Ухвала суду № 114065948, 10.10.2023, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

10 жовтня 2023 р. Справа № 924/971/23

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Міністерства юстиції України, м. Київ

до благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини", м. Хмельницький

Комуністичної партії України, м. Київ

про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав,

представники сторін:

позивача: Дмитришина В.В. - згідно інформації з ЄДРЮО, ФОП та ГФ;

відповідача 1: адвокат Савченко Я.В. - згідно ордеру від 13.09.2023 року;

відповідача 2: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.09.2023 року відкрито провадження у справі за позовом Міністерства юстиції України, м. Київ до благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини", м. Хмельницький, Комуністичної партії України, м. Київ про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав, призначено підготовче засідання на 10.10.2023 року.

02.10.2023 року від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому благодійна організація просить суд залишити позов у даній справі без розгляду, позаяк вважає, що у позивача відсутнє порушене право у спірних правовідносинах та Мін`юст не наділений процесуальною дієздатністю для звернення до суду з даним позовом. Клопотання мотивує положеннями Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою КМ України №896 від 12.08.2022 року, згідно яких на Мін`юст покладено лише обов`язки з розшуку майна політичної партії, зокрема, за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст. Водночас, у випадку, коли перелік майна містить відомості про нерухоме майно, то уповноваженим органом управління таким майном є Фонд державного майна України. Так, останній після отримання від МЮ України переліку майна та копії рішення суду протягом 10 робочих днів вживає заходів до державної реєстрації речових прав на таке майно.

З посиланням на ст.ст. 4, 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" наголошує, що до основних завдань фонду відноситься управління об`єктами державної власності, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло із державної власності з порушенням законодавства. При цьому, Фонд у сфері приватизації державного майна представляє інтереси України з питань визнання прав та регулювання відносин власності та використання державного майна.

З викладеного вважає, що саме Фонд держмайна у даному випадку є належним позивачем, тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України як такий, що поданою особою, яка не має процесуальної дієздатності.

З приводу поданого клопотання судом враховується, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 року, позов Міністерства юстиції України задоволено. Заборонено діяльність Комуністичної партії України. Передано майно, кошти та інші активи партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 р. № 896 (зі змінами) (далі - Порядок), після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави, Міністерство юстиції України вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. Абзацом першим пункту 3 Порядку передбачено, що за результатом заходів із розшуку майна політичної партії Міністерство юстиції України складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого у власність держави.

В подальшому, Мін`юст протягом 10 робочих днів з дня затвердження переліку майна надсилає його копію та копію рішення суду Фонду державного майна як уповноваженому органу управління цим майном. Фонд державного майна після отримання від Мін`юсту копії переліку майна та копії рішення суду протягом 10 робочих днів вживає заходів до державної реєстрації речових прав на таке майно та/або заходів з прийняття до сфери свого управління відповідних цінних паперів, корпоративних прав.

З викладених положень вбачається, що Фонд державного майна в даному випадку наділений повноваженнями з реєстрації права на виявлене Мін`юстом майно. Натомість, дії щодо його розшуку, в тому числі, шляхом надіслання до державних органів, зокрема АРМА, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності запитів (але не виключно), покладено на Міністерство юстиції України.

Відтак, судом критично оцінюються доводи відповідача 1 про те, що саме Фонд держмайна наділений повноваженнями на звернення до суду з даним позовом, позаяк правовідносини з повернення у державну власність майна заборонених політичних партій регулюються спеціальним порядком. Окрім того, спір у даній справі стосується майна, яке на даний час не є майном забороненої політичної партії та, відповідно, державної форми власності.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду.

09.10.2023 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову, у якій позивач просить суд визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення, а саме приміщення офісу загальною площею 607,7 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 257429368101, укладеного 05.08.2014 року між Комуністичною партією України та благодійною організацією "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини", посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Романішиним Я.О. та зареєстрованого за №1202; скасувати державну реєстрацію прав благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" на нежитлове приміщення, а саме приміщення офісу загальною площею 607,7 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 257429368101.

Заява мотивована тим, що при формулюванні позовних вимог позивачем використовувались дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, після ознайомлення із надісланою приватним нотаріусом копією договору встановлено, що 12.09.2016 року було видано дублікат договору замість втраченого договору від 05.08.2014 року. Тобто, припинення права власності на спірне приміщення відбулось саме на підстав договору від 05.08.2014 року, зареєстрованого за №1202.

Судом враховується, що за змістом частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зауважити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про зміну предмета позову відповідає положенням ст. 46 ГПК України та не є одночасною зміною предмету та підстав позову, тому приймається судом.

Представник Відповідача 1 у відзиві на позов також просить суд залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Романішина Ярослава Олександровича, оскільки він здійснював нотаріальне посвідчення оскаржуваного правочину.

З приводу поданого клопотання судом приймається до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України). Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 ГПК України. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 року у справі №911/2635/17 зазначив, що рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Проте, судом не встановлено та відповідачем 1 не зазначено, як саме потенційне рішення у даній справі щодо відповідачів може вплинути на права та обов`язки приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Романішина Ярослава Олександровича.

Обґрунтування залучення нотаріуса як третьої особи, викладене відповідачем 1, використовується у судовій практиці при розмежуванні участі нотаріуса як відповідача у справах про оскарження правочинів, посвідчених останнім, та роз`яснює про можливість залучення вказаних суб`єктів лише як третіх осіб. З вказаного не стверджується про необхідність залучення нотаріусів як третіх осіб у всіх справах про оскарження нотаріально посвідченого правочину.

Відтак суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 2 про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Романішина Ярослава Олександровича.

05.10.2023 року від представника відповідача 1 надійшло клопотання з проханням продовжити строк для подання письмових доказів та долучити їх до справи.

Судом приймається до уваги, що згідно ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України прав і законних інтересів юридичних осіб, у тому числі забезпечення права реалізації учасникам справи процесуальних прав. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов`язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.

З метою повного та всебічного дослідження всіх обставин спору, суд вважає за можливе поновити відповідачу 1 строк для подання письмових доказів та приєднати до матеріалів справи докази, подані із клопотанням від 05.10.2023 року.

Позивач в підготовчому засіданні 10.10.2023 року, з огляду на необхідність подання відповіді на відзив, просить встановити строк для її подання.

Так, за положеннями ч. 4 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про встановлення позивачу строк для подання відповіді на відзив до 24 жовтня 2023 року.

Представником відповідача 1 в підготовчому засіданні 10.10.2023 року заявлено клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Водночас, ГПК України пов`язує можливість закриття підготовчого провадження лише у випадку, якщо під час підготовчого засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу. Проте, як свідчать матеріали справи, судом не вирішені всі питання, передбачені вказаною нормою, зокрема, позивачем не подано відповідь на відзив. Окрім того, до суду вперше не з`явився представник відповідача 2, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 1 про закриття підготовчого провадження у справі №924/971/23.

З врахуванням вищезазначеного, підготовче засідання у справі №924/971/23 підлягає відкладенню на іншу дату.

Керуючись ст.ст. 46, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду.

Прийняти заяву позивача від 09.10.2023 року про зміну предмету позову.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача 2 про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Романішина Ярослава Олександровича.

Поновити відповідачу 1 строк для подання письмових доказів. Приєднати до матеріалів справи докази, подані із клопотанням від 05.10.2023 року.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив до 24 жовтня 2023 року.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача 1 про закриття підготовчого провадження у справі №924/971/23.

Відкласти підготовче засідання у справі №924/971/23 на 10 год. 00 хв. 27 жовтня 2023 року.

Підготовче засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення суддею, 10.10.2023 року, та не підлягає оскарженню.

повний текст ухвали складено 10.10.2023 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи; 2 - відповідачу 2 (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7; CK-KPU@KPU.KIEV.UA) - рек. з пов. про вручення; позивачу та відповідачу 1 в електронний кабінет