Рішення № 11416151, 22.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" вересня 2010 р. Справа № 15/1079

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Пакляченко Г.В. - представника за довіреністю № 0384/10

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС - Україна" в особі Житомирської філії ПрАТ "МТС-Україна" (м. Житомир)

до Приватного підприємства "Молочні традиції" (м. Житомир)

про стягнення 9 416, 28 грн.

В судовому засіданні 16.09.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 22.09.2010р.

Приватне акціонерне товариство "МТС - Україна" в особі Житомирської філії ПрАТ "МТС-Україна" звернулось з позовом до господарського суду про стягнення з Приватного підприємства "Молочні традиції" на користь ПрАТ"МТС-Україна" 9416,28грн. із яких 3561,55грн. основної заборгованості, 5752,32грн. договірної санкції, 102,41грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №0331516 (а.с.64).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

В судовому засіданні 16.09.2010р. оголошувалась перерва до 22.09.2010р. з метою надання додаткових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2010р. подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 102,41грн. пені, просив стягнути з відповідача на користь позивача 3561,55грн. основної заборгованості та 5752,32грн. договірної санкції.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на відмову від позову, господарський суд, роз'яснивши позивачу наслідки відмови від позову в частині стягнення 102,41грн. пені, прийшов до висновку, що вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Закритим акціонерним товариством "Український Мобільний Зв'язок", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "МТС-Україна" (позивач/оператор) та Приватним підприємством "Молочні традиції" (відповідач/абонент) було укладено договори про надання послуг мобільного зв'язку № НОМЕР_10 від 05.05.2009р. (а.с. 11-12), № НОМЕР_11 від 05.05.2009р. (а.с. 14-15), № НОМЕР_12 від 05.05.2009р. (а.с. 17-18), № НОМЕР_13 від 05.05.2009р. (а.с. 20-21), №НОМЕР_14 від 05.05.2009р. (а.с. 23-24), №НОМЕР_15 від 05.05.2009р. (а.с. 26-27), №НОМЕР_16 від 19.06.2009р. (а.с. 29-30), №НОМЕР_17 від 03.07.2009р. (а.с. 31-32), за умовами яких абоненту було надано телефонні номери для отримання телекомунікаційних послуг, а саме: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, та відкрито особовий рахунок №НОМЕР_9 для проведення розрахунків за отримані послуги.

Пунктом 3.1 договорів передбачено, що нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються згідно з тарифами оператора, які є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць.

З договорів про надання послуг мобільного зв'язку вбачається, що відповідачем було обрано тарифні плани, на умовах яких і здійснювалось надання послуг.

Згідно з п. 4.1.2 Правил користування мережами мобільного зв'язку Закритого акціонерного товариства "УМЗ", які являються складовою частиною зазначеного вище договору, відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати рахунки за надані UMC послуги згідно із визначеним у договорі та Умовах користування порядком розрахунків, сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу.

Рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України або поповнює рахунок свого мобільного номеру за допомогою Карток оплати. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу (п.3.3 договорів про надання послуг мобільного зв'язку).

Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги, згідно виставлених позивачем за період з 01.11.2009р. по 28.02.2010р. рахунків (а.с.113-135), належним чином не виконував, в результаті чого, станом на 28.02.2010р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 3561,55грн.

Частина 1 ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ч. 2 ст. 546 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, до договорів про надання послуг мобільного зв'язку № НОМЕР_10 від 05.05.2009р., № НОМЕР_11 від 05.05.2009р., № НОМЕР_12 від 05.05.2009р., № НОМЕР_13 від 05.05.2009р., № НОМЕР_14 від 05.05.2009р., № НОМЕР_15 від 05.05.2009р. між сторонами були укладені додаткові угоди, відповідно: № НОМЕР_18 (а.с. 13), № НОМЕР_19 (а.с. 16), № НОМЕР_20 (а.с. 19), № НОМЕР_21 (а.с. 22), № НОМЕР_22 (а.с. 25), № НОМЕР_23 (а.с. 28).

Згідно з п. 1.1 додаткових угод, починаючи з дати підписання цієї угоди сторонами та протягом 730 календарних днів з моменту її підписання абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою оператора з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.

Пунктом 1.2 додаткових угод до договорів про надання послуг мобільного зв'язку сторони передбачили, що забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання оператором своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 1,92грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого п. 1.1 цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

З наявних в матеріалах справи інтерфейсів (а.с.50-55) вбачається, що у зв'язку із неналежною оплатою відповідачем наданих йому телекомунікаційних послуг, позивачем тимчасово обмежувався відповідач у наданні послуг зв'язку, а починаючи з 28.03.2010р. надання послуг зв'язку було припинено.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частина 1 ст.230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У відповідності до п. 1.1, 1.2 додаткових угод, позивачем нараховано відповідачу договірну санкцію в сумі 5752,32 грн., зокрема: по договору № НОМЕР_10 від 05.05.2009р. в сумі 958,08грн., по договору № НОМЕР_11 від 05.05.2009р. в сумі 961,92грн., по договору № НОМЕР_12 від 05.05.2009р. в сумі 958,08грн., по договору № НОМЕР_13 від 05.05.2009р. в сумі 958,08грн., по договору № НОМЕР_14 від 05.05.2009р. в сумі 958,08грн., по договору № НОМЕР_15 від 05.05.2009р. в сумі 958,08грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок договірної санкції, суд прийшов до висновку, що договірну санкцію в сумі 5752,32грн. нараховано обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.

18.04.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу (претензію) про сплату заборгованості за надані телекомунікаційні послуги з урахуванням штрафних санкцій (а.с. 42). Факт направлення претензії відповідачу підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень, зареєстрованого відділенням зв'язку 18.04.2010р. (а.с. 46).

Однак, відповідачем претензію було залишено без розгляду та задоволення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3561,55грн. основної заборгованості та 5752,32грн. договірної санкції. Провадження у справі в частині стягнення 102,41грн. пені підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 86 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача в цій частині від позову.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526,546 ЦК України, ч.1 ст. 173, ч. 1 ст.193 ГК України та керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 86, ст.ст. 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Молочні традиції" (10004, м.Житомир, проспект Миру, 25, кв. 187, ідентифікаційний код 36489630)

на користь Приватного акціонерного товариства "МТС-Україна" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937)

- 3561,55грн. основної заборгованості,

- 5752,32грн. договірної санкції,

- 100,89грн. витрат по сплаті державного мита,

- 233,43грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 102,41грн. пені.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Повне рішення складено: "27" вересня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з повідомл.)