Ухвала суду № 114100732, 09.10.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17276/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про замінусторони увиконавчому провадженні,шляхом замінистягувача йогоправонаступником,де:заінтересовані особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (первісний стягував), ОСОБА_1 (боржник), приватний виконавець Пивоваров Юрій Георгійович, ТОВ «Кампсіс Фінанс»,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про заміну стягувача де:заінтересовані особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (первісний стягував), ОСОБА_2 (боржник), приватний виконавець Пивоваров Юрій Георгійович, ТОВ «Кампсіс Фінанс».

Відповідно роз`яснень, що містяться у Листі Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 № 8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах", вказано, що ЦПК (1618-15) не містіть вимог щодо форми та змісту такої заяви, а тому практика судів при прийнятті до розгляду заяв про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, як і інших заяв із процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), є різною, про що вже зазначалося, проте зазначено, що є правильним застосовували вимогистатей 119- 121 ЦПК (1618-15)( в попередній редакції).

Згідно Постанови ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» При розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватися положеннямист. 55 Конституції України,ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини(Рим, 4 листопада 1950 р.; ратифікованаЗаконом України від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР),Закону N 202/98-ВР,Закону N 606-XIV,гл. 31-Г Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК),розд. XIV Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК), іншого законодавства, яким врегульовано ці питання.

Згідно ч. 9ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді заяв про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа мають застосовуватися положенняЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб .

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченомустаттею 272цього Кодексу .

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175, 177ЦПК України.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить суд:

«Замінити вибулого Стягувана: ТОВ «ВЕРДИКТКАПІТАЛ» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю«ДЕБТ ФОРС» (код ЄДРПОУ: 43577608, місце знаходження: вул. Харківське Шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, місто Київ, 02121) у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису№ 6306вчиненого 08.12.2020року приватним нотаріусом, яким є ОСОБА_3 про стягнення боргу з боржника яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ".

При цьому заявник зазначає, що на виконанні у приватного виконавця яким є Пивоваров Юрій Георгійович перебуває виконавче провадження № 63968275, відкрите на підставі виконавчого напису № 6306 вчиненого 08.12.2020 року приватним нотаріусом, яким є ОСОБА_3 , про стягнення боргу з боржника яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ". Станом на дату подачі заяви виконавче провадження № 63968275 відкрите, що підтверджується інформаційними довідками з сайту «Автоматизованої системи виконавчих проваджень» (https://asvpweb.minjust.gov.Ua/#/search-debtors), що додано до даної Заяви в якості додатків.

15.02.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Первісним стягувачем) та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500953923.

У відповідності до п. 2.1 Договору № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

Відповідно до п. 5.2 Договору № 15-02 23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в дренованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»

12.05.2023 року між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (Заявником) було укладено Договір № 12-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 630193932.

У відповідності до п. 2.1 Договору № 12-05 23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 12.05.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу 4ібвому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору № 12-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 12.05.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»

При цьому до матеріалів заяви додано вказані договори про відступлення права вимоги. Окрім того, до заяви також долучено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2020 №63968275, зі змісту якої вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Пивоваровим Юрієм Георгійовичем, розглянуто заяву ТзОВ "Вердикт Капітал" про примусове виконання: назва документу: виконавчий напис № 6306 виданий 08.12.2020 про: «стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість в сумі 68167,63 грн.»

Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що місцем реєстрації боржника вказано: АДРЕСА_1 ,що відповідає вказаній у заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні адресі особи.

Виконавчий напис згідно якого здійснюється стягнення із боржника видав: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного отаріального округу Київської області Грисюк О.В.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено що місцем виконання виконавчого документу, який приймається до виконання приватним виконавцем, є місце проживання, перебування боржника-фізичної особи або місцезнаходження майна боржника.

Таким чином, в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.

Згідно положень пункту 3 частини 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

У постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19) викладено наступний правовий висновок: «Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змістустатті 24 Закону України «Про виконавче провадження»місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.».

Отже, за змістом частини 2ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відтак, місцем виконання виконавчих документів є місце провадження дій з їх примусового виконання.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання виконавчого документа не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

Таким чином, місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем та місце виконання виконавчого документа можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Однак, представником заявника не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що місцем виконання вказаного виконавчого провадження є м. Ужгород, чи Ужгородський район, та відповідно що дана заява підсудна Ужгородському міськрайонному суду.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдякизбору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається закономна сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Дослідивши матеріали заяви приходжу до переконання, що таку слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків з подачею її до суду з врахуванням вимог ст.175,177 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і177цього Кодексу,сплатить сумусудового збору,позовна заявавважається поданоюв деньпервісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про замінусторони увиконавчому провадженні,шляхом замінистягувана йогоправонаступником,де:заінтерисовані особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (первісний стягував), ОСОБА_1 (боржник), приватний виконавець Пивоваров Юрій Георгійович, ТОВ «Кампсіс Фінанс», - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків три дні з дня отримання ним ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош