Постанова № 114089084, 04.10.2023, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16035/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді -Панас О.В.

при секретарі судового засідання -Алексейчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному успрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови , -

в с т а н о в и в :

У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови. Просить скасувати постанову винесену інспектором, сержантом поліції 1 бат. 6 роти Концималом Сергієм Олександровичем 14.08.2023 року серія БАТ №7526655 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 340 (триста сорок) грн.На підставі п. З ч. З ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити. Судові витрати віднести за рахунок держави. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.08.2023 року, інспектором, сержантом поліції 1 бат. 6 роти Концималом Сергієм Олександровичем винесено постанову серія ЕАТ №7526655 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху', зафіксоване не в автоматичному режимі. На підставі ч. 1 ст. 122 накладено стягнення у вигляді штрафу 340 (триста сорок) грн.. Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, ч. 1ст. 122 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не надано. Зокрема, відповідачем 1 не надано до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо. В оскаржуваній постанові всупереч вимогам статті 283 КУпАП відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Таким чином єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення. До початку судового засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Вовк Ю.Є., який діє згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 22.08.2023р. № 017/2-0000515, подав до суду заяву(вх .№51344/23-вх від 04.10.2023) у якій просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , розглянути справу без фіксування технічними засобами.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися.

Від представника відповідача УПП в Рівненській області ДПП за довіреністю Серко В.Г. до суду надійшов відзив, у якому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Свою правову позицію обґрунтовують тим, що 14.08.2023 р. о 13 год. 52 хв. в м. Рівне по вул. Данила Галицького, 5, позивач керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT СС з номерним знаком НОМЕР_1 , порушив правила проїзду пішохідних переходів, а саме не надав перевагу пішоходам, які проходили проїзну частину дороги по регульованому пішохідному переходу чим порушив пункт 18.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розгляд справи проводився в порядку, передбаченому статтею 279 КУпАП, а саме: позивача було повідомлено про розгляд справи, ознайомлено зі статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, розмова поліцейського із Позивачем, а також розгляд справи про адміністративне правопорушення фіксувались на технічний пристрій 470601 на нагрудну бодікамеру поліцейського. Водій не заперечував, що на момент проїзду ним пішохідного переходу, на ньому знаходився пішохід, а навпаки, підтверджує, що пішохід перебував на середині пішохідного переходу. Зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7526655 від 14.08.2023 року винесена щодо ОСОБА_1 в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в ній зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та вказано технічний пристрій, на які проводився відеозапис 470601.

З оглянутої відповіді на відзив, вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити його позов.

Ухвалою суду від 28.08.2023 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду . Відкрите провадження, ухвалено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.08.2023 року, інспектором, сержантом поліції 1 бат. 6 роти Концималом Сергієм Олександровичем винесено постанову серія ЕАТ №7526655 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. На підставі ч. 1 ст. 122 накладено стягнення у вигляді штрафу 340 (триста сорок) грн..

Як зазначено у вказаній постанові, 14.08.2023 р. о 13 год. 52 хв. в м. Рівне по вул. Данила Галицького, 5, позивач керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT СС з номерним знаком НОМЕР_1 , порушив правила проїзду пішохідних переходів, а саме не надав перевагу пішоходам, які проходили проїзну частину дороги по регульованому пішохідному переходу чим порушив пункт 18.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як слідує з оглянутого судом відеозапису наданого представником відповідача з місця адміністративного правопорушення від 14.08.2023року, що було зафіксовано інспектором та записане на носій інформації DVD-R диск, вказаний відеозапис не містить чіткого відображеннявідомостей щодо вчиненогоправопорушення допущеного ОСОБА_1 ,а лишемістить процесуальнупослідовність винесенняоскаржуваної постанови, і вручення постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно дост. 7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідальність за частиною 1 статті 122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в рамках повноважень і в спосіб передбачений Конституцією України та Законами України. Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків. Однак, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім постанови про адміністративне правопорушення, що розцінюється судом як односторонність та неповнота при складанні вищевказаної постанови. Пояснення у ОСОБА_1 , не відбиралися, свідки не встановлювалися. При ухваленні постанови пом`якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини не встановлювалися та не застосовувалися (ст. 34,35 КУпАП).

Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина 2 статті 33 Кодексу).

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Належних доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав, а судом таких доказів встановлено не було.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Таке ж положення закріплено й у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно дост. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України , за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. За наведених обставин суд прийшов до висновку, що належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, яке виразилось в тому, що він не надав перевагу пішоходам, які проходили проїзну частину дороги по регульованому пішохідному переходу суду не надано, а судом таких доказів встановлено не було. Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідачем було порушено вимоги закону, що встановлюють порядок з`ясування обставин події та кваліфікації її як адміністративний проступок, а також і порядок притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Враховуючи наведене,суд приходитьдо висновку,що постановаінспектора затаких обставинпідлягає скасуванню,оскільки вонавинесена бездостатніх доказів, фактпорушення позивачем вимогПравил дорожньогоруху належнимчином недоведений іне встановлений,а тому позовна заява підлягає задоволенню. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9,19,20,77,205, 241,244,245,246,286, 295, 297 КАС України, суд,- ви рі ши в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови , задовольнити. Скасувати постанову винесену інспектором , сержантом поліції 1 бат. 6 роти Концималом Сергієм Олександровичем 14.08.2023 року серія ЕАТ №7526655 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 340 (триста сорок) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 сплачений судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції , місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул. Степана Бандери, 14а.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження:03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646. Повний текст рішення виготовлено - 10.10.2023

Суддя О.В.Панас