Ухвала суду № 114053204, 10.10.2023, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10.10.2023

Справа № 522/19128/23

Провадження № 2/522/6855/23

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ярема Х.С. розглянула матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, про визнання недійсним свідоцтв про право власності на нерухоме майно, про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та про поділ майна, про визнання права власності на 1/2 частину майна, про визначення порядку користування нерухомим майном.

ВСТАНОВИВ:

28.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Позивач просить суд:

1) встановити факт проживання однією сім`єю громадянина ОСОБА_1 і ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 2001 року по теперішній час.

2) визнати недійсним зареєстроване в Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Одеської області свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 01.04.2014 на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3

3) визнати недійсним зареєстроване в Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Одеської області свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 01.04.2014 на гаражне місце № НОМЕР_3 , буд. АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3

4) визнати квартиру АДРЕСА_1 та гаражне місце № 35 об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2

5) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності.

6) визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_3 між сторонами, виділивши ОСОБА_1 в користування кімнату, площею 16,0 кв.м. в квартирі АДРЕСА_3 .

Вимоги до оформлення позовної заяви закріплені в ст. 175 ЦПК України.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з абз. 1 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн. на дату звернення до суду) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн. на дату звернення до суду).

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, 1073,60 грн. на дату звернення до суду).

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено 4 вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру щодо права власності на квартиру та нежитлове приміщення із зазначенням загальної ціни позову 3644500 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Отже, сума судового збору за чотири вимогу немайнового характеру складає 4294,40 грн. (1073,60*4).

Сума судового збору за вимоги майнового характеру складає 13 420 грн.

Тобто загальна сума судового збору складає 17714,40 грн.

Позивач не надає докази оплати судового збору.

Натомість позивач подав клопотання, в якому просить відстрочити йому сплату судового збору за подання позову до винесення рішення у справі. Клопотання обґрунтовує тим, що він є інвалідом третьої групи, пенсіонером, має захворювання ока, а визначений судом розмір судового збору є завеликим для нього, у зв`язку з воєнним станом, позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Так, підставою для звільнення від сплати судового збору чи його розстрочення, зменшення суми судового збору є майновий стан позивача (п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»), певний статус позивача (п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір») або характер позовних вимог (п.3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану сторони.

Оцінюючи майнову можливість особи сплати судовий збір, судом повинні враховуватись і інші докази, що підтверджують реальну неможливість його сплати (зокрема, але не виключно: відсутність будь-якого майна, з якого можна отримувати дохід; наявність утриманців; стан здоров`я, який потребує витрат на лікування тощо).

Інвалідність третьої групи не створює пільг для звільнення від сплати судового збору взагалі та не є самостійною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Позивач взагалі не надає жодних доказів на підтвердження того, що його дохід за попередній календарний рік не дозволяє сплатити визначену суму судового збору чи доказів того, що він має значні витрати на оплату лікування, чи взагалі будь-які докази на підтвердження свого скрутного матеріального становища. Посилання на наявність воєнного стану в даному разі також є узагальненим, ця обставина поширюється на усіх, проте як саме це впливає на майновий стан позивача ним не обгрунтовано.

Крім того, в позові позивач пише, що мав можливість подурожувати в інші країни; з 2022 року його син навчається в університеті і він платить за навчання сина; позивач придбавав дороговартісне майно на яке він тепер претендує в порядку поділу спільної сумісної власності.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що підстави для застосування норм ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» і відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору відсутні, в зв`язку з чим у задоволенні клопотання належить відмовити.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526. Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) - 899998. Рахунок отримувача - UA268999980313111206000015758. Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ярема Х.С.