Рішення № 114093875, 11.10.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 року Справа № 480/8005/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8005/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на пенсію за віком;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період знаходження на інвалідності з 16.12.1980 року по 03.03.2023 року до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є інвалідом II групи внаслідок нещасного випадку на підприємстві, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області у справі №2- 52/06 від 21.02.2006 року встановлено факт каліцтва ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві 16 грудня 1980 року на підприємстві Продпостач тресту Сумсільбуд в с. Рогинці, Роменського району Сумської області.

03.03.2023 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

10.03.2023 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовлено у перерахунку (переході на інший вид) пенсії, посилаючись на відсутність підстав.

Вважаючи таке рішення протиправним, посилаючись на те, що законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 31.07.2023 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області до участі у справі у якості співвідповідача.

Відповідачам копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до їх електронних кабінетів 31.07.2023 (а. с. 32, 33).

07.09.2023 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що статтею 26 Закону № 1058-ІV зі змінами внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 №2148-VШ визначено, що починаючи з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу - не менше 30 років.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону №1058-ГУ).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До введення в дію Закону № 1058-ГУ який діє з 01.01.2004 року, пенсії призначались згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ).

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З огляду на викладене вище, загальний страховий стаж позивача, за наслідками розгляду поданих документів, склав 24 роки 06 місяців 16 днів.

Враховуючи те, що у ОСОБА_1 на дату звернення (03.03.2023) немає необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV, позивачу у призначення пенсії було відмовлено, про що відділом перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області складено рішення від 10.03.2023 № 184250004318.

Таким чином, просить у задоволенні позовних вимог- відмовити.

Ухвалою суду від 28.09.2023 клопотання представника позивача про залишення відзиву без розгляду та повернення його відповідачеві задоволено. Відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву у справі № 480/8005/23 повернуто без розгляду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням (а. с. 15).

03.03.2023 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (а.с.73).

10.03.2023 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №184250004318 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, оскільки необхідний страховий стаж в 2023 році становить 30 років. Станом на 03.03.2023 страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 06 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком (а. с. 14).

Не погодившись з відмовою, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058).

Статтею 26 Закону № 1058-ІV зі змінами внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 №2148-VШ визначено, що починаючи з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу - не менше 30 років.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Абзацом 2 частини 1 статті 24 вказаного Закону визначено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Тобто вказана правова норма, передбачає зарахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку (у разі, коли особа в цей період не працює), зокрема, для визначення розміру пенсії по інвалідності, однак такий період не може бути врахований при визначені пенсії за віком чи по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 24 Закону №1058 (в редакції закону після 03.10.2017), час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Позивач, обґрунтовуючи доводи щодо необхідності врахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до страхового стажу, з якого обчислюється розмір пенсії за віком, посилається на норму ч. 5 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Суд, досліджуючи наявність правових підстав для врахування органом пенсійного фонду часу перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до страхового стажу, з якого обчислюється розмір пенсії за віком, з урахуванням наведених доводів позивача, зазначає наступне.

Так, ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1).

В силу вимог частини 2 статті 5 Закону №1058, виключно цим Законом визначаються, серед іншого, принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

За змістом частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Слід відмітити те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області з 17.07.2020 та позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який визначає умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Таким чином, суд вказує на відсутність підстав для застосування положень статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", нормами абзацу 4 частини 1 статті 24 якого, чітко визначено єдину умову за якої здійснюється зарахування часу перебування особи на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням - зарахування такого часу тільки до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Окрім того, слід вказати на те, що статтею 4 Закону №1058 визначено законодавство про пенсійне забезпечення, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (надалі по тексту також - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

До переліку законодавчих актів (законів), визначених як законодавство про пенсійне забезпечення, Закон України "Про пенсійне забезпечення" коментованою нормою Закону №1058 не віднесено. В свою чергу, Закон України "Про пенсійне забезпечення", в тому числі частина 5 статті 56 Закону №1788-XII, не є такими, що прийнятий відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що згідно вимог частини 3 статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, які знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Таким чином, враховуючи, що загальний страховий стаж позивача станом на дату звернення до ГУ ПФУ в Сумській області був менше 30 років, а тому, відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідністі на пенсію за віком.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для зарахування часу перебування ОСОБА_1 , на інвалідності у зв`язку із професійним захворюванням до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук