Ухвала суду № 114080026, 11.10.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17431/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 жовтня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , інші учасника: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перша Ужгородська Державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому іншими учасниками зазначив: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Першу Ужгородську Державну нотаріальну контору, у якому просить визнати недійсним заповіт від 02 червня 2008 року складений ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Першої Ужгородської Державної нотаріальної контори Бучацькою Л.В., зареєстровано в реєстрі №1-69 та визнати за ним право власності на земельну ділянку 0,09га розташовану по АДРЕСА_1 з призначенням для будівництва на обслуговування житлового будинку.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви приходжу до наступного висновку.

Нормами статей 175 та 177ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ст.42 ЦПК України). Сторонами вцивільному процесіє позивачі відповідач. (ст.48 ЦПК України).

Враховуючи наведене позивачу слід конкретизувати статус учасників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Першої Ужгородської Державної нотаріальної контори, яких позивачем у позовній заяві вказано, як інші учасники справи.

Згідно п.3 ч.3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п.2 ч.1 ст.176ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

За аналізом наведених правових норм, зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Звертаю увагу, що відповідно до п.12 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22.12.1995року №20«Про судовупрактику усправах запозовами прозахист праваприватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до пункту 2 Розділу IV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року №658 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24), строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.

Як вбачається із позовної заяви позивачем зазначено, що вказаний позов немайнового характеру, при цьому у п. 2 прохальної частини позову просить визнати за ним право власності на земельну ділянку. Враховуючи наведене, позивачу необхідно визначити ціну позову, з урахуванням дійсної ринкової вартості нерухомого майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості нерухомого майна.

Крім того, у відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Із додатків доданих до позовної заяви вбачається, що до такої не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.

Так, згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривні.

Згідно ч.2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн.).

Відповідно до вимог ч.3 статті 6Закону України«Про судовийзбір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та не майнового характеру.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, як зазначалося вище, позовна заява не містить ціни позову, не надано доказів на підтвердження дійсної вартості майна, що позбавляє можливості встановити ціни позову щодо вимоги майнового характеру, а тому в цій частині вимог неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, позивачу слід додати до позовної заяви документ щодо оцінки вартості майна станом на час звернення до суду, вказати дійсну ціну позову та додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, який згідно положень ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» не може бути меншим 1 073,60 грн. та не більше 13 420 грн. за вимогу майнового характеру

При цьому, з огляду на вказані вимоги закону, за вимогу немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101

Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37975895

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку - отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу - 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з вимогами ч. ч. 2, 4, ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Звертаю увагу на порядок засвідчення копій документів, а саме відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».

Як вбачається із доданих до позовної заяви для інших учасників справи документів, такі належним чином не засвідчені, відтак позивачу слід подати до суду копії документів, що додаються до позовної заяви для інших учасників справи засвідчені належним чином.

У відповідності до ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п`ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інші учасника: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перша Ужгородська Державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на земельну ділянку, про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку,- залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, п`яти днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило