Рішення № 114024952, 09.10.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 жовтня 2023 року № 520/18775/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області виключити ТОВ «РЕАЛ-ТРЕНД» (код ЄДРПОУ 40894633) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8742066/40894633 від 03.05.2023 р. та №8742067/40894633 від 03.05.2023 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.06.2022 р. та №16 від 21.05.2022 р., складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ТРЕНД» (код ЄДР 40894633), та вважати їх зареєстрованими датою подання до контролюючого органу на реєстрацію.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є протиправним та таким, що порушує права позивача. Також, представником позивача зазначено, що спірними у даній справі рішеннями від 03.05.2023 р. №8742066/40894633 та №8742067/40894633 було відмовлено у реєстрації податкових накладних. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення податкових накладних до ризикових. Так, позивачем зазначено, що спірні рішення є незаконними та такими, що порушують його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарських операцій, що стали підставою для складення та реєстрації податкових накладних. В той же час, у спірних рішеннях вказано на ненадання позивачем копій документів, а саме: ненаданням частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Також, представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого вказано, що у зв`язку з запровадженням режиму воєнного стану в Україні та з огляду на обставини того, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 року №2260-ІХ відновлено з 27.05.2022 року податковий обов`язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов`язки, зокрема, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, позивачем було направлено на реєстрацію податкові накладні, проте з отриманням квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивачу стало відомо про існування рішення від 11.02.2022 року №16474 про включення його до переліку ризикових. В той же час, представником позивача зазначено, що усі виробничі потужності товариства знаходяться на території бойових дій, що унеможливлює здійснення діяльності підприємством у нормальному безпечному режимі. З огляду на зазначені обставини представник позивача просить суд поновити строк на звернення до суду з вимогою про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковсті платника податку та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників.

Ухвалою суду від 04.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача Головного управління ДПС у Харківській області через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Представник відповідача Державної податкової служби України правом подання до суду відзиву на позов, заяви про визнання позову або будь-якої іншої заяви не скористався.

Відповідно до ч.2 ст.175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Також, представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено власну правову позицію стосовно доводів представника відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД", код ЄДРПОУ 40894633, зареєстроване, як платник податків в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як платник податків та зборів, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

У позовній заяві позивачем вказано, що товариство у власній господарській діяльності використовує орендоване нерухоме майно, що підтверджується повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, зокрема згідно договору суборенди нежитлових приміщень №16 від 24.02.2021 та додаткових угод до договору оренди офісного приміщення (акт №ОУ"0000206 від 31.10.2021р., №ОУ-0000016 від 28.02.2023). Також, зазначено, що середня чисельність працівників, які перебували у трудових відносинах з ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД" з грудня 2021 року складає 27 чоловік, що підтверджується штатним розписом.

Під час розгляду справи зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовного того, що під час здійснення реєстрації податкових накладних підприємству стало відомо про прийняття стосовно нього рішення про відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку №16474 від 11.02.2022 року.

Отже, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Харківській області, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №16474 від 11.02.2022 року на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, включено Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для включення позивача до переліку ризикових платників вказано, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Водночас, представником позивача наголошено у позовній заяві на обставинах того, що підприємство для здійснення реальних операцій володіє усіма необхідними фінансовими, матеріальними, трудовими ресурсами. Також, представником позивача вказано, що відповідачем не було надано доказів наявності у нього такої інформації.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що згідно вимог п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ТРЕНД» було подано на реєстрацію податкові накладні за наслідком господарських відносин з контрагентом ТОВ «ФОРВАРД АГРО ТРЕЙД», а саме 30.06.2022 р. було подано на реєстрацію податкову накладну №1 від 01.06.2022 та 14.07.2022 р. подано на реєстрацію податкову накладну №16 від 21.05.2022.

Обставинам складення зазначених податкових накладних передували обставини виникнення між ТОВ «РЕАЛ-ТРЕНД» та ТОВ «ФОРВАРД АГРО ТРЕЙД» господарських відносин щодо реалізації насіння соняшника.

Так, підприємством позивача з метою підтвердження реальності зазначених господарських операцій було подано до суду у копії первинних документів, а саме: договору поставки №13/05/22/01 від 13.05.2022р. та додаткових угод №1 від 13.05.20202р., №2 від 23.05.2022р. №3 від 31.05.2022р., №4 від 31.05.2023р. до договору поставки №13/05/22/01; видаткових накладних №РН-0000146 від 21.05.2022 р. та №РН-0000162 від 10.06.2022 р.; CMR №005-2022 від 21.05.2022 р., №008-2022 від 21.05.2022 р., №010-2022 від 21.05.2022 р., №027-2022 від 10.06.2022 р., №028-2022 від 10.06.2022 р. - згідно відомостей наданих ТОВ «ФОРВАРД АГРО ТРЕЙД»; виписки за рахунками за 20.05.2022, 23.05.2022 та за 01.06.2022; картки рахунку 361.

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що придбання соняшника, який в подальшому позивачем був реалізований на адресу ТОВ «ФОРВАРД АГРО ТРЕЙД» згідно податкової накладної №1 від 01.06.2022 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ТРЕНД» було здійснено згідно договору купівлі-продажу з відстрочкою поставки на умовах передплати було придбано у ПрАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки». Вказана сільськогосподарська продукція знаходилась на зберіганні на елеваторі ТОВ «АК «НОВААГРО» згідно договору складського зберігання.

В подальшому зазначена продукція була вивезена автомобільним транспортом СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» на склад у с. Сосонівка згідно договору зберігання теж з СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО».

Для подальшої реалізації сільськогосподарська продукція була переміщена на ТОВ «Жмеринський елеватор» залізничними вагонами згідно договору транснортного-екпедиторського обслуговування з ТОВ «Лихачовський елеватор».

Також, ТОВ «РЕАЛ-ТРЕНД» згідно договору купівлі-продажу з відстрочкою поставки на умовах передплати було придбано у СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» соняшник, який і знаходився на зберіганні у СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» згідно договору відповідального зберігання.

В подальшому, зазначена продукція для подальшої реалізації була переміщена на ТОВ «Жмеринський елеватор» зі складу зберігання зі станції навантаження Власовка (ТОВ «Власівський мірошник») залізничними вагонами згідно договору транснортного-екпедиторського обслуговування з ТОВ «Лихачовський елеватор».

Також, під час розгляду справи було встановлено, що придбання соняшника, який в подальшому підприємством позивача був реалізований на адресу ТОВ «ФОРВАРД АГРО ТРЕЙД» згідно податкової накладної №16 від 21.05.2022 р., зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ТРЕНД» було здійснено згідно договору купівлі-продажу з відстрочкою поставки на умовах передплати було придбано у СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО», який і знаходився на зберіганні у СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» згідно договору відповідального зберігання.

В подальшому зазначена продукція для реалізації була переміщена на ТОВ «Жмеринський елеватор» зі складу зберігання зі станції навантаження Власовка (ТОВ «Власівський мірошник») залізничними вагонами згідно договору транспортного-екпедиторського обслуговування з ТОВ «Лихачовський елеватор».

Відтак, згідно договору поставки на умовах передоплати ТОВ «РЕАЛ-ТРЕНД» було придбано соняшник, який було реалізовано на ТОВ «ФОРВАРД АГРО ТРЕЙД» згідно видаткових накладних та останнім в подальшому експортовано згідно СМР.

Отже, під час розгляду справи встановлено доводи позивача стосовно того, що товариство мало господарські взаємовідносини з ПрАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки», на підтвердження чого до суду позивачем було надано до суду копії наступних первинних документів: договору купівлі-продажу з відстрочкою поставки №Ф-4 від 04.03.2021р. та додаткової угоди від 21.09.2021 р.; видаткової накладної №183 від 22.09.2021 р. (податкова накладна 1 від 01.06.2022 р. ТОВ «Форвард агро трейд»); платіжного доручення №5726 від 25.03.2021 р., №5897 від 19.04.2021 р., №6124 від 01.06.2021 р., №6394 від 08.07.2021 р.; картки рахунку 631.

Також, судовим розглядом справи встановлено, що взаємовідносини складського зберігання зерна позивача з ТОВ «Агропромислова компанія «НОВААГРО» підтверджено копіями наступних первинних документів, а саме: складської квитанції на зерно №361 від 22.09.2021р.; акту виконання робіт (надання виробничих послуг) № 100 від 15.03.2022р. та №103 від 16.03.2022р.; товарно-транспортної накладної №ОЕ210000646 від 14.03.2022р., ОЕ210000651 від 15.03.2022р., ОЕ210000649 від 15.03.2022р., ОЕ210000648 від 14.03.2022р., ОЕ210000647 від 14.03.2022р., ОЕ210000650 від 15.03.2022р., ОЕ210000658 від 16.03.2022р., ОЕ210000659 від 16.03.2022р., ОЕ210000656 від 16.03.2022р., ОЕ210000657 від 16.03.2022р.; договору складського зберігання зерна №26/07-ОЕ/21 від 19.07.2021р.; платіжної інструкції №2108 від 14,03.2022р., №2113 від 15.03.2022р., №2118 від 16.03.2022р.

Під час розгляду справи встановлено, що взаємовідносини позивача щодо складського зберігання зерна з ТОВ «Жмеринський елеватор» підтверджено копіями наступних первинних документів, а саме: актами виконання робіт (надання послуг) №113 від 30.04.2022р., №141 від 31.05.2022р., №173 від 30.06.2022р.; договору складського зберігання №62 від 01.04.2022р. з додатком; платіжної інструкції №2304 від 06.05.2022р., №412 від 02.09.2022р., №422 від 05.09.2022р., №432 від 06.09.2022р.; оборотно-сальдової відомості по 281 рахунку.

Взаємовідносини позивача щодо транспортно-експедиторського обслуговування з ТОВ «Лихачовський елеватор» підтверджено копіями наступних первинних документів, а саме: акту виконання послуг №263 від 05.04.2022р.; залізничної накладної (перевізний документ) №43596337 від 10.04.2022 з відомістю вагонів; договору на транспортно-експедиторське обслуговування №21 від 01.03.2022р. з додатковими угодами; платіжної інструкції №2235 від 27.04.2022р.

На підтвердження взаємовідносин із контрагентом СТОВ «СОСОНІВКА-АГРО», представником позивача було подано до суду копії первинних документів, а саме: видаткової накладної №59 від 06.09.2021 р. (податкова накладна 16 від 21.05.2022 р. ТОВ «Форвард агро трейд») та №78 від 28.09.2021 р. (податкова накладна 1 від 01.06.2022 р. ТОВ «Форвард агро трейд»); договору купівлі-продажу з відстрочкою поставки №Ф-9Р від 07.06.2021р. з додатком; платіжних доручень №1797 від 27.08.2021р., №1795 від 27.08.2021р., №1796 від 27.08.2021р., №1805 від 28.08.2021р.; №1799 від 28.08.2021р., №1798 від 28.08.2021р., №1801 від 28.08,2021р., №1800 від 28.08.2021р., №1904 від 21,09.2021р., №1903 від 21.09.2021р., №1906 від 22.09.2021р., №1905 від 22.09.2021р.; картки рахунку 631.

На підтвердження взаємовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ «СОСОНІВКА-АГРО» щодо сушіння, зберігання та транспортування представником позивача до суду було подано копії первинних документів, а саме: акту здачі-приймання робіт (надання послуг) щодо зберігання та складування ТМЦ №8 від 30.01.2023р.; договору відповідального зберігання №СА1001-1хр від 01.10.2018р. з додатковими угодами; платіжної інструкції №951 від 24.04.2023р.; акту надання послуг по перевезенню соняшника №13 від 17.04.2023р.; товарно-транспортних накладних №050401 від 05.04.2022р., №050402 від 05.04.2022р., №050403 від 05.04.2022р., №050404 від 05.04.2022р., №050405 від 05.04.2022р., №050406 від 05.04.2022р., №060401 від 06.04.2022р., №060402 від 06.04.2022р., №060403 від 06.04.2022р., №060404 від 06.04.2022р., №060405 від 06.04.2022р., №060406 від 06.04.2022р., №060407 від 06.04.2022р., №060409 від 06.04.2022р., №070401 від 07.04.2022р., №070402 від 07.04.2022р., №070404 від 07.04.2022р., №070407 від 07.04.2022р., №070408 від 07.04,2022р., №070409 від 07.04.2022р., №070410 від 07.04.2022р., №070413 від 07.04.2022р., №070414 від 07.04.2022р., №080407 від 08.04.2022р.; договору перевезення вантажу №100322 від 10.03.2022р.; платіжної інструкції №954 від 26.04.2023р.; картки рахунку 631;

На підтвердження взаємовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ «Власівський мірошник» щодо послуг елеватора до суду було подано копії первинних документів, а саме: акту надання послуг №76 від 30.04.2022р., договору транспортного оброблення вантажів №1 від 04.04.2022р, з додатком; платіжних інструкцій №2181 від 08.04.2022р., №2188 від 12.04.2022р., №2190 від 13.04.2022р., №2205 від 18.04.2022р., №2210 від 19.04.2022р., №2222 від 26.04.2022р., №2236 від 27.04.2022р., №2257 від 29.04.2022р., №2267 від 02.05.2022р.

Підприємство позивача, вважаючи зазначені рішення контролюючого органу протиправними, звернулось до суду з даним позовом.

Стосовно поданого до суду представником позивача клопотання про поновлення строку суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 4 ст. 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При цьому, положеннями ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на вищевикладене та враховуючи доводи представника позивача, зазначені у клопотанні, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати клопотання представника позивача про поновлення строку обґрунтованим.

Крім того, суд наголошує, що до суду не було надано доказів повідомлення позивача про прийняття контролюючим органом відносно нього рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 11.02.2022 року №16474.

Відтак, у суду станом на даний час відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з даними позовними вимогами.

Отже, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області виключити ТОВ «РЕАЛ-ТРЕНД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податковий кодекс України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податковий кодекс України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Положеннями п. 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами; 4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ); 6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; 7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; 8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Приписами пункту 25 Порядку № 1165 передбачено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Положеннями п.40 Порядку № 1165 визначено, що засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Згідно із положеннями пункту 43 Порядку № 1165 матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.

Приписами пункту 44 Порядку № 1165 визначено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 від 11 грудня 2019 року, а саме: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення встановлено, що останнє не містить в собі жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Також, суд зазначає, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення, є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові по справі № 640/10988/20 від 05.01.2021 року.

Таким чином, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №16474 від 11.02.2022 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Трейд" (п.н. 40894633) критеріям ризиковості платника податку.

Також, суд зазначає, що пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Крім того, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Також, приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що саме зобов`язання виключити підприємство позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Аналогічного висновку дійшов і Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.02.2022 року по справі №520/14374/2020.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8742066/40894633 від 03.05.2023 р. та №8742067/40894633 від 03.05.2023 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Трейд" зареєстровано за адресою: вул. Отакара Яроша, буд. 18, кім. 202.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстави для зупинення реєстрації спірної у даній справі податкової накладної визначено п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З аналізу п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку слід дійти висновку про те, що для встановлення наявності у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (пп. 2 п. 11 Порядку № 1165).

Так, в квитанції контролюючий орган не навів жодних розрахунків, що не відповідає вимогам пп.2 п. 11 Порядку № 1165.

Водночас, зазначена квитанція не містить інформації або ж зазначення про те, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

З аналізу наведених судом правових норм слід дійти висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС в Харківській області повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, як вбачається з доданих до позову матеріалів, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Харківській області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а в якості підстави визначено ненадання / часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом не було надано оцінки поданим позивачем поясненням та документам.

Відтак, враховуючи обставини справи та встановлення судом протиправності рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №16474 від 11.02.2022 року, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту наданих до суду доказів, підприємством позивача після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарської операції, що стала підставою для складання та реєстрації спірної податкової накладної.

Однак, комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу документів, а саме: ненаданням частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Як передбачено приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Натомість, як встановлено судовим розглядом справи, зупинення реєстрації спірних податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у її реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено посилання на критерії ризиковості.

Таким чином, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії.

Вказані обставини свідчать про протиправність рішень комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №8742066/40894633 від 03.05.2023 р. та №8742067/40894633 від 03.05.2023 р. та наявність підстав для їх скасування.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.06.2022 р. та №16 від 21.05.2022 р., складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ТРЕНД», та вважати їх зареєстрованими датою подання до контролюючого органу на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Посилання представника відповідача на дискреційність повноважень відповідача стосовно реєстрації податкових накладних є помилковими з огляду на наступне.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень він не обрав, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, відповідач у спірних правовідносинах вже реалізував надані йому законодавством дискреційні владні повноваження, прийнявши спірні у даній справі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Виходячи із фактичних обставин справи та враховуючи нормативно-правове обґрунтування, суд приходить до висновку, що у даному випадку повноваження відповідача не є дискреційними та у Державної податкової служби України є лише один варіант поведінки, а саме зареєструвати подані підприємством позивача податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.06.2022 р. та №16 від 21.05.2022 р., складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ТРЕНД», та вважати їх зареєстрованими датою подання до контролюючого органу на реєстрацію.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" (провулок Отакара Яроша, буд. 18, к. 202,м. Харків,61000) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (Львівська площа буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №16474 від 11.02.2022 року.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області виключити ТОВ «РЕАЛ-ТРЕНД» (код ЄДРПОУ 40894633) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8742066/40894633 від 03.05.2023 р. та №8742067/40894633 від 03.05.2023 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.06.2022 р. та №16 від 21.05.2022 р., складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ТРЕНД» (код ЄДР 40894633), та вважати їх зареєстрованими датою подання до контролюючого органу на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" (провулок Отакара Яроша, буд. 18, к. 202,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ - 40894633) сплачену суму судового збору у розмірі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП - 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.