Рішення № 114130677, 11.10.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 року Справа№200/3408/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058; місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вулиця Мандрика, 7) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, із врахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, а саме: за 2022 у кількості 11 календарних днів основної щорічної оплачуваної відпустки та у період з 2017 по 2023 додаткової оплачуваної відпуски, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення;

- зобов`язати відповідача виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, а саме: за 2022 у кількості 11 календарних днів основної щорічної оплачуваної відпустки та у період з 2017 по 2023 додаткової оплачуваної відпуски, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом №0021 о/с від 08.05.2023 позивача звільнено зі служби в поліції. При цьому, позивачу не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпусток, а саме: за 2022 у кількості 11 календарних днів основної щорічної оплачуваної відпустки, за 2023 у кількості 12 календарних днів основної щорічної оплачуваної відпустки та у період з 2017 по 2023 додаткової оплачуваної відпуски , як учаснику бойових дій.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, що порушує його право на отримання належних виплат.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 відповідачу продовжено строк подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог закону України "Про Національну поліцію" та Порядку №260, які є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення.

За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

З цього приводу Головне управління зазначає, що невикористана частина відпустки може бути перенесена на наступний рік лише у випадку, якщо особу було викликано із чергової відпустки. Тобто, аб. 2 ч. 11 ст. 93 Закону 580-VIIІ надає право на перенесення відпустки лише за умови визначеної у аб. 1 ч. 11 ст. 93 Закону 580-VIIІ.

Щодо твердження позивача про відсутність компенсації 12 днів щорічної оплачуваної відпустки за 2023 рік відповідач зазначив, що позивач проходив службу у підрозділі який є структурним підрозділом апарату ГУНП в Донецькій області, яке входить до складу кримінальної поліції, що здійснює проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оперативну-розшукову діяльність.

З метою забезпечення належного рівня виконання покладених завдань та якісного проведення негласних слідчих дій, а також оперативно-розшукових заходів здійснюється зашифровка (засекречення) даних особового складу.

У зв`язку із чим, зазначеним особам, виплата грошового забезпечування здійснювалась особисто, або за їх ініціативою, на рахунок банківської карти.

Так, відповідно до довідки від 11.08.2023 № 1698/16м-2023, 10.01.2023 ОСОБА_1 звернувся із рапортом в якому просив дозволу на отримання усіх видів грошового забезпечення на особистий банківський рахунок, а саме НОМЕР_2 .

При цьому, із вказаної довідки вбачається, що рапорт надати не можливо, адже він має гриф обмеженого доступу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не використано 12 днів щорічної оплачуваної відпустки за 2023 рік. Грошова компенсація за ці невикористані дні відпустки нарахована та виплачена у розмірі 9339, 10 грн.

30.05.2023, вже після звільнення ОСОБА_1 зі служби, особою, яка відповідальна за виплату грошового забезпечення на банківський рахунок, переведено позивачу 20730 грн, що підтверджено відповідними довідками.

Разом з цим, надання додаткової відпустки окремим категорія осіб учасникам бойових дій нормами спеціального законодавства (Закон України Про Національну поліцію) не врегульовано, а компенсації підлягають лише щорічні відпустки та відпустки (додаткові) працівникам, які мають дітей або неповнолітню дитину особу з інвалідністю. Окрім цього, працівник, який має статус учасника бойових дій, не позбавлений можливості звернутися з рапортом про надання йому відпустки, як учаснику бойових дій. Позивач протягом спірного періоду з такими рапортами не звертався та не скористався своїм правом на додаткову відпустку. Виплата грошової компенсації за невикористані дні за іншими видами додаткових відпусток статтею 83 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про відпустки» не передбачена. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В подальшому представником позивача до суду подано уточнену позовну заяву в частині зобов`язання відповідача виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2022 у кількості 11 календарних днів основної щорічної оплачуваної відпустки та у період з 2017 по 2023 додаткової оплачуваної відпуски, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Дію воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023.

02.03.2022 Рада суддів України опублікувала Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року. Судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 з 10.10.2011 прийнятий на службу в органи МВС наказом №110 о/с від 06.10.2011.

З 07.11.2015 позивач проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області, наказ № 2 о/с дск від 07.11.2015.

Відповідно витягу з наказу №0021 о/с від 08.05.2023 року позивача звільнено зі служби в поліції з 15.05.2023.

Позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 17.01.2017.

Згідно з довідкою відповідача від 02.06.2023 № 4-147/12/01-2023 за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 перебував в щорічних оплачуваних відпустках: за 2016 - 30 діб, за 2017 - 31 доба, за 2018 - 34 доби, за 2019 - 33 доби, за 2020 - 36 діб; за 2021 - 37 діб; за 2022 - 24 доби (кількість невикористаних днів щорічної оплачуваної відпустки становить 11 діб); за 2023 кількість невикористаних днів щорічної оплачуваної відпустки становить 12 діб.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив всіх належних коштів при звільненні позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи справу з урахуванням наданих суду доказів суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно зі статтею 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Частиною 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580) встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Згідно з частиною 2 статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Відповідно до положень статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Згідно з абзацом 8 пункту 8 Розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260) виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

У частині десятій статті 93 Закону № 580 та абзаці 8 пункту 8 Розділу III Порядку №260 йдеться про «невикористану в році звільнення відпустку» без вказівки на її вид (основна чи додаткова).

Відповідно до частини 1, 2 статті 94 Закону № 580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Положеннями статті 162 Закону № 580 встановлено, що учасникам бойових дій, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Закон України «Про відпустки» (далі - Закону № 504/96-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Так, відповідно до частини 1статті 4 Закону № 504/96-ВР, установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Згідно зі статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Таким чином, у випадку звільнення поліцейських - учасників бойових дій - їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 805/5111/15-а.

З огляду на не врегулювання положеннями Закону № 580 та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом МВС України від 6 квітня 2016 року № 260, питання компенсації не відбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню загальні положення Кодексу законів про працю України (КЗпП України), Закону України «Про відпустки», Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23 жовтня 2019 року в справі № 826/8185/18.

Відповідно до частини 1 статті КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Положеннями статті 24 Закону України «Про відпустки» встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про відпустки» до щорічних відпусток належать додаткові відпустки, передбачені законодавством, зокрема додаткова відпустка учасникам бойових дій із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік. В разі невикористання такої відпустки особою, яка має право на таку відпустку, їй повинна виплачуватися грошова компенсація.

Оскільки під час проходження служби позивач додаткову відпустку учасника бойових дій за 2017-2023 роки не використав, грошову компенсацію не отримав, тому на час прийняття наказу про звільнення позивача, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд при розгляді даної справи враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 10 лютого 2021 року у справі 200/12427/19-а, від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8185/18, від 04 квітня 2018 року у справі № 805/5111/15-а та Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19.

Посилання відповідача на те, що позивач під час проходження служби в спірний період не звертався з відповідними рапортами щодо надання йому додаткової відпустки як учаснику бойових дій, не звільняє відповідача від обов`язку виплатити компенсацію таких відпусток.

Тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій підлягають задоволенню.

З тих самих підстав, при звільнені позивача підлягала нарахуванню та виплаті компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за 2022 рік у кількості 11 календарних днів.

Посилання відповідача на те, що компенсації підлягають лише невикористані дні відпустки у рік звільнення суд відхиляє з вищенаведених підстав, які є аналогічними як для додаткових, так і для основних щорічних відпусток.

З наведених підстав суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій.

Керуючись статтями 2, 241-246, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058; місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вулиця Мандрика, 7) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, а саме: за 2022 рік у кількості 11 календарних днів основної щорічної оплачуваної відпустки та у період з 2017 року по 2023 рік додаткової оплачуваної відпуски, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, а саме: за 2022 рік у кількості 11 календарних днів основної щорічної оплачуваної відпустки та у період з 2017 року по 2023 рік додаткової оплачуваної відпуски, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду/

Суддя Г.П. Бабаш