Рішення № 114019796, 03.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2023Справа № 910/6133/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши

заяву Фізичної особи-підприємця Береснєвої Тетяни Дмитрівни

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/6133/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Береснєвої Тетяни Дмитрівни

до Фізичної особи-підприємця Мельник Валентини Олегівни

про стягнення 720 720, 00 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Береснєва Тетяна Дмитрівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Мельник Валентини Олегівни про стягнення 720 720, 00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мельник Валентини Олегівни на користь Фізичної особи-підприємця Береснєвої Тетяни Дмитрівни кошти у сумі 720 720,00 грн та судовий збір у сумі 10 810,80 грн.

15.09.2023 Фізична особа-підприємець Береснєва Тетяна Дмитрівна звернулася до Господарського суду міста Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення, в яких просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22500,00 грн.

03.10.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У судове засідання 03.10.2023 представники учасників процесу не з`явилися, про розгляд заяви повідомлені ухвалою суду від 20.09.2023.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Береснєвої Тетяни Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при прийнятті судом рішення по справі №910/6133/23 не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Згідно із ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається, зокрема з витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На виконання вище вказаних вимог, 15.09.2023 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на правничу допомогу, позивачем надано: копію договору № 03/04 про надання професійної правничої допомоги від 03.04.2023, укладеного між ФОП Береснєвою Тетяною Дмитрівною та адвокатом Вірьовкіним О.І., копію акту № 01 прийому передачі наданих послуг до договору від 12.09.2023, копію ордеру АМ №1058043 від 03.07.2023, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ № 000981 від 17.10.2018.

Дослідивши надані позивачем докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2023 між ФОП Береснєвою Тетяною Дмитрівною та адвокатом Вірьовкіним О.І. укладено договір № 03/04 про надання професійної правничої допомоги (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору сторони домовились, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити роботи у порядку та строки обумовлені сторонами в даному договору.

У відповідності до п. 3.1. договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною в акті прийомки передачі наданих послуг.

Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються в Актах прийому передачі наданих послуг. Замовник сплачує винагороду адвокату у готівковому або/чи у безготівковому вигляді на банківський рахунок адвоката. Сума наданих послуг сплачується замовником протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання акту прийомки передачі наданих послуг. Оплата послуг у випадку оплати готівкою підтверджується написом адвоката про оплату в акті прийому передачі наданих послуг та квитанцією до прибуткового касового ордеру (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.3. та п. 4.4. договору сторони погоджують, що підписання акту прийому передачі наданих послуг є підтвердженням надання якісних послуг згідно замовлення і замовник зобов`язаний їх оплатити. Послуги можуть надаватися по окремим замовленням протягом тривалого часу.

Згідно з п. 4.5. договору вартість послуг може визначатися сторонами в актах прийомки передачі наданих послуг у фіксованій сумі за один місяць, у цьому випадку в актах найменування послуг зазначається: надання юридичних послуг у вигляді письмових та усних консультацій і роз`яснень з юридичних питань, інформації щодо законодавства України стосовно діяльності замовника. За місяць, який передував даті складання акта.

Даний договір діє до 31.12.2024 року та набирає чинності з моменту його підписання (п. 2.1. договору).

У відповідності до Акту № 01 прийому передачі наданих послуг до договору від 12.09.2023 сторонами погоджено, що адвокатом надано послуги, а саме:

1.Підготовка та подання 06.04.2023 до Господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення боргу у розмірі 720 720, 00 грн з ФОП Мельник В.О. - 7 000,00 грн;

2. Представництво замовника в Господарському суді міста Києва по справі №910/6133/23, а саме участь в судовому засіданні 04.07.2023, 30.08.2023, 12.09.2023 із розрахунку одне судове 4500,00 грн - 13 500,00 грн;

3. Підготовка та подання 06.07.2023 відповіді на відзив в Господарському суді міста Києва по справі №910/6133/23 - 1 500,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідачем подано клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу посилаючись на те, що розмір заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн. є необґрунтованим, занадто завищеним та таким, що не відповідає складності справи.

Відповідач зазначає, що спір у справі № 910/6133/23, для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору купівлі-продажу (поставки). У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту поставки товару і його часткової оплати, судова практика є сталою.

Відповідач вважає, що матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значну кількість часу.

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 Господарського процесуального кодексу України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2020 року по справі № 922/2869/19, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Так, згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи зазначене, суд вважає обґрунтовані доводи відповідача щодо зменшення судових витрат в частині витрат на представництво в судових засіданнях, оскільки співмірним розрахунком із складністю справи та наданими адвокатом позивача послугами за представництво в судових засіданнях є 3000,00 грн.

З огляду на спірні правовідносини, складність справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи, що відповідач заперечив розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити заявлену суму за надання правничої допомоги позивачу у справі №910/6133/23 до 17 500,00 грн.

На переконання суду інші заявлені витрати на правову допомогу адвоката є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву позивача про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Береснєвої Тетяни Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельник Валентини Олегівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Береснєвої Тетяни Дмитрівни ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу у сумі 17 500,00 грн.

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 09.10.2023.

Суддя О.В. Гулевець