Рішення № 114142342, 12.10.2023, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6822/23

Провадження №2/442/1356/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Коваля Р.Г.

з участю секретаря судового засідання Чолавін Н.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову покликаються на те, що їхні померлі родичі мали земельні ділянки, що належали їм на підставі відповідних державних актів на право власності на земельні ділянки, які розташовані на території Меденицької селищної ради, а вони відповідно мають право на спадщину.

Коли вони звернулись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їм було відмовлено у зв`язку з тим, що у них відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно, внаслідок цього не можуть оформити свої спадкові права, а тому звертаються до суду з даним позовом, просять такий задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

В судове засідання позивачі не з`явилися, однак від них поступили заяви, в яких просять проводити розгляд справи у їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять такий задоволити, а тому суд розглянув справу у відсутності позивачів на підставі наявних доказів по справі.

Відповідач - представник Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи у їх відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечують, а тому суд розглянув справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України. за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 206ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дочками покійної ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21.05.1972 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.10.1975року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26.01.2023 року серії НОМЕР_3 виданого Дрогобицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів.)

14 грудня 2018 року ОСОБА_4 склала заповіт де житловий будинок у АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0504га. кадастровий номер 4621281800:01:002:0290, земельну ділянку площею 0,0158га. кадастровий номер 4621281800:01:002:0291, земельну ділянку площею 0,5896га кадастровий номер 4621281800:04:000:0292 та земельну ділянку площею 0,4089га кадастровий номер 4621281800:02:000:0132 заповіла ОСОБА_1 , а житловий будинок у АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки призначені для ОЖБ заповідає ОСОБА_2 .

За свого життя, ОСОБА_4 оформлено право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок виданого 24.06.1989 року Виконавчим комітетом Дрогобицької районної ради, земельну ділянку площею 0,0504га. кадастровий номер 4621281800:01:002:0290, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 96060082 від 01.09.2017, земельну ділянку площею 0,0158 га. кадастровий номер 4621281800:01:002:0291, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 96061654 від 01.09.2017, земельну ділянку площею 0,5896 га кадастровий номер 4621281800:04:000:0292 на підставі державного акту серії ЛВ № 066480 виданого 30.12.2003 та земельну ділянку площею 0,4089 га кадастровий номер 4621281800:02:000:0132 на підставі державного акту серії ЛВ № 066480 виданого 30.12.2003, а також житловий будинок у АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок виданого 19.02.2000року Дрогобицькою районною державною адміністрацією.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що позивачі, є такими спадкоємцями за заповітом, які вступивши у володіння та управління спадковим майном, що належало мамі ОСОБА_4 , фактично прийняли спадщину.

ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 12.03.1988 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим Вороблевицькою сільською радою Львівської області.

Позивач є єдиним спадкоємцем майна після смерті батька ОСОБА_6 , так як інші спадкоємці, а саме: мати ОСОБА_7 та брат ОСОБА_8 відмовляються від прийняття спадщини на користь позивача про, що свідчать відповідні заяви від 01.08.2023 посвідчені старостою с.Вороблевичі виконавчого комітету Меденицької селищної ради.

За життя ОСОБА_5 набуто у власність земельну ділянку площею 1,1820га кадастровий номер 4621281800:04:000:0316 та земельну ділянку площею 0,9992 га кадастровий номер 4621281800:02:000:0200, що підтверджується копією державного акту серії 0780004 від 30.12.2003 виданого Дрогобицькою райдержадміністрацією.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 , є таким спадкоємцем першої черги за заповітом, який вступивши у володіння та управління спадковим майном, що належало батькові, фактично прийняв спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права. Відповідно до частини першої ст.15Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.1297ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Відповідно до положень ст.1218 Цивільного кодексу Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392Цивільного кодексуУкраїни власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В пункті 3.5.Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. Районні державні адміністрації можуть бути залучені в якості третіх осіб у випадках, якщо спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення знаходяться за межами населених пунктів. Сільські, селищні ради можуть бути залучені в якості третіх осіб у спорах щодо земельних ділянок, які знаходяться на території відповідної ради.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до частини 1 статті 1267, частини 1 статті1278ЦК Україничастки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно з вимогами ч.3ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї, а згідно з ч. 5 цієї статті, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи вище наведене, зокрема те, що позивачі є спадкоємцями, які прийнялм спадщину та після смерті спадкодавців вчинили усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від них причин у видачі такого їм було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 81, 200, 206, 247, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0504га. кадастровий номер 4621281800:01:002:0290, земельну ділянку площею 0,0158га. кадастровий номер 4621281800:01:002:0291, земельну ділянку площею 0,5896га кадастровий номер 4621281800:04:000:0292 та земельну ділянку площею 0,4089га кадастровий номер 4621281800:02:000:0132 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на земельну ділянку площею 1,1820га кадастровий номер 4621281800:04:000:0316 та земельну ділянку площею 0,9992га кадастровий номер 4621281800:02:000:0200 в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення рішення - 12.10.2023.

Суддя Р.Г.Коваль