Рішення № 114081984, 03.10.2023, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2-а/582/12/23

Справа № 585/1598/23

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Яковенко Н.М., за участю секретаря Ярмоленко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу ГДР Управління патрульної поліції в Сумській області Петренка Євгенія Вікторовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області, Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Недригайлівського районного суду Сумської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора відділу ГДР Управління патрульної поліції в Сумській області Петренка Євгенія Вікторовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому позивач просив визнати неправомірними дії інспектора ГДР УПП в Сумській області Петренка Євгенія Вікторовича щодо винесення відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД 3077558 та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за порушення п.32.1 Правил дорожнього руху та ст. 52-3 ЗУ «Про дорожній рух» та закрити провадження у цій справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Також позивач просить стягнути із відповідача Головного Управління Національної поліції в Сумській області судові витрати зі спати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач вважає цю постанову незаконною, оскільки постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, у ній не зазначено посилання на відповідну статтю КУпАП, тобто не можливо встановити яке саме адміністративне правопорушення він вчинив. Позивач вважає, що погодження маршрутів здійснюється лише за умови організованого руху громадян і їх зборів, проведення інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху, а у його випадку маршрути та схеми руху з поліцією не погоджуються. Тому просить скасувати вказану постанову.

Представник ГУНП в Сумській області, старший лейтенант поліції Безгинський Б. звертався до суду із клопотання про заміну відповідача у цій справі у зв`язку з неналежністю. У своєму клопотанні зазначає, що Управління патрульної поліції в Сумській області є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції відповідно до Положення про управління патрульної поліції в Сумській області затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2017 №6449, а управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції не є структурним або територіальним підрозділ ГУНП в Сумській області. Враховуючи, що позивач оскаржує постанову інспектора відділу ГДР Управління патрульної поліції в Сумській області, відповідачем у справі повинен бути не Головне управління Національної поліції в Сумській області, а Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції. Тому просив замінити первісного відповідача ГУНП в Сумській області належним.

Ухвалою суду від 11.02.2023 залучено до участі у справі як третього відповідача Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції.

Первісний відповідач інспектор відділу ГДР Управління патрульної поліції в Сумській області Петренко Є.В. направив до суду відзив, у якому просив вказаний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. Вважає, що оскаржувана постанова винесена ним законно, оскільки позивач керуючи транспортним засобом, надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Суми-Чернігів, у якого не погоджений паспорт автобусного маршруту в частині схеми з органами патрульної поліції, чим порушив вимоги п.32.1 ПДР України та ст. 52-3 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 140 КУпАП. Ним дотримані положенні Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення. Заявив клопотання про зменшення витрат на оплату послуг адвоката, оскільки на його думку категорія справи є нескладною та не потребує багато часу на підготовки.

У судове засідання 05.10.2023 позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, вимоги позивача підтримує та просить їх задовольнити.

Первісні відповідачі - інспектор відділу ГДР Управління патрульної поліції в Сумській області Петренко Є.В., представник Головного управління Національної поліції в Сумській області у судове засідання не прибули, про причини нявки суд не повідомили, є належним чином повідомленими про розгляд справи.

Представник належного відповідача - Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом на подання відзиву не скористався, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалось.

Судом встановлено, що 06.04.2023 інспектором відділу ГДР УПП в Сумській області Петренком Є.В. відносно позивача була винесена постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за те, що він, керуючи транспортним засобом «Mersedes Bens Sprinter 313» д.н.з. НОМЕР_1 в Сумському районі на автодорозі шляху Т1906КП Рижівка-Білопілля-Лебедин-Лантратівка надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Суми Чернігів, в якого не погоджений паспорт автобусного маршруту в частині схеми з органами патрульної поліції, чим порушив п.32.1 Правил дорожнього руху та ст. 52-3 ЗУ « Про дорожній рух». При цьому в постанові не вказано, яке саме адміністративне правопорушення, передбачене КУпАП вчинив ОСОБА_2 (а.с.8).

Із копії дозволу на переведення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування від 25.11.2020 (а.с.9) встановлено, що ФОП ОСОБА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , надано дозвіл на перевезення пасажирів за маршрутом 703/704 Суми-Чернігів з 06.11.2020 по 05.11.2025.

На підставі зазначено дозволу, розкладу руху автобусів на маршруті, схеми маршруту Суми-Чернігів (а.с.9-12), позивач, як водій транспортного засобу, що належить перевізнику ФОП ОСОБА_3 , здійснював 06.04.2023 переведення пасажирів за міжобласним маршрутом Суми-Чернігів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України, визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до частини другої статті 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів і можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (частина третя статті 283 КУпАП).

Отже, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.( Постанова ВС

Як убачається із копії оскаржуваної постанови, в ній не зазначено, яке саме адміністративне правопорушення, відповідальність за яке визначене в КУпАП скоїв позивач ОСОБА_1 , оскільки п.32.1 Правил дорожнього руху України, який вказаний в постанові визначає питання що узгоджуються підрозділами органами поліції, а саме а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій; б) умови та порядок руху колон у складі більш як п`яти механічних транспортних засобів; в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів; інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами, а ст. 52-3 ЗУ « Про дорожній рух» визначає повноваження Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до яких відносяться також серед іншого погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху. При цьому жоден з цих нормативних актів не встановлює адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, як то визначено ст. 2 КУпАП.

Отже, постанова серії БАД 077558 від 06.04.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не відповідає вимогам ст. 284 КУпАП .

Крім того, згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.32.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються:

а) технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв (крім встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м), світлових покажчиків та розпізнавальних знаків автомобілів аварійної служби, а також нанесення білих смуг під нахилом на зовнішніх бокових поверхнях транспортних засобів;

б) переобладнання транспортних засобів.

З територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються також інші питання, передбачені законодавчими актами.

Частиною 2 статті 140 КУпАП передбачено, що порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1.10 ПДР маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.

Отже, підставою для притягнення до відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП є, зокрема, порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 Закону № 2344-III паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо.

Згідно із ч.ч.1-4 ст.39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно із ч.7 ст.6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, погодження паспортів міжміських та приміських автобусних маршрутів регулярних спеціальних перевезень, що виходять за межі території області (міжобласних маршрутів).

Таким чином, автомобільні перевізники на маршрутах регулярних та регулярних спеціальних пасажирських перевезень зобов`язані мати і пред`являти уповноваженим особам паспорт маршруту.

Відповідно до ст.1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

- нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт;

- регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень;

- регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів, студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку замовником транспортних послуг або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.

Виходячи зі змісту вищенаведених положень ст.39 Закону № 2344-III, обов`язок погоджувати паспорт маршруту з уповноваженим органом Національної поліції покладається на перевізника.

Як вбачається з досліджених доказів, дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному маршруті загального користування наданий перевізнику ФОП ОСОБА_3 (а.с.9-12).

Отже, позивач ОСОБА_1 не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП, оскільки вимоги, зазначені в цій статті, стосуються посадових осіб, суб`єктів господарювання та громадян, які самостійно здійснюють автобусні маршрути.

За таких умов постанова серії БАД №077558 від 06.04.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: серед яких ч.ч.1,2,3 ст. 140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 140 КУпАП, посадові особи органів Національної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені відповідного державного органу.

Використання формулювань "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Оскільки вказаний спір вирішено на користь позивача, тому на його користь і підлягають стягненню з належного відповідача Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції судові витрати.

Так, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 536,8 грн. (а.с.1). Окрім того, позивачем понесені витрати на правову допомогу у сумі 6700 грн. (а.с.19), що підтверджується договором-дорученням №20 про надання професійної правничої допомоги адвоката від 14.04.2023 (а.с.13-14), додаткової угоди до договору доручення №20 про надання професійної правничої допомоги адвоката від 14.04.2023 (а.с.15), ордеру та розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с.16,18), акту прийняття виконаних послуг (робіт) до Договору про надання професійної правничої допомоги адвоката №20 (а.с.19).

Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

Частиною 7 ст 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 134 КАС України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, належним чином підтверджені витрати позивача підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За наявності обґрунтованих заперечень відповідача суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Належний відповідач - Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції правом на надання відзиву або заперечень щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу не скористався.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2020 у справі N 820/4281/17 викладено такий правовий висновок: "За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

З огляду на викладене, зважаючи на документальне підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу та відсутність клопотання належного відповідача про зменшення заявленого розміру витрат, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 700грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань належного відповідача Управління патрульної поліції у Сумській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 536,80 судового збору та 6700 грн. витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 229, 243-246, 250, 255, 257-263, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора відділу ГДР Управління патрульної поліції в Сумській області Петренка Євгенія Вікторовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області, Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Постанову серії БАД №077558 від 06.04.2023, винесену інспектором ГДР УПП в Сумській області Петренком Євгенієм Вікторовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення п.32.1 Правил Дорожнього руху та ст. 52-3 ЗУ «Про дорожній рух» - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Сумській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати зі сплати судового у розміру 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до другого апеляційного адміністративного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Повне рішення суду складено 09 жовтня 2023 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: Н. М. Яковенко