Ухвала суду № 114080048, 09.10.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15367/23

1-кс/308/4522/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022071110000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03 липня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 та ч.1 ст.366 КК України, про арешт майна, -

встановив:

29 вересня 2023 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022071110000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03 липня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 та ч.1 ст.366 КК України, про арешт майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 на підставі рішення першої сесії шостого скликання Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 09.11.2010 № 1 обійняв посаду Пилипецького сільського голови Міжгірського району, яка згідно із ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільського, селищного, міського голову, серед іншого, покладено: забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організацію в межах, визначених цим Законом, роботи відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчого комітету; скликання сесії ради, внесення пропозицій та формування порядку денного сесій ради і головування на пленарних засіданнях ради; підписання рішення ради та її виконавчого комітету; розпорядження бюджетними коштами, використання їх лише за призначенням, визначеним радою.

Крім того, згідно з вимогами ч. 5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Таким чином, ОСОБА_4 у період з 09.11.2010 по 09.11.2015, у силу приписів ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Так ОСОБА_4 , будучи Пилипецьким сільським головою, тобто службовою особою органу місцевого самоврядування, обіймаючи посаду в органах місцевого самоврядування, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, діючи всупереч ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» а саме, будучи обізнаним та достовірно знаючи, що відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України, що питання регулювання земельних відносин належить виключно до компетенції сільської ради, а тому вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської ради, 10.08.2014 у не встановленому слідством місці, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що на розгляд 33 сесії 6 скликання Пилипецької сільської ради питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 , жительки АДРЕСА_1 , площею 0,0481 га, кадастровий номер якої 2122485200:09:001:0033 для ведення особистого селянського господарства, не виносилось і сесією сільської ради відповідне рішення з цього приводу не приймалось, видав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення № 5 33 сесії 6 скликання Пилипецької сільської ради від 10.08.2014 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 , жительки АДРЕСА_1 », в який вніс недостовірні відомості щодо розгляду вищевказаного питання сесією Пилипецької сільської ради, як сільський голова підписав вказане рішення та завірив гербовою печаткою Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області

В подальшому на підставі вищевказаного рішення підписав та завірив гербовою печаткою Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області технічну документацію із землеустрою щодо складання документів на земельну ділянку громадянці ОСОБА_5 жительці АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2122485200:09:001:0033.

В результаті чого, на підставі вищевказаних складених та виданих ОСОБА_4 підроблених завідомо неправдивих офіційних документів, було незаконно відчужено земельну ділянку загальною площею 0,0481 га., вартістю 26277, 48 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Окрім того, ОСОБА_4 , будучи Пилипецьким сільським головою, тобто службовою особою органу місцевого самоврядування, обіймаючи посаду в органах місцевого самоврядування, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, діючи всупереч ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» а саме, будучи обізнаним та достовірно знаючи, що відповідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України, що питання регулювання земельних відносин належить виключно до компетенції сільської ради, а тому вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської ради, 13.09.2015 у не встановленому слідством місці, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що на розгляд 40 сесії 6 скликання Пилипецької сільської ради сесії питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_3 , площею 0,0481 га, кадастровий номер якої 2122485200:09:001:0033 не виносилось і сесією сільської ради відповідне рішення з цього приводу не приймалось, видав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення №47 від 13.09.2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_3 », яка знаходиться в межах населеного пункту с. Пилипець в ур. «Луги», площею 0,0481 га, кадастровий номер якої 2122485200:09:001:0033, в який вніс недостовірні відомості щодо розгляду вищевказаного питання сесією Пилипецької сільської ради, як сільський голова підписав вказане рішення, завірив його гербовою печаткою Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

В подальшому на підставі вищевказаного рішення підписав та завірив гербовою печаткою Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області саму технічну документацію із землеустрою щодо складання документів на земельну ділянку громадянину ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2122485200:09:001:0033.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, а саме внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

22 вересня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_5 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України.

На підставі вищевикладеного, та з метою запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на відчуження майна, а саме земельної ділянки за кадастровим номером: 2122485200:09:001:0033 у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на цю земельну ділянку та об`єктів нерухомого майна розташованих на ній.

Не застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вищевказане майно негативно вплине на хід досудового розслідування, унеможливить встановлення всіх важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення, може призвести до їх відчуження, поділу заінтересованими особами з метою перешкоджання встановлення об`єктивної істини, адже існують обґрунтовані підстави вважати, що зазначені у клопотанні земельні ділянки були одержані їх теперішніми власниками внаслідок вчинення злочину та у подальшому відчужені, змінені їх площі та кадастрові номери з метою приховування, маскування походження злочинно набутого майна або володіння ним, а тому визнання такого майна речовим доказом є обґрунтованим і переслідує законну мету - збереження цього майна як речового доказу.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:09:001:0033 площею 0,0481 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_6 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 ..

Враховуючи те, що земельна ділянка за кадастровим номерам №2122485200:09:001:0033, є предметом кримінального правопорушення та набута кримінально протиправним шляхом, тобто має значення речового доказу по даному кримінальному провадженні, а тому з метою запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на їх відчуження, перереєстрацію, поділ, виділ та ін. у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні на них арешту, прокурор просить клопотання задовольнити.

У судове засідання прокурор не з`явився, проте подав заяву, в якій просить провести розгляд клопотання про арешт майна без його участі та клопотання задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.172КПК України неприбуття слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв`язку з чим слідчий суддя розглянув подане клопотання про арешт майна у відсутності вказаних осіб.

Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не здійснювалось відповідно до статті 107 КПК.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність його задоволення виходячи із наступного.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 на підставі рішення першої сесії шостого скликання Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 09.11.2010 № 1 обійняв посаду Пилипецького сільського голови Міжгірського району, яка згідно із ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільського, селищного, міського голову, серед іншого, покладено: забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організацію в межах, визначених цим Законом, роботи відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчого комітету; скликання сесії ради, внесення пропозицій та формування порядку денного сесій ради і головування на пленарних засіданнях ради; підписання рішення ради та її виконавчого комітету; розпорядження бюджетними коштами, використання їх лише за призначенням, визначеним радою.

Крім того, згідно з вимогами ч. 5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Таким чином, ОСОБА_4 у період з 09.11.2010 по 09.11.2015, у силу приписів ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Так ОСОБА_4 , будучи Пилипецьким сільським головою, тобто службовою особою органу місцевого самоврядування, обіймаючи посаду в органах місцевого самоврядування, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, діючи всупереч ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» а саме, будучи обізнаним та достовірно знаючи, що відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України, що питання регулювання земельних відносин належить виключно до компетенції сільської ради, а тому вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської ради, 10.08.2014 у не встановленому слідством місці, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що на розгляд 33 сесії 6 скликання Пилипецької сільської ради питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 , жительки АДРЕСА_1 , площею 0,0481 га, кадастровий номер якої 2122485200:09:001:0033 для ведення особистого селянського господарства, не виносилось і сесією сільської ради відповідне рішення з цього приводу не приймалось, видав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення № 5 33 сесії 6 скликання Пилипецької сільської ради від 10.08.2014 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 , жительки АДРЕСА_1 », в який вніс недостовірні відомості щодо розгляду вищевказаного питання сесією Пилипецької сільської ради, як сільський голова підписав вказане рішення та завірив гербовою печаткою Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області

В подальшому на підставі вищевказаного рішення підписав та завірив гербовою печаткою Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області технічну документацію із землеустрою щодо складання документів на земельну ділянку громадянці ОСОБА_5 жительці АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2122485200:09:001:0033.

В результатічого,на підставівищевказаних складенихта виданих ОСОБА_4 підроблених завідомонеправдивих офіційнихдокументів,було незаконновідчужено земельнуділянку загальноюплощею 0,0481 га., вартістю 26277, 48 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Окрім того, ОСОБА_4 , будучи Пилипецьким сільським головою, тобто службовою особою органу місцевого самоврядування, обіймаючи посаду в органах місцевого самоврядування, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, діючи всупереч ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» а саме, будучи обізнаним та достовірно знаючи, що відповідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України, що питання регулювання земельних відносин належить виключно до компетенції сільської ради, а тому вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської ради, 13.09.2015 у не встановленому слідством місці, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що на розгляд 40 сесії 6 скликання Пилипецької сільської ради сесії питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_3 , площею 0,0481 га, кадастровий номер якої 2122485200:09:001:0033 не виносилось і сесією сільської ради відповідне рішення з цього приводу не приймалось, видав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення №47 від 13.09.2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_3 », яка знаходиться в межах населеного пункту с. Пилипець в ур. «Луги», площею 0,0481 га, кадастровий номер якої 2122485200:09:001:0033, в який вніс недостовірні відомості щодо розгляду вищевказаного питання сесією Пилипецької сільської ради, як сільський голова підписав вказане рішення, завірив його гербовою печаткою Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

В подальшому на підставі вищевказаного рішення підписав та завірив гербовою печаткою Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області саму технічну документацію із землеустрою щодо складання документів на земельну ділянку громадянину ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2122485200:09:001:0033.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, а саме внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

22 вересня 2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_5 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:09:001:0033 площею 0,0481 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_6 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 ..

Також, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчому судді доведено необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, а тому клопотання слідчого слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на земельну ділянку з кадастровим номерам №2122485200:09:001:0033 площею 0,0481 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_6 та належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .

У решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати власнику майна.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадженнясудом.

Копію ухвали вручити прокурору,слідчому, та іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1