Ухвала суду № 114117218, 06.10.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13059/23

1-кп/308/879/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078030001588 від 20.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України -

в с т а н о в и в:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078030001588 від 20.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України (далі КК України).

12.09.2023 захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить скасувати постанову про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка винесена 12 липня 2023 року слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, у кримінальному провадженні №12022078030001588 від 20.12.2022, як незаконну, закрити кримінальне провадження №12022078030001588 від 20.12.2022 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання зазначає, що 27 липня 2023 року в порядку ст. 290 КПК України стороною обвинувачення надано стороні захисту матеріали кримінального провадження №12022078030001588 від 20.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, де підозру оголошено ОСОБА_6 . В ході вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що 25.05.2023 ч.1ст.122КК України.

Захисник у клопотанні посилається на те, що датою початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є 25.05.2023, а тому, враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, строк розслідування у кримінальному провадженні №12022078030001588 від закінчився 25.07.2023.

Вказує, що в ході ознайомлення з матеріалами провадження в порядку ст. 290 КПК України, встановлено, що 12 липня 2023 року слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням прокурора Ужгородської окружної прокуратури, винесено постанову про зупинення досудового розслідування. Згідно мотивувальної частини вказаної постанови, підставою оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в розшук слугувало те, що останній виїхав за межі України, в той же час, жодних відомостей у матеріалах кримінального провадження стосовно виїзду підозрюваного за кордон не міститься.

Також захисник зазначає, що 27.07.2023, тобто після закінчення двомісячного строку слідства, слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області винесено постанову про відновлення досудового розслідування, того ж дня, матеріали кримінального провадження відкрито іншій стороні, в порядку ст. 290 КПК України.

На підставі вказаного захисник стверджує, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 подано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області поза межами строку досудового розслідування, а саме: 28.07.2023.

Вказані дії органу досудового розслідування є незаконними та підлягають скасуванню з наступних причин: постанова про оголошення в розшук є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки слідчий перед оголошенням в розшук ОСОБА_9 не виконав вимоги, передбачені КПК України, зокрема, щодо приєднання до матеріалів досудового розслідування документів, які свідчать про те, що підозрюваний переховується і його місцезнаходження невідоме, а саме: підтвердження про отримання підозрюваним повістки про виклик, ухвала про привід підозрюваного і результати її виконання, протоколи допитів, інших слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, які було проведено з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного, довідки (з місця роботи, навчання, паспортної служби, військкомату, прикордонної служби, медичного закладу) тощо.

Крім того, вказав, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.

Перед тим, як оголосити у розшук підозрюваного, який ухиляється від явки до слідчого, прокурора, повинні бути проведенні всі дії, спрямовані на встановлення його місцезнаходження: допитані родичі, знайомі, сусіди, направлені запити до різних установ (лікарень, моргів, паспортної служби, військкоматів, підприємств, організацій), накладений арешт на кореспонденцію, здійснено її огляд та виїмку, проведено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем, її дослідження тощо. Якщо в результаті вжитих заходів місцезнаходження підозрюваного встановити не вдалося та неявки без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, оголошується розшук підозрюваного.

Оголошення розшуку підозрюваного передбачає обов`язковість належного повідомлення підозрюваного про виклик до слідчого, прокурора, неявку на виклик без поважних причин та наявність підтвердженого факту відсутності відомостей про місцезнаходження підозрюваного.

Також зазначає, що відповідно до норм КПК України, в разі невиконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків, слідчий вправі здійснити привід підозрюваного, який передбачений ч. 2 ст. 139 КПК України, подати до суду клопотання про обрання запобіжного заходу, передбачене ст.ст 176, 177 КПК України, однак слідчий, жодних дій щодо встановлення, затримання, доставлення підозрюваного ОСОБА_6 не здійснив. Вказані дії слідчого підтверджують, те що вказана постанова про оголошення в розшук є формальною.

З огляду на це захисник висновує, що підозрюваний ОСОБА_6 жодним чином не ухилявся від слідства, не намагався уникнути кримінальної відповідальності, весь час перебував на зв`язку, зі своєю родиною, його мобільний телефон завжди був увімкнений, йому з органів досудового розслідування ніхто не телефонував, не викликав для проведення слідчих дій.

Крім цього, захисник вказує, що ОСОБА_6 з метою встановлення факту дотримання строків досудового розслідування, самостійно без виклику слідчого 25 липня 2023 року, з`явився для проведення слідчих дій до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, за адресою: м.Ужгород, вул. Гагаріна, 10 А, де належним чином зареєструвався, у відповідній книзі реєстрації осіб.

У пункті посадових осіб, до якої з`явився відвідувач ОСОБА_6 значиться саме СВ Ужгородського РУП. Однак, слідчий в телефонній розмові повідомив, що цього дня не має наміру проводити слідчі дії, при цьому достовірно знаючи що ОСОБА_6 знаходиться в адміністративній будівлі Ужгородського РУП. Претензій до працівників поліції не мав, про що було зроблено відповідний запис у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запорошених до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області. В цей самий час підозрюваний ОСОБА_6 нібито перебував у розшуку та активно розшукувався Національною поліцією України.

Вказує, що відповідно до відповіді з Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України №391а/27/01/3-2023 від 07.08.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у державному розшуку не перебував та станом на 06.08.2023 не перебуває.

Підтвердженням формальності винесення постанови про зупинення являється і той факт, що під час нібито зупиненого досудового розслідування слідчим проводились слідчі дії, у вигляді допиту свідка ОСОБА_10 , що мало місце 26.07.2023.

Відповідно до розпорядження Закарпатської обласної військової адміністрації № 599 від 26.06.2023 ОСОБА_6 було погоджено виїзд за межі України, під час дії військового стану, як водію, що здійснює автомобільні перевезення. У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 являється волонтером, не маючи заборони вільно пересуватися, як по території України, так і за її межами, оскільки жодного запобіжного заходу, відносно останнього обрано не було, а тому в період 02.07.2023 по 24.07.2023, останній знаходився за межами України, а саме у Федеративній Республіці Німеччина, так як здійснював погрузку гуманітарної допомоги для потреб Збройних сил України.

Вказує, що про те, що останній перебуває, за кордоном слідчий знав достовірно, і в зазначений період для проведення слідчих дій ОСОБА_6 не викликав. Перший виклик, в зазначений період перебування в розшуку, був здійснений за допомогою мобільного додатку «Вацап», що відбулось 24.07.2023 наступного змісту «Будеш в Україні набери», з даного слідує, що слідчий достовірно знав, що ОСОБА_6 перебуває за кордоном, і такий спосіб (хоча це перечить вимогам ст. 135 КПК України), здійснив виклик підозрюваного для проведення слідчих дій.

Отримавши, повідомлення про виклик, від слідчого в не передбачений вимогами ст.ст.135.136КПК України, належний виклик, ОСОБА_6 у триденний термін негайно вирушив до України, оскільки не мав наміру ухилятися від слідства чи не виконувати вимоги слідчого.

Також повідомив, що постанова про оголошення в розшук підозрюваного не оскаржувалася раніше тому, що безпосереднього про вказану постанову стороні захисту стало відомо після 27.05.2023, тобто після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.290КПК України, а також відповідно до ст. 303 КПК України, сторона захисту фактично позбавлена права оскарження вказаної постанови на стадії досудового розслідування, оскільки, нормами статті 303 КПК надається вичерпний перелік рішень, бездіяльності органу досудового розслідування, які можна оскаржувати, зокрема стороні захисту надається право на оскарження рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування.

Підсумував, що постанова про оголошення в розшук ОСОБА_6 є безпідставною, не ґрунтується на нормах КПК України, винесена слідчим тільки з метою того, щоб не здійснювати досудове розслідування вказаного кримінального провадження, пропущений строк досудового розслідування, який закінчився 25.07.2023.

В судовому засіданні обвинувачений на захисник клопотання підтримали, просили задовольнити.

В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту. Вказала, що вказане клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки захисником оскаржується рішення слідчого, погодженого з прокурором, яке не підлягає оскарженню на досудовому провадженні, то в такому разі належить відмовити у відкритті провадження за його клопотанням.

Крім того зазначає, що у своєму клопотанні адвокат ОСОБА_7 стверджує, що нібито «Фактично встановлено, що усі слідчі дії відносно підозрюваного ОСОБА_9 , а саме: проведення допиту свідка, призначення експертиз, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в порядку визначеному ст. 290 КПК України проводились після спливу строків досудового розслідування, тобто фактично є незаконними». На думку прокурора, наведене не відповідає дійсності. Зокрема, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було зупинено 20 липня 2023 року, а не 12 липня, як стверджує адвокат, про свідчить постанова і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, де чітко вказано дату, до якої було продовжено строк досудового розслідування через його зупинення на час розшуку підозрюваного, а саме 01.08.2023, слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням прокурора Ужгородської окружної прокуратури, винесено постанову про зупинення досудового розслідування.

Згідно мотивувальної частини, вказаної постанови підставою оголошення підозрюваного ОСОБА_6 , слугувало те, що останній виїхав за межі України 02.07.2023, що підтверджується дорученням слідчого в порядку п.3 ч.2 ст. 40 КПК України про перевірку по облікам «ІПНП» щодо отримання відомостей щодо можливого перетину державного кордону підозрюваним ОСОБА_6 , а також відповіддю заступника начальника ВКП Ужгородського РУП з додаванням відповідних підтверджувальних документів щодо перетину кордону підозрюваним ОСОБА_6 02.07.2023.

Також зазначає, прокурором ОСОБА_3 було особисто здійснено дзвінки 20.07.2023 підозрюваному ОСОБА_6 , та повідомлено про необхідність з`явитись до слідчого, при цьому ОСОБА_6 , запевняв, що прибуде 22.07.2023 (в суботу), про що свідчать скріни з переписки, але обіцяного не дотримав. Натомість, умисно та свідомо затягував своїм невиправдано довготривалим перебуванням за межами України, (що підвереджує адвокат ОСОБА_7 у своєму клопотанні, в якому він вказує, що у період 02.07.2023 по 24.07.2023, останній знаходився за межами України, а саме Федеративній Республіці Німеччина, так як здійснював погрузку гуманітарної допомоги для потреб Збройних сил України) намагаючись таким чином затягнути строки досудового розслідування, вводячи в оману орган досудового розслідування та прокурора дотягнути до завершення вищевказаних строків, таким чином плануючи уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України.

Про наведене свідчить і той факт, що 27.07.2023 при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження та допиті дружини підозрюваного - свідка ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_7 умисно та свідомо, бажаючи ввести в оману суд вказав дату проведення допиту 26.07.2023, хоча насправді в той день ні його, ні його підзахисного з дружиною в Ужгородському РУП ГУНП в Закарпатській області не було, що підтверджується витягами з журналу відвідувань, а прибули вони в РУП ГУНП саме 27.07.2023, про що сам адвокат і вказав у клопотанні.

Заперечила доводи захисника в клопотанні та зазначила, що згідно інформації викладеної в клопотанні адвокатом останній суперечить сам собі, вказавши, що ОСОБА_6 перетнув державний кордон України 24.07.2023 вночі, і відразу направився до слідчого для проведення слідчих дій, оскільки надалі в клопотанні він вказує, що ОСОБА_6 прибув в Ужгородське РУП ГУНП 25.07.2023 о 17:25 год., тобто максимально затягнувши строки досудового розслідування до їх завершення (за підрахунками сторони захисту саме тоді строки досудового розслідування і мали завершитись), а зовсім не задля їх дотримання.

Підсумувала, що доводи захисника про незаконність оголошення в розшук ОСОБА_6 є необґрунтованими та нічим не підтверджуються, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Крім цього, прокурор доповіла про можливість призначення обвинувального акта та доданих до нього документів до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, прийняти цивільний позов до розгляду.

Потерпілий в підготовочму засіданні просив призначити справу до судового засідання та прийняти до розгляду цивільний позов.

Обвинувачений та захисник у підготовчому судовому засіданні заперечували проти призначення справи до судового розгляду, просили закрити кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

З матеріалівсправи встановленота неоспорюється учасникамипровадження, ОСОБА_6 набув процесуальногостатусу підозрюваногоу кримінальномупровадженнівід20.12.2022 за №12022078030001588 - 25.05.2023.

Враховуючи положення статті 219 КПК України, строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні з дня повідомлення особі про підозру становив два місяці.

Відповідно до ч.7 ст.42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Відповідно до ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причинна виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий,прокурор оголошує його розшук. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ст. 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема, якщо оголошено в розшук підозрюваного.

При наданні оцінки доказам, які надані сторонами, суд бере до уваги відомості, що відображені в обвинувальному акті та документах доданих до нього, які були направлені до суду після закінчення досудового розслідування. Такі були направленні з дотриманням вимог КПК України, судом не встановлено підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору.

Так, з доданого до обвинувального акта реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022078030001588 встановлено, що слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 за погодженням прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 20.07.2023 було винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук.

Як встановлено судом, підставою для винесення вказаної постанови слугував виїзд підозрюваного за межі території України.

В судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний, будучи обізнаним про наявність відкритого кримінального провадження, в якому він є підозрюваним, дійсно виїхав за межі території України.

Відповідно до ч 1 ст. 133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Статтею 135 КПК України встановлено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_6 повідомлялося про виклик до слідчого та прокурора на мобільний месенджер, а відтак, в розумінні положень статті 135 КПК України, він був належним чином викликаний до слідчого за допомогою засобів телефонного зв`язку, що не оспорювалось в судовому засіданні та підтверджується наданими прокурором доказами.

Отже, з вказаного слідує, що ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про виклик до слідчого та виїхав за межі території України, а тому в слідчого були наявні підстави для зупинення досудового розслідування у зв`язку з тим, що йому не було відоме місце перебування підозрюваного.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 мав намір повернутись в Україну не спростовують твердження сторони обвинувачення про те, що його місцезнаходження не було відомим.

Таким чином, органом досудового розслідування було виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії до зупинення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого повинна відповідати вимогам визначеним у ч. 5 ст. 110 КПК України.

Оскаржувана постанова від 20.07.2023 відповідає вимогам ст. 110 КПК України, підстав для її скасування судом не встановлено, а відтак досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022078030001588 від 20.12.2022 проведення в межах строку, встановленого КПК України.

Таким чином, підстави для закриття провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування відсутні.

Щодо тверджень сторони захисту про вчинення слідчим процесуальних дій під час зупинення досудового розслідування суд вважає за необхідне роз`яснити, що під час підготовчого судового засідання, суд не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, в тому числі щодо проведення допиту свідка, оскільки відповідно до ст. 314 - 316 КПК України з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду. Отже, викладені у вказаному факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання.

Згідно з вимогами параграфу 3 глави 28 розділу 4 КПК України та, зокрема, ст. 358 КПК України протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

На переконання суду під час судового розгляду підлягають дослідженню та оцінці усі процесуальні рішення та дії, у тому числі викладені в окремих документах, які можуть вплинути на оцінку допустимості та належності доказів у кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відтак, твердження сторони захисту щодо допущених порушень під час досудового розслідування підлягають дослідженню судом під час судового розгляду шляхом оцінки законності прийняття процесуальних рішень та дій під час досудового розслідування, дослідження процесуальних документів та відповідних доказів, що має бути здійснено під час судового розгляду.

При цьому сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.

Щодо можливості призначення справи досудового розгляду суд зазначає наступне.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, який складений відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.

Відповідно до частин 1, 2 ст.315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Враховуючи наведені вимоги діючого кримінально-процесуального законодавства України, суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду не заявлено.

Відповідно до ст.316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду.

Крім того, заявлений ОСОБА_4 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне на підставі ст.128КПК України прийняти до розгляду.

На підставі наведеного, керуючись статтями 8, 9, 303, 291, 314-317 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Призначити судовийрозгляд напідставі обвинувальногоакта тадоданих донього документіву кримінальномупровадженні,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12022078030001588від 20.12.2022за обвинуваченням ОСОБА_6 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.122Кримінального кодексуУкраїни на16жовтня2023року о10год.00хв. в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 53.

У скасуванні постанови про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_6 від 12.07.2023 відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078030001588 від 20.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення прийняти до розгляду.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 10 жовтня 2023 року о 16 год. 45 хв.

Головуючий суддя: ОСОБА_1