Рішення № 114093061, 10.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19945/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови подання та оформлення документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з вислуги років 28 років 08 місяців 09 днів;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити документи та підготувати подання для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з вислуги років 28 років 08 місяців 09 днів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно витягу з наказу від 14.01.2022 р. позивача звільнено зі служби в Державній прикордонній службі України. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 20 років 01 місяців 21 день, а у пільговому - 28 років 08 місяців 09 днів. Вважаючи, що має право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до п."а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовлення та направлення до пенсійного органу подання про призначення пенсії, у відповідь на яку отримав відмову, мотивовану відсутністю необхідної кількості календарної вислуги років. Такі дії Адміністрації Державної прикордонної служби України вважає протиправними та такими, що порушують його право на соціальне забезпечення, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою від 07.08.2023 відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

04.09.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що п."а" ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсія за вислугу років у період з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати призначається при наявності 25 календарних років і більше. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Оскільки на дату звільнення календарна вислуга років позивача склала лише 20 років 01 місяць 21 день, то він не набув права на призначення пенсії на підставі п."а" ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом від 14.01.2022 р. № 11-ОС ОСОБА_1 звільнено з військової служби за ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до наказу вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 20 років 01 місяць 21 день, у пільговому - 08 років 06 місяців 18 днів.

09.06.2023 р. позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про підготовку подання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Листом від 23.06.2023 р. № 11/Г-8033-12746 відповідач повідомив, що відповідно до листа Клінічного санаторію "Аркадія" від 04.02.2022 р. № 14/Г-1 на дату виключення зі списків особового складу військової частини станом на 14.01.2022 р. вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 20 років 01 місяць 21 день, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленим пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ. З огляду на викладене, відсутні підстави для прийняття заяви про призначення пенсії за вислугу років та надання доручення Клінічному санаторію "Аркадія" про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років на умовах, встановлених статтею 12 Закону № 2262-ХІІ, та їх надсилання до відповідного органу Пенсійного фонду України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення для набуття права на призначення пенсії визначена Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно ч.1 ст.1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч.1 ст.2 Закону № 2262- ХІІ).

Таким чином необхідною умовою для подання до уповноваженого органу заяви про призначення пенсії є наявність у заявника права на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Відповідно до п."а" ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, у період з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

В свою чергу, ст.17-1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про підготовку подання - 12.06.2023 р.) врегульовано порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (далі - Порядок № 393).

Пунктом 2-1 Порядку № 393 визначено, що для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Отже, обчислення календарної вислуги років проводиться із врахуванням пунктів 1, 2 Порядку № 393, якими визначено, які саме види служби зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Положеннями абзацу 1 пункту 3 Порядку визначено, що "До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах…".

Таким чином, вислуга років у пільговому обчисленні враховується при призначенні розміру пенсії, а не права на її призначення.

Разом з тим, для отримання права на призначення пенсії відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років.

Законом № 2262-ХІІ чітко визначені умови призначення пенсій за вислугу років, та зазначено, що пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку, якщо особа звільнена зі служби у період з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Судом встановлено, що на день звільнення зі служби, а саме станом на 14 січня 2022 року, позивач мав вислугу 20 календарних роки 01 місяць 21 день, що не відповідає умовам призначення пенсій за вислугу років, визначеним положеннями ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Аналогічна правова позиція викладена в постанова Верховного Суду від 31.08.2023 р. у справі № 200/4951/22, від 07.09.2023 р. у справі № 560/9478/22, від 11.09.2023 р. у справі № 480/4827/22.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсій за вислугу років подаються до Головних управлінь Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважений структурний підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби особами, звільненими з військової служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ.

Згідно пункту 1 розділу II Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань, затвердженої наказом МВС від 17.09.2018 р. № 760, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.10.2018 р. за № 1152/32604 (далі - Наказ № 760), уповноважений підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби організовує роботу з оформлення документів для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до підпункту 1 розділу III Наказу № 760 уповноважений структурний підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби приймає заяву про призначення пенсії від особи, яка набула пенсію відповідно до Закону, документи згідно з Порядком № 3-1 та відповідно до підпункту 2 розділу III Наказу № 760 здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії.

З матеріалів справи слідує, що позивач звільнився зі служби 14.01.2022 р., для призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до п."а" ч.1 ст.12 Закону України № 2262-ХІІ необхідно мати 25 календарних роки та більше.

В той же час, його вислуга становить лише 20 календарних роки 01 місяць 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії.

Щодо посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.06.2018 р. у справі № 750/9775/16-а, у постанові Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 р. у справі № 805/3923/18-а та у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 119 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393, в тому числі назву постанови викладено в такій редакції: "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб".

Абзацом 1 пункту 3 Постанови № 393 в попередній редакції було визначено, що: "До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:…".

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022 р. в постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 внесені зміни, абзац 1 пункту 3 викладено в такій редакції: "До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:…".

Окрім того, постанову Кабінету Міністрів України № 393 в редакції Постанови № 119 від 16.02.2022 р. доповнено пунктом 2-1, згідно з яким для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови. У вказаних пунктах відсутні приписи про зарахування пільгової вислуги років для визначення права особи на призначення пенсії.

Таким чином, внесенням змін до Постанови № 393 було усунуто протиріччя у застосуванні пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ, усунуто причини неоднозначного тлумачення Закону у спірному питанні.

Верховний Суд у постанові від 21.11.2018 р. у справі № 700/668/16-а зазначив, що суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.

З огляду на зазначене, при розгляді даної справи не підлягають застосуванню правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 750/9775/16-а, у постанові Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 р. у справі № 805/3923/18-а та у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, оскільки вони зроблені щодо застосування пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ у співвідношенні з приписами постанови КМУ від 17.07.1992 р. № 393 в попередній редакції, до внесення змін постановою КМУ від 16.02.2022 р. № 119.

Аналогічна позиція з цього питання викладена у в постанова Верховного Суду від 07.09.2023 р. у справі № 560/9478/22, від 11.09.2023 р. у справі № 480/4827/22.

Відтак, у Адміністрації Державної прикордонної служби України були відсутні законні підстави для оформлення документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, оскільки позивач не набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."а" ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул.Володимирська, буд.26, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко