Рішення № 114065587, 05.10.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/441/21Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/441/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслойд (65079, м. Одеса, Куликове поле, буд. 1, каб. 5; код ЄДРПОУ 37238384)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Санюка Костянтина Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 )

Про стягнення 219386,45 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Топунова А.М., ордер

Встановив: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Транслойд звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Санюк Костянтина Миколайовича про стягнення 219386,45 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслойд направлено на стягнення з відповідача коштів за завдані збитки у розмірі 219386,45 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2021р. прийнято позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю „Транслойд до розгляду та відкрито провадження у справі №916/441/21. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "22" березня 2021 р. о 11:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 22.03.2021р. о 11:20.

22.03.2021р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.04.2021р. о 12:00.

30.03.2021р. до суду відповідачем було надано відзив на позовну заяву.

05.04.2021р. до суду відповідачем подано клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просив суд витребувати у позивача оригінали доданих до позовної заяви документів, перелік яких наведено у поданому клопотанні, однак у судовому засіданні представник відповідача просив суд не розглядати таке клопотання.

Представником відповідача в судовому засіданні 05.04.2021р. було усно заявлено клопотання, в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України, відповідно до якого останній просив суд витребувати у позивача оригінали письмових доказів, поданих позивачем до позову, оскільки такі докази викликають у відповідача сумніви щодо відповідності їх оригіналам.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2021р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/441/21 на 30 днів до 26.05.2021р. Відкладено підготовче засідання на "28" квітня 2021р. о 15:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 28.05.2021р. о 15:00. Задоволено клопотання представника Фізичної особи-підприємця Санюк Костянтина Миколайовича та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслойд на огляд суду в судовому засіданні оригінали наступних письмових доказів: Договору №090118-1 перевезення вантажу від 09.01.2018р.; Заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018р.; Додаткової угоди до Договору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018р., укладену 19.02.2018р., Цивільно правової угоди №2 від 26.01.2018р.; Договору №090221-2 про добровільне врегулювання вимоги щодо відшкодування збитків від 09.02.2021р.; платіжного доручення №3977 від 12.02.2021р.; платіжного доручення №3978 від 12.02.2021р.

13.04.2021р. до суду позивачем було надано відповідь на відзив.

06.05.2021р. до господарського суду Одеської області представником відповідача було подано клопотання про призначення експертизи, відповідно до якого останній просив суд призначити судову експертизу (почеркознавчу) у даній справі, проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному експертному-криміналістичному центру МВС України та на розгляд та вирішення почеркознавчої експертизи поставити наступні питання: Чи належить підпис на останньому аркуші оригіналу заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Перевізник, особисто Санюку Костянтину Миколайовичу? Чи належить підпис на оригіналі додаткової угоди від 19.02.2018 року до договору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Перевізник, особисто Санюку Костянтину Мико лайовичу? Чи належить підпис на останньому аркуші оригіналу цивільно-правової угоди №2 від 26.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Замовник, особисто ОСОБА_1 ?

11.05.2021р. позивачем були надані пояснення.

11.05.2021р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення на 13.05.2021р. о 12:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2023р. клопотання Фізичної особи-підприємця Санюка Костянтина Миколайовича від 06.05.2021р. задоволено частково. Призначено у справі №916/441/21 судову почеркознавчу експертизу. Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено питання:

1)Чи належить підпис на останньому аркуші оригіналу заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Перевізник, особисто ОСОБА_1 чи іншій особі?

2)Чи належить підпис на оригіналі додаткової угоди від 19.02.2018 року до Дого вору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Перевізник, особисто Санюку Костянтину Миколайовичу чи іншій особі ?

В іншій частині клопотання Фізичної особи-підприємця Санюка Костянтина Миколайовича від 06.05.2021р. залишено без задоволення. Витрати по оплаті проведення судової почеркознавчої експертизи покладено на Фізичну особу-підприємця Санюка Костянтина Миколайовича. Попереджено судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Експертний висновок після проведення експертного дослідження представити господарському суду Одеської області. Провадження у справі №916/441/21 зупинено до одержання результатів експертизи. Матеріали справи №916/441/21 надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85).

18.06.2021р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судового експерта про уточнення експертного завдання та надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи. Також, до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов рахунок №21-3051(4) від 11.06.2021р. на оплату експертного дослідження у даній справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2021р. поновлено провадження у справі №916/441/21 з 02.08.2021р. Підготовче засідання у справі призначено на "02" серпня 2021 р. о 12:30. Запропоновано учасникам справи ознайомитись з клопотанням судового експерта та надати до суду пояснення та витребувані судовим експертом документи. Викликано учасників справи у судове засідання 02.08.2021р. о 12:30.

У поданому клопотанні судовий експерт просив суд уточнити:

- чи саме „Заявка на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018, яка розміщена на аркушах 195-196 господарської справи №916/441/21 є досліджуваним документом, оскільки у документі відсутній розділ „Реквізити та підписи сторін та графа „Перевізник, який зазначений у питанні ухвали та конкретизувати який саме підпис від імені ОСОБА_1 підлягає дослідженню, оскільки у питанні ухвали значиться один, а у документі міститься два підписи (у випадку що цей документ є досліджуваним);

- які саме почерк та підписи ОСОБА_1 , що містяться у документах матеріалів справи №916/441/21 можна використовувати при порівняльному дослідженні в якості його зразків, оскільки відповідно до п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експерту забороняється „... самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

Крім того, судовий експерт просив суд надати вільні зразки почерку (де б зустрічалися записи у вигляді прізвища та ініціалів) та підписів ОСОБА_1 , завірені ним самим, у оригіналах аналогічних документів, максимально наближених за часом виконання до досліджуваних об`єктів, у т.ч. до січня 2018 року, виконані пастою для кулькових ручок (не менше 10-ти документів). Якщо такі зразки відсутні, прошу повідомити про це письмово.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2023р. клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.06.2021р. вх. №ГСОО 16557/21 по справі №916/441/21 розглянуто по суті та задоволено. Провадження у справі №916/441/20 зупинено до одержання результатів експертизи. Матеріали справи №916/441/20 надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. У вказаній ухвалі судом зазначено, що перша сторінка документу - оригіналу заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року знаходиться на 195 аркуші справи та друга сторінка зазначеного документу знаходиться на 204 аркуші справи. Отже, Заявка на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018р., яка знаходиться в матеріалах Т.1 господарської справи №916/441/21 на аркушах 195 та 204 - є досліджуваним документом. Також суд зазначав, що на питання експерта, що в якості експериментальних зразків, є за можливе використовувати при порівняльному дослідженні, зразки почерку та підпису ОСОБА_1 , відібрані судом, що містяться в Т.1 господарської справи №916/441/21 на аркушах з 208 по 212. Суд зазначав, що залучені документи відповідачем відповідно до супровідного листа від 02.08.2021р. (Т.1 а.с. 235-251) не дозволяється використовувати при експертному дослідженні, оскільки не є за можливо стверджувати, що підписи, які містяться на таких документах, виконані ОСОБА_1 особисто.

22.10.2021р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2021р. поновлено провадження у справі №916/441/21. Підготовче засідання у справі призначено на "22" листопада 2021 р. о 10:45. Запропоновано учасникам справи ознайомитись з клопотанням судового експерта та надати до суду витребувані судовим експертом документи. Викликано учасників справи у судове засідання 22.11.2021р. о 10:45.

22.11.2021р. до суду позивачем супровідним листом були залучені оригінали документів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2021р. клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.10.2021р. вх. №ГСОО 28002/21/21 по справі №916/441/21 розглянуто по суті та задоволено. Матеріали справи №916/441/21 надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи. Провадження у справі №916/441/21 зупинено до одержання результатів експертизи. У зазначеній ухвалі судом було зазначено, що у судовому засіданні представником відповідача супровідним листом були залучені до матеріалів справи оригінали документів та належним чином засвічену копію паспорта ОСОБА_1 . Суд зазначав, що залучені відповідачем відповідно до супровідного листа від 22.11.2021р. документи не дозволяється використовувати при експертному дослідженні, оскільки не є за можливо стверджувати, що підписи, які містяться на таких документах, виконані ОСОБА_1 особисто, підпис та зразок почерку відповідача, виконанні ним на копії паспорту, є за можливе досліджувати при здійсненні експертного дослідження.

24.12.2021р. до суду від експертної установи надійшло повідомлення №21-5296 про неможливість надання висновку від 16.12.2021р.

14.01.2021р. від експертної установи до суду надійшли матеріали господарської справи №916/441/21.

Як з`ясовано судом, відповідно до повідомлення №21-5296 про неможливість надання висновку, складеного 16.12.2021р. судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Брайловською В.Є., впродовж встановленого нормативним актом термін (Інструкція проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (в чинній редакції) запитані експертом документи до ОНДІСЕ не надійшли, що унеможливлює проведення дослідження. У зв`язку з чим на підставі ст. 69 ГПК України, пп. 2.2 та 4.10 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (в чинній редакції) було повідомлено про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2022р. поновлено провадження у справі №916/441/21. Підготовче засідання у справі призначено на "31" січня 2022 р. о 12:30. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення станом на момент розгляду справи. Викликано учасників справи у судове засідання 31.01.2022р. о 12:30.

31.01.2022р. до суду відповідачем було надано клопотання про призначення експертизи у даній справі.

31.01.2022р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з непрацездатністю судді Д`яченко Т.Г. у період з 31.01.2022р. по 05.02.2022р. включно.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2022р. призначено підготовче засідання у справі на "16" лютого 2022 р. о 12:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 16.02.2022р. о 12:30.

Приймаючи до уваги, що 16 лютого 2022р. з 10 год. 20 хв. до 13 год. 00 хв. всі працівники та відвідувачі суду були евакуйовані з адміністративної будівлі, у зв`язку з проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі, судове засідання не відбулось.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2022р. призначено підготовче засідання на "21" лютого 2022 р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 21.02.2022р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2022р. клопотання Фізичної особи-підприємця Санюка Костянтина Миколайовича від 31.01.2022р. задоволено повністю. Призначено у справі №916/441/21 судову почеркознавчу експертизу. Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

4.На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено наступні питання:

1)Чи належить підпис на останньому аркуші оригіналу заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Перевізник, особисто ОСОБА_1 чи іншій особі?

2)Чи належить підпис на оригіналі додаткової угоди від 19.02.2018 року до Дого вору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Перевізник, особисто ОСОБА_1 чи іншій особі ?

Витрати по оплаті проведення судової почеркознавчої експертизи покладено на Фізичну особу-підприємця Санюка Костянтина Миколайовича. Попереджено судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Експертний висновок після проведення експертного дослідження представити господарському суду Одеської області. Провадження у справі №916/441/21 зупинено до одержання результатів експертизи. Матеріали справи №916/441/21 надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

У зазначеній ухвалі судом вказано, що відповідачем відповідно до супровідного листа від 16.08.2021р. вх. № ГСОО 21761/21 були залучені оригінали документів. Поряд з цим, суд зазначав про надання дозволу судовому експерту на використання в якості вільних зразків почерку та підпису Санюка Костянтина Миколайовича оригіналу довіреності від 13.06.2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М. та зареєстрованої за номером 3945, виданої Санюком К.М. на ім`я ТОВ „Лукро при проведення експертного дослідження у даній справі. (а.с. 79-84, т.2). Інші документи, що додані відповідачем до супровідного листа від 16.08.2021р. - не повинні прийматись судовим експертом до уваги при проведенні експертизи, оскільки за такими документами не можливо з`ясувати, що відповідні підписи зроблено особисто Санюком Костянтином Миколайовичем. У судовому 22.11.2021р. засіданні представником відповідача супровідним листом були залучені до матеріалів справи оригінали документів та належним чином засвічену копію паспорта ОСОБА_1 . Суд зазначав, що залучені відповідачем відповідно до супровідного листа від 22.11.2021р. документи не дозволяється використовувати при експертному дослідженні, оскільки не є за можливо стверджувати, що підписи, які містяться на таких документах, виконані Санюком К.М. особисто, підпис та зразок почерку відповідача, виконанні ним на копії паспорту, є за можливе досліджувати при здійсненні експертного дослідження.

11.07.2022р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2022р. поновлено провадження у справі №916/441/21. Підготовче засідання у справі призначено на "08" серпня 2022 р. о 12:00. Запропоновано учасникам справи ознайомитись з клопотанням судового експерта та надати до суду витребувані судовим експертом документи. Викликано учасників справи у судове засідання 08.08.2022р. о 12:00.

05.08.2022р. до суду представником відповідача супровідним листом були залучені документи до матеріалів справи на виконання вимог клопотання експерта.

Оглянувши документи представника відповідача, які були залучені останнім до матеріалів справи за вх. № ГСОО 15495/22 від 05.08.2022р. суд зазначав, що дозволяється при експертному дослідженні у якості вільних зразків почерку Санюка Костянтина Миколайовича використовувати копію паспорту № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 . Інші документи, що залучені відповідачем відповідно до супровідного листа від вх.№ ГСОО 15495/22 від 05.08.2022р. не дозволяється використовувати при експертному дослідженні, оскільки не є за можливо стверджувати, що підписи, які містяться на таких документах, виконані Санюком К.М. особисто.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.08.2023р. клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.07.2021р. вх. №ГСОО 12787/22 по справі №916/441/21 розглянуто по суті та задоволено. Залучено до матеріалів справи супровідний лист від 05.08.2022р. вх. № ГСОО 15495/22. Провадження у справі №916/441/21 зупинено до одержання результатів експертизи. Матеріали справи №916/441/21 надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

02.11.2022р. від експертної установи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшли матеріали господарської справи №916/441/21 та повідомлення №22-2460 про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи від 12.10.2022р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2023р. поновлено провадження у справі №916/441/21. Підготовче засідання у справі призначено на "05" грудня 2022 р. о 10:40. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення станом на момент розгляду справи. Викликано учасників справи у судове засідання 05.12.2022р. о 10:40.

29.11.2022р. та 12.12.2022р. до суду відповідачем було надано клопотання про застосування строку позовної давності.

05.12.2022р. судове засідання не відбулось через відсутність електропостачання в приміщенні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2022р. призначено підготовче засідання по справі №916/441/21 на "20" грудня 2022 р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 20.12.2022р. о 12:00.

12.12.2022р. до суду відповідачем було надано клопотання про призначення експертизи у даній справі.

20.12.2022р. до суду позивачем були надані додаткові письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2022р. клопотання Фізичної особи-підприємця Санюка Костянтина Миколайовича від 12.12.2022р. задоволено повністю. Призначено у справі №916/441/21 судову почеркознавчу експертизу.

Проведення судової почеркознавчої експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено наступне питання:

1)Чи належить підпис на останньому аркуші оригіналу заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Перевізник, особисто Санюку Костянтину Миколайовичу чи іншій особі?

2)Чи належить підпис на оригіналі додаткової угоди від 19.02.2018 року до Дого вору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Перевізник, особисто Санюку Костянтину Миколайовичу чи іншій особі ?

Витрати по оплаті проведення судової почеркознавчої експертизи покладено на Фізичну особу-підприємця Санюка Костянтина Миколайовича. Попереджено судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Експертний висновок після проведення експертного дослідження представити господарському суду Одеської області. Провадження у справі №916/441/21 зупинено до одержання результатів експертизи. Матеріали справи №916/441/21 надіслано на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

16.02.2023р. до суду від експертної установи надійшов лист про продовження строків проведення експертизи, а також щодо оплати рахунку. Листом господарського суду Одеської області від 16.02.2023р. було повідомляю експертну установу про необхідність направлення до господарського суду Одеської області матеріалів справи № 916/441/21.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.03.2023р. поновлено провадження у справі №916/441/21. Підготовче засідання у справі призначено на "16" березня 2023 р. о 14:40. Запропоновано учасникам справи надати письмові щодо можливості продовження строків проведення експертизи.

15.03.2023р. до суду відповідачем було надано супровідний лист, відповідно до якого було залучено квитанцію про оплату вартості експертного дослідження. Також відповідачем були надані пояснення та зазначено суду, що він не заперечує проти проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2023р. клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 16.02.2023р. вх. № ГСОО 4925/23 по справі №916/441/21 розглянуто по суті та задоволено. Залучено до матеріалів справи оригінал квитанції 0.0.2900987973.1 від 14.03.2023р. на суму 14338,80 грн. Погоджено строк проведення експертизи понад 90 календарних днів. Провадження у справі №916/441/21 зупинено до одержання результатів експертизи. Матеріали справи №916/441/21 надіслано на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

10.05.2023р. до суду від експертної установи надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, відповідно до якого експерт просив суд надати вільні зразки підпису та почерку Санюка Костянтина Миколайовича, що наявні в нотаріально посвідчених документах, угодах, квитанціях, заявах, різних відомостях, договорах, розписках, банківських відомостях, офіційних документах, записниках тощо (у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваних документів, тобто за 2016 2020 роки) у максимально можливій кількості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2023р. поновлено провадження у справі №916/441/21. Підготовче засідання у справі призначено на "29" травня 2023 р. о 12:20. Запропоновано учасникам справи ознайомитись з клопотанням судового експерта та надати до суду витребувані судовим експертом документи.

Станом на момент розгляду клопотання експерта до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) від відповідача клопотання на надходили, документів ним на виконання вимог експерта до суду надано не було, ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2023р. клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (від 10.05.2022р. вх. №ГСОО 15424/23) по справі №916/441/21- розглянуто по суті, з повідомленням експерта про ненадання додаткових матеріалів з боку учасників справи. Провадження у справі №916/441/21 зупинено. Матеріали справи №916/441/21 надіслано на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

19.07.2023р. до суду від експертної установи надійшов висновок експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі №916/441/21 від 06.07.2023р. №2382/2383/23-32.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2023р. поновлено провадження у справі №916/441/21. Підготовче засідання у справі призначено на "21" серпня 2023 р. о 11:00. Запропоновано учасникам справи ознайомитись з висновком експертів та надати письмові пояснення станом на момент розгляду справи. Викликано учасників справи у судове засідання 21.08.2023р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2023р. закрито підготовче провадження по справі №916/441/21. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "18" вересня 2023 р. о 12:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 18.09.2023р. о 12:45.

18.09.2023р. до суду позивачем були надані пояснення.

18.09.2023р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 27.09.2023р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2023р. повідомлено позивача по справі №916/441/21 Товариство з обмеженою відповідальністю „Транслойд про судове засідання, яке відбудеться "27" вересня 2023 р. о 12:00.

27.09.2023р. представником відповідача були надані до суду письмові тези промови в судових дебатах.

27.09.2023р. позивачем було надано додаткові пояснення.

27.09.2023р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 05.10.2023р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2023р. повідомлено позивача по справі №916/441/21 Товариство з обмеженою відповідальністю „Транслойд про судове засідання, яке відбудеться "05" жовтня 2023 р. о 12:00.

У судовому засіданні 05.10.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 10.10.2023р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за час розгляду справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 05.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна», як власником втраченого вантажу, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» було укладено Договір на логістичні послуги №ТЕО05/09/14.

Позивачем було зазначено суду, що 24.05.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» було отримано заявку Консолид-01 та 25.05.2018р. заявку СФ-00000228.

26.01.2018р. між Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслойд та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» було укладено Договір-заявку №6126012018 про надання транспортно-експедиційних послуг в межах України від 26.01.2018р.

За умовами п. Е.6 Договору від 26.01.2018р., виконавець несе повну матеріальну відповідальність перед замовником за збереження вантажу з моменту завантаження і до моменту розвантаження. За втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу, в тому числі 1 одиниці зазначеній в ТТН та видатковій накладній.

09.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Транслойд та Фізичною особою-підприємцем Санюком Костянтином Миколайовичем було укладено Договір перевезення вантажу №0901118-1.

Позивачем було зазначено суду, що на виконання умов Договору, 26.01.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено заяву на перевезення вантажу №1 за маршрутом Київ Одеса, транспортний засіб що здійснював перевезення ДАФ НОМЕР_4 з напівпричепом Когель НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Також позивачем було зазначено, що 19.02.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору перевезення вантажу №0901118-1 від 09.01.2018р., відповідно до змісту якої відповідач визначає свою відповідальність за завдані збитки за заявкою від 26.01.2018р., то сторонами встановлено строк позовної давності у 3 роки.

Позивачем було пояснено суду, що перевезення викраденого вантажу здійснювалось на транспортних засобах відповідача, перевезення вантажу здійснювалось за ТТН: ВН-00000152 від 26.01.2018р., ВН-00000153 від 26.01.2018р. та ВН-00000154 від 26.01.2018р. та факт прийняття вантажу до перевезення підтверджується підписами водія ОСОБА_2 .

За посиланням позивача, 29.01.2018р. водій відповідача на автостоянці виявив нестачу вантажу, про що відповідачем було подано відповідну заяву до правоохоронних органів та за результатами звернення було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №12018161490000181.

Як пояснював позивач, після виявленні нестачі вантажу, водієм ОСОБА_2 надано письмові пояснення, у яких він зазначив, що прийняв вантаж до перевезення та працює у відповідача.

За результатами розбіжностей складено відповідні акти.

Позивачем було зазначено суду, що після нестачі вантажу Товариство з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» від свого замовника отримало претензії №1 від 01.02.2018р. на суму 174720,91 грн., №2 від 06.03.2018р. на суму 81666,65 грн. та №3 від 06.03.2018р. на суму 169375,70 грн.

За поясненнями позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» було сплачено замовнику грошову суму у розмірі 425763,26 грн.

09.02.2021р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» було укладено Договір про добровільне врегулювання вимоги про відшкодування збитків та п. 3.1. Договору було визначено суму у розмірі 219386,45 грн.

Позивачем зазначалось, що ним було перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» суму у розмірі 219386,45 грн. та на підставі ст. 1191 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача.

Також позивачем зазначалось, що в межах справи 910/11760/80 було встановлено факт залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» до перевезення, факт здійснення перевезення відповідачем та факт нестачі вантажу та його вартість.

Надаючи відзив на позовну заяву, відповідачем було зазначено суду, що 26.01.2018р. відповідачем було отримано від позивача усне замовлення та письмово договір не укладався.

Відповідачем було зауважено суду, що він не укладав жодних письмових документів з позивачем, окрім того, не укладав цивільно-правової угоди з водієм.

Відповідачем зазначалось суду, що в період з 27 по 29 січня 2018 року опломбований транспортний засіб в з вантажем , за погодженням з позивачем, знаходився на автостоянці, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Хуторська, 3 та 29 січня 2018 року водій відповідача помітив нестачу вантажу, про що було повідомлено правоохоронні органи та за фактом події до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості.

Відповідач наголошував, що у його діях відсутні елементи складу цивільного правопорушення, а саме відсутній факт протиправної поведінки та вини відповідача.

Відповідачем було зазначено суду, що в процесі розгляду справи ним було заявлено клопотання про витребування у позивача на огляд суду в судовому засіданні оригіналів доданих до позовної заяви пись мових доказів та в процесі ознайомлення з матеріалами справи, зокрема, з наданими позивачем оригі налами заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року, додаткової угоди від 19.02.2018 року до договору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018 року та цивільно-правової угоди №2 від 26.01.2018 року, відповідачем було виявлено той факт, що дані позивачем вищезазначені оригінали документів містять підпис ОСОБА_1 , який насправді йому не належить, оскільки, фактичного укладання заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року та додаткової угоди від 19.02.2018 року до договору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018 року, підписання їх оригіналів або копій сторонами не відбувалось.

Також було зазначено суду, що цивільно-правової угоди №2 від 26.01.2018 року укладеної, начебто, між Фізичною особою-підприємцем Санюком К.М. та ОСОБА_2 взагалі не існувало та ніколи не укладалось.

Крім цього, відповідач зазначав, що заявка на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року та додаткова угода від 19.02.2018 року до договору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018 року з позивачем не укладались, оригіналами сторони не обмінювались.

Відповідно до наданої відповіді на відзив, позивачем було зазначено, що факт та розмір збитків було встановлено у справі №910/11760/80. Позивачем було надано пояснення та зазначено, зокрема, що судом апеляційної інстанції по справі №910/11760/80 встановлено, що перевезення здійснювалось безпосередньо Санюком Костянтином Миколайовичем за договором, укладеним з позивачем №090118-1 від 09.01.2018р. та заявкою №1 від 26.01.2018р.

Посилаючись на положення ст. 924 Цивільного кодексу України, позивачем зазначалось, що зазначена норма передбачає принцип вини в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на перевізникові.

Також позивачем було зазначено суду, що 19.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Транслойд та Фізичною особою-підприємцем Санюк Костянтином Миколайовичем укладено Додаткову угоду до Договір перевезення вантажу № 090118-1 від 09.01.2018 року, відповідно до змісту якої відповідач визнає свою відповідальність за завдані збитки за заявкою на перевезення вантажу № 1 від 26.01.2018р., та сторонами встановлено строк позовної давності у 3 роки.

Надаючи клопотання про застосування позовної давності, відповідачем було зазначено суду, що 29.01.2018р. позивачем було отримано пояснення від водія про подію та позивачем подано позовну заяву від 18.02.2021р.,тобто з пропуском позовної давності.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, то позивачем було зазначено суду, що лише після сплати коштів у сумі 219386,45 грн. до нього в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право регресної вимоги до відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача за час розгляду справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб`єктом порушення позивач вважає відповідача.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Тобто інтерес позивачів має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним позивачем в позовній заяві, суд зазначає таке.

Як з`ясовано судом, 05.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» було укладено Договір на логістичні послуги №ТЕО05/09/14.

Матеріали справи містять заявку Консолид-01 від 24.01.2018р. та заявку СФ-00000228 від 25.01.2018р.

Судом з`ясовано, що 26.01.2018р. між Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслойд та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» було укладено Договір-заявку №6126012018 про надання транспортно-експедиційних послуг в межах України.

Як встановлено судом, 09.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Транслойд, як замовником, та Фізичною особою-підприємцем Санюком Костянтином Миколайовичем, як перевізником, було укладено Договір перевезення вантажу №0901118-1.

Судом з`ясовано, що 26.01.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено заяву на перевезення вантажу №1 за маршрутом Київ Одеса, транспортний засіб що здійснював перевезення ДАФ НОМЕР_4 з напівпричепом НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Також судом з`ясовано, що 19.02.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору перевезення вантажу №0901118-1 від 09.01.2018р.

Додатковою угодою від 19.02.2018р. до Договору перевезення вантажу №0901118-1 від 09.01.2018р. визначено, що перевізник визнає відповідальність перед замовником за часткову втрату вантажу (побутової техніки) перевезення якого здійснювалось за заявкою на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018р. за маршрутом Київ Одеса на автомобілі ДАФ д.н. НОМЕР_4 , сторони погодили, що випадку пред`явлення третіми особами претензій до замовника стосовно відшкодування збитків завданих втратою вантажу (побутової техніки) перевезення якого здійснювалось за заявкою на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018р. за маршрутом Київ Одеса на автомобілі ДАФ д.н. НОМЕР_4 , перевізник зобов`язується врегулювати такі претензії власними силами та за власний рахунок, або відшкодувати замовнику розмір понесених ним збитків. Сторони погодили, що позовна давність да договором перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018р. становить 3 роки.

Також матеріали справи містять Цивільно-правову угоду №2 від 26.01.2018р. укладену між відповідачем та ОСОБА_2 , за умовами якої замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати перевезення вантажу.

Перевезення вантажу здійснювалось на транспортних засобах відповідача, перевезення вантажу здійснювалось за ТТН: ВН-00000152 від 26.01.2018р., ВН-00000153 від 26.01.2018р. та ВН-00000154 від 26.01.2018р. та факт прийняття вантажу до перевезення підтверджується підписами водія ОСОБА_2 .

Судом з`ясовано, що 29.01.2018р. водій відповідача на автостоянці виявив нестачу вантажу, про що відповідачем було подано відповідну заяву до правоохоронних органів та за результатами звернення було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №12018161490000181. Як пояснював позивач, після виявленні нестачі вантажу, водієм ОСОБА_2 надано письмові пояснення, у яких він зазначив, що прийняв вантаж до перевезення та працює у відповідача. Також матеріали справи містять Акти розбіжності.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» було отримало претензію №1 від 01.02.2018р. на суму 174720,91 грн., №2 від 06.03.2018р. на суму 81666,65грн. та №3 від 06.03.2018р. на суму 169375,70 грн.

Відповідно до платіжного доручення №250 від 31.05.2019р. вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» було сплачено замовнику грошову суму у розмірі 425763,26 грн.

Поряд з цим, з наявного в матеріалах справи Договору №090221-2 про добровільне врегулювання вимоги щодо відшкодування збитків від 09.02.2021р. з`ясовано, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» було укладено правочин та п. 3.1. правоичну було визначено суму у розмірі 219386,45 грн.

Судом з`ясовано, що відповідно до платіжного доручення №3977 від 12.02.2021р. та №3978 від 12.02.2021р. позивачем були перераховані грошові кошти у розмірі 100000,00 грн. 119386,45 грн. відповідно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик».

Також судом з`ясовано, за текстом постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020р. по справі №910/11760/18 було встановлено, що під час перевезення вищевказаного товару відбулася крадіжка вантажу з автотранспорту, яким він перевозився, про що повідомлено правоохоронні органи та зацікавлених осіб. За фактом зазначеної події до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості за №12018161490000181 від 29.01.2018 з посиланням на ч. 1 ст. 185 КК України. Згідно з витягом з вказаного реєстру ОСОБА_1 повідомив, що у період часу з 27.01.2018 16:00 до 29.01.2018 9:00 невстановлена особа викрала водонагрівачі та газові котли торгової марки Арістон з транспортного засобу DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 у м. Одесі по вул. Хуторській, 3, чим завдано збитків, розмір яких встановлюється.

У статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Статтями 908 Цивільного кодексу України та 306 Господарського кодексу України унормовано, що загальні умови перевезення вантажів визначаються цими Кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

За змістом наведених норм обсяг відповідальності перевізника за договором перевезення може бути погоджений сторонами у відповідному договорі і не повинен суперечити положенням чинного законодавства.

Пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, підставою для такої відповідальності, як відшкодування збитків є порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено говором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Нормами частини 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частина 2 статті 614 Ц К України).

Згідно із частиною 1 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумція вини зобов`язаної сторони. При цьому, обов`язок доведення невинуватості лежить на перевізнику. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу для перевезення й інших обставин, передбачених законом. Пошкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено о перевезення. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.

Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризується одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Отже, слід зробити висновок про те, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Переважному застосуванню підлягають саме норми статті 924 ЦК України, в частині обов`язку доведення вини, оскільки зазначена стаття передбачає підстави звільнення перевізника від відповідальності.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Відтак, втрата, нестача і пошкодження вантажу є наслідком його незбереження під час перевезення, що свідчить про неналежне виконання перевізником своїх обов`язків за договором перевезення та є підставою господарсько-правової відповідальності перевізника.

Предметом розгляду даної справи, є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач заперечував щодо підписання з його боку заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року, додаткової угоди від 19.02.2018 року до договору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018 року та цивільно-правової угоди №2 від 26.01.2018 року.

Судом неодноразово призначались експертні дослідження з метою вирішення питання Чи належить підпис на останньому аркуші оригіналу заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Перевізник, особисто ОСОБА_1 чи іншій особі? Чи належить підпис на оригіналі додаткової угоди від 19.02.2018 року до Дого вору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018 року, розділ „Реквізити та підписи сторін, графа „Перевізник, особисто ОСОБА_1 чи іншій особі.

Однак, за відсутності порівняльних зразків, які не були надані відповідачем, такі експертні дослідження не були проведенні в рамках даної справи.

З урахуванням зазначеного, судом не можуть прийматись як дійсні та підтвердженні відповідними доказами твердження відповідача щодо не підписання ним заявки на перевезення вантажу №1 від 26.01.2018 року, додаткової угоди від 19.02.2018 року до договору перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018 року, оскільки за час тривалого розгляду справи останнім не було доведено суду свої посилання та доводи.

З урахуванням сутності принципу змагальності саме відповідач, як особа яка заперечує проти укладання та підписання певних правочинів, має довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування своїх заперечень.

Щодо позовної давності, яка була заявлена відповідачем, суд зазначає таке.

У Цивільному кодексу України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 цього Кодексу). Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, про які повідомив позивач. Такий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16.

Суд зазначає, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду, оскільки Додатковою угодою від 19.02.2018р. до Договору перевезення вантажу №0901118-1 від 09.01.2018р. сторони погодили, що позовна давність да договором перевезення вантажу №090118-1 від 09.01.2018р. становить 3 роки, а також позивач набув права стягнення з відповідача збитків після сплати 12.02.2021р. грошових коштів у розмірі 100000,00 грн. 119386,45 грн. відповідно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик».

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 3290,80 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслойд задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Санюка Костянтина Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 )

Про стягнення 219386,45 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслойд (65079, м. Одеса, Куликове поле, буд. 1, каб. 5; код ЄДРПОУ 37238384) 219386 (двісті дев`ятнадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 45 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3290 (три тисячі двісті дев`яносто) грн. 80 коп.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2023р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко