Рішення № 114019688, 09.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2023Справа № 910/12256/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська , будинок 23) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКАП" (04114, місто Київ, вулиця Кобзарська, будинок 10-А) про стягнення 39 451,27 грн.

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.08.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКАП" (далі - відповідач) про стягнення 39 451,27 грн та була передана 03.08.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКАП" на користь Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" заборгованість у розмірі 39 451,27 грн, з яких: заборгованість (основний борг) за Договором № Вп-19504-Ш про надання послуг з вивезення побутових відходів від 12.12.2019 (далі - Договір) у сумі 24 506,82 грн, інфляційні втрати в сумі 12455,05 грн, 3% річних в сумі 1247,07 грн, пеня в сумі 1242,33 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2023 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини четвертої статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 07.08.2023 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 04114, місто Київ, вулиця Кобзарська, будинок 10-А, а також на адресу, яка була вказано позивачем як фактична адреса відповідача - провулок Десятинний, 7, м. Київ, 01001.

Однак, конверти з ухвалою суду від 07.08.2023, які направлялись на адреси відповідача 04114, місто Київ, вулиця Кобзарська, будинок 10-А, а також на адресу, яка була вказано позивачем як фактична адреса відповідача - провулок Десятинний, 7, м. Київ, 01001 були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідно.

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Слід зазначити, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.08.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

12.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКАП" (замовник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (виконавець) укладено Договір №Вп-19504-Ш на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на об`єкті замовника (кафе), який знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, провулок Десятинний, 7, а замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплачувати послуги.

Відповідно до п. 1.2 Договору кількість ТПВ, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ становить 3,3 м3, в місяць.

Тариф на послуги, які передбачені п. 1.1. цього Договору та надаються КП "Київкомунсервіс", встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від «18» березня 2019 року № 450 «Про внесення змін до тарифів на послугу з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надає комунальне підприємство "Київкомунсервіс" як виконавець цих послуг».

Тариф па послуги за цим Договором становить: 234 (двісті тридцять чотири) грн. 22 коп. з ПДВ за 1 м3 в місяць - 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 91 коп. (з ПДВ) (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата послуг за цим договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1 даного договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів, на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі виписаного виконавцем рахунку з моменту отримання направленого виконавцем замовнику рахунку фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).

Відповідно до п. 2.5 Договору за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів, з дати підписання, вищезазначений акт наданих послуг повернути виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до « 31» грудня 2019 року (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору в разі, якщо жодна із Сторін протягом п`ятнадцяти календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного Договору та припинення дії Договору не буде оформлене Сторонами належним чином, то строк дії цього Договору, вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

Доказів у підтвердження припинення дії Договору матеріали справи не містять.

Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 31.08.2022 №638 було внесено зміни до тарифів на послуги з вивезення побутових відходів.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те що позивач 28.02.2023 та 03.04.2023 звертався до відповідача х претензіями про сплату заборгованості,проте відповіді на останні не отримав заборгованість відповідачем не сплачено.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 12.12.2019 не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем у період з липня 2020 року по квітень 2023 року послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 24506,82 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1242,33 грн пені, 1247,07 грн 3% річних та 12455,05 грн інфляційних втрат.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальних послуг з поводження з побутовими відходами є суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиницею виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами є кілограм, тонна, кубічний метр або інша одиниця, визначена правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Одиниця виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування.

Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Позивачем у підтвердження заборгованості відповідача долучено до позовної заяви копії актів приймання-передачі та копії відповідних рахунків.

Вказані акти підписані позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані акти на рахунки на оплату були направлені відповідачу за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді.

Акти та рахунки містять відмітку про їх доставлення відповідачу.

Відповідно до п. 2.5 Договору за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів, з дати підписання, вищезазначений акт наданих послуг повернути виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

Оскільки матеріали справи не містять доказів висловлення відповідачем будь-яких заперечень щодо інформації, вказаної позивачем надісланих актах та рахунках, суд дійшов висновку, що акти є погодженими сторонами.

Таким чином, з матеріалів справи (відповідно до інформації, наведеної позивачем в актах звірки взаємних розрахунків, та відповідно до банківських виписок з рахунку позивача) вбачається, що у відповідача за період з грудня 2019 по квітень 2023 року з урахуванням часткових оплат обліковувалась заборгованість у розмірі 24 506,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата послуг за цим договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1 даного договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів, на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі виписаного виконавцем рахунку з моменту отримання направленого виконавцем замовнику рахунку фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 24 506,82 грн.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 24 506,82 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості відповідача за Договором на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у сумі 24506,82 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКАП» суми основного боргу у розмірі 24506,82 грн підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1242,33 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку щодо його необґрунтованості, оскільки позивачем не враховано, що послуги, які надаються позивачем відповідно до умов Договору на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Більш того, 17.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», де зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19» введено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27 червня 2023 р. № 651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.

Враховуючи, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» заборонялось протягом 30 днів з дня відміни карантину здійснювати нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, а позивачем обрано період з 30.11.2022 по 25.07.2023 у позивача відсутня була підстава для нарахування пені.

Окрім того позивачем не враховано, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

При цьому, умовами Договору на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів сторони не встановили іншого (більшого) періоду нарахування пені.

Таким чином, суд відмовляє у позові Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1242,33 грн.

Також, позивач нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1247,07 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку щодо його необгрунтованості, у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок 3% річних, відповідно до якого обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, є 1232,17 грн.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1247,07 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 1232,17 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 12455,05 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо його необґрунтованості, у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок, відповідно до якого обґрунтованим розміром інфляційних втрат є 6758,67 грн.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 12455,05 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 6758,67 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКАП" (04114, місто Київ, вулиця Кобзарська, будинок 10-А, код ЄДРПОУ 40160456) на користь Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 23, код ЄДРПОУ 33745659) основну заборгованість у сумі 24506 (двадцять чотири тисячі п`ятсот шість) грн 82 коп., 1232 (одна тисяча двісті тридцять дві) грн 17 коп - 3% річних, 6758 (шість тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 67 коп. - інфляційне збільшення та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 210 (дві тисячі двісті десять) грн 92 коп.

3. В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ