Рішення № 114067341, 11.10.2023, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/1020/23

Провадження № 2/181/220/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2023 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Острянин В.В.

за участю представника позивача - прокурора Барабаш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Межова цивільну справу за позовом заступника керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 , третя особа: фермерське господарство «РИСК», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Заступник керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області 13 липня 2023 року звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 , третя особа: фермерське господарство «РИСК», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, вказавши в обґрунтування своїх позовних вимог, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, (зареєстроване місце проживання : російська федерація, АДРЕСА_1 ), набула право власності на земельну ділянку, розташовану на території Невської сільської ради Кремінського району Луганської області (на даний час Красноріченська селищна рада Сватівського району Луганської області), а саме: на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.07.2019 року, зареєстровано в реєстрі № 699, спадкова справа № 63/2019, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 1261 ЦК України (перша черга спадкоємців за законом), набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням 01.01 «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» із кадастровим номером 4421683200:01:003:0020, площею 10,1600 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Невської сільської ради Кремінського району Луганської області (на даний час Красноріченська селищна рада Сватівського району Луганської області).

На даний час земельна ділянка перебуває в оренді фермерського господарства «Риск», про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

29.10.2019 року проведено державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки (індексний номер 49466208).

Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 у 2019 році отримала вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність, одна на теперішній час вказану земельну ділянку не відчужила, однак зобов`язана була відчужити успадковану нею земельну ділянку сільськогосподарського призначення не пізніше 12.07.2020 року.

Вказані порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_1 є тримваючими, пов`язаними з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_1 характеризується тим, що не відчуження успадкованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення з 12.07.2019 року по цей час та їх фактична належність на праві власності іноземцю. Є порушенням вимог закону.

Позивач вважає, що якщо отримана ОСОБА_1 у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку, то така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

У судовому засіданні представник позивача Сватівської окружної прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник Головного управління Держгеокадастру у Луганській області у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала.

Згідно ст.281 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи фермерського господарства «Риск» про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, (зареєстроване місце проживання : російська федерація, АДРЕСА_1 ), набула право власності на земельну ділянку, розташовану на території Невської сільської ради Кремінського району Луганської області (на даний час Красноріченська селищна рада Сватівського району Луганської області), а саме: на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.07.2019 року, зареєстровано в реєстрі № 699, спадкова справа № 63/2019, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 1261 ЦК України (перша черга спадкоємців за законом), набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням 01.01 «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» із кадастровим номером 4421683200:01:003:0020, площею 10,1600 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Невської сільської ради Кремінського району Луганської області (на даний час Красноріченська селищна рада Сватівського району Луганської області) (а.с.26).

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 324318056 від 28.02.2023 року, 12.07.2019 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького районного нотаріального округу Тіщенком Олександром Миколайовичем, на підставі свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1261 ЦК України (перша черга спадкоємців за законом), серія та номер: 699, виданий 12.07.2019 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 4421683200:01:003:0020 площею 10,1600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до зазначеного витягу, власником земельної ділянки кадастровий номер 4421683200:01:003:0020 площею 10,1600 га є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: російська федерація, дата державної реєстрації 12.07.2019 рік, розмір частки 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1871113044216 (а. с. 23-24).

На даний час земельна ділянка перебуває в оренді фермерського господарства «Риск», про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру, що підтверджується договором оренди землі від 29.08.2019 року, укладеного між власником земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_1 та фермерським господарством «Риск». Об`єктом оренди за вказаним договором є земельна ділянка кадастровий номер: 4421683200:01:003:0020 площею 10,1600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору 15 років (а.с.27-31).

29.10.2019 року проведено державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки (індексний номер 49466208).

В силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст.41 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

За змістом ч. ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно п.ест.140ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.в ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: конфіскації земельної ділянки.

Положеннями ч. ч.1, 2, 4 ст. 145 ЗК України визначено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано, передбаченої земельним законодавством, процедури щодо відчуження набутої в порядку спадкування земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка з кадастровим номером 4421683200:01:003:0020 підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваних земельних ділянок, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги заступника керівника Сватівськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі:Головного управлінняДержгеокадастру уЛуганській областіпро припиненняправа власностіна земельнуділянку шляхомїї конфіскації підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України, а саме сплачений позивачем при поданні позову до суду судовий збір в сумі 2888,71 гривні слід стягнути на його користь з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,265ЦПК України,ст.ст.81,140,143,145ЗК України,ст.41Конституції України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги заступника керівника Сватівськоїокружної прокуратуриЛуганської областів інтересахдержави вособі:Головного управлінняДержгеокадастру уЛуганській областіпро припиненняправа власностіна земельнуділянку шляхомїї конфіскації задовольнити.

Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4421683200:01:003:0020, площею 10,1600 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Невської сільської ради Кремінського району Луганської області (на даний час Красноріченської селищної ради Сватівського району Лугаснької області), право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.07.2019 року (номер відомостей про речове право: 32372205, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 47755801 від 12.07.2019 року) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (ЄДРПОУ 39771244).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Луганської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909921, р/р UA048201720343140001000000839, банк: ДКСУ м.Київ) сплачений судовий збір у розмірі 2888,71 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 71 копійка).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Межівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Дата складання повного тексту рішення 11 жовтня 2023 року.

Суддя О. Є. Філь