Рішення № 114032888, 09.10.2023, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3259/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль цивільну справу за позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ПрАТ «Львівобленерго» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути із відповідача на користь ПрАТ «Львівобленерго» 9988,50грн. завданої майнової шкоди та судові витрати.

Свої вимоги обгрунтовують тим, що 02.04.2023р. о 22.35год. в с. Ільковичі по вул. Д.Штикала Червоноградського району відповідач ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Мерседес», р.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв наїзд на залізобетонну опору (опора №43 ПЛ-0,4кВ ЗТП-504-11 Л-7), чим порушив п. 12.1 ПДР України. За результатами перевірки ВП №2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області шкоду заподіяно відповідачем ОСОБА_1 та постановою Сокальського районного суду Львівської області від 08.05.2023р. останнього визнано винним у вчинені зазначеного правопорушення. Згідно проведеного розрахунку Північному РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» завдано збитків на суму 9988,50грн. Зазначає, що від добровільного відшкодування шкоди відповідач відмовився.

Представник позивача в судове засідання не прибув, у наданій суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує та щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не прибув, не повідомив суд про причину своєї неявки, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача у позовній заяві не заперечила проти такого порядку вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.15 та п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства про вирішення спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки», передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦПК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно постанови Сокальського районного суду Львівської області від 08.05.2023р. в справі №454/1510/23, водій ОСОБА_1 , 02.04.2023р. о 22.35год. в с. Ільковичі по вул. Д.Штикала, Червоноградського району, в порушення п. 12.1, 2.3б, 2.9а, 8.12 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем марки «Мерседес», р.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв наїзд на електроопору, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження та пошкоджено дві електроопори.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124; ч.1 ст. 130; ч.1 ст. 139 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в сумі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Постанова набрала законної сили 19.05.2023р.

Як вбачається із Локального кошторису на будівельні роботи №04-01-01 від 05.04.2023р., вартість нанесених збитків, включаючи виконання робіт по відновленню, розрахунку вартості завданих збитків та транспортних послуг, складають 9988,50 грн.

У даному випадку судовим рішенням - постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124; ч.1 ст. 130; ч.1 ст. 139 КУпАП встановлено вину відповідача у вчиненні ДТП і відповідно, заподіяння шкоди майну позивача внаслідок неправомірних (винних) дій. Таким чином, відповідач є відповідальним за шкоду, завдану його протиправними діями.

На підставі вищенаведеного та враховуючи те, що відповідач добровільно не відшкодував завдані ПрАТ «Львівобленерго» збитки, заподіяні внаслідок ДТП, з відповідача підлягає стягненню спричинена ним позивачу майнова шкода.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати - в розмірі 2684грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», завдану майнову шкоду, в розмірі 9988,50грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» 2684грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», ЄДРПОУ - 00131587, місце знаходження: вул. Козельницька, 3, м.Львів, 79026.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Т. В. Струс