Рішення № 114078160, 11.10.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10028/23

Провадження № 2/638/4638/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні уприміщенніДзержинськогорайонного судумістаХарковацивільну справузапозовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харкова про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

16.08.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який був власником квартири за адресою АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті батька. Під час оформлення спадщини йому стало відомо, що на все нерухоме майно , яке належить ОСОБА_1 накладено арешт постановою Дзержинського ВДВС №51402616. На виконанні виконавчої служби перебував виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів. В жовтні 2021 позивач звернувся до ВДВС з заявою про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту. 08.12.2021 виконавче провадження закінчено. Окрім того, на примусовому виконанні у ВДВС перебувало виконавче провадження АСВП №52893974 з примусового виконання судового наказу про стягнення грошових коштів на користь КП «ХТМ». В межах цього виконавчого провадження накладено арешт на все майно ОСОБА_2 . Позивачу було рекомендовано звернутись до суду з позовом про скасування арешту з майна. У зв`язку з тим, що права позивача порушуються, позивач просить зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.08.2023 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

22.09.2023 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не сповістив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житлов, реєстраційний номер № НОМЕР_1 від 09.07.1999.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , видане Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №8691.

Після смерті ОСОБА_2 , який є батьком позивача ОСОБА_1 , останній звернувся до Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №65061641 від 07.06.2021.

Як вказує позивач, під час оформлення спадщини йому стало відомо, що на все нерухоме майно, яке належало ОСОБА_1 накладено арешт.

З листа Шевченківського ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.04.2023 №35807 вбачається, що на виконанні відділу перебував виконавчий лист №2/638/18991/15 від 06.06.2016, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 58243,87 грн та судових витрат 6793 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 51402616 від 10.06.2016). 08.12.2021 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Окрім того, в цьому ж листі ВДВС зазначено, що відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.

Також, листом Шевченківського ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.04.2023 №42028 повідомлено ОСОБА_1 , що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження АСВП №52893974 з примусового виконання судового наказу по справі №2-н/638/5686/15 виданого Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «ХТМ» 2477,59 грн за період з 01.10.2013 по 30.09.2015. 19.12.2016 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Окрім того, цим же листом роз`яснено, що підстав для скасування арешту немає.

Позивач вказує, що має намір розпорядитись майно, проте накладені арешти не дають можливості це зробити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

ст. 317 ЦК Українипередбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

ст. 321 ЦК Українивизначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Згідно із пунктом 6 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частиною першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За положеннями статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції станом на день подання позову, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17).

Згідно із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зробила правовий висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У зазначеній справ позивач пред`явив позов до Шевченківського ВДВС, клопотань про залучення до справи інших відповідачів не заявив, хоча йому було роз`яснено таке право у підготовчому засіданні.

Натомість, до участі у справі не залучено осіб, на користь яких підлягає стягненню заборгованість із ОСОБА_2 , а саме КП «Харківські теплові мережі» та ОСОБА_3 .

При цьому, лише за наявності належних відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вирішувати питання їх по суті, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача, що виконавчі провадження, в межах яких накладено арешт, закінчено та повернуто виконавчий лист, адже підставою для закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа стало не виконання рішення суду, а інші причини, які не дають підстав для скасування арешту з майна.

Отже, вирішити питання про скасування арешту, накладеного у межах виконавчого провадження, без залучення до участі у справі в якості відповідачів усіх осіб, на користь яких накладено такий арешт, є неможливим.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.317,319,312,386,391 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харкова про зняття арешту з майна відмовити.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11.10.2023.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_3 .

Відповідач- Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Харкова, ЄДРПОУ 34952393, вул. Ярослава Мудрого, 26.

Суддя: І.В. Семіряд