Рішення № 114149778, 10.10.2023, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2023 р. Cправа № 902/1148/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

представника відповідача - Мандера М.О.,

у відсутності представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (вул. О. Теліги, 6-В, корп. 4, м. Київ, 04112)

до: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021)

про стягнення 19518,48 грн,

В С Т А Н О В И В :

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" подано позов до Комунального підприємства Вінницької міської ради про стягнення 19518,48 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує, що 26.07.2021 Господарським судом Вінницької області постановлено рішення у справі №902/428/21 про стягнення з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 100000 грн страхового відшкодування в порядку регресу. При цьому 29.09.2021 вказане рішення виконано в примусовому порядку на підставі виданого виконавчого документу, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №28569.

Внаслідок прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасного повернення страхового відшкодування, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" заявлено до стягнення з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 19518,48 грн в порядку ст. 625 ЦК України, з яких: 13567,8 грн - інфляційних втрат та 5950,68 грн - 3% річних за період прострочення з 07.10.2019 по 29.09.2021.

Ухвалою від 05.09.2023 відкрито провадження у справі № 902/1148/23 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.10.2023 об 11:30 год.

14.09.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, за змістом якого Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" проти позову заперечує, вказуючи, що оскільки до моменту подання регресного позову (справа №902/428/21) такої вимоги від позивача не надходило, то відсутні законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за період з 07.10.2019 по 16.08.2021.

Правом на подання відповіді на відзив у межах встановленого строку позивач не скористався.

На визначений час у судове засідання 10.10.2023 з`явився представник відповідача, повідомлений належним чином позивач (шляхом направлення ухвали від 05.09.2023 на повідомлену останнім адресу електронної пошти) правом участі у судовому засіданні не скористався.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав та обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

26.07.2021 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/428/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про стягнення з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 100000,00 грн страхового відшкодування в порядку регресу, відповідно до якого позов задоволено повністю. Рішення набрало законної сили 17.08.2021.

25.08.2021 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ про стягнення з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" 100000,00 грн - страхового відшкодування в порядку регресу та 2270,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення та наказ на його виконання у справі №902/428/21 містяться в загальному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до платіжного доручення №28569 від 29.09.2021 на суму 102270 грн, копія якого наявна у матеріалах справи, відповідачем погашено заборгованість за вищевказаним наказом у повному обсязі, що сторонами визнається.

В свою чергу позивач вважає, що отримав право на стягнення з відповідача інфляційних втрат від знецінення грошової одиниці України, внаслідок інфляційних процесів в державі та 3% річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення з 07.10.2019 до 29.09.2021 на суму страхового відшкодування. Наведене слугувало підставою для звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" із відповідним позовом до суду про стягнення з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 13567,8 грн - інфляційних втрат та 5950,68 грн - 3% річних.

Так, за змістом рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/428/21 встановлено, що 07.10.2019 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" перераховано станції технічного обслуговування ТОВ "Вінавтоцентр" страхове відшкодування в розмірі 100000,00 грн згідно платіжного доручення № 112260, внаслідок чого позивач набув права зворотньої вимоги до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на відшкодування сплаченого страхового відшкодування у порядку регресу. Копія платіжного доручення № 112260 від 07.10.2019 наявна у матеріалах справи №902/1148/23.

Отже, позивач у цій справі заявляє нарахування 3% річних та інфляційних втрат з дати здійснення ним страхового відшкодування (07.10.2019) по дату фактичного виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/428/21 - стягнення страхового відшкодування в порядку регресу (29.09.2021).

Поряд з цим відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує обґрунтованість заявленого до стягнення періоду заборгованості, стверджуючи, що затримка у виконанні судового рішення у справі №902/428/21 з дня набрання ним законної сили (16.08.2021) до дня фактичного виконання становить 33 дні, в той час як розрахунок позивачем здійснено за 724 дні.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові від 16.05.2018 № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Такі висновки викладено у постановах ВП ВС від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18) та у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19).

Отже, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Так, наявність грошового зобов`язання відповідача перед позивачем на суму 100000 грн встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/428/21 від 26.07.2021, яке набрало законної сили 17.08.2021.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Грошове зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди за рішенням суду в порядку регресу Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" фактично виконано 29.09.2021, що сторонами визнається.

Спірним у даному випадку є початок відповідного нарахування, який позивач пов`язує з датою виплати страхового відшкодування в сумі 100000 грн - 07.10.2019. Відповідач, в свою чергу, вказує на затримку у виконанні судового рішення у справі №902/428/21 з дня набрання ним законної сили.

Так, чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання страховиком зобов`язання по відшкодуванню іншому страховику, до якого перейшло право вимоги внаслідок виплати ним страхового відшкодування, однак, цей строк пов`язаний з моментом пред`явлення відповідною особою (в даному випадку страховиком) вимоги до відповідача.

За приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 910/18319/16 та від 26.06.2018 року у справі № 607/1373/16-ц (провадження № 61-9587св18).

За відсутності у матеріалах справи доказів пред`явлення вимоги до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про відшкодування 100000 грн в порядку регресу та реагування відповідача на відповідну вимогу, суд враховує позицію КЦС ВС, викладену у постанові від 25.01.2023 у справі №504/3770/15 (61-5699св22), що оскільки ст. 530 ЦК України не передбачено у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Отже, пред`явлення Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" позову до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 100000,00 грн страхового відшкодування в порядку регресу в межах справи №902/428/21 слід ототожнювати із пред`явленням відповідної вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

З комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що позов у справі №902/428/21 направлено Комунальному підприємству Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 19.04.2021 (про що міститься відбиток штемпеля відділення АТ "Укрпошта" на описі вкладення до листа). Відповідну роздруківку долучено до матеріалів справи №902/1148/23.

За приписами п.п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на вказане, максимальний строк поштового перебігу для направлення позову у справі №902/428/21 відповідачу становить 5 днів (враховуючи направлення між обласними центрами України та збільшення строку пересилання на один день в разі надіслання відправлення рекомендованою поштовою кореспонденцією).

Відтак, семиденний строк з дня пред`явлення відповідачу вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України з урахуванням строку поштового перебігу сплинув 01.05.2021.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з 02.05.2022 зобов`язання Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" зі сплати Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Уніка" 100000 грн в порядку регресу, підтверджене рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/428/21, є простроченим.

Відтак правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 100000 грн за період прострочення з 02.05.2021 по 28.09.2021 (день оплати заборгованості за загальним правилом не включається до періоду прострочення).

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних "LІGA 360" перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 02.05.2021 по 28.09.2021 на суму 100000 грн, судом встановлено обґрунтованість вказаних нарахувань у таких сумах: 2617,71 грн - інфляційних втрат та 1232,88 грн - 3% річних.

Позаяк позивачем заявлено відповідні складові заборгованості у більших сумах (13567,8 грн - інфляційних втрат та 5950,68 грн - 3% річних), тому у стягненні з відповідача 10950,09 грн - інфляційних втрат та 4717,8 грн - 3% річних слід відмовити як заявлених безпідставно.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування 10950,09 грн інфляційних втрат та 4717,8 грн 3% річних внаслідок неправильного визначення періоду прострочення виконання зобов`язання.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 529,5 грн, в решті такі витрати в сумі 2154,5 грн залишаються за позивачем.

Визначаючись щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 02.09.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Старк Україна" (Повірений) укладено Договір доручення №ЮК/СУ на правові (юридичні-консультативні) послуги, відповідно до п.1.1. якого за цим Договором Довіритель доручає, а Повірений зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя вчинити юридичні дії щодо стягнення простроченої заборгованості з фізичних та юридичних осіб (далі - Боржники), до яких Довіритель має права вимоги відповідно до чинного законодавства України.

Додатковою угодою №2 від 02.01.2023 сторони, зокрема погодили, доповнити Договір доручення №ЮК/СУ на правові (юридичні-консультативні) послуги від 02.09.2019 пп. 2.2.1., за змістом якого з метою виконання обов`язків передбачених Договором Повірений має право залучати до виконання покладених на нього обов`язків про надання правової допомоги адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об`єднання на договірних засадах.

02.01.2023 між Адвокатським бюро "Білий" (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Старк Україна" (Клієнт) укладено Договір №1/23ю про надання правової допомоги (Договір), згідно із п. 1.1. якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначається в додатковій угоді до цього договору. Така угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін (п. 4.1. Договору).

Згідно з п. 1 Додатку №1 до Договору №1/23ю про надання правової допомоги сторони погодили, що Клієнт доручає АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С. надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Клієнта за цивільним або господарським судочинством за страховим актом №00282770 (Страхувальник та особа відповідальна за завданий збиток - КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго").

АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С., після одержання матеріалів (справ) від Клієнта, Клієнт зобов`язаний здійснити оплату послуг протягом 5 робочих днів на рахунок в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С. у розмірі 5000 грн за кожну справу з переліку в безготівковій формі на підставі виставленого рахунку АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С., яке в свою чергу має здійснити обумовлений перелік дій по кожній справі окремо, про що в подальшому звітує Клієнту та на вимогу Клієнта надсилає (надає) на його поштову (юридичну) адресу підтверджуючі документи та звіт про виконану роботу.

Слід зазначити, що номер страхового акта та відповідальна за збиток особа відповідають обставинам справи №902/428/21.

Відповідно до датованого 14.08.2023 Акту (звіту) прийому-передачі наданих послуг №1 до Договору про надання правової допомоги №1/23ю від 02.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Старк Україна" як Повірений Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та Адвокатське бюро "Білий" підтвердили, що:

1. Бюро згідно Договору були надані Клієнту наступні послуги по страховій справі №26098 (страховий акт №00282770) за позовом ПрАТ "СК "Уніка" до КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", а саме:

- здійснено повний збір та аналіз усіх документів у справі;

- досліджено та оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні;

- досліджено та оцінено самостійно отримані Бюро документи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрано спосіб захисту прав та інтересів Клієнта;

- складено та подано відповідний позов до суду.

2. Вартість послуг Бюро відповідно до пункту 1 додатку №1 до Договору складає 5000,00 грн, без ПДВ.

3. Клієнт немає жодних претензій до якості наданих Бюро послуг. Після завершення розрахунків в повному обсязі Клієнт не матиме жодних претензій до Бюро.

Крім того, матеріали справи містять копію довіреності №24 від 16.01.2023 на представництво Білим Віталієм Сергійовичем інтересів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та копію свідоцтва серії ХС №000229 від 14.08.2019 про право Білого Віталія Сергійовича на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зміст норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, поряд з цим підстави для застосування критеріїв, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України, на переконання суду, відсутні.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Оскільки доказів фактичної сплати позивачем вартості витрат на правову допомогу матеріали справи не містять, суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Окремо суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18), що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, то відповідному частковому задоволенню підлягають і витрати сторін на професійну правову допомогу (у співвідношенні 19,73 % - задоволено та 80,27 % - відмовлено).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 986,5 грн, та в решті витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4013,5 грн залишаються за ним. При цьому суд враховує, що згідно із п. 1.1. Договору доручення №ЮК/СУ на правові (юридичні-консультативні) послуги від 02.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Старк Україна" зобов`язалося вчинити юридичні дії щодо стягнення простроченої заборгованості з боржника саме за рахунок позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка".

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (вул. О. Теліги, 6-В, корп. 4, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 20033533) 2617,71 грн - інфляційних втрат; 1232,88 грн - 3% річних; 529,5 грн - витрат на сплату судового збору та 986,5 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні з відповідача на користь позивача 10950,09 грн - інфляційних втрат та 4717,8 грн - 3% річних відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору в сумі 2154,5 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4013,5 грн залишити за Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка".

4. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: представника позивача Білого В.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повне рішення складено 13 жовтня 2023 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. О. Теліги, 6-В, корп. 4, м. Київ, 04112;

3 - відповідачу - вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021.