Рішення № 114073272, 10.10.2023, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/805/23

Провадження № 2-а/550/10/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в смт Чутове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 4 роти Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Німченка Олександра Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції 4 роти Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Німченка Олександра Миколайовича, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАС №7313603 від 10.07.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.07.2023 на нього згідно постанови серії ЕАС №7313603 від 10.07.2023 року інспектором патрульної поліції 4 роти Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Німченком Олександром Миколайовичем накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за порушення вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП, зокрема за те, що ОСОБА_1 на вимогу не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документа на т/з. Однак позивач вказує, що відповідачем грубо порушені права позивача та була порушена сама процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч.5, 8 ст. 262 КАСУ Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Представник відповідача в установлений судом 15-денний строк направив відзив на позов.

В обґрунтування відзиву вказав, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на його особистих упередженнях та направлені лише на уникнення від адміністративної відповідальності. При цьому позивач дійсно відмовився пред`являти для перевірки зазначені документи, а сама по собі відмова від їх пред`явлення є окремим видом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Також на місці зупинки т/з позивач мав можливість скористатися своїми правами, передбаченими чинним законодавством, однак ніяких дій, спрямованих на їх реалізацію, не вчиняв. Щодо висновків позивача про обов`язковість задоволення його клопотання про передачу справи за місцем проживання представник відповідача зазначив, що вказане питання відноситься до дискреційних повноважень органу (посадової особи), що здійснює розгляд справи.

Крім того, позивачем було подано відповідь на відзив, у якому останній вказав, що не порушував ПДР у зазначений час, а сама постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому ОСОБА_1 було зупинено безпідставно, оскільки він не порушував ПДР України, у зв`язку з чим власне позивач і відмовився пред`являти документи працівнику поліції, оскільки він не вчиняв адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАСУ України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

У своєму позові позивач вказував, що оскаржувана постанова не містить доказів про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, не вказано чи взагалі таке фіксування проводилось та не надано інших доказів вчинення правопорушення та заперечував проти факту керування транспортним засобом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ч.3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Відповідно до пп.5,6 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 р. включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Отже, хоча Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 р. вбачається необхідність проведення відеозйомки, натомість ст. 283 КУпАП визначено, що технічний запис зазначається лише у випадку здійснення фото або відеозапису.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Позивачу в порушення інкриміновано недотримання п. 2.4 А ПДР України.

Так, згідно п. 2.4 (а) на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.126 КУпАП, розглядають органи Національної поліції.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 10.07.2023 на ОСОБА_1 згідно постанови серії ЕАС №7313603 інспектором патрульної поліції 4 роти Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Німченком Олександром Миколайовичем накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за порушення вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП, що передбачено п.2.4 а ПДР України.

Пунктами 1-9 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", визначеного вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, а саме:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Всі інші причини зупинки автомобіля - незаконні.

Частиною 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію"визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.03.2019 по справі №686/11314/17.

У відповідності до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Судом встановлено, що т/з під керуванням ОСОБА_1 було зупинено у відповідності до п. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», тобто у випадку, якщо водій порушив Правила дорожнього руху, що підтверджується матеріалами справи. При цьому ОСОБА_1 не заперечує факт непред`явлення вищевказаних документів для перевірки на вимогу працівника поліції, однак заперечує порушення ним ПДР України у зазначений час, що власне підтверджується і дослідженим відеозаписом з матеріалів справи, з якого також вбачається, що позивач повідомив відповідачу про те, що він бажає скористатися послугами безоплатного адвоката та просив перенести розгляд справи в смт Чутове Полтавської області, де проживає його адвокат.

В свою чергу, згідно п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно ст.33Закону України«Про дорожнійрух» технічнийстан транспортнихзасобів,що перебуваютьв експлуатації,у частині,що стосуєтьсябезпеки дорожньогоруху таохорони навколишньогосередовища,має відповідатиправилам,нормативам,затвердженим увстановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Також пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 передбачено, що на вітровому склі колісного т/з не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. При цьому ОСОБА_1 не заперечує наявність тріщини лобового скла т/з, отриманої при поверненні т/з з м. Івано-Франківська, технічний стан якого, в свою чергу, не відповідав вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, що передбачено вищезазначеним п. 31.1 ПДР України, у зв`язку з чим доводи ОСОБА_1 на відсутність з його боку порушення ПДР України під час зупинки т/з є необґрунтованими.

Разом з тим суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки т/з, порушив процедуру її розгляду, позбавив його законних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, з огляду на наступне.

Так, із зазначеного відеозапису вбачається, що поліцейський роз`яснив у встановленому законом порядку законні права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в т. ч право на захист, надав змогу позивачу зв`язатися із захисником.

В свою чергу, доводи ОСОБА_1 про те, що його позбавили права на захисника, також не підтверджуються наявними доказами. При цьому суд вказує, що порядок та процедура призначення особі безоплатного адвоката визначений Законом України «Про безоплатну правову допомогу», а саме посилання позивача на те, що адвокат проживає в смт Чутове Полтавської області, є безпідставним та необґрунтованим. Адже позивач навіть не намагався зателефонувати до адвоката, а лише усно вимагав у поліцейського призначити йому захисника, що не передбачено законодавством.

Крім того, згідно статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частинами першою-третьою, п`ятою-шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою-третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У відповідності до вимог частини третьої статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.

Аналіз положень частин першої третьої статті 258 КУпАП дозволяє дійти висновку, що їх дія поширюється:

1) на правопорушення, визначені в частині першій цієї статті;

2) у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

3) на випадки, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Частина друга статті 258 КУпАП надає право Національній поліції не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно на ці правовідносини поширюється положення частини четвертої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, зафіксованих в автоматичному режимі, зокрема, передбаченого статтею 126 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, відповідно до статті 258 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, здійснюється саме безпосередньо на місці вчинення правопорушення та без складання протоколу, що в свою чергу, свідчить про дотримання відповідачем процедури розгляду справи та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та те, що матеріалами адміністративної справи підтверджується та не спростовується той факт, що позивач не пред`явив для перевірки на вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документа на т/з, з огляду на встановлення судом вказаних у оскаржуваній постанові обставин порушення позивачем п. 2.4 а ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд приходить до висновку, що інспектор Німченко О.М. законно та обґрунтовано виніс постанову серії ЕАС №7313603 від 10.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відмова позивача надати поліцейському посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на т/з, обґрунтовуючи це тим, що позивач вважає його зупинку незаконною, не звільняє останнього від виконання ним обов`язків пред`явлення таких документів. Дії чи бездіяльність поліції може бути оскаржена у відповідному порядку до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 77, 242 - 246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 4 роти Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Німченка Олександра Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Чутівський районний суд Полтавської області. Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - інспектор патрульної поліції 4 роти Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Німченко Олександро Миколайович, адреса: м. Бориспіль, вул. С. Камінського, 4 Київської області.

Суддя Д.Є. Хоменко