Рішення № 114104247, 04.10.2023, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8313/23

Провадження № 2/161/2532/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 жовтня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Гриня О. М.,

за участю секретаря судового засідання Жежерун Д. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

23 травня 2023 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Обґрунтовуючи свійпозов, ОСОБА_1 зазначає,що вонає власникомтранспортного засобу Renault Lodgy, номерний знак НОМЕР_1 . 18 червня 2021 року за адресою: м. Луцьк, пр. Президента Грушевського відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Lodgy, номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Ford Escort, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Позивач зазначає, що у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді її автомобіль був пошкоджений, потребував ремонту, в зв`язку з чим вона понесла матеріальні витрати. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» згідно з полісом № АР 9664290, дійсним станом на 18 червня 2021 року.

Також позивач вказує, що вона звернулась до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування, однак станом на день звернення до суду вона страхової виплати не отримала.

Обґрунтовуючи вимоги позову про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначає, що в зв`язку з пошкодженням в дорожньо-транспортній пригоді автомобіля вона та її сім`я були позбавлені можливості користуватись ним, а тому вони були змушені змінити свій спосіб життя. Безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди вона зазнала душевного хвилювання, нервового стресу, а в подальшому була змушена докладати значних зусиль для відновлення своїх порушених прав. ОСОБА_2 , будучи винуватцем ДТП, залишив місце події і лише через деякий час працівникам поліції вдалось його розшукати. Також внаслідок ДТП постраждала її репутація адвоката, адже 18 червня 2021 року було заплановане судове засідання з її участю як із захисником обвинуваченого у кримінальному провадженні. У вказане судове засідання вона не змогла з`явитись та виконати свої професійні обов`язки саме через неправомірні дії відповідача ОСОБА_2 . Завдану їй моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 5000 гривень.

На підставі наведеного, позивач просить: стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в користь ОСОБА_1 3292,93 гривень матеріальної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 гривень моральної шкоди, а також компенсувати їй понесені судові витрати.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

27 червня 2023 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог. У цій заяві позивач просила закрити провадження у справі в частині вимог до відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог до відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Уточнивши вимоги позову, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 в свою користь 5000 гривень моральної шкоди, а також 2500 гривень витрат на професійну правничу допомогу, витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 27 червня 2023 року закрито провадження у цій справі в частині вимог до відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Ухвалою суду від 12 липня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Станом на 04 жовтня 2023 року відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду не надійшов.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, заявою від 04 жовтня 2023 року просить розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити, а також надала згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Судові повістки надсилались відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд установив, що ОСОБА_2 18 червня 2021 року за адресою: м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, керуючи автомобілем Ford Escort, номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Lodgy, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 9).

Також установлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Renault Lodgy, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а. с. 8).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу. (а. с. 10).

В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень. У зв`язку з пошкодження транспортного засобу у дорожньо-транспортній пригоді позивачу завдана матеріальна шкода в розмірі 3292,93 гривень.

Суд зазначає, що відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заперечень чи доводів на спростування наведених позивачем обставин справи станом на день ухвалення рішення відповідач не надав.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст.1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пунктах 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд ураховує, що участь у дорожньо-транспортній пригоді, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань. А тому, беручи до уваги, що внаслідок пошкодження автомобіля звичний життєвий уклад позивача порушився, вона була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, ремонту пошкодженого автомобіля, а також враховуючи конкретні обставини справи, наслідки дорожньо-транспортної пригоди для позивача, зокрема, те, що відповідач ОСОБА_2 покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача в користь позивача компенсації за завдану моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).

Суд установив, що 01 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом ЖуковськимВ.В. укладено договір про надання правової допомоги (далі по тексту - Договір) (а. с. 36-37).

На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості стороною позивача надано копію додаткової угоди № 1 до Договору від 01 серпня 2022 року та Акт приймання-передачі послуг до Договору від 22 травня 2023 року, відповідно до яких адвокат Жуковський В. В. надав позивачу послуги професійної правничої допомоги на суму 5 000 гривень.

Копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 17 від 22 травня 2023 року підтверджується, що ОСОБА_1 сплатила адвокату Жуковському В. В. 5000,00 гривень (а. с. 39).

Наведене свідчить, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому такі витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 2500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 536,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а також 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Повне рішення суду складено 10 жовтня 2023 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду О. М. Гринь