Постанова № 11414134, 22.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.09.10Справа №2а-10508/10/18/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді ЛавренчукО.В., при секретарі ДехтяренкоА.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісстрой-Юг».

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій, скасування повідомлення та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

від позивача: Жаворонкова Г.В., довіреність б/н від03.08.2010р., паспорт серії ЕЕ358609;

від відповідача: Нечаєва Н.О., довіреність №3/10-0 від13.01.2010р., посвідчення УКР №066893.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісстрой ЮГ» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим в частині невизнання податковими деклараціями декларацій з податку на додану вартість ТОВ«Сервісстрой ЮГ» за квітень 2010року та травень 2010року; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим в частині невизнання податковою декларацією декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ«Сервісстрой ЮГ» за перше півріччя 2010року; зобовязати Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АРКрим визнати податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ«Сервісстрой ЮГ» за квітень 2010року та травень 2010року такими, що надані своєчасно та у відповідності до чинного законодавства; зобовязати Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АРКрим визнати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств ТОВ«Сервісстрой ЮГ» за перше півріччя 2010року такою, що надана своєчасно та у відповідності до чинного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі свідоцтва №100223061 було платником податку на додану вартість в період з 16.04.2009р. по 21.05.2010р. ДПІ в м.Сімферополі 21.05.2010р. було складено акт №447/15-2, згідно якого податковим органом було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача (що є предметом самостійного судового оскарження). На підставі ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. у порядку податкової звітності позивач надав податкові декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2010року, але обидві декларації ДПІ в м.Сімферополі не визнані як податкові декларації, хоча законних підстав для невизнання декларацій, як зазначає позивач, відповідачем не вказано. В повідомленнях відповідача від22.06.2010р. підставою для невизнання податкових декларацій вказана відсутність обовязкових реквізитів, передбачених рядком 06 загальної частини декларації.

Крім того, 02.08.2010р. позивачем у порядку податкової звітності подана декларація з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року. Згідно наданої декларації валовий дохід від усіх видів діяльності за перше півріччя 2010року склав 12303247грн., вказана сума податку, яка підлягала сплаті 22926грн. Задекларована сума податку сплачена у повному обсязі, але 05.08.2010р. відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення про невизнання декларації як податкової. Підставою для таких дій, як зазначає позивач, є рішення робочої групи в рамках операції «Бюджет». Позивач вважає вказані дії відповідача щодо невизнання податкових декларацій протиправними, посилаючись на п.п.4.1.2, п.4.1, п.п.«ї» п.п.4.4.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., п.п.3.4 п. 3, п.4.2 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від30.05.1997р. №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, п.1.3 Наказу ДПА України №143від29.03.203р. Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за №271/7592.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував посилаючись на те, що декларація з податку на додану вартість за квітень 2010року, у звязку з рішенням робочої групи в рамках проведення операції «Бюджет», не визнана як податкова звітність з метою недопущення використання платником «високого ризику» в якості «інструментів» мінімізації сплати податків до бюджету підприємствами вигодонабувачами. Також встановлено порушення п.3.3, п.3.4 Порядку «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», затвердженого наказом ДПА України від30.05.1997р. №166, в даній декларації не вказані обовязкові реквізити, передбачені рядком 06 декларації та декларація з податку на додану вартість за травень 2010року, у звязку з рішенням робочої групи в рамках проведення операції «Бюджет», не визнана податковою декларацією відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від21.12.2000р., у звязку з тим, що порушуючи п.3.3, п.4.3 Порядку «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», затвердженого наказом ДПА України від30.05.1997р. №166 (у редакції наказу ДПА України від28.04.2009р. №221, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2009р. за №417/164-33) в даній декларації не вказані обовязкові реквізити, передбачені рядком 06 декларації, а саме: у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (у рядках «факс» та «E-mail». Декларація з податку на прибуток за півріччя 2010року, у звязку з рішенням робочої групи в рамках проведення операції «Бюджет», не визнана як податкова звітність з метою недопущення використання платником «високого ризику» в якості «інструментів» мінімізації сплати податків до бюджету підприємствами вигодо набувачами.

У судовому засіданні 22.09.2010р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував з причин, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю«Сервісстрой ЮГ» (далі - ТОВ«Сервісстрой ЮГ») зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 03.09.2008р. (ідентифікаційний код 36115846) (а.с.8).

Судом встановлено, що ТОВ«Сервісстрой ЮГ» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків № 689/29-0 від04.04.2009р. (а.с.12).

Судом встановлено, що позивачем у порядку податкової звідності до ДПІ в м.Сімферополі подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010року (а.с.22-25).

Відповідно до платіжного доручення №308 від18.05.2010р. ПДВ за квітень 2010 року сплачено у розмірі 11000 (а.с.40).

Повідомленням від18.05.2010р. за №20655/10/15-2 ДПІ в м.Сімферополі повідомило ТОВ«Сервісстрой ЮГ», що відповідно п.3.2 Регламенту взаємодії між структурними підрозділами органів ДПІ в АРКрим відносно відпрацювання підприємств при проведення операції «Бюджет», підприємство віднесено до «категорії ризику». З метою недопущення використання вказаної категорії платників у якості «інструментів» мінімізація сплати податків підприємствами вигодонабувачами і з належним реагуванням на які - небудь випадки, які можуть свідчити про дії СГД у схемах мінімізації підприємствами вигодонабувачами повідомляє, що надана позивачем декларація за квітень 2010рок (вх.№77970 від 13.05.2010р., вх.№77971 від 13.05.2010р., вх.№77972 від 13.05.2010р.) у звязку з рішенням робочої групи у рамках проведення операції «Бюджет» не визнана як податкова декларація (а.с.21).

Крім того, позивачем у порядку податкової звідності до ДПІ в м.Сімферополі подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010року (а.с.15-19).

Відповідно до платіжного доручення №342 від24.06.2010р. ПДВ за травень 2010року сплачено у розмірі 8800 (а.с.39).

Повідомленням від22.06.2010р. за №27660/10/18-4 ДПІ в м.Сімферополі повідомило ТОВ«Сервісстрой ЮГ», що надана поштою декларація з ПДВ за травень2010року (вх.№ 90638 від18.06.2010р) не визнана податковою декларацією у відповідності з п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від21.12.2000р. у звязку з тим, що у порушення п.3.4, п.4.3 Порядку «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», затвердженого наказом ДПА України від30.05.1997р. №166 (у редакції наказу ДПА України від28.04.2009р. №221, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2009р. за №417/164-33) в дані декларації не вказані обовязкові реквізити, що передбачені рядком 06 основної частини декларації (а.с.14).

Судом встановлено, що 10.09.2010р. ДПІ в м.Сімферополі було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності ТОВ«Сервісстрой-Юг», за результатами якої було складено Акт № 11881/15-2/36115846 від10.09.2010р. (а.с.46-47).

Перевіркою було встановлено порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.п. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., а саме: платником податку не подана декларація з ПДВ за квітень 2010року, травень 2010року (а.с.47).

На підставі акту перевірки № 11881/15-2/36115846 від10.09.2010р. ДПІ в м.Сімферополі було прийнято податкове повідомлення рішення № 0014831502/0 від10.09.2010р., яким застосовано до ТОВ«Серсвісстрой-Юг» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340грн. (а.с.45).

Також позивачем у порядку податкової звітності до ДПІ в м.Сімферополі подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010року (а.с.27-29).

Відповідно до платіжного доручення №350 від19.07.2010р. податок на прибуток за 2 квартал 2010 року сплачено у розмірі 23000 (а.с.30).

Повідомленням від05.08.2010р. за №34907/10/28-4 ДПІ в м.Сімферополі повідомило ТОВ«Сервісстрой ЮГ», що з метою безумовного використання протоколу наради у Премєр Міністра України Азарова Н.Я. від03.04.2010р. і постановлення координаційної наради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від12.03.2010р. відносно підвищення ефективності контрольно перевірочної роботи, виявлення і руйнування схем ухилення і мінімізації податкових зобовязань, а також у виконання наказу ДПА України від09.04.2010р.ю № 236 «Про введення у дію операції «Бюджет» ТОВ«Сервісстрой-Юг» віднесено до «категорії високого ризику», про що сповіщено ДПІ в м.Сімферополі листом ДПА України в АРКрим №5013/7/28-113 від19.05.2010р. З ціллю недопущення використання вказаної категорії платника у якості «інструментів» мінімізації сплати податків підприємствами вигодонабувачами і з належним реагуванням на які небудь випадки, які можуть свідчить про дії СГД в схемах мінімізації підприємствами вигодонабувачами повідомила, що надана поштою декларація з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010року (вх.№136573 від02.08.2010р.) ТОВ«Сервісстрой-Юг» за рішенням робочої групи в рамках проведення операції «Бюджет» не визнана як податкова декларація (а.с.26).

Судом встановлено, що 19.09.2010р. ДПІ в м.Сімферополі було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності ТОВ«Сервісстрой-Юг», за результатами якої було складено Акт № 11866/36115846/15-1 від09.09.2010р. (а.с.49-50).

Перевіркою було встановлено порушення п.4.1.4 ст.4 Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р., п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від28.12.1994р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, а саме: неподання декларації з податку на прибуток за півріччя 2010року (а.с.50).

На підставі акту перевірки №11866/36115846/15-1 від09.09.2010р. ДПІ в м.Сімферополі було прийнято податкове повідомлення рішення № 0013881501/0 від10.09.2010р., яким застосовано до ТОВ«Сервісстрой-Юг» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170грн. (а.с.48).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, привласнюючи статус поданим позивачем деклараціям за квітень 2010р. з податку на додану вартість, та за перше півріччя 2010року з податку на прибуток підприємств «не визнана як податкова декларація», керувався протоколом наради Премєр - міністра України Азарова М. Я. від 03.04.2010р. та постановою координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010р. стосовно підвищення ефективності контрольно-перевірочної групи, виявлення та знищення схем ухилення та мінімізації податкових зобовязань, а також у виконання наказу ДПА України від 09.04.2010р. №2010р. «Про введення в дію операції «Бюджет», а декларації з податку на додану вартість за квітень 2010року привласнюючи статус «не визнана як податкова декларація» керувався тим, що в даній декларації не зазначені обовязкові реквізити, передбачені рядком «06». При цьому, як вбачається з копій наданих сторонами декларацій, не заповненою залишилася графа «Е-mail».

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги ТОВ«Сервісстрой-Юг» є обґрунтованими частково та підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, привласнюючи статус поданій позивачем 13.05.2010р. декларації на додану вартість за квітень2010року, поданій позивачем 18.06.2010р. декларації на додану вартість за квітень2010року та «не визнана як податкова декларація», поданій позивачем 02.08.2010р. декларації на прибуток підприємств, керувався п.п.4.1.2 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181) та п.3.3, 3.4 Порядку «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», затвердженого наказом ДПА України від30.05.1997р. №166. (далі Порядку №166).

Оцінюючи правомірність вказаних дій відповідача, як субєкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

П.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до п.3.3 Порядку №166 декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Відповідно до п.4.3 Порядку №166 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що привласнення статусу поданим позивачем деклараціям «не визнаний як податкова декларація» податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2010року та податкової декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010року призвело до невідображення їх показників у картці особового рахунку позивача, що не заперечується відповідачем по суті

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Податкові декларації, подані позивачем, вказаним вимогам не суперечать. Судом досліджено копії декларацій, і встановлено, що рядок 06 у декларації з додатку на додану вартість за травень 2010року заповнений, а саме, що зазначає відповідача у повідомленні від22.06.2010р. №27660/10/18-4 як підставу для визнання вказаної декларації податковою декларацією не зазначення обовязкових реквізитів, передбачених рядком 06 заглавної частини декларації. Доказів наявності передбачених пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 обставин, які б дозволяли податковому органу не визнавати подані документи податковими деклараціями, відповідач у встановленому порядку не надав.

Крім того, підставою для невизнання податковими деклараціями подані позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010року та декларацію з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010 року відповідач зазначає рішення робочої групи в рамках проведення операції «Бюджет», але доказів прийняття вказаного рішення, або взагалі законних підстав прийняття такого рішення відповідач на вимогу суду не надав. Пояснень з приводу того, яким нормативним актом регулюється проведення операції «Бюджет» та який характер вона має, суду представником відповідача також надано не було.

Судом встановлено, що не визнаючи надану позивачем податкову декларацію за квітень 2010року та декларацію з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010року відповідач посилався на протокол наради Премєр - міністра України Азарова М.Я. від 03.04.2010р. та постанову координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010р. стосовно підвищення ефективності контрольно-перевірочної групи, виявлення та знищення схем ухилення та мінімізації податкових зобовязань, а також на наказ ДПА України від 09.04.2010р. №2010р. «Про введення в дію операції «Бюджет», у звязку з чим суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, як вбачаться з наказу ДПА України від09.04.2010р. №2010р. «Про введення в дію операції «Бюджет», він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що відповідно до вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» є обовязковим, а отже, він не містить ознак підзаконного нормативно-правового акту та не може бути застосований судом при вирішенні даного спору.

Крім того, жоден із зазначених у судовому рішенні наказів ДПА України не може бути визнаний таким, що розширює або звужує перелік підстав, за якими не можуть бути визнані податковою звітністю декларації платників податку на додану вартість.

Доказів того, що відповідачем було відмовлено у прийнятті декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2010року та декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010року і для цього існують обґрунтовані підстави, відповідачем суду не надано, оскільки декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2010року та декларація з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010року містить обов'язкові реквізити, підписані відповідними посадовими особами, та скріплені печаткою платника податків, що не заперечується відповідачем, та жодна зі вказаних обовязкових умов не вказана відповідачем як підстава для невизнання як податкової декларації.

Інших умов, які можуть бути законними підставами для відмови у прийнятті податкових декларацій контролюючим органом, діючим законодавством не передбачено.

Право же привласнювати декларації статусу «не визнана як податкова декларація» чинним податковим законодавством України не передбачено.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено, відтак обґрунтованості позовних вимог відповідачем не спростовано.

В частині вимог позивача про зобовязання Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим визнати податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ«Сервісстрой ЮГ» за квітень 2010року та травень 2010року такими, що надані своєчасно та у відповідності до чинного законодавства та зобовязання Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим визнати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств ТОВ«Сервісстрой ЮГ» за перше півріччя 2010року такою, що надана своєчасно та у відповідності до чинного законодавства суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Основним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Законом №2181 чітко встановлені повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій, тобто має вичерпний перелік дій - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Дії з визнання податкових декларацій такими, що надані своєчасно та у відповідності до чинного законодавства Законом №2181 не передбачені.

Суд не може зобовязувати субєкта владних повноважень орган податкової служби, у даному випадку Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим, виконувати дії, які не передбачені діючим законодавством та, крім цього, суперечать ст.19Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що пропорційність стягнення судових витрат не поширюється на правовідносини, повязані із немайновими вимогами, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі буде виготовлена у строк, визначений ч.3 ст.160 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим в частині невизнання податковими деклараціями декларацій з податку на додану вартість ТОВ«Сервісстрой ЮГ» за квітень 2010року та травень 2010року.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим в частині невизнання податковою декларацією декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ«Сервісстрой ЮГ» за перше півріччя 2010року.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісстрой-Юг» (95006, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта, б.24, кв.11) 3,40грн. судового збору.

6. Встановити Державній податковій інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі для подання суду звіту про виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Лавренчук О.В.