Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
10 жовтня 2023 року Справа № 520/20654/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальність "Куп`янський хлібокомбінат "Кулінічі" (код ЄДРПОУ: 38281708) вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища № 79815, розташованого по вул. Енергетична, 1, м. Куп`янськ, Харківської області, а саме:
- забезпечити фонд захисної споруди системою пожежної автоматики і сигналізації відповідно до вимог ППБУ, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки;
- забезпечити фонд захисної споруди первинними засобами пожежогасіння, відповідно до вимог ППБУ, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки;
- провести технічну інвентаризацію захисної споруди;
- вивісити біля вхідних дверей до захисної споруди не вивішені таблички розміром 60x50 см із зазначенням номера споруди, її балансоутримувача, місць зберігання ключів, особи, відповідальної за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцезнаходження і номера телефону. У нічний час таблички позначення захисної споруди і входи освітлювати або використовувати дубльовані світлові показчики;
- виконати захист фонду захисної споруди від підтоплення стічними водами;
- робити записи у журналі перевірки сховища про проведення перевірки працездатності обладнання захисних споруд, їх оглядів та оцінки стану готовності (протирадіаційного укриття), форму якого наведено в додатку 12 до цих Вимог;
- заносити у формуляри фільтровентиляційних агрегатів, а також у таблицю контролю якості ФП, результати оглядів і контрольних перевірок якості стану ФП;
- забезпечити входи до фонду захисної споруди вільним доступом у середину їх приміщень, можливістю користування ними особами з інвалідністю та іншими малозабезпеченими групами населення і не мають достатню (нормативну) пропускну спроможність;
- обладнати входи до захисної споруди додатково дерев`яними або металевими трапами;
- утримувати фонд захисної споруди, її комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисної споруди) в належному технічному стані;
- забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо;
- створити балансоутримувачу незалежно від форми власності об`єктове формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (далі - формування) або не призначив осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисної споруди (далі - відповідальні особи);
- зробити обов`язки командира формування з обслуговування захисної споруди (відповідальної особи) під час приведення фонду захисних споруд у готовність та використання за призначенням;
- укомплектувати захисну споруду необхідним майном на розрахункову численність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомлектування захисної споруди;
- виконати обладнання, захисно-герметичні пристрої захисної споруди в цілому періодичність перевірки на герметичність, справність та працездатність рідше одного разу на рік;
- перевірити загальний стан захисної споруди, входів, аварійних виходів, повітрозабірних і випускних каналів. Перевірити справність дверей (воріт, ставень) і механізмів задраювання. Перевірити наявність і стан засобів пожежогасіння, відсутність течії і просучування ґрунтових та поверхневих вод. Перевірити температуру та відносну вологість повітря у приміщеннях;
- підтримувати в належному технічному стані приміщення захисної споруди і її ремонт проводити відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення.
Ухвалою суду від 07.08.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.
Представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" через канцелярію суду було подано клопотання про залишення заяви без розгляду, в якому вказано, що прокурором не дотримано порядку, встановленого абз. 3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки вимоги вказаної норми виконані суто формально, а саме прокурор практично одночасно надіслав лист-повідомлення до компетентного органу та подав позов до суду.
Також, керівником Куп`янської окружної прокуратури Харківської області через канцелярію суду було подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень, віднесено відповідні завдання із захисту державних інтересів у сфері цивільного захисту. Куп`янською окружною прокуратурою 17.07.2023 року на адресу Головного управління ДСНС України в Харківській області скеровано запит з вимогою надати відомості про вжиті додаткові заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень утримання та використання захисної споруди цивільного захисту - сховища №79815, розташованого за адресою: вул. Енергетична, 1, м. Куп`янськ, Харківська обл., що перебуває на балансі у відповідача. Відповідно до листа Головного управління ДСНС у Харківській області від 25.07.2023 року №65020-4637/65103 Головне управління відповідний позов не подавало, окружною прокуратурою вказаний лист отримано 26.07.2023 року.
Суд, дослідивши матеріали справи та подане до суду клопотання, зазначає наступне.
За приписами ч.3, 4, 5 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України «Про прокуратуру».
Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в одному з двох випадків:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 10 квітня 2019 року у справі №813/661/17, від 28.04.2021 року по справі № 160/13338/20.
Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
У пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
У пункті 4 вказаного Рішення передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Вказані висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а.
Також, суд зазначає, що керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області право на звернення до суду з цим позовом обґрунтовує бездіяльністю Головного управління ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання відповідача по справі привести захисну споруду у стан готовності до використання.
Відтак, необхідним є з`ясування обставин того, чи наділено Головне управління ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 (далі - Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до п. 16 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд.
Відповідно до п. 39 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами.
Відповідно до пп. 6 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.
Відповідно до пп. 42 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.
В свою чергу, ст. 66 Кодексу цивільного захисту України визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Законом України №2655-ІХ від 06.10.2022 (набрав законної сили 29.10.2022) внесено зміни до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту та розширено повноваження органів ДСНС щодо звернення до адміністративного суду з позовом.
Так, згідно з п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення).
Згідно з пп. 48 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Відповідно до п. 1,2 Постанови КМУ №303 від 13.03.2022 (в редакції від 06.12.2022) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Таким чином, після внесення змін до законодавства повноваження органів ДСНС розширено в частині проведення перевірок стану утримання захисних споруд, оскільки невиконання таких обов`язків має негативний вплив на життя та здоров`я людей, а також звернення до суду з відповідним позовом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування при розгляді даної справи правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22, оскільки вона сформована за іншого правового регулювання, а саме до набрання чинності новою редакцією ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України (в редакції Закону України №2655-ІХ від 06.10.2022), який набрав законної сили 29.10.2022, тобто після звернення до суду прокурора та винесення ухвали Хмельницьким окружним адміністративним судом від 28.09.2022 про повернення позовної заяви, яка була предметом перегляду Верховним Судом в порядку касаційного оскарження у справі № 560/10015/22.
Так, Верховний Суд при винесенні постанови від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22 керувався нормами закону, чинними станом на день подання позову у вказаній справі та винесення ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року.
В той же час, спірні правовідносини у справі, що розглядається, виникли у липні 2023 року, тобто під час дії ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону України №2655-ІХ від 06.10.2022, який набрав законної сили 29.10.2022.
Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави, має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства та невчинення уповноваженим органом дій щодо звернення до суду, доводить підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС з цим позовом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що даному випадку прокурором доведено правомірність самостійного звернення до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
При цьому, під час розгляду справи встановлено, що Куп`янською окружною прокуратурою 17.07.2023 року на адресу Головного управління ДСНС України в Харківській області скеровано запит з вимогою надати відомості про вжиті додаткові заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень утримання та використання захисної споруди цивільного захисту - сховища №79815, розташованого за адресою: вул. Енергетична, 1, м. Куп`янськ, Харківська обл., що перебуває на балансі у відповідача.
Листом Головного управління ДСНС у Харківській області від 25.07.2023 року №65020-4637/65103 наданим у відповідь було повідомлено, що Головне управління відповідний позов до відповідача не подавало.
Зазначений лист окружною прокуратурою було отримано 26.07.2023 року.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що даному випадку прокурором доведено правомірність самостійного звернення до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
Отже, суд приходить до висновку про те, що клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 53, 240, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Мельников Р.В.
Судове рішення № 114094098, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 10.10.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/20654/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: