Рішення № 114064494, 10.10.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4039/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Удовиченко Владислава Олександровича, м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ОБ`ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ", м. Київ в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Фізична особа-підприємець Удовиченко Владислав Олександрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ОБ`ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 007-2 від 05.01.2022 у розмірі 141 689, 10 грн, з яких: основна сума боргу у розмірі 114 999 грн, інфляційні втрати у розмірі 22 313, 84 грн, 3% річних у розмірі 4 376, 26 грн.

Ухвалою суду від 26.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4039/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.

11.08.2023 від Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» надійшов відзив на позовну заяву.

15.08.2023 від ФОП Удовиченко В.О. надійшла відповідь на відзив.

24.08.2023 від відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

28.09.2023 від позивача надійшла відповідь на заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві та у відповіді на відзив

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки в частині повної та своєчасної оплати.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимогах у повному обсязі, посилаючись на настання форс-мажорних обставин.

Відповідач зазначає, що військова агресія російської федерації проти України як форс-мажорна обставина на виробничі процеси на філії «ВГМК» АТ «ОГХК», в тому числі на можливості реалізації продукції, яка виробляється.

У зв`язку з військовою агресією проти країни впали показники виробництва продукції, було скорочено виробництво основних концентратів, неможливим стало перевезення продукції через морські порти, відбулося перевантаження діючих маршрутів транспортування продукції підприємства на експорт, скорочення активності та неможливість роботи значної частини споживачів-резидентів України. Готова продукція до введення військового стану експортувалася іноземним покупцям через морські порти, однак внаслідок військової агресії, через блокування морських шляхів агресором логістика з початку військової агресії і на теперішній час втрачена.

Єдиним логістичним ланцюгом для відповідача залишалася залізниця та автоперевізники, проте, внаслідок військових дій агресора, через завантаженість залізниці та автотранспортних перевізників в інтересах оборони країни фактично неможливо транспортувати готову продукцію. Настання вищезазначених форс-мажорних обставин призвело до збоїв у виробництві готової продукції, її реалізації в транспортуванні при продовженні функціонування підприємства, а також, як наслідок, значного дефіциту грошових коштів, скорочення фінансових надходжень за виконання обов`язків за чинними контрактами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

05.01.2022 між Фізичною особою-підприємцем Удовиченком Владіславом Олександровичем (далі позивач, Постачальник) та Акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (далі відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 007-2.

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов`язується передати у власність запасні частини до МАЗ, КРАЗ (далі товар) (код 34330000-9 відповідно до ДК 021:2015), а Покупець зобов`язується його прийняти і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору).

Згідно пункту 1.2 договору номенклатура, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару зазначається у специфікації.

Постачальник зобов`язаний поставити Покупцю партію Товару у повному обсязі протягом 40 календарних днів з моменту отримання Постачальником заявки від Покупця. Поставка товару здійснюється Постачальником на склад, розміщений за адресою: вул. Степова, 1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700.

Згідно з пунктом 3.3 договору датою поставки є дата передачі Товару Постачальником Покупцю, відповідно до накладної на відпуск Товару (видаткової накладної).

Пунктами 6.1 6.2 договору встановлено, що передача Постачальником та приймання Покупцем Товару за кількістю, якістю та комплектністю здійснюється уповноваженими особами Постачальника та Покупця на підставі товаросупровідних документів.

Товар вважається переданим постачальником та прийнятий покупцем:

за кількістю на підставі накладної на відпуск товару (видаткової накладної);

за якістю відповідно до розділу 4 цього договору.

Загальна сума договору складає 114 999, 00 грн (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 00 копійок) без ПДВ, що відповідає загальній сумі всіх Специфікацій (пункт 7.1 договору).

Відповідно до пункту 8.1 договору оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, що зазначений в цьому договорі.

Оплата товару здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту отримання Товару та підписання відповідної видаткової накладної.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами договору та діє до 31.01.2022 (пункт 14.1 договору).

Виконання позивачем зобов`язань з поставки Товару на загальну суму 114 999 грн відповідачу підтверджується наступними видатковими документами:

- видаткова накладна № ВГМК-005 від 18.01.2022 на загальну суму 20 120, 80 грн разом з ПДВ;

- видаткова накладна № ВГМК 006 від 21.02.2022 на суму 94 878, 20 грн разом з ПДВ.

Поставлений товар відповідач у встановлений строк не сплатив.

Для досудового врегулювання спору позивачем на адресу Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» і на адресу АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» надіслано лист про погашення заборгованості № 230922 від 23.09.2022.

На лист № 230922 від 23.09.2022 Філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» надала відповідь від 04.10.2022 № 234/3671, якою визнано основну заборгованість за договором поставки № 007-2 від 05.01.2022.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу в розмірі 114 999 грн позивач просить суд стягнути 3 % річних у розмірі 4 376, 26 грн та інфляційні втрати в розмірі 22 313, 84 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 114 999 грн підтверджується матеріалами справи.

Строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати за договором є таким, що настав.

За твердженням позивача, відповідач своє зобов`язання з оплати вартості поставленого йому товару не виконав, у зв`язку у нього перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 114 999 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем боргу за поставлений товар у розмірі 114 999 грн. Тому вимога про стягнення основного боргу у розмірі 114 999 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо суми 3 % річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4 376, 26 грн грн за загальний період з 08.04.2022 по 14.07.2023 та інфляційних втрат у сумі 22 313, 84 грн за той самий період.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат щодо стягнення суми вказаних нарахувань є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 4 376, 26 грн та інфляційних втрат у розмірі 22 313, 84 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо форс-мажорних обставин

Відповідач, як на обставину звільнення його від відповідальності посилається на настання форс-мажорних обставин.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України введено воєнний стан.

Листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.

Згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

При настанні обставин непереборної сили (обставин форс-мажору), тобто неможливості повного або часткового виконанні буда-якою із сторін зобов`язань по цьому дог опору внаслідок обставин непереборної сили, а саме: пожежі, стихійного лиха, урядових заборон, блокади, війни, військових дій будь-якого характеру або інших незалежних віл Сторін обставин, термін (строк) виконання зобов`язань продовжується (переноситься) на такий термін (строк), протягом якого будуть діяти вищевказані обставини та їх наслідки. Сторона, для якої наступили обставини непереборної сили, зобов`язана письмово протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту настання цих обставин повідомити іншу Сторону про це, вказати орієнтовний термін (строк) дії обставин непереборної сили, а також вжити заходів для зменшення заподіяння збитків другій стороні (пункт 12.1 договору).

Пунктом 12.3 договору встановлено, що факт настання обставин непереборної сили повинен підтверджуватися сертифікатом Торгово-промислової палати України або уповноваженою на нею регіональною Торгово-промисловою палатою.

З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Обґрунтовуючи неможливість виконання договірного зобов`язання щодо оплати товару, відповідач посилається на офіційний лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":

- Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно;

- форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до частини 4 статті 263 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 01 червня 2021 року за № 910/9258/20 вказано, що у постановах Верховного Суду від 15 червня 2018 року зі справи № 915/531/17, від 26 травня 2020 рок зі справи № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року зі справи № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого: статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за договором.

За змістом листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року саме форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання зобов`язань у встановлений договором термін. Доказів, які б підтверджували наявність таких обставин саме для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання суду не надані.

Відтак, твердження відповідача про те, що затримка оплати товару відповідачем сталася з причин настання форс-мажорних обставин, а саме з початком військової агресії російської федерації проти України та введенням військового стану, які були відомі позивачу, є необґрунтованим.

Таким чином, суд вважає докази, надані позивачем, більш вірогідними. Крім того, відповідач заперечення позивача належними доказами не спростував.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач просить розподілити здійснені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 750 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2023 між Адвокатом Санжарою Андрієм Анатолійовичем (далі Адвокат) та ФОП Удовиченком Владіславом Олександровичем (далі Клієнт) було укладено договір № 1 про надання правової (правничої) допомоги (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору за цим Договором Адвокат надає Клієнту послуги правової (правничої) допомоги з питань стягнення у судовому порядку заборгованості з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (ЄДРПОУ 36716128) в особі Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (ЄДРПОУ 39389830) за договором поставки № 007-2 від 05 січня 2022 року, а Клієнт оплачуватиме вартість наданих Адвокатом послуг із надання правової (правничої) допомоги.

Згідно з пунктом 3.1 договору, обсяг правничої допомоги та вартість послуг Адвоката за цим Договором, Сторони узгодили згідно наступного:

- Аналіз первинних документів, перевірка розрахунків - 1 000, 00 грн;

- Складання позовної заяви та додатку до неї, розрахунок сум, що стягаються - 4 500, 00 грн;

- Формування доказової бази, групування доказів, додатків до позовної заяви, посвідчення копій документів що додаються до позовної заяви - 1 000, 00 грн;

- Участь у судових засіданнях - 1 500, 00 грн за одне судове засідання;

- Складання документів процесуального характеру - від 2 000, 00 грн до 3 500, 00 грн.

Відповідно до пункту 3.2 договору вартість послуг за цим Договором підлягає оплаті Клієнтом на підставі рахунку Адвоката.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (пункт 4.1 договору).

Актами надання послуг № 1 від 20.07.2023, № 2 від 14.08.2023, № 3 від 28.08.2023 сторони договору підтвердили надання адвокатом Санжарою Андрієм Анатолійовичем та прийняття Клієнтом ФОП Удовиченком В.О. правової (правничої) допомоги за договором від 07.07.2023 на суму 9 750 грн, а саме:

за актом № 1 від 20.07.2023:

- аналіз первинних документів, перевірка розрахунків - 1 000 грн;

- складання позовної заяви та додатку до неї, розрахунок сум, що стягується - 4 500 грн.

- формування доказової бази, групування доказів, додатків до позовної заяви, посвідчення копій документів що додаються до позовної заяви - 1 000 грн.

№ 2 від 14.08.2023:

- складання документів процесуального характеру: відповідь на відзив по справі № 904/4039/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Удовиченко Владіслава Олександровича (м. Дніпро) до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ я особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (м. Вільногірськ, Дніпропетровська область) про стягнення заборгованості.

Вартість послуги складає 2 000 грн.

№ 3 від 28.08.2023:

- складання документів процесуального характеру: відповідь на заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 904/4039/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Удовиченко Владіслава Олександровича (м. Дніпро) до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (м. Вільногірськ, Дніпропетровська область) про стягнення заборгованості.

Вартість послуги складає 1 250 грн.

Клієнт підписанням цих Актів підтверджує, що всі зазначені послуги буди надані Адвокатом у повному обсязі.

Таким чином, розмір понесених ФОП Удовиченко В.О. на правову допомогу в суді першої інстанції з розгляду цієї справи, є підтвердженим.

Представництво інтересів позивача у справі здійснювалося адвокатом Санжарою А.А. на підставі ордеру серія АЕ № 1162847 від 20.07.2023. Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 1274 від 20.05.2023.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Господарський суд надав оцінку наданим позивачу послугам професійної правової допомоги та дійшов таких висновків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Дніпровська міська рада подала клопотання про зменшення розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи, що сума є що підлягає до стягнення є завищеною.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Відповідач подав заперечення зазначаючи, що сума правової допомоги є завищеною.

На думку суду, є завищеною вартість послуги зі складання позовної заяви (4 500 грн), відповіді на відзив (2 000 грн) та відповіді на заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (1 250 грн).

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на специфіку справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/4039/23 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення позивачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 9 750 грн, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 6 000 грн, які і покладаються на відповідача. Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 3 750 грн суд розподіляє та покладає на позивача.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 684 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3; ідентифікаційний код 36716128) в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, буд. 1; ідентифікаційний код 39389830) на користь Фізичної особи-підприємця Удовиченка Владіслава Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) основний боргу в розмірі 114 999 грн, 3% річних у розмірі 4 376, 26 грн, інфляційні втрати в розмірі 22 313, 84 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя В.І. Ярошенко