Кирилівська, 102, м. Київ, код ЄДРПОУ 42908471) судовий збір у розмірі 26840,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 11.10.2023 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович