Постанова № 114034815, 10.10.2023, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

10.10.2023

Справа № 331/6129/23

Провадження № 3/331/2163/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Клименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гуляйполе Запорізької області, громадянки України, іпн: НОМЕР_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2023 року, о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», не виконувала обов`язки щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , 2014 року народження, яка знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2 , влучила каміння у ногу малолітньому ОСОБА_3 , 2012 року народження, спричинивши останньому тілесні ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнала та пояснила суду, що за адресою АДРЕСА_1 вона проживає разом зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_2 . Про те, що її донька 24.08.2023 року у вечірній час доби знаходилась не у дворі будинку, де вони проживають, а перебувала біля будинку АДРЕСА_2 , їй нічого не було відомо. Про те, що її донька кинула каміння в ногу хлопця, який отримав тілесне ушкодження, їй стало відомо з телефонної розмови з батьками постраждалої дитини. Вона намагалась відшкодувати завдані збитки, за умови надання їй документів, що підтверджують понесені витрати, проте батьки постраждалого хлопця не пішли із нею на контакт. Також пояснила, що нічого подібного раніше за донькою помічено не було, з донькою була проведена бесіда, вона визнала свою помилку та щиро розкаялась.

Диспозиція 1 ст. 184 КУпАП, передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Так, у ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, окрім її визнання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю підтверджена фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 888394 від 14.09.2023 року в сукупності з прийняттям заяви від ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 01.09.2023 року, рапортом працівника поліції, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , медичною документацією стосовно отриманого малолітнім ОСОБА_3 тілесного ушкодження, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які узгоджуються з обставинами, вказаними в протоколі та долучені до матеріалів справи.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме, ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітніх дітей.

Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. (Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081100; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); Рахунок: UA558999980313060106000008479; ККДБ: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок. (Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)..

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Л.В. Клименко