Рішення № 114065103, 10.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

10.10.2023Справа № 910/10990/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу №910/10990/23

за позовом приватного акціонерного товариства "Компанія РОСТОК" (код 00227560, бул.Вацлава Гавела 4,Київ , 03067 )

до приватного підприємства "ОСКОР" (код 32252116, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, Київ ,03164)

про стягнення 242 488,93 грн,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Компанія РОСТОК" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "ОСКОР" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення 185 358, 91 грн за договором оренди приміщення від 24.11.2021 №288 (далі - Договір), 954,41 грн 3% річних за користування коштами та 56 175,61 грн інфляційних витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано зобов`язань зі сплати оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/10990/23; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

19.07.2023 позивач подав суду на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі оригінали документів, доданих до позовної заяви для огляду, та клопотання про долучення до матеріалів справи доказу, а саме заяви відповідача про реструктуризацію боргу.

19.09.2023 відповідач подав суду клопотання, в якому просив розглянути справу за участю Підприємства.

Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до частини шостої статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом даного позову є стягнення 242 488,93 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 268 400 грн.

Також, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, у даному випадку наявні одночасно дві умови для відмови у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала суду від 12.07.2023 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого відповідач отримав ухвалу суду 18.07.2023.

За таких обставин, Господарський суд дійшов висновку про повідомлення належним чином відповідача про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 178 ГПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 Товариство (орендодавець) і Підприємством (орендар) укладено Договір, відповідно до умов якого:

- орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування (оренда) зазначені в додатку №1 до Договору нежитлові приміщення, загальною площею 225 (двісті двадцять п`ять) метрів квадратних, які розташовані на 2 поверсі прибудови до корпусу №2 (інв. номер 50052), за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), 4 (далі - приміщення) (пункт 1.1);

-у разі сплати платежів, передбачених Договором в повному обсязі в строк до 25-го числа поточного місяця за наступний місяць, за один календарний місяць користування приміщеннями орендар сплачує орендодавцю місячну орендну плату, яка становить 50 (п`ятдесят) гривень 00 копійок за один метр квадратний орендованої площі з урахуванням ПДВ у встановленому чинним законодавством України розмірі (пункт 3.1);

- орендар зобов`язувався сплачувати платежі, передбачені Договором на підставі рахунків орендодавця в строк до 25-го числа поточного місяця за наступний місяць (пункт 3.3).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорений та не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Позивач вказує, що відповідач не виконував обов`язок зі сплати оренди, внаслідок чого виникла заборгованість.

На підтвердження наявності заборгованості Товариством подані такі документи:

- орендарю надано послуги за Договором оренди приміщень за грудень 2021 року та виставлено рахунок-фактури від 04.01.2022 №Р-00000122, на загальну суму 104 262 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 31.12.2021 №Р-00005272. Орендарем частково сплачено суму у розмірі 35 408,40 грн, яка підтверджується банківськими виписками від 14.01.2023 №455 та від 01.02.2023 №38; заборгованість за вказаним рахунком склала 68 853,60 грн;

- орендарю надано послуги за Договором оренди приміщень за лютий 2022 року та виставлено рахунок-фактури від 10.01.2022 №Р-00000438, на загальну суму 107 442 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 28.02.2022 №Р-00000720. Орендарем частково сплачено суму у розмірі 53 706 грн, яка підтверджується банківськими виписками від 19.01.2022 №459, від 26.01.2022 №444 та від 28.01.2022 №560; заборгованість за вказаним рахунком склала 53 736,60 грн;

- орендарю надано послуги за Договором оренди приміщень за березень 2022 року та виставлено рахунок-фактури від 04.02.2022 №Р-00000704 на загальну суму 169 386 грн. Орендарем було частково сплачено суму у розмірі 106 616,69 грн заборгованість за вказаним рахунком складає 62 769,31 грн.

Для погашення заборгованості з орендарем сторонами укладено 16.09.2022 договір №16-09-22 про реструктуризацію заборгованості за Договором на суму 187 758,91 грн.

Відповідно до графіку погашення заборгованості орендар повинен був внести перший платіж до 31.01.2023 у розмірі 15 646,58 грн.

Підприємство на виконання договору від 16.09.2022 №16-09-22 та графіку перерахував грошові кошти у розмірі перерахувало Товариству 2 400 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 01.02.2023 №38.

Разом з тим, у подальшому відповідач не здійснював виплат, доказів протилежного суду не подано.

Відповідно до пункту 5 договору від 16.09.2022 №16-09-22 у разі прострочення боржником (відповідачем) оплати заборгованості за договором про реструктуризацію понад десяти календарних днів від терміну, встановленого графіком погашення заборгованості цей договір припиняє свою дію, а кредитор (позивач) набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу.

Позивачем 21.04.2023 було направлено відповідачу претензію №275-06 про сплату заборгованості, що виникла за Договором.

Вказана претензія була отримана відповідачем 02.05.2023 відповідно до даних Укрпошта (трекінг відправлень №0306709444680).

У свою чергу, відповідач відповіді на претензію не надав і заборгованість не погасив, доказів протилежного суду не подано.

З огляду на викладене, оскільки невиконання відповідачем зобов`язання з оплати орендних платежів підтверджується матеріалами справи, доказів оплати відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 185 358,91 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення 56 175,61 грн втрат від інфляції та 954,41 грн 3 % річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він неправильний в частині 3 % річних.

Так, за розрахунком суду розмір 3 % річних складає 923,45 грн.

Отже, задоволенню підлягає 3 % річних у розмірі 923,45 грн та 56 175,61 грн інфляційних втрат.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства "Компанія РОСТОК" до приватного підприємства "ОСКОР" про стягнення 242 488,93 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "ОСКОР" (код 32252116, 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б) на користь приватного акціонерного товариства "Компанія РОСТОК" (код 00227560, 03067, м. Київ, бул. Вацлава Гавела 4): 185 358 (сто вісімдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 91 коп. боргу; 923 (дев`ятсот двадцять три) грн 45 коп. 3% річних; 56 175 (п`ятдесят шість тисяч сто сімдесят п`ять) грн 61 коп. інфляційних витрат та 3 636 (три тисячі шістсот тридцять шість) грн 87 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.10.2023.

Суддя Ігор Курдельчук