Рішення № 114064574, 10.10.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4295/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 870 767,46 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 870 767,46 грн, з яких: 783 000,00 грн основний борг, 976,07 грн пеня, 18 663,29 грн 3% річних, 68 128,10 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на надання послуг № 21126 від 20.04.2021.

Суд ухвалою від 10.08.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

31.08.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в порушення вимог п.п. 3.1, 3.3, 5.3, 5.3.2 договору відсутні відомості та докази про передачу від підрядника до замовника відповідної документації (паспорт, сертифікат якості, документи, що підтверджують якість матеріалу) при наданні кожного етапу послуг (виготовлення системи пожежної сигналізації, монтажу електрообладнання та пуско-наладки систем пожежної сигналізації). Тобто позивачем не доведено повне виконання своїх зобов`язань по договору про надання послуг № 21126 від 20.04.2021. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

31.08.2023 відповідач подав до суду заяву з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просить суд розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, а також розглядати справу з повідомленням (викликом) сторін, у випадку відмови у задоволенні даного заперечення.

Суд ухвалою від 31.08.2023 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовив. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовив.

08.09.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив.

18.09.2023 відповідач подав до суду заперечення.

09.10.2023 відповідач подав до суду заяву, в якій повідомив суд про те, що між позивачем та відповідачем проводяться перемовини щодо укладання мирової угоди в справі № 904/4295/23. У зв`язку з чим просить суд не ухвалювати рішення по справі № 904/4295/23 в найближчий час та надати час сторонам подати до суду на розгляд заяву про укладення мирової угоди та проект мирової угоди.

Господарський суд звертає увагу, що вказана заява подана лише відповідачем, одноособово.

Господарський суд наголошує, що відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вказано вище, суд ухвалою від 10.08.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Враховуючи викладене суд повинен розглянути справу № 904/4295/23 у строк до 10.10.2023.

В той же час господарський суд зазначає, що сторони не позбавлені права укласти мирову угоду в процесі виконання рішення та подати її в письмовій формі державному або приватному виконавцеві відповідно до положень ст. 330 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (замовник) було укладено договір на надання послуг № 21126 (далі - договір).

Згідно з договором, відповідно до проекту ТЗ.715.00.00.000 до тепловозу 2ТЕ116, згідно тендерної документації, підрядник зобов`язується зі свого матеріалу, своїми силами надати послуги з виготовлення системи пожежної сигналізації, монтажу електрообладнання та пуско-наладки систем пожежної сигналізації до тепловозів серії 2ТЕ116 (далі послуги) на території ПрАТ «ДТРЗ», у встановлений термін, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх згідно умов договору (п. 1.1. договору).

Кількість комплектуючих, вартість послуг з монтажу електрообладнання і пуско-наладки систем пожежної сигналізації, передбачена в кошторисі, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Послуги надаються підрядником і оплачується замовником поетапно, відповідно до наданих їм заявок та оформлення актів наданих послуг (п. 1.3. договору).

Загальна вартість послуг з виготовлення, монтажу електрообладнання та пуско-наладки систем пожежної сигналізації до тепловозів 2ТЕ116 становить 5 481 000,00 грн, з якої ПДВ -913 500,00 грн (п. 2.1. договору).

Оплата послуг замовником здійснюється у наступному порядку: передоплата становить 30% (вартість матеріалів) від суми послуг згідно заявки замовника на підставі виставленого підрядником рахунку. Решта 70% від вартості фактично наданих послуг з відтермінуванням оплати 60 днів з моменту підписання сторонами акту наданих робіт (п. 2.2. договору).

Розрахунки за послуги здійснюються замовником шляхом перерахування на банківський поточний рахунок підрядника коштів у національній валюті України - гривні (п. 2.3. договору).

Термін надання послуг на один тепловоз складає п`ять днів з дня отримання заявки замовника при умові виконання пункту 2.2. даного договору (п. 4.1. договору).

Датою надання послуг вважається дата підписання сторонами акту наданих послуг (п. 4.2. договору).

Передача послуг підрядником і приймання їх замовником здійснюється шляхом підписання акту наданих послуг (п. 4.3. договору).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за наданні послуги (п. 5.1.1. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (п. 7.1. договору).

У разі порушення строків оплати, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 7.3. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань замовником в частині оплати за фактично надані послуги, а підрядником надання послуг згідно заявки замовника в період дії договору (п. 10.1. договору).

Сторони погодилися, що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, коли таке передавання пов`язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або оплати податків, інших обов`язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов`язання сторін договору. Сторони домовилися, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків. Правочин з передачі прав і обов`язків однієї зі сторін третім особам допускається тільки по письмовому узгодженню з іншою стороною (п. 11.2. договору).

21.04.2021 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору, в якій дійшли згоди викласти п. 1.1. договору в наступній редакції: «Згідно з договором, відповідно до проекту ТЗ.715.00.00.000 до тепловозу 2ТЕ116, згідно тендерної документації, підрядник зобов`язується зі свого матеріалу, своїми силами надати послуги з виготовлення системи пожежної сигналізації та пожежогасіння, монтажу електрообладнання та пуско-наладки систем пожежної сигналізації до тепловозів серії 2ТЕ116 (далі послуги) на території ПрАТ «ДТРЗ», у встановлений термін, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх згідно умов договору, а також викласти специфікацію №1 Договору в новій редакції».

31.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, в якій вирішили продовжити термін дії договору на термін достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, зазначеної в договорі, укладеному в 2021 році, та внести в даний договір наступні зміни, а саме: викласти п. 2.1. договору в наступній редакції: «Загальна сума договору складає 6 264 000,00 грн, де 1 044 000,00 грн ПДВ; прийняти до виконання з 01.01.2022 специфікацію № 3 на суму 783 000,00 грн, з якої ПДВ складає 130 500,00 грн та викласти п.10.1 в наступній редакції: «Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.03.2022, але в будь-якому випадку до виконання зобов`язань підрядником з виготовлення системи пожежної сигналізації та пожежогасіння на тепловоз серії 2ТЕ116 з монтажем електрообладнання та пусконаладкою, згідно наданих замовником заявок в період дії договору та виконання замовником грошових зобов`язань по оплаті за отриману продукцію.».

Сторони підписали специфікацію № 3 до договору, в якій визначили роботи, що підлягають виконанню на загальну суму 783 000,00 грн з ПДВ.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору виконав роботи на загальну суму 783 000,00 грн з ПДВ, на підтвердження чого надав підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт виконаних робіт № 1 від 04.08.2022.

Господарський суд зауважує, що акт виконаних робіт № 1 від 04.08.2022 підписаний сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата послуг замовником здійснюється у наступному порядку: передоплата становить 30% (вартість матеріалів) від суми послуг згідно заявки замовника на підставі виставленого підрядником рахунку. Решта 70% від вартості фактично наданих послуг з відтермінуванням оплати 60 днів з моменту підписання сторонами акту наданих робіт.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за виконані роботи не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 783 000,00 грн. Позивач стверджує, що з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу вимогу, в якій вимагав сплатити заборгованість, однак відповідач відповідь на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленого товару в сумі 783 000,00 грн відповідач не надав.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в порушення вимог п.п. 3.1, 3.3, 5.3, 5.3.2 договору відсутні відомості та докази про передачу від підрядника до замовника відповідної документації (паспорт, сертифікат якості, документи, що підтверджують якість матеріалу) при наданні кожного етапу послуг (виготовлення системи пожежної сигналізації, монтажу електрообладнання та пуско-наладки систем пожежної сигналізації). Тобто позивачем не доведено повне виконання своїх зобов`язань по договору про надання послуг № 21126 від 20.04.2021.

Господарський суд зазначає наступне.

Датою надання послуг вважається дата підписання сторонами акту наданих послуг (п. 4.2. договору).

Передача послуг підрядником і приймання їх замовником здійснюється шляхом підписання акту наданих послуг (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору оплата послуг замовником здійснюється у наступному порядку: передоплата становить 30% (вартість матеріалів) від суми послуг згідно заявки замовника на підставі виставленого підрядником рахунку. Решта 70% від вартості фактично наданих послуг з відтермінуванням оплати 60 днів з моменту підписання сторонами акту наданих робіт.

З аналізу наведених вище пунктів договору вбачається, що підставою для проведення оплати є підписаний сторонами акт виконаних робіт.

Так сторонами підписано та скріплено їх печатками акт виконаних робіт № 1 від 04.08.2022 про виконання робіт на загальну суму 783 000,00 грн з ПДВ.

Господарський суд наголошує, що акт виконаних робіт № 1 від 04.08.2022 підписаний сторонами без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі щодо надання/ненадання підрядником будь-якої документації (паспорт, сертифікат якості, документи, що підтверджують якість матеріалу, тощо).

Доказів звернення відповідача до позивача із вимогою щодо надання підрядником документації, зокрема паспорту, сертифікату якості, документів, що підтверджують якість матеріалу, тощо, відповідачем до суду не надано.

З огляду на викладене, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються господарським судом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 783 000,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 976,07 грн за період з 04.10.2022 по 03.04.2023.

Відповідно до п. 7.3. договору у разі порушення строків оплати, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 04.10.2022 по 20.07.2023 у розмірі 18 663,29 грн та інфляційні втрати за період з жовтня 2022 року по червень 2023 року у розмірі 68 128,10 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 11.2. договору сторони домовились, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник "інший" в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого. У цьому випадку проценти, визначені у договорі, є відмінними від встановлених у статті 3 %. Тобто 3 % - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0.

Положення спірного договору, погоджене сторонами та викладене саме у формі встановлення розміру процентів (0), вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору, як одного з основоположних у цивільному законодавстві.

Оскільки частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України надає можливість самостійного визначення розміру процентів річних від простроченої суми і дійшовши згоди щодо нього, сторони реалізували таке право у такому значенні, щодо якого у них не виникло заперечень.

Хоча зобов`язання сплатити проценти річних, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України є способом компенсації майнових втрат, однак неможливо відокремити таку компенсацію від права сторін встановлювати відповідний її розмір, який на їх думку буде розумним та справедливим у сукупності з імперативним відшкодуванням матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Отже відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сторони визначили інший розмір процентів - 0, що узгоджується зі свободою договору.

З огляду на викладене, нарахування позивачем 3% річних є безпідставним. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 18 663,29 грн є необґрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

В той же час господарський суд вважає за доцільне зазначити, що нарахування інфляційних втрат прямо передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання і на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Господарський суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено можливості зменшення розміру встановленого індексу інфляції, в тому числі й договором, а також не передбачено можливості звільнення боржника від сплатити інфляційних втрат на суму боргу.

Чинне законодавство України жодним чином не обмежує право кредитора вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, господарський суд вважає нарахування позивачем інфляційних обґрунтованим.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 852 104,17 грн, з яких: 783 000,00 грн основний борг, 976,07 грн пеня, 68 128,10 грн інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 279,52 грн (2,14? %), на відповідача 12 781,99 грн (97,86 %).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" (61002, м. Харків, вул. Гіршмана, буд. 16, ідентифікаційний код 24336012) 864 886,16? грн, а саме: 852 104,17 грн, з яких: 783 000,00 грн основний борг, 976,07 грн пеня, 68 128,10 грн інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 781,99 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва