Вирок № 114108998, 11.10.2023, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 714/1276/23

Провадження № 1-кп/714/79/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2023 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області

у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретар: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Герца Чернівецької області кримінальне провадження за № 12023262020003664 від 19.09.2023 року за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

В підготовчомусудовому засіданніпрокурор подавугоду провизнання винуватості ОСОБА_3 ускоєнні нимкримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.358та ч.4ст.358КК України.Як вбачаєтьсяіз мотивувальноїчастини даноїугоди,що у невстановленому місці, у невстановлений час громадянин України ОСОБА_3 , вступив у попередню змову з невстановленою на даний час особою, з метою підробки офіційних документів, які стали б підставою для безперешкодного перетину ним Державного кордону України воєнний час. В подальшому, діючи у групі за попередньою змовою, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа підробили офіційний документ, а саме, акт встановлення факту здійснення догляду за громадянами із числа осіб з інвалідністю 1 чи 2 групи та особами, які потребують постійного догляду для перетинання державного кордону, № 664/35 від 08.11.2022 року, який нібито виданий Чернівецькою міською радою. На вищевказаному документі наявна печатка «Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради». Окрім цього, в даному документі наявні підписи ОСОБА_6 та секретаря виконавчого комітету Чернівецької міської ради ОСОБА_7 .

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, а саме підроблення офіційного документу, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, за кваліфікуючою ознакою: вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19 вересня 2023 року близько 16 год. 20 хв. ОСОБА_3 приїхав на МПП «Дяківці» у с.Дяківці Чернівецького району Чернівецької області, де, під час перетину Державного кордону України на виїзд та проходження паспортного контролю надав інспектору прикордонної служби завідомо підроблений офіційній документ а саме: акт встановлення факту здійснення догляду за громадянами із числа осіб з інвалідністю 1 чи 2 групи та особами, які потребують постійного догляду для перетинання державного кордону, № 664/35 від 08.11.2022 року, який нібито виданий Чернівецькою міською радою.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа.

Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України - підроблення офіційного документу, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, за кваліфікуючою ознакою: вчинене за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документа.

11 жовтня 2023 року між прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ч.2 ст.468 КПК України та при вирішенні якої відповідно до вимог ст.470 КПК України враховані такі обставини: беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, щире каяття у вчиненому, активне сприяння органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінальних правопорушень та те, що на даний час в Україні діє воєнний стан та в рамках кримінального провадження ОСОБА_3 перерахував на рахунок НОМЕР_1 допомогу Українській Армії кошти в сумі 26840 грн. та з урахуванням ступеню тяжкості злочину (зазначені кримінальні правопорушення є нетяжким злочином та кримінальним проступком), особу винного, який раніше не судимий, покарання за ч.3 ст.358 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. та покарання за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом повного складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 1050 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 грн.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні даних правопорушень визнав повністю. Крім повного визнання своєї вини, його винуватість у вчиненні правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.358 КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, із якими останній погодився в судовому засіданні.

На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.ст.473, 474 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному (ч.4 ст.394 КПК України) та касаційному порядку (ч.3 ст.424 КПК України), про що їм було роз`яснено.

Обвинувачений ОСОБА_3 відмовився від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Також останній розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та він також розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.358 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди, пояснивши, що при її укладенні були дотримані всі права обвинуваченого та відсутність тиску під час її укладання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, зокрема, прокурора, обвинуваченого та захисника, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з`ясував, що скарги обвинувачений ОСОБА_3 під час кримінального провадження не подавав.

Суд, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.3 та ч.4 ст.358 КК України є правильною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжкі злочини, ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості. Злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону від 22.11.2018 року) є не тяжким злочином та кримінальним проступком і відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

За таких обставин, та враховуючи щире каяття обвинуваченого та його активне сприяння у розкритті злочину, що даний злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення та забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.358 КК України.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз`яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України. Також з`ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 11 жовтня 2023 року між останнім та прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12023262020003664від 19.09.2023 року і узгоджену сторонами міру покарання за ч.3 ст.358 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. та покарання за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом повного складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 1050 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 грн., вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України є не тяжким злочином та кримінальним проступком, та особи обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивні характеристики, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, має постійне зареєстроване місце проживання, перерахував кошти у вигляді застави в сумі 26 840 грн. на допомогу ЗСУ, обставини, які пом`якшують покарання є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відсутністю потерпілих, заявленого цивільного позову та шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122, 314, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 жовтня 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України із застосуванням ст.69 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 грн.

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_3 призначити остаточне узгоджене сторонами покарання шляхом повного складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 1050 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 грн.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом відповідно до ст.389-1 КК України.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на проведення експертизи в сумі 956,00 грн. в дохід держави (а.к.п.58).

Грошові кошти в розмірі 26 840 грн. сплачені ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якості застави, відповідно до квитанції 3315 від 21.09.2023 року на рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області на підставі слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21.09.2023 року, передати на потреби ЗСУ для цілей оборони України з наступними реквізитами: МФО 300001, рахунок № НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 00032106, отримувач Національний банк України, призначення допомога ЗСУ.

Обмеження права оскарження даного вироку обвинуваченим визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України.

На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Суддя: