Рішення № 114073951, 19.09.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9207/23

провадження № 2/753/5163/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

з секретарем судового засідання Змієвською А.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, третя особа Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ),

ВСТАНОВИВ:

02.06.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, третя особа державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори Шапченко Оксана Андріївна, у якій позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після померлої матері - ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, а саме 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру від 05.07.1999, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. Власником іншої 1/2 частини є та дружина позивача - відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру від 05.07.1999. Отже, дана квартира перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 . Частки співвласників у спільній власності на квартиру не визначені. 21.04.2023 Державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Шапченко О.А. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №915/02-31 у зв`язку з тим, що розмір частки померлої у квартирі належним чином не визначений. У зв`язку з цим позивач звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою від 11.07.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, витребувано у Сьомої київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) копію спадкової справи № 161/2022, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.46-48/.

31.07.2023 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову та розгляд справи без її участі /а.с.55-57/.

02.08.2023 з Сьомої київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) надійшла копія спадкової справи /а.с.58-74/.

04.08.2023 від відповідача Київської міської ради надійшов відзив, у якому представник відповідача просить прийняти рішення згідно чинного законодавства та розглянути справу у відсутність представника /а.с.75-87/.

07.08.2023 від Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) надійшли пояснення, у яких представник третьої особи просить ухвалити справедливе, законне та обґрунтоване рішення та провести розгляд справи за відсутності представника третьої особи /а.с.79-104/.

У підготовчому засіданні 10.08.2023 прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи копію спадкової справи, заява про визнання позовних вимог, відзив з додатками, пояснення з додатками, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 19.09.2023 /а.с.105/.

У судове засідання 19.09.2023 сторони та їх представники не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином та завчасно. Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про проведення засідання без її участі, від представника позивача надійшла заява з проханням провести судове засідання без його участі та участі позивача, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити /а.с.110,11/.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30.12.2021 Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.20/.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №68588278 від 17.02.2022, після смерті ОСОБА_3 було відкрито спадкову справу №69163163, номер у нотаріуса 161/2022 /а.с.21/.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме: 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру серії НОМЕР_2 від 05.07.1999 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, копією спадкової справи /а.с.19, 59-73/.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно).

Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними; розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦК).

За правилами ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 361 ЦК України, розпорядження часткою у праві спільної часткової власності співвласником може здійснюватися самостійно. Отже, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі права власності, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містять і статті 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах з позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі з частки спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою, частки визначаються рівними.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Суд також враховує роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в п. 3.4 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Пунктом 23 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що власниками квартири, що перебувала у спільній сумісній власності площею 79,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , була померла мати позивача ОСОБА_3 , а також відповідач - ОСОБА_2 , частки співвласників у спільній власності на квартиру не визначені.

Аналізуючи сукупність наведених та досліджених судом доказів та враховуючи пояснення сторін викладених в заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що способом захисту прав позивача буде визнання права власності по праву спадкування за законом після померлої матері у праві спільної сумісної власності на 1/2 частину квартири, що дасть можливість отримати в адміністративному порядку свідоцтво про право на спадщину за законом на належну його матері частину квартири.

За таких обставин та враховуючи, що іншого способу захисту прав позивача немає, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання стосовно судових витрат.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 13 420 грн /а.с.6,39/.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, за правилом, встановленим ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в рівних частках.

Однак, суд бере до уваги, що відповідач Київська міська рада залучена до участі в справі в якості відповідача виключно у зв`язку з представництвом держави у разі відсутності спадкоємців або неприйняття спадщини, а тому спір виник не звини Київської міської ради, що є підставою для звільнення її від відповідальності по відшкодуванні сплаченого судового збору.

За таких обставин, відшкодуванню підлягає тільки частина судового збору, покладена на відповідача ОСОБА_2 - 6 710 грн.

До початку розгляду справи по суті, 31.07.2023 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову.

Статтею 142 ЦПК України визначено, зокрема, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

За наведених обставин, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3 355 грн, решта судового збору - 3 355 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 141, 142, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3 355 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 3 355 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено та проголошено 19.09.2023.