Постанова № 114116900, 09.10.2023, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15803/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання -Алексейчук Ю.М.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача адвоката - Твердого М.К. представників відповідача - Гервазюк О.Ю, Івашинюти І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови . Вказана заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді.

Просив скасувати постанову інспектора 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції ГУНП у Рівненській області ЕАТ №7529603 від 15.08.2023, винесеною інспектором 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції ГУНП в Рівненській області Ягнічем В.В. , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 521,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що подія, за яку ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності оскаржуваною постановою, мала місце о 06-02 годині ранку за відсутності інших ТЗ та пішоходів на перехресті, крім авто під управлінням ОСОБА_2 , який на червоний сигнал світлофора зупинився на лінії «стоп», а також автомобіля патрульної поліції, що також зупинився на червоний сигнал світлофора за автомобілем ОСОБА_1 ..

Після того як ввімкнувся червоний сигнал світлофора для пішоходів і ввімкнувся жовтий сигнал світлофора для ТЗ, ОСОБА_1 звільнив гальмову педаль, з тим, щоби ввімкнути передачу для руху свого автомобіля, внаслідок чого автомобіль почав рухатись сам по собі і поліцейські ввімкнули звукову сигналізацію із вимогою зупинитись. При цьому автомобіль ОСОБА_1 не лише не переїхав пішохідний перехід, але й не доїхав до нього, що підтверджується відеозаписом,зробленим поліцейськими.

Таким чином, ні проїзду перехрестя, ні проїзду пішохідного переходу ОСОБА_1 не здійснював, а тому такі його дії не є порушення п.8.7.3 «є» та ч.2 ст.122 КУпАП.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Твердий М.К. підтримали позов, просили його задовольнити. Врахувати, що порушення було малозначним, відтак можна було застосувати ст.22 КУпАП при розгляді адміністративної справи, що просили застосувати судом.

Представники відповідачаГервазюк О.Ю., Івашинюта І.О. в судовому засіданні позовні вимоги заперечили в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві.

Свою правову позицію обґрунтували наступним. 15.08.2023 р. об 05 год. 58 хв. в м. Рівне, по вул. Гагаріна 16Б, позивач керуючи транспортним засобом FIAT DOBLO, номерний знак НОМЕР_1 проїхав регульований пішохідний перехід на забороняючий поєднаний червоний і жовтий сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 «є» Правил дорожнього руху України , чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення України.

В результаті чого був зупинений інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції Рівненській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Ягнічем Віталієм Віталійовичем.

Відеоматеріали додані до відзиву підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. З відеоматеріалів чітко видно, що позивач проїхав регульований пішохідний перехід на забороняючий поєднаний червоний і жовтий сигнал світлофора. Зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7529603 від 15 серпня 2023 року винесена щодо позивача в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в ній зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зазначено технічний пристрій за допомогою.якого велася відеофіксація події-472921. Розгляд справи про притягнення особи до адміністративного правопорушення проводився в порядку, передбаченому статтею 279 КУпАП. Позивачу було роз`яснено його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. П.п. 8,9 Постанови містять підпис позивача, яким він підтверджує отримання ним копії Постанови та ознайомлення його поліцейським із правами передбаченими законодавством України. Будь-яких заяв чи клопотань позивач під час розгляду справи не подавав. Просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача вказали, що дійсно у разі скоєння малозначного правопорушення інспектор може застосувати ст. 22 КУпАП.

Відповідачем до відзиву також долучено диск з відеозаписом, який був оглянутий в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 25.08.2023 р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, у справі відкрите спрощене позовне провадження призначено розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. Судом встановлено,що Постановою серії ЕАТ № 7529603 від 15.08.2023, винесеною інспектором 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції ГУНП в Рівненській області Ягнічем В.В., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у сумі 510,00 гривень.

Як зазначено у вказаній постанові , 15.08.2023 о 05:58:08 по вул.Гагаріна,16Б ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом FIAT DOBLO, номерний знак НОМЕР_1 проїхав регульований пішохідний перехід на забороняючий поєднаний червоний і жовтий сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 «є» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення України. Як слідує з оглянутого судом відеозапису наданого представником відповідача з місця адміністративного правопорушення від 15.08.2023 року, що було зафіксовано інспектором на боді камеру та записане на носій інформації DVD-R диск, вказаний відеозапис не містить чіткого відображеннявідомостей щодо вчиненогоправопорушення,а лишемістить процесуальнупослідовність винесенняоскаржуваної постанови, яке відбувалося на вулиці. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ч. 1ст.9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, в тому числі, за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.

Відповідно до пункту 8.7.3.є Правил дорожнього руху, зазначено, що поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу

Відповідно дост. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показниками технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи у вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Визначений ст. 77 КАС УКраїни обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч.1 цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких грунтуються його вимоги.

На підставіст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до п.2 ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Згідност. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що положеннястатті 293КУпАПпрямо невказують,щосудпри розглядісправивпорядку КАСнаділений повноваженнями, визначенимистаттею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Разом з тим, специфіка такого перегляду полягає в тому, що суд фактично і виконує повноваження органу (посадової особи), яка переглядає постанову у справі по адміністративне правопорушення.

Виходячи з положень частини 2статті 124 Конституції України, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення, суд вважає за необхідне зазначити, що суд який переглядає постанову у справі про адміністративне правопорушення не може мати менше повноважень, аніж вищестоящий орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення. Суд, який переглядає постанову в порядку КАС, з особливостями, визначенимиКодексом України про адміністративні правопорушення, не може мати менші повноваження аніж апеляційний суд загальної юрисдикції.

Наведене вище дає підстави дійти висновку, що суд наділений усією повнотою тих повноважень, які визначеністаттею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі й правом скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Крім того, дане положення закріплено в ч. 3ст. 286 КАС України, згідно якої за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У фабулі зазначеного у постанові правопорушення не зазначено імені водія (прізвище, ім`я, по батькові). Не враховані можливі пом`якшуючі вину обставини відповідно до ст. 33 КУпАП

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другоюстатті 2 КАС Україникритеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи з принципу повноти всебічності та об`єктивності, дотримання порядку розгляду адмінматеріалу, є суттєвим. Враховуючи заявлені позовні вимоги, встановлені обставини справи, та приписи ч.3ст. 286 КАС України,суд дійшоввисновку прочасткове задоволенняпозову,а самескасування оскаржуваноїпостанови танаправлення справипро адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2ст. 122 КУпАПна новий розгляд до Департаменту патрульної поліції.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 КАС України, суд, - в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови , задовольнити частково. Скасувати постанову інспектора 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції ГУНП у Рівненській області ЕАТ №7529603 від 15.08.2023, винесеною інспектором 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції ГУНП в Рівненській області Ягнічем В.В. , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 521,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушеннянадіслати на новий розгляд до Департаменту патрульної поліції.

В іншій частині позову відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження:03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2023.

Суддя О.В.Панас