Ухвала суду № 114021690, 18.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 вересня 2023 року Справа 184/832/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського міського суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

-скасувати постанову В.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області №357864 від 05.04.2023р., якою до мене ОСОБА_1 , було застосовано адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000, 00 грн. за азбзацем « 3» ч.1 ст.60 КУпАП.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду від 06.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

07 серпня 2023 року адміністративна справа №184/832/23 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 передана на розгляд головуючому судді Тулянцевій І.В.

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

У відповідності до вимог пункту 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частиною 1 статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Водночас, відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі- Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

З огляду на п.п. 1 п. 4 Положення № 103, основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Підпунктами 2, 19, 29 п. 5 відповідного Положення, визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Абзацом 1 п. 8 Положення № 103, визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Також, суд зазначає, що наказом Укртрансбезпеки від 09.09.2020 року №340 «Про упорядкування структури Укртрансбезпеки» Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області було реорганізовано шляхом злиття з Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області в Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, яке у свою чергу відповідно до положень про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого головою Державної служби України з безпеки на транспорті від 25.03.2021 року було структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 р. № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» погоджено з пропозицією Міністерства інфраструктури щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком.

Згідно з Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 р. №1579-р, Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області - є територіальним органом Укртрансбезпеки, який утворено після реорганізації Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Отже, з наведеного слідує, що Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті, та не є юридичною особою, та самостійним суб`єктом владних повноважень.

З тексту позовної заяви вбачається, що у якості відповідача по справі визначено Державну службу України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24), що не відповідає правильному найменуванню суб`єкта владних повноважень, рішення якого оскаржується.

Таким чином, позивачу необхідно в позовній заяві уточнити суб`єктний склад сторін у справі, зазначити всі необхідні відомості щодо належного відповідача, передбачені п. 2 ч.5 ст.160 КАС України та викласти зміст позовних вимог у відповідності до норм п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Також, з матеріалів позову вбачається, що позовну заяву подано та підписано ОСОБА_1 .

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, постановою №357864 від 05.04.2023 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Дмитром Слюсаренко до ФОП ОСОБА_1 застосований адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. за порушення, викладені в акті перевірки №349745 від 28.02.2023 року.

Суд наголошує, що учасники адміністративного судочинства мають розрізняти правовий статус фізичної особи та фізичної особи-підприємця. Виконання цього обов`язку та правильне заявлення правового статусу позивача сприяє дотриманню процесуальних норм при вирішенні адміністративної справи.

За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій чітко визначити його правовий статус, а саме - зазначити чи звертається позивач до суду в якості фізичної особи чи в якості фізичної особи-підприємця.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Відтак, позивачу необхідно оплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Докази оплати судового збору позивач має надати до суду.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточнити суб`єктний склад сторін у справі, із зазначенням правильного найменування відповідача та із зазначенням відомостей відносно нього, що передбачені п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, та привести прохальну частину позову у відповідність до норм п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- визначити правовий статус позивача, а саме - зазначити чи звертається позивач до суду як фізична особа чи як фізична особа-підприємець;

- доказів сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

На підстави викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева