Рішення № 114101666, 12.10.2023, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1263/23

Провадження № 2/513/386/23

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Миргород В.С.,

при секретарі Челак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою в якій просить суд визначити їй додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обгрунтувала тим, що 05 листопада 1972 року вона, ОСОБА_4 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , місце реєстрації виконавчий комітет Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, та після реєстрації шлюбу її присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_3 , яка за життя залишила заповіт, відповідно до якого заповіла її ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,94 га, кадастровий номер 5124581700:01:001:0599, розташовану на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку площею 4,9402 га, кадастровий номер 5124581700:01:001:0600, розташовану на території Кулевчанської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.08.2023 року за її заявою приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим I.I., заведена спадкова справа №225/2023 щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

При вивчені поданих нею для вчинення нотаріальної дії документів, нотаріусом виявлено пропуск строку для прийняття спадщини, встановленого законом та її було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, рекомендовано звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадини.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.10.2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд.

Позивач ОСОБА_2 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за допомогою месенджера «Viber», яке нею отримано, в судове засідання не з`явилась. До суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Неявка учасника справи, який належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, не перешкоджає його розгляду.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)». Згідно ч 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вирішив провести судове розгляд справи за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи, з урахуванням направлених до суду заяв.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В силу ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали спадкової справи №225/2023, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 05.11.1972 року, зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , місце реєстрації виконавчий комітет Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, та після реєстрації шлюбу її присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_3 , яка за життя залишила заповіт, відповідно до якого заповіла її ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,94 га, кадастровий номер 5124581700:01:001:0599, розташовану на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку площею 4,9402 га, кадастровий номер 5124581700:01:001:0600, розташовану на території Кулевчанської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.08.2023 року за її заявою приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим I.I., заведена спадкова справа №225/2023 щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Із постанови приватного нотаріуса від 15.08.2023, встановлено, що ОСОБА_2 не надала документи, які підтверджують факт її постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не подала нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 роз`яснено про те, що згідно ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_2 рекомендовано звернутися до суду для вирішення вказаного питання.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Позивач ОСОБА_2 має право на захист судом невизнаних прав щодо спадщини, яка відкрилася після смерті матері, ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.1261 ЦК України позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги та спадкоємицею за заповітом і має право на успадкування майна померлої матері, ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).

Разом з тим, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України №64 від 22 лютого 2022 року введено воєнний стан на території України, який діє до теперішнього часу.

Пунктом 3 постанови КабінетуМіністрів України№164 від 28 лютого 2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній з 06 березня 2022 року) установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

З 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Таким чином, в практичній площині до загального 6-місячного строку від смерті спадкодавця на прийняття спадщини додається ще 4 (чотири) місяці, і загалом буде 10 місяців.

Тобто, в умовах воєнного стану в Україні діє правило 10 (десяти) місяців на прийняття спадщини чи відмови від неї.

Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21, надаючи оцінку п. 3 постанови КМУ №164, вважає, що законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини, а пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Отже, ОСОБА_2 , звернувшись 15.08.2023 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропустила шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті матері і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Спадкодавиця ОСОБА_3 померла в період дії п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Згідно з статтею 58 Конституції України «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Із доводів позивача, які не заперечуються відповідачем, та підтверджені дослідженими доказами позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин: у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні; у зв`язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для неї, як спадкоємиці та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачкою заяви про прийняття спадщини.

При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Пропущений позивачкою, строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, менше місяця ( дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчення строку на подання заяви про прийняття спадщини 21.06.2023, дата звернення до нотаріуса 15.08.2023 року), окрім цього позивачка вважала, що діє у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини продовжений, інших спадкоємців немає.

Позивачка від спадщини не відмовлялась, спадщина є відкритою та не визнаною відумерлою.

Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimateexpectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22,57,58,94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч.5 ст.1268 та ч.3 ст.1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З метою недопущення порушення спадкових прав позивача ОСОБА_2 та відповідно відновлення її законних прав як спадкоємця в порядку спадкування за заповітом, що відповідає верховенству права, враховуючи, що відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі та вважає за необхідне визначити позивачу строк в два місяці, який є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини до відповідної нотаріальної контори.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.10.2023 року.

Суддя В. С. Миргород