Ухвала суду № 114043816, 09.10.2023, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1334/23

Провадження № 2-о/135/44/23

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

09.10.2023 м. Ладижин.

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту проживання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту проживання, а саме факту постійного проживання ним в період з 20.07.1986 по 22.07.1986 в с. Заозерне Гайсинського району Вінницької області, яке відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю.

У поданій заяві зазначив, що він звернувся з заявою до сервісного центру №11 в м.Ладижин Головного управління Пенсійного Фонду України про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак він отримав рішення про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, в зв`язку з тим, що він не проживав станом на 01.01.1993 більше 4 років на території зони посиленого радіоекологічного контролю, також не зарахована величина зниження пенсійного віку в два роки. В зв`язку з чим він вимушений був звернутися з заявою до суду про встановлення факту проживання.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Частиною 1статті 19 ЦПК Українивстановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18.

З матеріалів заяви убачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: проживання особи в період з 20.07.1986 по 22.07.1986 в с. Заозерне Гайсинського району Вінницької області, на території що була забрудненою внаслідок аварії на ЧАЕС. Зазначає, що встановлення даного факту йому необхідне для призначення пенсії.

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульованоЗаконом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого (добровільного) відселення - не менше трьох років.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першоїстатті 14вказаного Закону длявстановлення пільгі компенсаційвизначаються певнікатегорії осіб,які постраждаливнаслідок Чорнобильськоїкатастрофи,зокрема потерпілівід Чорнобильськоїкатастрофи (невіднесені докатегорії 2), які: постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3; особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

ОСОБА_1 до матеріалів своєї заяви додає посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю серії НОМЕР_1 виданого 29.06.1994 (категорія 4).

Згідно із частиною 1статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки, та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Як на підставу звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення посилався на те, що встановлення вказаного факту є необхідним для оформлення пенсії за віком, як особі, що працювала або проживала на території радіоактивного забруднення.

Перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у частині другійстатті 293 ЦПК України. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено.

В той же час, згідно частини другоїстатті 315 ЦПК Українивизначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У частині четвертійстатті 263 ЦПК Українипередбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 162/760/17 (провадження № 14-550цс18) зроблено висновок про те, що відповідно до частин 3, 4статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Отже, законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявник.

Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас із заявлених вимог убачається, що між заявником і заінтересованою особою виник спір з приводу призначення заявнику пенсії на пільгових умовах, що передбаченостаттею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 19 Кодексу адміністративного судочинства Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення,призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, підсудні адміністративним судам.

Аналогічний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 571/1561/21 (провадження № 61-10567ск22).

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства, оскільки з поданої заяви убачається спір про право на призначення пенсії на пільгових умовах, тому заявнику слід відмовити у відкритті провадження та роз`яснити його право на звернення до належного суду, у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного та керуючись ст.19, 186, 315,353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту проживання.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя