Рішення № 114158201, 04.10.2023, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/142/23

Справа № 582/464/23

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яковенко Н.М.,

за участю секретаря Ярмоленко А.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом в інтересах позивача та просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 22 868,91 грн, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 10 607,16 грн, три відсотки річних у розмірі 636,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 1365,36 грн, моральну шкоду, завданої неправомірними діями відповідача у розмірі 7 500 грн та стягнути судові витрати по справі.

Позовна заява мотивована тим, 15 травня 2021 року в ДТП загинув чоловік позивача ОСОБА_3 . Відповідальність водія транспортного засобу на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди (15.05.2021) застрахована відповідача - ТДВ «СК «Альфа-Гарант».

Представник позивача звертався до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування в інтересах ОСОБА_2 , із долученням необхідних для прийняття рішення документів. У зв`язку з виплатою страховою компанією тільки 50% від належної до виплати суми, ОСОБА_2 зверталася до суду та рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 05 серпня 2022 року у справі № 585/3794/21, яке залишене без змін та набрало законної сили, її позовні вимоги було задоволено та стягнено з ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхове відшкодування у розмірі 36 000 гривень моральної шкоди, 5 195 гривень витрат на поховання, пеню, три відсотки річних, інфляційні втрати та судові витрати.

23 серпня 2022 року на адресу ТДВ "СК "Альфа-Гарант" надіслано заяву в інтересах ОСОБА_2 про долучення документів до страхової справи, у якій містилася вимога виплатити ОСОБА_2 61 610 грн витрат на спорудження надгробного пам`ятника, та долучено усі необхідні для прийняття рішення документи (в межах страхового ліміту).

21 березня 2023 року на відділення УкрПошти на адресу ОСОБА_2 від ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" було надіслано грошовий переказ у розмірі 38 751,09 грн.

Листом від 24 березня 2023 року ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» повідомило про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування витрат на встановлення пам`ятника у розмірі 38 751,09 грн замість заявлених 61 620, 00 грн у заяві про долучення документів від 23.08.2022. Несплату іншої частини у розмірі 22 868,91 грн страхова компанія пояснює тим, що ФОП ОСОБА_4 було незалежно проведено оцінку вартості встановлення надгробного пам`ятника та визначено свій розрахунок суми страхового відшкодування.

З рішенням про часткову виплату страхового відшкодування позивач не погоджується, вважає його таким, що вдруге порушує її право як потерпілої на отримання страхового відшкодування у зв`язку з чим її представник звернулася з цим позовом до суду.

Також представник позивача вважає, що оскільки відповідачем допущено прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика, то з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, а також три відсотки річних та інфляційні втрати.

Крім того, протиправна поведінка відповідача, яка виразилася у несвоєчасній виплаті страхового відшкодування, призвела до душевних страждань позивача, оскільки внаслідок неправомірних дій страхової компанії позивач змушена вдруге звертатися до Недригайлівського районного суду Сумської області із позовом про стягнення страхового відшкодування, яке відповідач вкотре не виплачує вчасно та не в повному розмірі. Таке злісне та недобросовісне порушення Страховиком законних прав та інтересів призвело до чималих душевних страждань позивача, яка протягом двох років ніяк не може отримати повну суму страхового відшкодування, попри те, що нею було надано усі необхідні документи, передбачені статтею 35 Закону. У зв`язку з цим просила стягнути 7 500 грн на відшкодування моральної шкоди.

Свою позицію представник позивача підтримала і відповіді на відзив ( а.с.147-150).

В подальшому представник позивача подавала заяви про збільшення позовних вимог в частині штрафних санкцій, та відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 08.08.2022 просила стягнути з відповідача страхове відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 22 868, 91 грн, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 14 580,71 грн, три відсотки річних у розмірі 878,91 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 654,53 грн, моральну шкоду, завданої неправомірними діями відповідача у розмірі 7 500 грн та стягнути судові витрати по справі.

Відповідач із позовом не погодився, представник відповідача направила до суду відзив на позовну заяву (а.с.99-110), у якому зазначила, що подані позивачем документи, а саме товарні чеки не підтверджують понесення позивачем витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, оскільки не належать до розрахункових документів.

Крім того, вартість виробів, які зазначені в товарних чеках, наданих позивачем, значно перевищує ринкову вартість виготовлення та встановлення надмогильних споруд в Сумській області, а також визначену Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про витрати на поховання та пов`язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», яку суди повинні застосовувати із урахуванням положень ч. 8 ст. 8 ЦПК України.

Отже, витрати понесені позивачем на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, з урахуванням зазначеної постанови є завищеними, а відповідач вже сплатив страхове відшкодування навіть в більшому розмірі, ніж це передбачено граничними нормами.

Крім того, оскільки позивач не вчасно надав всі необхідні документи для здійснення виплати, виплата страхового відшкодування з боку ТДВ СК «Альфа-Гарант» була здійснена у відповідності до положень чинного законодавства та у межах визначеного законом строку, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для стягнення із страховика пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи, що відповідачем було сплачено страхове відшкодування на користь позивача, а доказів, які б підтверджували ймовірність завдання чи наявність реальних збитків у Позивача через неналежне виконання договірних зобов`язань, як і доказів неналежного виконання самих договірних зобов`язань матеріали справи не містять, а також той факт, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, таке питання має бути вирішене судом згідно зі статтею 80 ЦПК України. З огляду на це представник відповідача просила зменшити розмір пені на 99% від її розміру.

Також представник відповідача вважає, що заявлений розмір витрат на надання правової допомоги є неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, крім того до позову не додано жодних платіжних документів, які можуть підтвердити факт передачі коштів в рахунок сплати позивачем 7 500 грн. на надання правової допомоги.

У зв`язку з наведеним у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі. Таку ж позицію представник підтримала і у запереченні на відповідь на відзив (а.с. 99-110).

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Також заявила вимогу про стягнення судових витрат.

В судове засідання представник Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» не з`явився, був належно повідомлений про дату та час судового розгляду.

Суд, заслухавши позицію представника позивача, дослідивши подані сторонами докази прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 15 травня 2021 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mazda 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 та велосипедиста ОСОБА_3 . Внаслідок цієї ДТП велосипедист ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув на місці пригоди.

30 червня 2021 року старшим слідчим СВ Роменського ВП ГУНП в Сумській області Дмитром Марковим за вказаним фактом винесено постанову про закриття кримінального провадження №12021200470000255, що внесене до ЄРДР 15.05.2021 у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про що свідчить копія постанови.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mazda 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі ТДВ СК «Альфа-Гарант») відповідачем у справі.

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До дня смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані та проживали ОСОБА_2 , 1966 року народження, син ОСОБА_6 , 1987 року народження, син ОСОБА_7 , невістка та онуки.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , сини покійного ОСОБА_3 , відмовилися від страхового відшкодування, пов`язаного зі смертю їх батька на користь ОСОБА_2 , дружини покійного.

15 червня 2021 року до ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернувся представник ОСОБА_2 із заявою на виплату страхового відшкодування дружині потерпілого, а саме моральної шкоди у розмірі 72 000 грн та витрат на поховання у розмірі 10 390 грн, до якої долучені серед іншого заяви синів покійного про відмову від отримання страхового відшкодування на користь матері.

26 листопада 2021 року за результатами розгляду заяви про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 виплачено 36 000 грн. моральної шкоди та 5 195 грн. витрат на поховання. Зазначена сума становила 50% від заявленої у заяві про виплату страхового відшкодування від 15.06.2021.

Оскільки з рішенням страхової компанії щодо невиплати страхового відшкодування у повному розмірі позивач не погодилася та звернулася до Недригайлівського районного суду Сумської області із позовом про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування у розмірі 41 195 гривень 00 копійок.

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 05 серпня 2022 року у справі № 585/3794/21 позов ОСОБА_2 було задоволено в повному обсязі та стягнено з ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхове відшкодування у розмірі 36 000 гривень моральної шкоди, 5 195 гривень витрат на поховання, а також пеню, 3% річних, інфляційні втрати та судові витрати.

Зазначені вище обставини встановлені рішенням Недригайлівського районного суду від 05.08.2022 у цивільній справі №582/3794/21, та відповідно до ст. 82 ЦПК України не потребують доказування.

23.08.2022 року на адресу ТДВ "СК "Альфа-Гарант" представником позивача надіслано заяву про долучення документів до страхової справи, у якій містилася вимога виплатити ОСОБА_2 61 610 грн витрат на спорудження надгробного пам`ятника в межах страхового ліміту (а.с.38). Зі змісту заяви вбачається, що до неї долучені товарний чек №41 від 15.02.2022 на пам`ятник (аванс); товарний чек №42 від 02.07.2022 на пам`ятник доплата; копія свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_8 , договір №4 на виготовлення надмогильної споруди від 15.02.2022; акт приймання-передачі виконаної роботи від 02.07.2022, фотокопія встановленого для ОСОБА_3 пам`ятника (копії зазначених документів містяться на а.с.38-43).

Листом від 21.11.2022 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомило, що для проведення виплати страховику не подані належні документи, які підтверджують витрати на спорудження пам`ятника, оскільки подані документи не підтверджусь, що вони складені саме у зв`язку з виготовленням надмогильної споруди на могилі ОСОБА_3 , а також потрібно пред`явити оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_7 для огляду (а.с.45).

З копії листа Національного банку України від 13.03.2023 року (а.с.46-47), вбачається, що НБУ, який розглянув скаргу представника ОСОБА_2 на дії ТДВ СК «Альфа - Гарант», прийшов до висновку про те, що неналежне оформлення, на думку Страховика, договору на виготовлення надмогильної споруди та товарних чеків не спростовує здійснених ОСОБА_2 витрат на спорудження надгробного пам`ятника. Таким чином, НБУ дійшов висновку про те, що відповідачем допущено порушення вимог законодавства у сфері фінансових послуг, а саме абз. 1-3 пункту 36.2 статті 36 Закону щодо невиконання страховиком обов`язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язання із прийняття обґрунтованого рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування.

Із копії квитанції про грошовий переказ (а.с.48) вбачається, що 21.03.2023 року на відділення УкрПошти на адресу ОСОБА_2 від ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" було надіслано грошовий переказ у розмірі 38 751,09 грн.

Також листом від 24.03.2023 року (а.с.49) ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" повідомило представника ОСОБА_2 про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування витрат на встановлення пам`ятника у розмірі 38 751,09 грн. У листі також зазначено, що розрахунок розміру страхового відшкодування здійснювався на підставі звіту №ЦБ-21/3522 про незалежну оцінку з визначення вартості надмогильної споруди пам`ятника, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 з урахуванням наявних фотоматеріалів та інформації, наданої ФОП ОСОБА_8 , який надав послуги з виготовлення та встановлення надгробного пам`ятника.

З наданого представником відповідача суду копії звіту №ЦВ-21/3422 про незалежну оцінку із визначення вартості надмогильної споруди пам`ятник, що розташований за адресою: Сумська область, станом на 15 лютого 2022 року, яка проведена 15 березня 2023 року з додатками (а.с.111-131) встановлено, що оцінювач дійшов висновку, що вартість об`єкта оцінки - надмогильна споруда, що розташований за адресою: Сумська область станом на 15 лютого 2022 року становить 90 000 грн, з яких пам`ятник 29 808,53 грн, встановлення пам`ятника - 8 942,56 грн, огорожа 18513,28 грн, встановлення огорожі 5 553,98 грн, супутні елементи декору та оздоблення 27 233,44 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 1201 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Відповідно до положення статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частин першої і другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу, при русі транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Статтею 1187 ЦК України передбачено об`єктивну (безвинну) цивільно-правову відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, яка завдана внаслідок його експлуатації третій особі.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

У ст.5 Закону визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст.6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно із ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Відповідно до ст. 27 Закону Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Згідно п.35.1 ст.35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування

Відповідно до п.35.2. ст.35 Закону до заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Рішенням Недригайлівського районного суду від 05.08.2022 встановлено факт страхового випадку, внаслідок якого у відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» виник обов`язок щодо сплати страхового відшкодування на користь позивача ОСОБА_2 , у тому числі і щодо відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника.

Судом також встановлено, що представник позивача в інтересах ОСОБА_2 23.08.2022 року звернувся до відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» із заявою, у якій містилася вимога виплатити ОСОБА_2 61 610 грн в межах страхового ліміту, до заяви були долучені документи, які підтверджували витрати на спорудження надгробного пам`ятника.

Відповідно до ст. 36 вказаного Закону страховик керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Зі змісту наведеної статті слід прийти до висновку, що прийняття рішення про виплату страхового відшкодування на спорудження надгробного пам`ятника означає, що страховик з визнав майнові вимоги заявника та повинен виплатити його у порядку і розмірах, що визначені в законі, а саме у розмірі фактично понесених витрат, але не більше 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Судом встановлено, що відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування на спорудження надгробного пам`ятника на користь дружини постраждалого в ДТП ОСОБА_2 , що свідчить про те, що страховиком не встановлено підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), зокрема з підстав передбачених ст.36.2 Закону: невизнання майнових вимог заявника або інших підстав.

Фактично спір між сторонами існує тільки щодо розміру страхового відшкодування.

Здійснюючи часткову оплату страхового відшкодування у розмірі 38 751,09 грн відповідач посилався на те, що розрахунок розміру страхового відшкодування здійснювався на підставі звіту №ЦБ-21/3522 про незалежну оцінку з визначення вартості надмогильної споруди пам`ятника, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 з урахуванням наявних фотоматеріалів та інформації, наданої ФОП ОСОБА_8 , який надав послуги з виготовлення та встановлення надгробного пам`ятника. (Суду зазначений висновок та інформація, яка надана страховику ФОП ОСОБА_8 не надавалася).

Суд вважає, що застосований відповідачем спосіб визначення вартості надмогильної споруди не передбачений законом, оскільки ст. 27 Закону визначає, що вона визначається на підставі документів, що підтверджують такі витрати, наданих страховику особою яка їх понесла.

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що надані позивачем документи не підтверджують понесення позивачем витрат на спорудження надгробного пам`ятника, скільки не належать до розрахункових документів, бо ці товарні чеки не відповідають вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суд відхиляє, з причини, що згаданий Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з метою регулювання відносин з оподаткування та фінансового контролю під час здійснення господарської діяльності суб`єктів господарювання.

При цьому, неналежне оформлення суб`єктом господарювання договору на виготовлення надмогильної споруди та товарних чеків не спростовує здійснених ОСОБА_2 витрат на спорудження надгробного пам`ятника, про що зазначено і у листі НБУ, яким встановлення порушення відповідачем вимог закону щодо невиплати позивачу страхового відшкодування.

Суд вважає, що незастосування ФОП ОСОБА_8 у своїй діяльності РРО, не має покладати на споживача його послуг надмірний тягар у виді з`ясування відповідності виданих ФОП документів вимогам закону. Такий підхід не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, на яких гуртуються цивільні відносини.

При цьому, Страховик не позбавлений був можливості перевірити отриману від заявника інформацію щодо вартості спорудженого пам`ятника та підтвердження його оплати, чим він скористався, про що свідчить лист відповідача від 24.03.2023.

Крім того, наданий самим же відповідачем висновок №ЦВ-21/3422 про незалежну оцінку із визначення вартості надмогильної споруди пам`ятника, підтверджує його вартість, - 90 000 грн, враховуючи його виготовлення, установку та супутні елементи.

Посилання представника відповідача на необхідність застосування до даних правовідносин граничних розмірів витрат на поховання постраждалого та пов`язаних із цим ритуальних послуг у разі його смерті, визначених Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 жовтня 2008 року № 45 «Про витрати на поховання та пов`язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», яка прийнята відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суд відхиляє, оскільки їх застосування для визначення витрат на спорудження надгробного пам`ятника у даних правовідносинах у зв`язку з загибеллю чоловіка позивача в ДТП не допускається. Цивільно-правова відповідальність винної у вчиненні ДТП особи була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тому боржником в зобов`язанні про відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника є страховик, і ці відносини регулюються пунктом 27.4. статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( Постанова ВС від 10.10.2019, справа № 607/3451/16-ц, провадження № 61-24229сво18 )

Оскільки відповідач ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» прийняла неправомірне рішення про виплату тільки частини страхового відшкодування, яку визначила на власний розсуд, із відповідача на користь позивача ОСОБА_2 слід стягнути 22 868, 91 грн. недоплаченого страхового відшкодування витрат на спорудження пам`ятника її чоловіку ОСОБА_3 .

Враховуючи, що відповідач тривалий час після звернення 23.08.2022 із вимогою про виплату відшкодування на встановлення пам`ятника не виконував своє зобов`язання про сплаті страхового відшкодування, і лише 21.03.2023 сплатив його на користь позивача частково, то суд вважає, що наявні законні підстави для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до поданого представником позивача розрахунку, оскільки представник відповідача ніяких доказів на його спростування не надав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) сформулювала правовий висновок про те, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Отже, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню згідно частини другої статті 625 ЦК України, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 14580,71 грн, 3 % річних у розмірі 878,91 грн, та 2654,53 грн. інфляційних втрат відповідно до поданого представником позивача розрахунку (а.с.203), в якому врахований період прострочення виплати страхового відшкодування з 22.11.2022 по 20.03.2023 та період з 21.03.2023 по 14.08.2023, в якому нарахування проводилося на недоотриманий позивачем розмір страхового відшкодування.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, оскільки її розмір не перевищує розміру збитків, крім того поведінка відповідача, зокрема щодо не виплати страхового відшкодування в повному обсязі в встановлений в Законі строк та неодноразове відкладення розгляду справи з ініціативи відповідача сприяла їх виникненню та збільшенню. Доказів того, що така сума неустойки покладає на відповідача непомірний тягар та є джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем судом не встановлено.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

В постанові по справі №465/4287/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що якщо потерпілий не отримав вчасно вказану в договорі страхову виплату, він має право на відшкодування не тільки майнової, а й моральної шкоди за умови наявності всіх основних умов відповідальності, які передбачені ст. 1167 ЦПК України.

З роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановами від 25 травня 2001 року та 27 лютого 2009 року), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви.

Позовна вимог про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 мотивована порушенням відповідачем - страховиком законних прав та інтересів позивача, призвело до значних душевних страждань позивача, яка була вимушена двічі звертатися до суду за захистом своїх законних прав та протягом двох років ніяк не може отримати повну суму страхового відшкодування від відповідача, попри те, що нею було надано усі необхідні документи, передбачені статтею 35 Закону.

Відповідач своєї позиції щодо стягнення моральної шкоди у відповіді на відзив не висловив.

Як вбачається зі змісту рішення Недригалівського районного суду від 05.08.2022, під час судового розгляду встановлено, що відповідач, як страховик, неправомірно, посилаючись ч.2 ст. 1193 ЦК України, зменшив встановлене Законом страхове відшкодування на 50%.

Вирішуючи спір у цій цивільній справі, суд також прийшов до висновку про неправомірні дії відповідача щодо невиплати вчасно та не в повному обсязі страхового відшкодування на спорудження надгробного пам`ятника на користь позивача.

Отже, суд вважає доведеним, що позивачу ОСОБА_2 була заподіяна моральна шкода у виді душевних страждань, у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї, та виходячи з їх тривалості, зусиль, які позивачем були витрачені на відновлення своїх прав, суд вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди 7 500 є співмірним та справедливим.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на суму 7500 грн суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 135 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями ст.ст.133, 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім інших, витрати на професійну правничу допомогу. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченою нею судового збору.

За змістом ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.ч. 3-6 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві в даній справі зазначено попередній розрахунок суми судових витрат позивачем на загальну суму 7 500 грн та заявлено вимогу про покладання судових витрат на відповідача.

У судових дебатах представник позивача заявила вимогу про стягнення витрат на правову допомогу та нею до судових дебатів подано детальний опис виконаних робіт та квитанцію про сплату гонорару.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону). Ст.30 цього ж закону формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (Постанова Великої Палати від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Як вбачається із наявних у справі доказів, між ОСОБА_2 та адвокатом Скочиляс І.М. укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого позивач уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси, в тому числі і в судах України з усіма правами, що надані їй як позивачу, та погодили вартість послуг за надання професійної правничої допомоги за цим договором у розмірі 7 500 грн.

На підтвердження повноважень у цій справі адвокат Скочиляс І.М. також подала копію ордера та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Відповідно до поданого адвокатом детального опису наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 08.08.2023 на виконання цього договору адвокатом було вчинено ряд дій, як от: консультація та вивчення матеріалів справи, формування правової позиції, підготовка написання та копіювання позовної заяви підготовка відповіді на відзив та підготовка інших процесуальних документів (клопотань та заяв), участь у судових засіданнях визначено в розмірі 7 500 грн, яку представник позивача просить стягнути з відповідача (а.с.206). Представником позивача також додано оригінал квитанції до прибуткового касового ордера (а.с.207), з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 7500 грн.

Суд вважає, що визначений сторонами гонорар співмірний зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи. Витрати на правову допомогу були об`єктивно необхідні та фактично понесені позивачем. Отже вони підлягають стягненню з відповідача, клопотання якого щодо необґрунтованості та недоведеності витрати позивача на правову допомогу суд вважає необгрунтвоаним.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з тим, що позивач відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, то з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати (судовий збір) у сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп.

Суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду відповідно до п.3 ст. 430 ЦПК України в частині стягнення страхового відшкодування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа- гарант» (код ЄДРІІОУ 32382598, адреса 01133 м. Київ, буд. Лесі Українки, 26) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає в АДРЕСА_2 ) страхове відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 22868 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн 91 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа- гарант» (код ЄДРІІОУ 32382598, адреса 01133 м. Київ, буд. Лесі Українки, 26) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає в АДРЕСА_2 ) моральну шкоду, завдану неправомірними діями відповідача, у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа- гарант» (код ЄДРІІОУ 32382598, адреса 01133 м. Київ, буд. Лесі Українки, 26) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає в АДРЕСА_2 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України розмірі 14580 (чотирнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 71 коп., три відсотки річних у розмірі 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 2654 (дві тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. 53 коп., а всього разом - 18 114 (вісімнадцять тисяч сто чотирнадцять) грн 15 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа- гарант» (код ЄДРІІОУ 32382598, адреса 01133 м. Київ, буд. Лесі Українки, 26) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає в АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа- гарант» (код ЄДРІІОУ 32382598, адреса 01133 м. Київ, буд. Лесі Українки, 26) на користь держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 22868 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн 91 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 жовтня 2023 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко