Рішення № 11404627, 22.09.2010, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 2-1239/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року Олександрівський районний суд Донецької області

в складі : головуючого- судді Щербак Ю.В.,

при секретарі - Осадчій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому завідонні в залі суду с. Олександрівка цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, скасування права власності на нерухоме майно та набуття права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, вказуючи, що у лютому 2009 року він надав відповідачеві в борг кошти в сумі 40000 грн. на строк до 1 жовтня 2009 року. Сторони 7 лютого 2009 року уклали письмовий договір , де було зазначено,що гарантією повернення грошей є право власності відповідача на нерухомість, що розташована в Олександрівському районі.

1 жовтня 2009 року відповідач не зміг віддати гроші і звернувся з проханням відстрочити дату повернення грошей.

Сторони дійшли згоди і 21 листопада 2009 року уклали письмовий договір забезпечення грошової позики, відповідно до умов якого встановлено новий строк повернення грошей - 1 грудня 2009 року. В забезпечення позики ОСОБА_2 зобовязався передати належне йому майно: будівлю автогаражу, розташовану в АДРЕСА_2 та будівлю зерноскладу, розташовану за вказаною адресою, по АДРЕСА_1. На доказ права власності відповідач надав технічні паспорти на будівлі, витяги з державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна і з Державного реєстру іпотек.

До цього часу відповідач не віддав борг, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

На підставі викладеного, позивач просить визнати дійсним договір забезпечення грошової позики від 21 листопада 2009 рок, скасувати право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно: будівлю автогаражу , розташовану в с. зелене Олександрівського району Донецької області, АДРЕСА_2, вартістю 10034 грн., та будівлю зерноскладу, що знаходиться за цією ж адресою по АДРЕСА_1, вартістю 33032 грн. та визнати за позивачем право власності на це майно з 2 грудня 2009 року. Позивач в судове засідання не з`явився звернувшись з заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач визнав в судовому засіданні позов повністю, пояснивши, що дійсно отримав від позивача гроші в сумі 40000 грн. в лютому 2009 року , які не зміг повернути до цього часу через матеріальні труднощі Просить визнати дійсним договір забезпечення грошової позики від 21 листопада 2009 року, визнавши право власності позивача на будівлі гаражу та зерноскладу, розташованих за зазначеною в договорі адресою. Відповідач зазначив, що його право власності на будівлі підтверджується технічними паспортами та витягами з реєстрації права власності на нерухоме майно.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, просить розглянути позов без його участі.

Представник третьої особи просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішенням Олександрівського районного суду скасоване право власності ОСОБА_2 на спірні будівлі.

Заслухавши надані пояснення , вивчивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до розписки, яка є у справі, 7 лютого 2009 року позивач ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 40000 грн., які він повинен повернути до 1 жовтня 2009 року з виплатою 10 відсотків від суми боргу за користування грошима. ОСОБА_2 в розписці зазначив, що гарантією повернення грошей є, належні йому на праві власності, будівлі автогаражу та зерноскладу, які розташовані в с. Зелене Олександрівського району Донецької області, АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 .

21 листопада 2009 року сторони уклали письмовий договір, за умовами якого ОСОБА_2 зобовязався повернути ОСОБА_1 гроші в сумі 40000 грн. , отримані ним за розпискою від 7 лютого 2009 року з урахуванням 10 відсотків за користування грошима в строк до 1 грудня 2009 року.

В п.2 договору зазначено, що ОСОБА_2 в забезпечення виконання умов договору щодо своєчасного повернення позики заставив будівлю автогаражу, розташовану в с. Зелене Олександрівського району, АДРЕСА_2 та будівлю зерноскладу, розташовану також в АДРЕСА_1

В договорі зазначено, що ОСОБА_2 має право власності на вказані будівлі на підставі технічних паспортів від 3 грудня 2008 року і витягів БТІ від 2 лютого 2009 року за № 21745336 і № 21745268, а також витягів з Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 21 листопада 2009 року за № 25413071 з Державного реєстру іпотек від 21 листопада 2009 року №25413075.

Пунктом 5 зазначеного договору сторони домовились, що у випадку несплати грошового боргу у встановлений строк, ОСОБА_2 зобовязаний передати заставлені будівлі ОСОБА_1, який з 1 грудня 2009 року отримує право використання зазначених будівель на власний розсуд.

Таким чином, сторони 7 лютого 2009 року у відповідності до вимог ст. 1046, 1047 ЦК України, в письмові формі уклали договір позики.

21 листопада 2009 року сторони уклали письмовий договір застави, де предметом застави стали будівлі автогаражу та зерноскладу. Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор ( заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою.

Укладаючи договір, сторони порушили вимоги ст. 577 ЦК України, де зазначено, що якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному оформленню.

Відповідач в судовому засіданні заявив, що не має заперечень щодо виконання умов укладених договорів та задоволення вимог позивача про набуття ОСОБА_1 права власності на будівлі авто гаражу та зерноскладу та надав оригінали технічних паспортів та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно Олександрівським БТІ . ОСОБА_2 заявив, що сторони не вважали за потрібне нотаріально посвідчити договір застави, бо погодились на судовий розгляд справи.

Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

В судовому засіданні встановлено, що сторони дійсно домовились щодо істотних умов договору, уклавши письмовий договір.

Стосовно виконання договору встановлено, що у зазначений в договорі строк - 1 грудня 2009 року та до цього часу, ОСОБА_2 не повернув грошову позику, але має намір передати заставлене в договорі майно.

Щодо можливості виконання угоди від 21 листопада 2009 року в цій частині, судом встановлене.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 19 грудня 2008 року визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладаний 20 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та власниками майнових паїв колишнього КСП ім. Б. Хмельницького ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6М, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 щодо продажу комбайну СК-5, 1989 року випуску, бочки 10 метрів кубічних, КПС-4, зерноскладу, розташованого в АДРЕСА_1, автогаражу, розташованого в с. Зелене Олександрівського району Донецької області, АДРЕСА_2 та визнано за ОСОБА_2 право власності на вказане майно. Рішення набрало законної сили та право власності ОСОБА_2 на будівлі автогаражу та зерноскладу, розташованих в с. Зелене Олександрівського району Донецької області, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 зареєстроване Олександрівським БТІ 2 лютого 2009 року. 22 червня 2009 року ухвалою Олександрівського районного суду за нововиявленими обставинами, рішення Олександрівського районного суду від 19 грудня 2008 року скасоване справа про визнання дійсним договору купівлі -продажу призначена до розгляду.

3 липня 2009 року позовна заява ОСОБА_2 до вищезазначених осіб про визнання договору купівлі-продажу та визнання права власності на спірне майно дійсним залишена без розгляду за заявою ОСОБА_2

Незважаючи на те, що право власності ОСОБА_2 на будівлі зерноскладу та автогаражу не визнано, укладаючи договір про забезпечення грошової позики 21 листопада 2009 року , ОСОБА_2 заставив зазначені будівлі, забезпечуючи цим майном своєчасне повернення позики.

Відповідно до наданої Олександрівським БТІ довідки, на підстави ухвали Олександрівського районного суду Донецької області від 22 червня 2009 року, право власності ОСОБА_2 на об`єкти нерухомого майна автогараж,який розташований в с. Зелене Олександрівського району Донецької області, АДРЕСА_2 та зерносклад,

розташований в АДРЕСА_1 скасовано Олександрівським БТІ 8 січня 2010 року. До цього часу власник спірного майна не визначений.

За таких обставин позов не підлягає задоволенню, а укладений сторонами 21 листопада 2009 року договір забезпечення грошової позики не може бути визнаний дійсним

Керуючись ст.ст. 10, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 220, 577,572, 1046, 1047ЦК України , суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, скасування права власності на нерухоме майно та набуття права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя Щербак Ю.В.