Рішення № 114023745, 06.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
06.10.2023
Номер справи
420/16484/23
Номер документу
114023745
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/16484/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА 500500/2023/000343/2 від 03.05.2023 року; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500500/2023/000720 від 02.05.2023 року; визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці в частині не вжиття заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів ОСОБА_1 в загальній сумі 167 000 грн, яка складається з наступних сум: 167 000 грн (доплата на підставі рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500500/2023/000343/2 від 03.05.2023 року); зобов`язання Одеську митницю скласти та подати висновок державною митною службою України - Одеську митницю до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів ОСОБА_1 в загальній сумі 167 000 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям оскаржуваного рішення Одеської митниці та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав позивач, відповідно до комерційного рахунку та транспортного листу продавець -компанія ООО Тєхі Парк Інчхон Автодемонтаж .82.32.814.7017.291 Намдонсео РО Намдонг Гу, Інчхон, Південна Корея надіслала ОСОБА_1 рахунок 2022-21/12/01 від 21.12.2022 відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар автомобіль бувший у вживанні 2020 року випуску, марки: VW PASSAT WVWZZZ3CZME GT 2. Otdi НОМЕР_1 на суму 4300 долларів США з ціною доставки 2000 долларів США в контейнері на вимогах CPT м.Одеса, на загальну суму 6300 долларів США, а покупець в свою чергу сплатив і прийняв товар на умовах даного рахунку та транспортного листа. Позивач зазначив, що поставка здійснювалась на умовах CPT (Інкотермс 2010), порт Одеса, Україна, згідно коносаменту AST AR 232302024-с від 24.02.2023 та ним було надано до контролюючого органу усі документи, які підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару. Однак, як вказав позивач, відповідач протиправно прийняв рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА 500500/2023/000343/2 від 03.05.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500500/2023/000720 від 02.05.2023 року, не врахувавши надані ним документи, достатні для митного оформлення товару.

23.08.2023 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Так, відповідач вказав, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) від 02.05.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за пі товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 03.05.2023, а саме: заявлена митна вартість є нижньої межі діапазону вартості подібних КТЗ в країні експорту; відповідно до ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Пунктом 8 ч.2 ст. 53 МКУ визначено, якщо здійснювалося страхування, документами, які підтверджують митну вартість товару, є - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ст. 368 МКУ при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. Проте, до митного оформлення такі документи не надавались, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару: відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих по митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару; для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 N° 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця Договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано; -копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу надано без перекладу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (стаття 254 Митного кодексу України). Отже, як вказав відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500014927U8 від 02.05.2023 містились розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Поряд з цим, відповідач вказав, що оскільки рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000343/2 від 03.05.2023 не визнано протиправним та не скасоване в судовому порядку, позивач не звертався до Одеської митниці з відповідною заявою на повернення помилково та/або надміру сплачених митних платежів, відповідач вважає вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці в частині не вжиття заходів щодо оформлення та подання відповідного висновку такими, що задоволенню не підлягає.

04.09.2023 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив у якій представник, посилаючись на обставини та обґрунтування, що викладені у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

07.09.2023 до суду від представника відповідача надійшли заперечення Одеської митниці у яких з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позову, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що відповідно до комерційного рахунку та транспортного листу продавець - компанія -ООО Тєхі Парк ОСОБА_2 (Південна Корея) надіслала ОСОБА_1 рахунок №2022-21/12/01 від 21.12.2022 відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар автомобіль бувший у вживанні 2020 року випуску, марки: VW PASSAT WVWZZZ3CZME GT 2. Otdi 032847, вартість якого склала 4300 долларів США з ціною доставки 2000 долларів США в контейнері(а.с.65-66 т.1).

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію (МД) № 23UA500500500014927U8 від 02.05.2023 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД: рахунок-фактура (інвойс) №2022-21/12/01 від 21.12.2022; домашній коносамент № АSТ АR2302 024-С від 24.02.2023; автотранспортна накладна Б/Н від 25.04.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.12.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2022-21/12/01 від 21.12.2022; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 044-Е/23 від 19.04.2023; договір про надання послуг митного брокера № 05/04-23 від 19.04.2023; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом № 044-Е/23 від 19.04.2023; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні № НОМЕР_3 від 25.10.2015; інші некласифіковані документи (Акт фізичного огляду) Б/Н від 27.04.2023; інші некласифіковані документи (Довідка) №2023-02260 від 20.04.2023; інші некласифіковані документи (Довідка ФО-ПП) № 1505-11-03801 від 04.11.2011; інші некласифіковані документи (Заява) Б/Н від 19.04.2023; інші некласифіковані документи (Заява на посвідчення) Б/Н від 19.04.2023; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів Б/Н від 21.04.2023.

Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості №UА 500500/2023/000343/2 від 03.05.2023 року.

Так, згідно вказаного рішення, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:

-заявлена митна вартість є нижньої межі діапазону вартості подібних КТЗ в країні експорту;

-відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Пунктом 8 ч.2 ст. 53 МКУ визначено, якщо здійснювалося страхування, документами, які підтверджують митну вартість товару, є - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ст. 368 МКУ при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. Проте, до митного оформлення такі документи не надавались, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих по митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару;

- для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця Договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка - фактури; Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано;

-копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу надано без перекладу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (стаття 254 Митного кодексу України).

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеською митницею встановлено, що надані декларантом документи містять вищевказані розбіжності.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідно до комерційного рахунку та транспортного листу продавець -компанія -ООО Тєхі Парк ОСОБА_2 (Південна Корея) надіслала ОСОБА_1 рахунок №2022-21/12/01 від 21.12.2022 відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар автомобіль бувший у вживанні 2020 року випуску, марки: VW PASSAT WVWZZZ3CZME GT 2. Otdi 032847, вартість якого склала 4300 долларів США з ціною доставки 2000 долларів США в контейнері.

Суд не приймає до уваги посилання митного органу на таку розбіжність по митній декларації, як заявлена митна вартість є нижньої межі діапазону вартості подібних КТЗ в країні експорту, враховуючи те, що наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю є безпідставним, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

В свою чергу, суд враховує, що позивачем надавались до митного органу висновок експерта №044-Е/23 від 19.04.2023, згідно якого ринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT GT 2. TDI, номер кузова НОМЕР_4 , модельний рік 2021, ввезеного на територію України з урахуванням його технічного стану і пошкоджень, станом на 19.04.2023 становить 156617,25 грн, що відповідно до офіційного курсу НБУ на дату оцінки становить 4282,83 доларів США(а.с.70-83 т.1), однак не враховано митним органом під час прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2010).

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Отже, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 21.02.2020 у справі №813/1229/16 та від 23.01.2020 у справі № 814/4204/15.

Враховуючи викладене та те, що у зв`язку із застосуванням умов поставки товарів СРТ м. Одеса, Україна, саме продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, суд вважає безпідставним посилання митного органу на те, що відсутність інформації про вищезазначені складові митної вартості не дає змоги правильно визначити митну вартість товару, що декларується.

При цьому, суд наголошує, що за умовами СРТ саме покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту та цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

З урахуванням наведеного, судом установлено, що жодного застереження стосовно обов`язкового страхування товару, що перевозиться умовами СРТ не передбачено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що не надання декларантом до митного органу страхового полісу, а також документів на підтвердження понесених витрат на доставку товару до пункту призначення (ціна на товар включає усі витрати із його доставки до пункту призначення,), у межах спірних правовідносин, не є підставою для виникнення сумнівів у задекларованій митній вартості.

Тобто, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару та умови контракту. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, умов поставки.

Оцінюючи вказане рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).

В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА 500500/2023/000343/2 від 03.05.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2023/000720 від 02.05.2023 року.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці в частині не вжиття заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів ОСОБА_1 в загальній сумі 167 000 грн, яка складається з наступних сум: 167 000 грн (доплата на підставі рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500500/2023/000343/2 від 03.05.2023 року); зобов`язання Одеську митницю скласти та подати висновок державною митною службою України - Одеську митницю до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів ОСОБА_1 в загальній сумі 167 000 грн, судом встановлено наступне.

У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Частиною 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 жовтня 2019 року № 454) визначено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Згідно із ч. 4-6 розділу ІІІ Порядку №643 після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу. Реєстр містить дані, зазначені в заяві, та дані, внесені Підрозділом. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.

При цьому, з урахуванням того, що фактично право позивача на повернення надмірно сплачених платежів на момент прийняття рішення по справі не порушено, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України, з урахуванням обставин справи, є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Отже, у зв`язку з вищезазначеним, заявлені вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці в частині не вжиття заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів ОСОБА_1 в загальній сумі 167 000 грн, яка складається з наступних сум: 167 000 грн (доплата на підставі рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500500/2023/000343/2 від 03.05.2023 року); зобов`язання Одеську митницю скласти та подати висновок державною митною службою України - Одеську митницю до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів ОСОБА_1 в загальній сумі 167 000 грн. є передчасними та задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2743,60 грн, з урахуванням ціни позову.

У прохальній частині адміністративного позову позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00грн.

Згідно із ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч.3-5 ст.143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене та те, що в обґрунтування підстав для стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн представником позивача крім договору про надання правової допомоги від 02.06.2023 не додано жодного доказу понесення витрат у вказаному розмірі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково .

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА 500500/2023/000343/2 від 03.05.2023 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500500/2023/000720 від 02.05.2023 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2743,60 грн (дві тисячі сімсот сорок три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

Часті запитання

Який тип судового документу № 114023745 ?

Документ № 114023745 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 114023745 ?

Дата ухвалення - 06.10.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 114023745 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 114023745 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 114023745, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 114023745, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 06.10.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 114023745 відноситься до справи № 420/16484/23

Це рішення відноситься до справи № 420/16484/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 114023744
Наступний документ : 114023746