Рішення № 114060795, 03.07.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/5506/22

Провадження № 2/752/2221/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.07.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

за участю секретаря - Ящука Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 23.07.2020 з вини водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», д/н НОМЕР_1 , по вул. Заозерна 1.1 км до а/д Бобриця - Жорнівка в с. Бобриця Києво - Святошинського району Київської області, сталася ДТП за участю транспортного засобу «Ford Mustang», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2020 у справі №369/9323/20 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вищезазначеного адміністративного правопорушення. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «BA3-2103», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна», що підтверджується договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АР 4576867 від 18.06.2020), ліміт відповідальності страховика складає 130 000,00 грн, та Договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспортного засобу за №711006-22011000341 від 18.06.2020, ліміт відповідальності страховика складає 700 000,00 грн.

Позивач вказав, що діями ОСОБА_2 йому завдано майнову шкоду у розмірі 519 747,67 грн, що підтверджується звітом про оцінку вартості (розміру) збитку, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 5552 від 09.09.2020, оцінку якого замовляло ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Також зазначив, що згідно страхового акту ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було прийняте рішення по події, яка мала місце 23.07.2020, згідно якого позивачу відповідачем виплачено страхове відшкодування (не включаючи розмір франшизи, та ПДВ) в розмірі 130 000,00 грн, та повідомлено усно, що решту суми буде виплачено пізніше. Проте згодом ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у виплаті невідшкодованої суми позивачу було відмовлено, з підстав неповідомлення та ненадання документів щодо страхового випадку 23.07.2020.

З урахуванням зазначеного, позивач вказує на те, що відповідачем має бути доплачено позивачу страхове відшкодування в розмір 389 747,67 грн, що не перевищує встановлений полісом ліміт за договором добровільного страхування. Також позивач вказав, що через недобросовісні дії відповідача йому завдано моральну шкоду, що виражається емоційними стражданнями, які довелося перенести позивачу і його родині, та витрати, пов`язані з відновленням психічного стану, відпочинком від усього, що сталося з вини відповідача. Розмір душевних страждань позивач оцінив в 20 000,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.05.2022 відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання. Надано відповідачу строк на подання відзиву на позов.

У відзиві на позовну заяву ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заперечуючи проти позову, зазначило, що у порушення умов страхування страхувальник у зв`язку з настанням страхового випадку не повідомив негайно (протягом тридцяти хвилин) страховика про страховий випадок з місця події та не надав страховику протягом трьох робочих днів заяви про страховий випадок та необхідних документів, що слугувало підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у відкрите судове засідання.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. Будь - яких заяв, клопотань до суду від відповідача не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статей 2, 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Судом встановлено, що 23.07.2020 приблизно о 01 годині 15 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ» 21032, д/н НОМЕР_1 , по вул. Заозерна 1.1 км до а/д Бобриця - Жорнівка в с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, допустив зіткнення з транспортним засобом «Ford Mustang», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який після удару допустив зіткнення з насипом піску та деревом. У результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п.12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2020 у справі №369/9323/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

В силу ст. 5 зазначеного вище Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «BA3-2103», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна», що підтверджується договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Поліс № АР 4576867 від 18.06.2020, ліміт відповідальності за шкоду завдану майну потерпілому становить 130 000,00 грн, з безумовною франшизою 0,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 34.1 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п. 36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Положенням п. 36.2 ст.36 Закону страховик (МТСБУ) передбачено, що протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до вимог п. 36.4. ст. 36 зазначеного вище Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).

З метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Ford Mustang», д/н НОМЕР_2 , ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було замовлено проведення відповідного оцінювання.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитку, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №5552 від 09.09.2020, розмір матеріальної шкоди, завданий власнику транспортного засобу «Ford Mustang», д/н НОМЕР_2 , склав 519 747,67 грн.

Сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності у розмірі 130 000,00 грн була виплачена відповідачем на користь позивача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АР 4576867 від 18.06.2020), що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не заперечується згідно поданого відзиву на позовну заяву.

Крім Поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 4576867 від 18.06.2020, ОСОБА_2 було укладено з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» також Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспортного засобу за №711006-22011000341 від 18.06.2020, страхова сума якого складає 700 000,00 грн.

Листом від 24.12.2020 відповідач повідомив позивача про прийняте за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №711006-2201-1000341 рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що страхувальником не були виконані умови п. 2.2.8 договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів у частині обов`язку повідомити страховика про настання випадку, що може бути визнаний страховим, в строк передбачений цим договором.

Звертаючись із даним позовом до суду позивач вказував, що решта суми страхового відшкодування, що є матеріальним збитком, завданим власнику транспортного засобу «Ford Mustang», д/н НОМЕР_2 , у розмірі 389 747,67 грн не виплачена ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з підстав не повідомлення та ненадання страхувальником страховику документів щодо страхового випадку, який мав місце 23.07.2020, невиконанням інших, передбаченим договором страхування, обов`язків.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 ЦПК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.

Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування»).

Згідно з п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Положеннями ст. 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Вимогами п.2.2.8 умов договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №711006-2201-1000341 визначено, що страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання випадку, що може бути визнаний страховим, в строк, передбачений цим договором, та діяти відповідно до розділу 3частини ІІ цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1.4, 3.1.7, 3.1.10 умов страхування, у разі настання випадку, що може бути визнаний страховим, страхувальник (водій забезпеченого транспортного засобу) зобов`язаний: негайно (протягом тридцяти хвилин) безпосередньо з місця події повідомити страховика за телефоном 0-800-501-513 про її настання, отримати та виконати рекомендації відносно подальших дій. Якщо страхувальник ( водій забезпеченого транспортного засобу) не зміг повідомити страховика про настання випадку, що може бути визнаний страховим безпосередньо з місця події з об`єктивних причин (відсутність зв`язку у місці події, за станом здоров`я тощо), він повинен надати докази відсутності такої можливості та повідомити страховика відразу, як тільки стане це можливим, але не пізніше 24 годин з моменту її настання; протягом 3 робочих днів з дати настання випадку, що може бути визнаний страховим, надати страховику письмову заяву (повідомлення)за встановленою страховиком формою та інші документи відповідно до умов цього Договору. У випадку неможливості виконання даного пункту в передбачений договором строк з об`єктивних причин - надати докази відсутності такої можливості та надати заяву та інші документи страховику відразу, як тільки стане можливим; повідомити страховику всю інформацію та надати необхідні документи для встановлення причин, обставин і наслідків випадку, що може бути визнаний страховим.

Пунктом 7.1 умов страхування передбачено, що підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником (водієм забезпеченого транспортного засобу) про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Тлумачення статей 990, 991 ЦК України, ч.2 ст. 8, ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» свідчить, що обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов`язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.

Статтею 991 ЦК України передбачено підстави для відмови страховиком у здійсненні страхової виплати, а саме у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації;2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку;4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Аналогічні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачені ст. 26 Закону України «Про страхування».

З наведених положень вбачається, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Проте із матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було своєчасно повідомлено у визначеному законом та договором про подію, яка є страховим випадком та мала місце 23.07.2020 за участю транспортного засобу «ВАЗ 2103», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Ford Mustang», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

На підставі чого, 07.08.2020 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснено огляд засобу «Ford Mustang», д/н НОМЕР_2 та замовлено оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу.

Згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитку, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 5552 від 09.09.2020, складеного ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» автомобілю «Ford Mustang», д/н НОМЕР_2 , заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 519 747,67 грн.

Оскільки пошкодження транспортного засобу позивача є наслідком настання страхового випадку, а саме ДТП, яка трапилася 23.07.2020, про що у встановленому порядку повідомлено страховика ПрАТ «СК «Євроінс Україна», суд вважає, що у даній справі наявні обставини з якими закон пов`язує виникнення обов`язку у страховика здійснити виплату страхового відшкодування позивачу за Договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспортного засобу за № 711006-22011000341 від 18.06.2020.

При цьому, судом враховано, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було достеменно відомо про настання випадку, який визнаний страховиком страховим, що слугувало підставою для проведення оцінки вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу за замовленням страховика та виплачено позивачу частину матеріального збитку згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 4576867 від 18.06.2020. А тому суд вважає, що ОСОБА_2 дотримався вимог закону та договору про страхування, своєчасно повідомив страховика про подію, що є страховим випадком. Ненадання ОСОБА_2 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» транспортного засобу «BA3-2103», д/н НОМЕР_1 , для огляду не може слугувати підставою для відмови потерпілому у відшкодуванні завданих йому з вини страхувальника матеріальних збитків.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином розмір недоплаченого страхового відшкодування становить 389 747,67 грн.

Зважаючи на вимоги чинного законодавства України, з огляду на те, що під час розгляду справи не було отримано доказів, які свідчать про повне виконання ПрАТ «СК «Євроінс Україна» взятих на себе зобов`язань за договором страхування та відсутні докази оспорювання відповідачем суми збитку, зазначеному у звіті №5552 від 09.09.2020, відсутність клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, вимоги позивача в частині стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» недоплаченого страхового відшкодування, що складає 389 747,67 грн знайшли своє обґрунтування та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що позивачу спричинено моральні страждання, які полягали у порушенні звичайного укладу життя, втрати нормальних життєвих зв`язків, позбавлення можливості користуватися автомобілем. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час вживав заходів для відновлення своїх прав і приклав зусилля для їх відновлення в зв`язку з безпідставною відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи засади розумності і справедливості, суд вважає, що розмір визначений позивачем у грошовому виразі моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн є завищеним та підлягає зменшенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди суму у розмірі 5 000 грн, задовольнивши частково позовні вимоги в цій частині.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3 947,48 грн в пропорційному співвідношенні до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 389 747 (триста вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сорок сім) грн 67 коп та моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 947 (три тисячі дев`ятсот сорок сім) грн 48 коп.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя